У результаті невгамовної енергії контролерів з’явилася чергова форма запиту (J/F1301206) і Витяг (J/F1401206). По суті, особливих змін не відбулося. Однак тепер Витяг відображає виключно розмір реєстраційного ліміту (РЛ) і значення тих показників, які його формують.
Якщо ж ви матимете бажання ознайомитися з історію формування суми РЛ, можете направити «Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ» (форма J/F1301902). У відповідь ви отримаєте «Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ» (форма J/F1401902) з детальною розшифровкою усіх операцій, які сформували остаточну суму РЛ, або історією формування конкретного показника.
Довідатися про дані щодо стану електронного ПДВ-рахунка сьогодні вам допоможе вже інша форма — «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» (форма J/F1402301). Отримати її можна, склавши та направивши до ДФСУ «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» за формою J/F1302301.
Ось, у принципі, і всі зміни. А тепер давайте розглянемо новий Витяг за кожним рядком.
Складові Витягу з СЕА
№ ряд. |
Реквізит |
Складові |
— |
Розмір РЛ («Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладніта/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних») |
Це та сума, на яку ви маєте право зареєструвати в ЄРПН ПН/РК згідно з п. 2001.3 ПКУ. Той шуканий показник ∑Накл, заради якого і затівалася уся ця буча з уведенням СЕА. Увага! Не плутайте РЛ із сумою коштів на ПДВ-рахунку. Використати його для погашення ПЗ не можна. Показник ∑Накл вам також знадобиться: 1. Для заповнення додаткового поля ряд. 22.1 ПДВ-декларації (на дату її подання) — щоб визначити, в якому розмірі ви можете заявити від’ємне значення (ВЗ) до відшкодування або зарахувати ВЗ у зменшення податкового боргу по ПДВ. 2. Для з’ясування меж, у рамках яких вам можуть повернути суми ПДВ, у зв’язку з внесенням змін до МД (лист ДФСУ від 15.12.2014 р. № 15182/7/99-99-24-02-02-17). Зверніть увагу: згідно з п. 2001.3 ПКУ до формули розрахунку РЛ входять усього 6 складових (∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах - ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑Перевищ). Однак після набуття чинності Законом № 643* формула розрахунку РЛ помітно «поважчала». Тепер вона виглядає так: ∑Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах - ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑Перевищ + ∑Овердрафт + ∑ВЗ + ∑Переплат. Для кожної із зазначених складових передбачений окремий рядок Витягу. Більше того, Закон № 643 встановив нову дату для розрахунку РЛ — 03.08.2015 р. Водночас для визначення значень ∑НаклОтр, ∑НаклВид і ∑Митн використовувалися дані за документами (ПН, РК, МД), складеними ще починаючи з 01.07.2015 р. ( п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). При цьому, як і раніше, РЛ розраховується наростаючим підсумком. Сплата узгоджених ПЗ до бюджету на нього не впливає. І ще один нюанс. З 03.08.2015 р. сільгосппідприємствам відкриті додаткові ПДВ-рахунки, які призначені для перерахування коштів на спецрахунки. Проте РЛ у них один (він одночасно враховує показники як звичайної, так і спецрежимної діяльності таких підприємств; лист ДФСУ від 11.08.2015 р. № 29560/7/99-99-19-03-02-17) |
У тому числі: |
||
1 |
∑НаклОтр («Загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі») |
Це загальна сума «вхідного» ПДВ за всіма «вхідними» ПН/РК , складеними після 01.07.2015 р. і зареєстрованим в ЄРПН ( п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Тому сюди потраплять і суми ПДВ з: • ПН, виписаних на суму вартості послуг, отриманих від нерезидента (з одночасним відображенням у ряд. 4 Витягу); • РК, складених після 01.07.2015 р. і зареєстрованих в ЄРПН, до ПН, виписаних до 01.07.2015 р., які підлягали видачі покупцям — платникам ПДВ ( п. 2001.3 ПКУ). Увага! Своєчасність реєстрації ПН/РК в ЄРПН тут не має значення. Розраховується цей показник наростаючим підсумком. ПН/РК з додатною сумою ПДВ його збільшать, а «зменшуючі» РК зменшать |
2 |
∑Митн («Загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України») |
