Установлюємо зимові шини, замінюємо акумулятор

Заміна шин на автомобілі може відбуватися з таких причин:

— сезонна необхідність (при переході з літніх шин на зимові та навпаки);

— повний знос (відпрацьована норма пробігу);

— у результаті пошкодження, яке не підлягає ремонту (до досягнення нормативного пробігу).

Заміну шин податківці розцінюють, як техобслуговування, однак лише в тому випадку, якщо вона відбувається згідно з нормами експлуатаційного пробігу. Якщо ж ви замінюватимете шини, що не відпрацювали свою норму (зокрема, через пошкодження), то, на думку ДФСУ, — це ремонт (див. підкатегорію 102.07.20 ЗІР).

Що стосується саме сезонної заміни шин, то запам’ятайте: сама по собі ця операція на облік практично не впливає (максимум, що буде потрібно, — показати їх передачу зі складу в експлуатацію, див. далі).

Розглянемо кожний випадок.

Заміна шин, що відпрацювали норму

Після того як шина встановлена на автомобіль, вона має відпрацювати свій ресурс. Його встановлено Нормами № 488*. Якщо шина такий ресурс вичерпала, то, за загальним правилом, її потрібно замінити.

* Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на  колісних шасі, затверджені наказом Мінтрансзв’язку від 20.05.2006 р. № 488.

Умовно цей процес можна розподілити на операції з купівлі нової шини / її встановлення та зі списання зношеної шини.

Купівля нової шини, її встановлення. Придбані автошини вважаються запасами та обліковуються на субрахунку 207 (на це прямо вказує Інструкція № 291). На кожну таку шину заводять Картку обліку пробігу (напрацювання) пневматичної шини, наведену в додатку 5 до Норм № 488 (далі — Картка). Надалі вона буде підставою для списання шини.

Якщо шини надійшли на підприємство разом з автомобілем (враховані в його ціні), то вони обліковуються у складі вартості такого автомобіля (без виділення на субрахунку 207). На них також заводиться Картка.

Існує два підходи до того, коли визнавати витрати за шинами (це є справедливим як для бухгалтерського, так і для податкового обліку).

Перший підхід — вартість шини списують на витрати відразу ж після її встановлення на автомобіль. А надалі облік шин (у тому числі і їх сезонну заміну) ведуть лише в аналітичному обліку.

Другий підхід — вартість шини списують на витрати лише після того, як вона «відбігала» відведені нормами кілометри (або ж списується з іншої причини, зокрема через пошкодження, — про це читайте в наступному розділі). Цей підхід ближче до Інструкції № 291 — у ній зазначено, що на субрахунку 207 обліковуються й шини в обороті. Та й податківцям також, адже, на їх думку, щоб відобразити витрати, вам потрібно знати, відпрацювала шина норму чи ні (див. вище).

Саме тому рекомендуємо як в бухгалтерському, так і в податковому обліку використовувати другий підхід і списувати вартість шин на витрати лише після того, як вони відпрацюють свій ресурс (або стануть непридатними з іншої причини).

Як ми вже говорили, податківці визнають такі витрати техобслуговуванням. Тому вони відображаються в повному обсязі. При цьому залежно від напрямку використання такі витрати осядуть у складі загальновиробничих, адміністративних, збутових або інших витрат.

Що стосується робіт з установлення шини, то вони можуть виконуватися як внутрішніми силами підприємства, так і, зокрема, СТО. Відображаються такі витрати залежно від напрямку використання автомобіля як:

— загальновиробничі (п.п. «г» п.п. 138.8.5 ПКУ; ряд. 05.1 декларації з податку на прибуток);

— адміністративні (п.п. «в» п.п. 138.10.2 ПКУ; ряд. 06.1 декларації);

— збутові (п.п. «д» п.п. 138.10.3 ПКУ; ряд. 06.2 декларації);

— інші (п.п. 138.10.4 і 138.12.1 ПКУ; ряд. 06.4 декларації).

Списуємо старі шини, які відпрацювали норму. При списанні автошин у Картці вказують:

1) сумарний пробіг до списання;

2) інформацію про подальше використання шини: відновлення зношеного протектора, ремонт або її переробка (утилізація).

Причому така Картка має статус акта її списання (п. 7.1 Норм № 488).

Відображення витрат за такими шинами залежить від підходу, який ви обрали для їх обліку (див. вище). Якщо ви застосовуєте перший підхід (витрати вже відобразили при передачі шин в експлуатацію), то при списанні шин після закінчення їх використання ні в бухгалтерському, ні в податковому обліку витрати не відображаються.

А ось при другому підході (який рекомендується) вартість непридатної шини списують на витрати (залежно від напрямку використання автомобіля це будуть загальновиробничі, адміністративні, збутові або інші витрати). Оскільки в цьому випадку списуються шини, що відпрацювали норму, то, ураховуючи думку податківців, такі витрати вважаються техобслуговуванням. Отже, відобразити їх можна в повному обсязі, тобто без застосування 10-відсоткового «ремонтного ліміту».

