База ПДВ: як визначити мінімальну планку?
Спочатку нагадаємо загальне правило визначення бази ПДВ при постачанні, що діє з 01.01.2015 р. (п. 188.1 ПКУ).
Як визначати базу ПДВ з 1 січня
Для контрольованих операцій правило відрізняється. За базу ПДВ потрібно брати найбільшу з трьох величин: договірну ціну, звичайну або ж ціну купівлі/собівартість (для необоротних активів — залишкову вартість).
Мінімальна база ПДВ для товарів
При постачанні товарів база ПДВ має бути не нижче за ціну їх придбання (абз. 2 п. 188.1 ПКУ). Але відразу виникає запитання: а що вважати ціною придбання? У ПКУ відповіді немає. А отже, є привід замислитися: вважати ціною придбання (1) лише ціну, сплачену постачальникові, чи (2) первісну вартість товару. На перший погляд, ми повинні орієнтуватися на перший варіант, тобто на суму, яка сплачується постачальникові. Однак, на жаль, це не так. Як мінімум, тому, що:
До первісної вартості, крім ціни придбання, включаються, зокрема, ТЗВ та інші витрати, пов’язані з доведенням товарів до стану, в якому вони придатні до використання (п. 9 П(С)БО 9).
— якщо ведете облік товарів за середньозваженою вартістю або в купівельних цінах, то визначити ціну, яка сплачена за конкретну одиницю товару, досить проблематично;
— для виготовленої продукції ПКУ вказує орієнтуватися на собівартість (а не лише на вартість вхідних матеріалів). А підхід усе ж таки має бути один;
— проти нього, найімовірніше, виступатимуть і податківці (особливо якщо врахувати, що база ПДВ, визначена за ньому, буде нижче).
Тому при розрахунку мінімальної бази ПДВ при постачанні товарів орієнтуйтеся на їх первісну вартість у бухобліку. Якщо точніше, їх вартість, яку ви списуватимете на витрати. До речі, це означає, що мінімальна база багато в чому залежить від обраного вами методу списання запасів. Тепер пропонуємо розглянути низку запитань, що виникають на практиці.
Ціна придбання: з ПДВ чи без ПДВ? Не дивуйтеся. Дзвінки на нашу «гарячу лінію» свідчать, що іноді податківці на місцях вимагають приймати за мінімальну базу ціну товару з урахуванням ПДВ. Наприклад, придбали товар за 12 грн. (у тому числі ПДВ — 2 грн.) і вважайте ціною придбання 12 грн., а не 10. Однак такий підхід є хибним! Оскільки, по-перше, мінімальну базу ПДВ потрібно визначати виходячи з первісної вартості товару (див. вище), а вона за загальним правилом ПДВ не включає (п. 9 П(С)БО 9). По-друге, ПДВ не повинен нараховуватися на ПДВ.
Крім того, бази для порівняння мають бути однакові. Ну як можна порівнювати безПДВшну вартість товару з ПДВшною?
Купуємо у неплатника: чи враховувати ціну придбання? Так. Якщо ви поставляєте товари, придбані у неплатника, вам також доведеться враховувати мінімальну планку. Жодних винятків п. 188.1 ПКУ із цього приводу не встановлює. При цьому втрати будуть особливо помітними — адже податкового кредиту за такими товарами ви не отримали. Наприклад, придбали товар у неплатника за 15 грн., продаєте його за 6 грн. (у тому числі ПДВ — 1 грн.). ПДВ у такому разі доведеться донарахувати виходячи з бази 15 грн.
Товари виготовлені самостійно: що з мінімальною базою ПДВ?
База ПДВ при постачанні самостійно виготовлених товарів не може бути нижчою за їх собівартість. Однак ПКУ не уточнює: яку собівартість використовувати — виробничу чи реалізації?
Ми вважаємо, що курс потрібно взяти саме на виробничу собівартість. Адже собівартість реалізованої продукції, крім виробничої собівартості, уключає:
Чим більше безПДВшних витрати буде у складі такої собівартості, тим більше втрат понесете.
1) нерозподілені загальновиробничі витрати. А вони не стосуються конкретного виду продукції, а збільшують собівартість реалізованої продукції того періоду, в якому такі витрати виникли (п. 16 П(С)БО 16);
2) наднормативні виробничі витрати. Великою мірою, матеріали, використані «понад норму» , як правило, вважаються «негосподарським» використанням, а отже, на їх вартість і так нараховується ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ.
Тут є ще одна проблема. Фактичну виробничу собівартість продукції ви можете дізнатися лише після закінчення місяця. Як же врахувати нижню планку ПДВ? Вважаємо, діяти потрібно так. На дату першої події нараховуємо ПДВ виходячи з договірної вартості, складаємо, реєструємо та направляємо покупцю ПН.
Якщо за підсумками місяця виявиться, що собівартість вища, покупця це не стосуватиметься. Йому жодних коригувань відображати не потрібно.