Це сума ПДВ, яку ви сплатили при ввезенні товарів на митну територію України. Незважаючи на те, що цю суму ви перераховуєте не на свій ПДВ-рахунок, а до бюджету, вона збільшує ваш РЛ. Підставою для цього буде правильно оформлена МД, а також листи коригування та додаткові МД. Але пам’ятайте! Для цілей правильного відображення зазначених сум у СЕА при заповненні гр. «B» МД обов’язково вкажіть відомості про податковий номер особи, яка претендує на ПК у розмірі відповідної сплаченої суми (лист ДФСУ від 15.12.2014 р. № 15182/7/99-99-19-03-02-17, категорія 101.08 ЗІР). Якщо ви цього не зробили — зверніться на відповідну митницю та оформіть лист коригування до «помилкової» МД. Зверніть увагу: зарахування до вашого ПК сум ПДВ, сплачених на митниці, не залежить від того, здійснювали ви такий платіж самостійно чи зверталися за послугами до митного брокера. ∑Митн також розраховується наростаючим підсумком |
3 |
∑ПопРах («Загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку») |
Загальна сума, на яку ви поповнювали ПДВ-рахунок, причому незалежно від того, для чого ви це робили: • для збільшення РЛ з метою реєстрації ПН/РК в ЄРПН • чи для сплати узгоджених ПЗ до бюджету. Увага! У сільгосппідприємств цей показник уключає також суми, перераховані на додатковий ПДВ-рахунок (лист ДФСУ від 11.08.2015 р. № 29560/7/99-99-19-03-02-17). Показник розраховується наростаючим підсумком. Зменшення цього показника можливе, тільки якщо ви подасте додаток Д4 (заявіть до повернення суму переплати, що перебуває у вас на ПДВ-рахунку на момент подання ПДВ-декларації звітного періоду). Причому РЛ податківці вам зменшать «авансом» уже на дату подання заяви, незалежно від того, коли така сума потрапить на ваш поточний рахунок ( п. 2001.6 ПКУ). Перерахування коштів з ПДВ-рахунка до бюджету на підставі поданої ПДВ-декларації на цей показник не впливає |
4 |
∑НаклВид («Загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі») |
Це загальна сума ПДВ за ПН/РК, виданими платником ПДВ і зареєстрованими в ЄРПН. Тому сюди потраплять і суми ПДВ з ПН, виписаних при отриманні послуг від нерезидента (з одночасним відображенням у ряд. 1 Витягу). Не беруть участі в розрахунку цього показника: • ПН/РК, складені до 01.07.2015 р., незалежно від того, коли вони були зареєстровані в ЄРПН (лист ДФСУ від 16.11.2015 р. № 24353/6/99-99-19-03-02-15); • РК до ПН, що складені до 01.07.2015 р. і не підлягають видачі покупцям (категорія 101.08 ЗІР), навіть якщо вони були зареєстровані в ЄРПН; • РК до ПН 2014 року, які підлягали реєстрації в ЄРПН, але з якоїсь причини так туди і не потрапили (минуло 180 днів). ∑НаклВид розраховується наростаючим підсумком |
5 |
∑Відшкод («Загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування») |
Загальна сума ПДВ, заявлена платником ПДВ до бюджетного відшкодування (БВ) з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок. А також поданих УР, якщо дотримуватись п. 9 Порядку № 569**. Показник розраховується наростаючим підсумком з 01.07.2015 р. Отже, беруться дані ПДВ-декларації починаючи зі звітного періоду — липень (III квартал) 2015 року |
6 |
∑Перевищ («Загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі») |
Загальна сума перевищення ПЗ, зазначених у поданих вами ПДВ-деклараціях (з обліком УР до них), над сумою ПДВ, яка міститься в складених вами та зареєстрованих в ЄРПН ПН/РК ( п. 2001.3 ПКУ). Така ситуація, наприклад, може виникнути, якщо в декларації ПЗ ви показали, а відповідну(ий) ПН/РК на момент подання декларації ще не зареєстрували в ЄРПН. У цьому випадку зобов’язання за декларацією буде більшим, ніж зобов’язання за даними ЄРПН. У результаті «вилізе» ∑Перевищ. Увага! Цей показник може мати тільки додатне значення. При ВЗ вважається, що такий показник дорівнює нулю. Перерахунок ∑Перевищ здійснюється кожного разу під час: • подання ПДВ-декларації/УР за вказані періоди на дату такого подання; • реєстрації в ЄРПН ПН/РК, складених у зазначені періоди на дату такої реєстрації. Тобто якщо на дату подання ПДВ-декларації у платника з’явиться ∑Перевищ, то вже на дату реєстрації в ЄРПН пропущеної ПН ця складова повинна автоматично зменшитися і стати рівною нулю (лист ДФСУ від 28.10.2015 р. № 22838/6/99-99-19-03-02-15). Отже, повинен «відреагувати» (збільшитися на відповідну суму) і РЛ (детальніше про це можете прочитати у статті «Таємничий показник ∑Перевищ» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 39). Зауважимо, що у протилежній ситуації — якщо ПН буде зареєстрована в ЄРПН, але не відображена в ПДВ-декларації (за декларацією зобов’язань буде менше, ніж за даними ЄРПН) — ∑Перевищ не виникає |
7 |
∑ВЗ («Сума збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних») |
