Думка Мінекономіки «Про переоформлення сумісництва» та ПФУ «Про ЛН за сумісництвом та основним місцем» по працівникам ФОПа-роботодавця

Міністерству економіки та довкілля України було задано прохання надати роз'яснення, як діяти роботодавцю у разі бажання працівника змінити основне місце роботи на сумісництво або навпаки – зараз, коли затверджена та діє з 01.08.2026р. форма податкового розрахунку, якоı̈ передбачена можливість процедури переведення.

Мінекономіки України в листі «Про переоформлення сумісництва» № 4701-05/90130-09 від 27.08.2026р. зробило наступні висновки:

Якщо працівник, який працює у роботодавця за сумісництвом, бажає працювати у цього роботодавця за основним місцем роботи, то таку процедуру слід реалізувати через механізм звільнення працівника з місця роботи за сумісництвом та прийняття його на основне місце роботи. Це пов’язано з тим, що законодавство про працю не містить механізму переведення працівників з основного місця роботи на роботу за сумісництвом та навпаки.

Передумовою для укладання трудового договору за основним місцем роботи є розірвання такого трудового договору, який був укладений раніше. Також, працівник не може працювати за сумісництвом, не маючи при цьому основного місця роботи.

_________________________________________

Зауважу, що я не підтримую думку ПФУ щодо можливості “переведення” працівника з основного місця роботи на сумісництво (або навпаки), але ПФУ та Мінфін іншої думки, тому Пенсійному фонду України було поставлено декілька питань:

1. працівник у одного і того ж страхувальника фізичноı̈ особи-підприємця був "переведений" з основного місця роботи на сумісництво, наприклад, з 17.09.2026р.; страховий випадок (тимчасова непрацездатність 8 днів: з 14.09.2026 по 21.09.2026) виник 14.09.2026р. У витязі з ЕРЛН, сформованому 29.09.2026р. місце роботи вказано як основне. Фактично основне місце роботи було (для розгляду листка непрацездатності) з 14.09.2026 по 16.09.2026; з 17.09.2026 по 21.09.2026 – сумісництво.

2. працівник у одного і того ж страхувальника фізичноı̈ особи-підприємця був "переведений" з сумісництва на основне місце роботи, наприклад, з 17.09.2026р.; страховий випадок (тимчасова непрацездатність 8 днів: з 14.09.2026 по 21.09.2026) виник 14.09.2026р. У витязі з ЕРЛН, сформованому 29.09.2026р. місце роботи вказано як сумісництво. Фактично сумісництво було ( для розгляду листка непрацездатності ) з 14.09.2026 по 16.09.2026; з 17.09.2026 по 21.09.2026 – основне місце роботи.

3. працівник у одного і того ж страхувальника фізичноı̈ особи-підприємця був "переведений" з основного місця роботи на сумісництво, наприклад, з 01.09.2026р.; страховий випадок (тимчасова непрацездатність 8 днів: з 07.09.2026 по 14.09.2026) виник 07.09.2026р. У витязі з ЕРЛН, сформованому 22.09.2026р. місце роботи вказано як основне. Фактично місце роботи було (для розгляду листка непрацездатності) з 07.09.2026 по 14.09.2026 – сумісництво.

4. працівник у одного і того ж страхувальника фізичноı̈ особи-підприємця був "переведений" з сумісництва на основне місце роботи, наприклад, з 01.09.2026р.; страховий випадок (тимчасова непрацездатність 8 днів: з 07.09.2026 по 14.09.2026) виник 07.09.2026р. У витязі з ЕРЛН, сформованому 22.09.2026р. місце роботи вказано як сумісництво. Фактично місце роботи було (для розгляду листка непрацездатності) з 07.09.2026 по 14.09.2026 – основне.

Чи можна уповноваженій особі (комісії) розглядати листок непрцездатності для призначення допомоги, якщо у витязі з ЕРЛН невірно вказано місце роботи (основне замість сумісництва чи навпаки)?

Якщо ні – яким чином "виправити" дані в ЕРЛН?

Якщо період страхового випадку (крім перших 5 днів за рахунок роботодавця) охоплює як період роботи за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (або навпаки) це відображатиметься в ЕРЛН?