А постачальнику потрібно донарахувати ПДВ, скласти собі ПН (для цього зараз є окремі ознаки) і зареєструвати її. Але що робити з датою її складання? Ні ПКУ, ні Порядок № 1129 особливостей не містять. Отже, формально, скласти її потрібно за тією самою датою, що й першу ПН. У принципі, це ні на що й не вплине. Те, що ви зареєструєте її пізніше, до штрафів за ст. 1201 ПКУ не призведе. Вони накладаються лише щодо тих ПН, які видаються покупцю.
З іншого боку, складати ПН (на суму перевищення) заднім числом, звичайно ж, методологічно неправильно. І з цієї точки зору, правильнішим було б скласти ПН останнім числом місяця. Поглянемо, на якому підході зупиняться податківці, однак у будь-якому разі ще раз нагадаємо: така ПН не видається покупцю, а тому особливих ризиків ні для вас (штрафи за ст. 1201 ПКУ), ні для покупця (втрата податкового кредиту) тут немає. Для вас як постачальника хіба що бажано, щоб сума донарахованого ПДВ була відображена в тому самому місяці, в якому відбулася перша подія.
Мінімальна база для послуг
Тут потрібно дотримуватися такого підходу (абз. 2 п. 188.1 ПКУ):
— якщо ми продаємо придбану нами послугу (наприклад, надаємо в суборенду орендоване нами майно) — тоді за мінімальну планку деремо ціну придбання послуги;
— якщо ми надаємо власні послуги — орієнтуємося на собівартість такої послуги.
У решті правила є аналогічними тим, з якими ви ознайомилися вище.
Необоротні активи
При продажу необоротних активів база ПДВ має бути не нижче бухгалтерської балансової/залишкової вартості об’єкта — на початок звітного періоду, у межах якого здійснюється постачання.
До необоротних належать не лише основні засоби, а й інші необоротні активи — зокрема, малоцінні. При їх постачанні, імовірно, потрібно також орієнтуватися на залишкову/балансову вартість. Водночас в межах ПДВ «малоцінку» податківці часто відносять до товарів. Отже, тут ще потрібно почекати на їх думку.
При цьому нагадаємо, що ОЗ, щодо яких прийнято рішення про продаж, підлягають переводу зі складу ОЗ до складу необоротних активів, що утримуються для продажу, і подальшій їх реалізації вже як запаси. У такому разі:
— списують суму накопиченої амортизації (Дт 131 — Кт 10);
— відображають переведення ОЗ до складу необоротних активів, що утримуються для продажу (Дт 286 — Кт 10).
Амортизацію за ними припиняють нараховувати з місяця, наступного, за місяцем вибуття зі складу ОЗ, тобто при продажу ОЗ, по суті, потрібно орієнтуватися на вартість, зазначену в Дт 286.
Що стосується винятку, передбаченого для платників, які не ведуть облік необоротних активів (у такому разі мінімальною планкою буде звичайна ціна), то він, судячи з усього, передбачений переважно для підприємців.
Безоплатні роздачі
При безоплатних роздачах база ПДВ визначається за загальними правилами, а отже, також потрібно враховувати нижню планку.
Зауважте: якщо такі роздачі пов’язані з госпдіяльністю (наприклад, проводяться в межах рекламних акцій), ви маєте право відобразити ПК за товарах, які придбавають для роздачі. На дату їх безкоштовної передачі доведеться нарахувати ПДВ виходячи з ціни такої купівлі.
А ось у разі негосподарських безкоштовних роздач усе гірше. У такому разі, якщо щодо придбаних для роздачі товарів ви відобразили ПК, ПДВ доведеться нарахувати двічі. Перший раз — виходячи з ціни купівлі. Другий — за п. 198.5 ПКУ (негосподарське використання). В останньому випадку базою ПДВ буде ціна купівлі товарів (п. 189.1 ПКУ).
Якщо ви хочете передати щось безоплатно, краще це зробити у вигляді продажу за 1 грн. Тоді буде наявність зв’язку з госпдіяльністю. А отже, зникаає і необхідність нарахування ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.
Заповнюємо ПН
При постачанні товарів постачальник складає ПН у загальному порядку. Потім, якщо виявиться, що договірна ціна нижча за мінімальну базу ПДВ, йому доведеться скласти другу ПН — на суму перевищення ціни купівлі/собівартості/залишкової вартості над ціною постачання.
Як ми вже говорили, таку ПН також доведеться зареєструвати в ЄРПН, але штрафів за несвоєчасну її реєстрацію не буде.
|
Причина складання ПН |
Тип причини |
Що вказувати в реквізитах покупця? |
Номенклатура товарів/послуг продавця (графа 3) |
|
Перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання |
15 |
Продавець дублює свої дані |
«Перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних у податковій накладній № _______» |
|
Перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання |
16 |
«Перевищення балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною постачання необоротних активів, указаних у податковій накладній № _______» |
|
|
Перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання |
17 |
«Перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, указаних у податковій накладній № _______» |
Блоги 