Це сума ряд. 24 і 31 ПДВ-декларації за червень / II квартал 2015 року, яка повинна була збільшити РЛ ( п.п. 4 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ): • до 31.07.2015 р. — місячним платникам; • до 20.08.2015 р. — квартальщикам. Нюанс. У сільгосппідприємств збільшення РЛ повинно було відбутися з урахуванням даних двох декларацій (звичайної та спецрежимної). ∑ВЗ — найпроблемніша складова. З’явилася вона у формулі розрахунку РЛ завдяки Закону № 643, щоб остаточно закрити питання «старого» ВЗ. Однак мало того що збільшення РЛ на ∑ВЗ відбувалося зі значними затримками, так ще й податківці наполягають на тому, що таке збільшення було одноразовим «бонусом». Таким чином, проводити його перерахунок після уточнення даних, задекларованих за періоди до 01.07.2015 р., не можна. Про що контролери заявляли у своїх листах від 21.10.2015 р. № 22210/6/99-99-19-03-02-15 і від 09.11.2015 р. № 23850/6/99-99-19-03-02-15 (ср. ). При цьому коригування цієї складової є можливим лише після проведення податкової перевірки згідно з п. 41 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Безумовно, такий підхід є несправедливим. Можливо, контролерів переконає судова практика (вже з’явилися перші рішення на користь платників податків). Як наслідок, з 09.12.2015 р. «нехороше» роз’яснення в категорії 101.08 ЗІР переведено до складу нечинних. Отже, можна сподіватися, що думка податківців зміниться |
8 |
∑Овердрафт («Сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали») |
Це середньомісячний розмір суми ПДВ, яка за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали була: • задекларована платником до сплати до бюджету і погашена/розстрочена/відстрочена (ряд. 25.1 декларації); • задекларована до сплати на спецрахунок сільгосппідприємства (ряд. 25.2 спецдекларації). Ця складова не формується наростаючим підсумком, а автоматично щокварталу перераховується (протягом першого числа відповідного кварталу) з урахуванням попереднього показника ∑Овердрафт. Увага! Право на таку складову потрібно заслужити, оскільки вона доступна тільки тим платникам ПДВ, з дати реєстрації яких минуло 12 звітних місяців / 4 квартали ( п.п. 1 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Тому якщо ви на якийсь момент втратили ПДВ-статус (у результаті процедури анулювання), то ∑Овердрафт ви побачите знову тільки після зазначеного строку, а не з початком нового кварталу. Нюанс. Хоча перерахунок цього показника має відбуватися автоматично (без участі податківців), але, як показує практика, робота СЕА ще не достатньо налагоджена. Тому зміна РЛ на цю складову іноді відбувається із затримкою |
9 |
∑Переплат («Сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року») |
Загальна сума переплат за ПДВ (у тому числі помилкових), наявна на бюджетному рахунку (ІКПП) платника станом на 01.07.2015 р., зменшена на суму ПДВ, задекларовану до сплати до бюджету за звітний період — червень 2015 року. Як обліковувати таку суму у ПДВ-звітності, контролери детально роз’яснили в п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і в листі ДФСУ від 22.06.2015 р. № 22408/7/99-99-19-03-01-17. Увага! Після того, як на суму переплат збільшився РЛ, вони вважаються погашеними. Відповідно повернути їх «живими» грошима на поточний рахунок можна тепер тільки через БВ. Зверніть увагу: збільшення РЛ на цей показник повинно було відбутися до 08.08.2015 р. Більше того, контролери не розбиралися, які суми сформували таку переплату. У результаті у деяких платників виникли проблеми. Так, якщо до 01.07.2015 р. платник ПДВ отримував ППР і сплачував відповідний штраф на бюджетний рахунок, а податківці, у свою чергу, проводили його вже після зазначеної дати, то (лист ДФСУ від 14.09.2015 р. № 19558/6/99-99-19-03-02-15): • сума штрафу збільшувала РЛ винного платника (як складова ∑Переплат); • водночас у такого платника виникав податковий борг на суму штрафу згідно з вимогами п. 25 Порядку № 569. Увага! Податківці наполягають на тому, щоб це збільшення РЛ було проведене одноразово, тому подальші коригування такої складової є неможливими (лист ДФСУ від 23.09.2015 р. № 22171/10/28-10-06-11). А надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ, що утворилися на бюджетному рахунку вже після 01.07.2015 р. в результаті подання УР до ПДВ-декларації за червень 2015 року (лист ДФСУ від 28.09.2015 р. № 20537/6/99-99-19-03-02-15): — не відображаються у ПДВ-звітності подальших звітних періодів; — можуть бути повернені платнику ПДВ на його поточний рахунок відповідно до ст. 43 ПКУ |