Списані шини розцінюються як відходи. Тому їх необхідно:

— або передати на утилізацію уповноваженому підприємству, яке має відповідну ліцензію (послуги з утилізації відносять до адміністративних витрат): Дт 92 — Кт 631 (685);

— або продати як вторинну сировину тому самому спеціалізованому підприємству: Дт 209 — Кт 746, Дт 377 — Кт 712.

Заміна шин, що не відпрацювали норму

Позиція податківців, як ми вже говорили, така: заміну шин, які стали непридатними для експлуатації, але не відпрацювали норму пробігу, потрібно відображати як ремонт/поліпшення (див. підкатегорію 102.07.20 ЗІР). Це означає, що вартість таких шин:

1) у межах 10-відсоткового «ремонтного ліміту» потрапляє до податкових витрат (п. 146.12 ПКУ);

2) у сумі, що перевищує зазначений 10-відсотковий ліміт, збільшує первісну вартість автомобіля (п. 146.11 ПКУ).

Що стосується робіт із заміни таких шин, то їх вартість, імовірно, також слід пропускати через 10-відсотковий ліміт.

Сезонна заміна шин

У зимовий період літні шини повертаються на склад або в гараж. Усі ці переміщення відображають у Картці.

Повернення літніх шин на склад / у гараж і встановлення зимових податковий облік не зачіпає. А ось у бухгалтерському обліку воно відображається так:

1) якщо ви застосовуєте перший підхід до обліку шин — лише в аналітичному обліку із зазначенням інформації в Картці;

2) при другому підході (який рекомендується) — записом Дт 2071 — Кт 2072. Коли навесні літні шини знову будуть встановлені на автомобіль, зробіть зворотний запис: Дт 2072 — Кт 2071.

Роботи із сезонної заміни шин є сезонним технічним обслуговуванням (пп. 1.3 і 3.19 Положення № 102*). Їх ви маєте право відобразити в повному обсязі залежно від напрямку використання автомобіля, тобто як загальновиробничі, адміністративні, збутові або інші. Причому вважаємо, що підхід податківців щодо ремонту у цьому випадку не застосовується.

* Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу від 30.03.98 р. № 102.

Бухгалтерський і податковий облік сезонної заміни шин
(другий підхід)

Відновлення шин

Після того як шина вичерпала свій пробіг, у Картці робиться позначка про подальшу її долю: її буде утилізовано або передано ремонтній організації для відновлення.

Відновлення шини передбачає заміну зношеного протектора на новий (п. 2.1 Норм № 488).

Якщо прийнято рішення про відновлення шини, її списують за величиною фактичного пробігу на момент прийняття рішення про списання шини (п. 7.4 Норм № 488). Пробіг відновленої шини обліковують у новій Картці.

Витрати на відновлення шини слід розглядати як витрати, пов’язані з техобслуговуванням автомобіля. Залежно від напрямку використання автомобіля вони відображатимуться у складі загальновиробничих, адміністративних, збутових або інших витрат.

При цьому виникає запитання: як розрахувати норми пробігу після відновлення шин? Прямої відповіді в Нормах № 488 не знайдеш. Однак, імовірно, у такому разі потрібно звернутися до провідної організації з питань розробки експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин для розробки тимчасових норм (п. 3.7 і розд. 5 Норм № 488).

Заміна акумуляторів

Заміна акумуляторних батарей згідно з Положенням № 102 не належить ні до реконструкції, ні до модернізації, ні до технічного переозброєння та інших видів поліпшення транспортних засобів (п. 3.19 цього Положення).

При цьому податківці визнають таку операцію техобслуговуванням (див. підкатегорію 102.07.20 ЗІР). Отже, витрати на заміну акумулятора відображаються, по суті, в тому самому порядку, що і при заміні шин. Однак, щоправда, з однією істотною особливістю. На відміну від шин, якщо акумулятор не відпрацював свій ресурс (а списуються вони у зв’язку з непридатністю), то податківці все одно відносять його заміну до техобслуговування (а не до ремонту, як вони вимагають для шин). Інакше кажучи, при відображенні таких витрат у податковому обліку 10-відсотковий «ремонтний ліміт» не застосовується. Це підтверджує і консультація в газеті «Вісник податкової служби України», 2012, № 37, с. 5.

Висновки

• Сезонна заміна шин сама по собі на облік не впливає.

• Вартість шин найбезпечніше відносити на витрати після того, як вона стала непридатною для використання, зокрема, відпрацювала норму або пошкоджена.

• Вартість робіт із заміни шин відображається залежно від функціонального призначення автомобіля у складі загальновиробничих, адміністративних, збутових або інших витрат.

• Заміну шин, які не відпрацювали норму, податківці вважають ремонтом і вимагають пропускати такі витрати через 10-відсотковий «ремонтний ліміт».

• Заміну акумулятора податківці визнають техобслуговуванням і погоджуються з відображенням таких витрат без застосування 10-відсоткового ліміту (навіть якщо акумулятор не відпрацював ресурс).

m.kazanova@buhgalter911.com