Яким нормативно-правовим документом передбачено надання до ПФУ "додаткових копій документів, які підтверджують зміну виду трудових відносин (наприклад: наказ про переведення, наказ про звільнення, наказ про прийняття на роботу)"?

Пенсійний фонд України в листі «Про ЛН за сумісництвом та основним місцем» № 2800-030301-8/65494 від 25.08.2026р. відповів, що:

У першому наведеному випадку листок непрацездатності за страховим випадком, який розпочався 14.09.2026, буде сформований як за основним місцем роботи, оскільки на початок страхового випадку застрахована особа працювала лише за основним місцем роботи.

У другому випадку листок непрацездатності буде формуватися як за місцем роботи за сумісництвом згідно даних реєстру застрахованих осіб на момент настання страхового випадку (14.09.2026).

Листок непрацездатності у наведеному третьому випадку формується за наявними даними в реєстрі застрахованих осіб на момент настання страхового випадку. Оскільки відповідно до статті 102-1 КЗПП сумісництво це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи, то у випадку якщо особу було переведено на сумісництво без наявності основного місця роботи, листок непрацездатності буде формуватися за єдиним місцем роботи – як за основним місцем роботи.

Також і у четвертому наведеному в листі випадку листок непрацездатності буде формуватися за наявними даними в реєстрі застрахованих осіб на момент настання страхового випадку у разі, якщо застраховану особу було переведено з сумісництва на основне місце роботи.

та зробив наступні висновки: 

1. Щодо питань внесення змін до реєстру застрахованих осіб у випадку зміни місця роботи, то відповідно до статті 24 КЗПП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 “Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту” визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті.

2. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону № 2464.

3. Під час формування листка непрацездатності враховується інформація про основне місце роботи застрахованої особи, визначене за даними повідомлення про прийняття працівника на роботу.

4. Порядок заповнення і подання до органів Державної податкової служби України Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

У порядку міжвідомчого обміну інформацією Державна податкова служба України надає Пенсійному фонду України звітні відомості страхувальників та інформацію про стан сплати єдиного внеску. Отже, у разі, якщо страхувальником вчасно подана податкова звітність та повідомлення про прийняття працівника на роботу і ці дані відображені в реєстрі застрахованих осіб, то листок непрацездатності формується Пенсійним фондом України за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом.

5. У випадку некоректного формування листків непрацездатності у разі зміни трудових відносин застрахованої особи у страхувальника є можливість на підставі відповідних запитів здійснити переміщення сформованих листків непрацездатності між страхувальниками за місцями роботи застрахованої особи за основним місцем роботи та за сумісництвом.

6. В Електронному реєстрі листків непрацездатності відображаються дані про трудові відносини, які були наявні в реєстрі застрахованих осіб на момент формування листка непрацездатності і внесення зміни даних до сформованих листків непрацездатності чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

7. Необхідні для перевірки зазначеної в поданій заяві-розрахунку інформації відомості, що містяться в державних електронних інформаційних ресурсах, отримуються шляхом електронної інформаційної взаємодії. У разі відсутності відомостей, що зазначаються в заяві-розрахунку, в державних електронних інформаційних ресурсах, до такої заяви-розрахунку страхувальники додають скановані копії (фотокопії) документів, які підтверджують страховий випадок, його обставини, особливості статусу застрахованої особи чи інші обставини, що відповідно до закону впливають на умови і тривалість здійснення страхових виплат або які підтверджують усунення виявлених помилок або недостовірних відомостей.

Скановані копії (фотокопії) виготовляються в кольоровому форматі з оригіналів відповідних документів, повинні містити всі їхні сторінки та поля, зокрема дані про серію та номер бланків документів, бути придатні для сприйняття їх змісту, рекомендована роздільна здатність при скануванні – 300 dpi, формат зображення має бути jpg або pdf, розмір кожного файлу не має перевищувати 1 Мб.

Пунктом 5 Порядку № 28-1 передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду України після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку зазначеної в ній інформації та доданих документів і у разі виявлення помилок або недостовірних відомостей або у разі відсутності документів, зазначених в абзаці п’ятому пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про її залишення без руху, про що інформує страхувальника протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви-розрахунку в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду у квитанції контролю заяви-розрахунку.