Крах Д8: чим рятувати ПК з ПДВ з 1 січня?

Щоб відобразити податковий кредит з 1 січня, вам, як і сьогодні, буде потрібна ПН (її «замінники» не враховуємо). Вона має бути:

1) коректно складеною. Тобто повинна містити обов’язкові реквізити та відповідати умовам постачання, зазначеним у договорі/первинці;

2) зареєстрованою в ЄРПН (незалежно від суми ПДВ і «підакцизності»/«імпортності» товару). Як і сьогодні, на це відводиться 15 календарних днів, що настають за днем її складання.

Якщо ПН не відповідатиме хоча б одній із цих умов, відобразити податковий кредит за нею не вийде. Це ж стосується і ситуації, якщо постачальник не зможе зареєструвати ПН через брак коштів на його електронному ПДВ-рахунку (значення ∑_Накл). Але як же діяти вам — покупцю? Прикритися скаргою Д8, як ви вже бачили, не вийде. У цьому ключі на передній план виходить договірний захист.

Перевіряємо стан спецрахунку постачальника

При купівлі товару/послуги вам, в ідеалі, потрібно знати: чи зможе постачальник зареєструвати ПН? Адже якщо виявиться, що ні, операцію з ним краще відкласти і здійснити купівлю в іншої особи. Щоб отримати від постачальника ці відомості, до договору потрібно включити пункт, що зобов’язав би його надавати їх. Причому зауважте, що сума на електронному ПДВ-рахунку змінюється оперативно (у міру реєстрації ПН). А це означає, що:

1) обмежитися разовим наданням подібних відомостей (наприклад, на дату укладення договору), як правило, не вийде;

2) чим менше часовий розрив між отриманням цих відомостей і першою подією, тим більше шансів, що на дату такої події вони будуть достовірними. Саме тому обмінюватися подібною інформацією краще в електронній формі.

Урахуйте: сама скарга Д8 нікуди не подінеться. Тобто ви, як і сьогодні, зможете подати її. Але, на жаль, усе, чого вийде цим досягти, — насолити постачальнику. Податківці надсилають йому запит і, за наявності підстав, проведуть позапланову документальну перевірку.

Припустимо, коштів на електронному ПДВ-спецрахунку постачальника не вистачає. Щоб урегулювати цю ситуацію, до договору потрібно включити відповідний пункт. Він може передбачати: відстрочення виконання обов’язків за договором, право покупця на однобічну відмову від договору тощо — конкретний зміст залежить від ваших з постачальником домовленостей.

Але ви можете пригадати, що суми, потрібної для реєстрації ПН, у постачальника на дату першої події може й не бути. Головне, щоб він устиг зібрати її до закінчення строку для реєстрації ПН в ЄРПН. Шкода, але зазначений спосіб «підстраховування» цієї можливості не враховує. Отже, ви можете вирішити не включати подібні умови до договору. Це ваше право, але в такому разі ви берете на себе додатковий ризик.

Відповідальність постачальника за нереєстрацію ПН

Якщо постачальник не зареєструє ПН (незалежно від причин), то, як ми вже зазначали, відобразити за нею податковий кредит не вийде. Як захиститися? Нагадаємо: якщо контрагент порушить господарське зобов’язання, ви можете вимагати від нього, зокрема, відшкодування збитків (ч. 1 ст. 224 ГКУ). Щоб реалізувати цю можливість, у договорі варто зафіксувати обов’язок постачальника:

1) видати та зареєструвати ПН. Звичайно, це не перетворить цей обов’язок на господарський. Вона як була, так і залишиться податковою. Водночас суди подібний запис враховують;

2) відшкодувати збитки, якщо ПН так і не буде зареєстрована.

До збитків належать вартість втраченого майна, додаткові витрати тощо (ч. 1 ст. 225 ГКУ). Вважаємо, до їх числа потрапляє і втрачений податковий кредит (див. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 р. у справі № 926/634/13). Адже це призводить до збільшення витрат на сплату ПДВ або ж позбавляє вас бюджетного відшкодування.

За наявності на руках подібного договору можете розраховувати на відшкодування збитків. Якщо постачальник відмовиться зробити це добровільно, можете стягнути їх у судовому порядку. Суди з такими вимогами готові погоджуватися (див. постанову ВГСУ від 27.11.2013 р. у справі № 926/634/13). Щоправда, вам у цьому випадку доведеться «попітніти». Річ у тім, що практика неоднорідна — крім «хороших», є й немало «поганих» рішень. Але в будь-якому разі: якщо справа дійде до суду, не соромтеся посилатися на позитивну практику, особливо ВГСУ (див. вище), — це нерідко допомагає.

Крім збитків, ви маєте право стягнути з постачальника штраф (див. рішення Господарського суду м. Києва від 08.10.2014 р. у справі № 910/16705/14) — зокрема, замість збитків або одночасно з ними. Причому врахуйте: для його накладення доводити наявність збитків не обов’язково (ч. 1 ст. 550 ЦКУ). Це важливо, оскільки практика показує, що саме тут виникає найбільше проблем.

Якщо постачальник не зареєструє ПН, то, як варіант, ви можете також вимагати розірвання/зміну договору — причому не тільки тоді, коли це допускає сам договір (ч. 2 ст. 651, ч. 2 ст. 652 ГКУ). На підтвердження див. рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2011 р. у справі № 8-19/17-75-2011.

Немало «поганих» рішень засновано на тому, що покупець може захистити свої права за допомогою заяви Д8. Водночас очевидно, що з 1 січня цей аргумент втратить актуальність.

v.smerdov@buhgalter911.com