Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, жовтень, 2014/№2
Друкувати

Спецрахунки з ПДВ — як це буде?

Винокуров Дмитро, головний редактор d.vinokurov@buhgalter911.com
Перше місце в голосувалці на порталі buhgalter911.com посіла тема «Спецрахунки з ПДВ — як це буде?». Причому з великим відривом. Це недивно — час плине невблаганно і до 2015 року рукою докинути. Тому сьогодні на вашому столі (або екрані) замовлена стаття.
заглядаємо
у 2015 рік

Перш ніж говорити безпосередньо про спецрахунки, зупинимося на прийдешніх змінах у податкових накладних (далі – ПН). Без цього тема буде неповною і, мабуть, залишиться не цілком зрозумілою.

Податкові накладні: три важливі зміни

Усе зазначене у статті запрацює з 1 січня 2015 року. Зрозуміло, якщо законодавці не встигнуть до цього моменту підправити/скасувати/відкласти обговорювані нами зміни.

ПН — той самий рояль у кущах, на якому «заграють» спецрахунки. Головних змін три. Усі вони є взаємопов’язаними та важливими.

Перше. ПН складатимуть лише в електронній формі (за всіма правилами, тобто з проставлянням електронного підпису). Причому з п. 201.1 ПКУ зникне фраза про те, що ПН надають «на вимогу покупця (одержувача)». Надати ПН покупцю потрібно буде навіть без його прохання, адже інакше складно зрозуміти фразу «платник податку зобов’язаний надати покупцю (одержувачу) ПН» Хоча в п. 201.10 ПКУ зберегли згадку про видачу ПН на вимогу покупця.

Друге. Усі ПН доведеться реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН). Сумове обмеження (10 тис. грн. ПДВ) зникає, тому реєструвати потрібно буде ПН незалежно від суми ПДВ. Зверніть увагу: необхідність реєстрації пошириться навіть на ПН, які не видають покупцю. Наприклад, ПН при умовному постачанні (п. 198.5 ПКУ), при постачанні послуг на території України нерезидентами (п. 208.2 ПКУ).

Третє. Незареєстрована податкова накладна не надає права на податковий кредит (далі — ПК). Так було й раніше. Проте раніше це стосуваося лише ПН, що підлягають реєстрації в ЄРПН (з 01.01.2015 р. усі ПН реєструватимуть у ЄРПН). Але найголовніше — покупець не зможе завдяки скарзі (Д8) поставити ПК  за дефектною ПН (не виписаною, неправильно виписаною, не зареєстрованою в ЄРПН). Він стає «заручником» добросовісності покупця.  Немає реєстрації в ЄРПН — немає ПК! Отже, доведеться підстраховуватися умовами договорів, лякати постачальника документальною позаплановою виїзною перевіркою (п. 201.10 ПКУ) та адмінштрафом за ст. 1631 КпАП.

По суті всі три новації крутяться довкола реєстрації ПН в ЄРПН. У свою чергу, сама реєстрація стане не такою легковажною, як сьогодні (строк для реєстрації залишиться тим самим — 15 календарних днів).

Спецрахунки та умови для реєстрації ПН

З 1 січня 2015 року з’явиться обмеження за сумою ПДВ на яку можна видати ПН (п. 2001.3 ПКУ). Під «видати» розуміємо зареєструвати в ЄРПН (адже всі ПН підлягатимуть реєстрації). Цю максимальну межу (на кожен момент часу) визначають за формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ.

Простіше кажучи, видати ПН можна буде лише на суму, яка дорівнює або менша, ніж SНакл. У формулі три доданки (суми, які збільшують підсумок, тобто нашу здатність зареєструвати ПН у ЄРПН) і три від’ємники (ці показники зменшують нашу можливість реєстрації ПН). Розглянемо кожний.

SНаклОтр — тут враховуватимуть ПДВ за отриманими ПН (зрозуміло, зареєстрованим в ЄРПН). Чим більше ПН отримуємо, тим більше можемо зареєструвати власних ПН. Ураховуватимуть ПН, виписані нам за податковими зобов’язаннями (далі – ПЗ) 2015 року і пізніше. Причому, не має значення, потрапить ПДВ до ПК чи розподілиться.

ПКУ у формулі не згадує про розрахунки коригувань (РК). Однак на підставі проекту кабмінівського порядку електронного адміністрування ПДВ можна стверджувати, що РК  братимуть участь у формулі нарівні з ПН.

SМитн — сюди потраплять платежі за імпортним ПДВ, сплачені з 1 січня 2015 року.

SПопРах поповнення спецрахунку. Якщо підсумок формули надає недостатнє значення, а зареєструвати ПН потрібно (інакше покупець залишиться без ПК), то доведеться поповнити спецрахунок. Але майте на увазі: кошти рухаються лише в один бік: платник спецрахунок бюджет (платежі з ПДВ). Забрати (до анулювання реєстрації) ці гроші не вдасться.

 

Спецрахунки відкриють:

  • усім платникам ПДВ;
  • автоматично (не потрібно нікуди ходити);
  • у ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках».

SНаклВид — сума ПДВ за виданими ПН, зареєстрованими в ЄРПН. Тут беруть участь ПН, видані за ПЗ, починаючи з 1 січня 2015 р. Не можна виключати, що в цьому показнику врахують не лише «видані», а й просто «складені» та зареєстровані ПН. Якщо так станеться, то на початковому етапі застосування формули (у січні 2015 року) ці ПН можна не поспішати реєструвати. Хоча, суворо кажучи, ПН на умовне постачання (або на імпорт послуг) не видають, тому ПДВ за такими операціями повинні врахувати у SПеревищ.

SВідшкод — заявлені суми відшкодування на рахунок (починаючи із січневої декларації 2015 року). Майте на увазі: таке відшкодування зменшує, а не збільшує здатність до реєстрації ПН. Можна мати ПДВ до відшкодування на рахунок, але за певних умов все одно доведеться перекинути кошти на спецрахунок для забезпечення можливості реєстрації ПН.

SПеревищ — сума перевищення ПЗ за декларацією (починаючи із січня) над зареєстрованими ПН. Як бачимо, нереєстрація ПН у ЄРПН підсумкове значення формули витягує (зменшує SНаклВид), але лише до настання строків подання звітності.

Резюмуємо. Система електронного декларування — це новий бар'єр для реєстрації «незабезпечених» ПН. Для забезпечення видачі ПН (реєстрації в ЄРПН) запроваджено спецрахунки. За необхідності, поповнюючи спецрахунок, платник гарантує, що заявлені ПЗ буде плачено.

d.vinokurov@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться