Звільнення працівника під час лікарняного

Звільнення працівника під час лікарняного має певні особливості, які залежать від ініціатора звільнення та поточного законодавства.

За ініціативою роботодавця

Загальне правило: У мирний час звільнення працівника з ініціативи роботодавця під час лікарняного заборонено (ч. 3 ст. 40 КЗпП).
Винятки:

• Повна ліквідація підприємства (з обов'язковим працевлаштуванням).
• Працівник не з'являється на роботі понад 4 місяці поспіль через тимчасову непрацездатність (якщо законодавством не передбачено триваліший строк збереження місця роботи).
• Воєнний стан: Під час дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136). Датою звільнення вважається перший робочий день після закінчення лікарняного.

За ініціативою працівника (за власним бажанням) або за угодою сторін

Загальне правило: Звільнення за власним бажанням або за угодою сторін під час лікарняного не заборонено (ст. 38 КЗпП).
Важливо враховувати, що суди можуть змінювати дату звільнення на перший робочий день після закінчення лікарняного.

Оплата лікарняного

Якщо лікарняний почався до звільнення (включно з днем звільнення), працівник має право на оплату лікарняних.
Роботодавець оплачує перші 5 днів лікарняного тільки за ті дні, які припадають на період трудових відносин (включаючи день звільнення).
Починаючи з 6-го дня, лікарняний оплачується за рахунок ПФУ (незалежно від звільнення).
Лікарняні, нараховані після звільнення, оподатковуються ПДФО та ВЗ, але не обкладаються ЄСВ.

Важливо! Заборонено звільняти вагітних жінок і жінок з дітьми віком до 3 (6) років, одиноких матерів з дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю за ініціативою роботодавця (крім повної ліквідації підприємства).

Звільнення під час лікарняного
Лікарняний: коли не оплачується
Звільнення з ініціативи роботодавця: підстави та обмеження