Спочатку нагадаємо основні моменти, пов’язані з поданням роздрібно-підакцизної декларації.
№ з/п |
Запитання |
Відповідь |
1 |
Хто повинен подавати? |
Усі суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, названими в абз. 2 п.п. 14.1.212 ПКУ |
2 |
За якою формою подається? |
За формою, затвердженою наказом МФУ від 23.01.2015 р. № 14. Важливо! Роздрібні торговці підакцизними товарами заповнюють у ній лише розділ Ґ і додаток 6 (п. 2 розд. I Порядку № 14*) |
3 |
Куди подавати? |
До органів податкової служби за місцем розташування пунктів продажу (п. 223.2 ПКУ, п.п. 212.3.11 ПКУ). При цьому зауважте: якщо в межах одного податкового органу обслуговується декілька населених пунктів зі своїми кодами КОАТУУ (особливо це є характерним для сіл і селищ), у яких ви маєте пункти продажу, декларацію до цього органу, вважаємо, потрібно подати одну. Щоправда, кількість додатків 6 у цьому випадку має відповідати числу населених пунктів, у яких ви маєте пункти продажу. Цей підхід не збігається з тим, про який розповіли податківців у листі ДФСУ від 20.01.2015 р. № 1519/7/99-99-19-03-03-17 (у ньому вони вказали, що кількість декларацій має відповідати числу адміністративно-територіальних одиниць, у яких ви маєте пункти продажу). Але вони там, мабуть, неточно сформулювали |
4 |
Періодичність подання |
Щомісяця (п. 223.2 ПКУ). За наявності чинної або призупиненої ліцензії на продаж підакцизної продукції декларація подається незалежно від того, провадилася діяльність чи ні (п. 4 розд. III Порядку № 14) |
5 |
Строки подання |
Не пізніше 20-го числа наступного місяця (п. 223.2 ПКУ). За січень декларацію потрібно подати не пізніше 20 лютого 2015 року (п’ятниця) |
6 |
Одиниця виміру |
Показники декларації наводяться у гривнях без копійок (з округленням за загальними правилами). Додаток заповнюється у гривнях з копійками (п. 7 розд. II Порядку № 14) |
Як заповнювати?
Додаток 6. Заповнювати декларацію починаємо з додатка 6. Цей додаток заповнюється окремо за кожним місцем продажу підакцизних товарів (п. 6 розд. V Порядку № 14). У ньому фігуруватимуть суми податкових зобов’язань, які стосуються конкретного пункту продажу. У «шапці» додатка вказуємо:
— (1) розділ декларації, до якої подається додаток (Ґ), (2) код операції (Ґ1), (3) звітний період (місяць, рік);
— (4) код КОАТУУ, на території якої розташований пункт продажу.
Додаток побудований в розрізі видів «роздрібних» підакцизних товарів. Щоправда, привертає до себе увагу категорія «інші підакцизні товари». Які ще підакцизні товари хотіли бачити автори форми, поки що не зовсім зрозуміло. Але ми вважаємо, що має йтися про ті товари, які наведені в абз. 2 п.п. 14.1.212 ПКУ, але не названі в додатку 6.
Нагадаємо, під «роздрібний» акциз підпадають такі підакцизні товари (п.п. 14.1.212 ПКУ): пиво, алкогольні напої, тютюн (замінники його) і тютюнові вироби, товари, зазначені у п.п. 215.3.4 ПКУ (нафтопродукти, скраплений газ тощо).
Розрахунок акцизного податку здійснюється у гр. 3 — 6 додатка 6:
— у гр. 3 вказуємо весь обсяг продажів підакцизних товарів у роздрібній мережі/мережі громадського харчування (з урахуванням ПДВ), незалежно від форми розрахунків;
— у гр. 4 — яку частину з цього обороту становлять продажі для комерційного використання (тобто, як зазначено в Порядку № 14, для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання).
Як бачите, комерційне використання чиновники розглядають дуже вузько. Наприклад, якщо підприємство купує у вас бензин для використання в госпдіяльності (а не перепродажу), то з точки зору Порядку — це не комерційне використання. Тому згідно з Порядком такий продаж повинен потрапити до бази обкладення акцизом. На нашу думку, такий підхід суперечить ПКУ. Більше того, узагалі незрозуміло, як доводити таку комерційну спрямованість. Отже, чекаємо думки ДФСУ.
Потім виводиться об’єкт обкладення (гр. 5) — обсяг роздрібних продажів кінцевим споживачам (гр. 4 - гр. 5).
У гр. 6 вказуєте ставку податку — вона буде однаковою для всіх підакцизних товарів і становить 5 % (п.п. 215.3.10 ПКУ).
У гр. 7 — виводиться сума акцизного податку (гр. 5 х гр. 6). Вона ж потрапить до декларації, щоправда, уже з округленням.
Декларація. Тут також є декілька цікавих моментів.
«Шапка». Поля в «шапці» декларації в цілому стандартизовані. Однак є особливості:
у полі 5 — проставляємо позначку « Х» напроти позначення «212.1.11»;
у полі 7 — вказуємо — місцезнаходження пункту продажу підакцизних товарів.
Розділ Ґ. У ньому наводиться інформація про:
1) суму податкових зобов’язань з акцизного податку, які стосуються пункту продажу (Ґ1.1 — Ґ1.11). Дані сюди переносяться з додатка 6. Якщо таких додатків декілька, то в цих полях фігуруватиме сумарне значення за ними всіма;
2) податкові зобов’язання в розрізі КОАТУУ за всіма пунктами продажу (Ґ2). Це є актуальним, коли ви маєте декілька пунктів продажу в різних населених пунктах, що обслуговуються одним податковим органом. У такому разі в цьому полі ви покажете суму податкових зобов’язань за кожним населеним пункту (тобто в розрізі КОАТУУ).
Важливо! На останній сторінці декларації обов’язково потрібно вказати ознаку її подання. У полі «Ознака подачі» проставляється позначка «Х» напроти розділу Ґ і додатка 6.
Роздрібні продавці підакцизних товарів заповнюють «шапку» декларації, розділ Ґ і додаток 6 (п. 2 розд. I Порядку № 14).
Приклад. Підприємство має дві точки продажу пива — у різних населених пунктах (з КОАТУУ «6311045401» і «6311045400»), які обслуговуються однією податковою інспекцією. Продажна вартість 1 пляшки пива без урахування «роздрібного» акцизу становить 12 грн. (у тому числі ПДВ). У січні в обох точках продажу було продано по 500 пляшок.*
* У цьому випадку заповнюється два додатки 6. Ми навили лише один (для населеного пункту з КОАТУУ 6311045401). Для другого населеного пункту він заповнюється аналогічно.