Кінь на чотирьох, та й то спотикається: законодавець змінив непорушні «відпускні» норми
Нова підстава для відпустки «за свій рахунок»
Нормотворці виконали свої обіцянки. Ідеться про надання відпусток «за свій рахунок» працівникам, місця роботи яких знаходяться в районах АТО.
Нагадаємо, що з оформленням відсутності на роботі таких працівників виникали дилеми. Більшість працівників у неспокійних східних регіонах не можуть виходити на роботу на цій території, оскільки це, як мінімум, загрожує їх здоров’ю/життю. Що робити? Спочатку Мінсоцполітики рекомендувало таких працівників відправляти в усілякі відпустки (див. лист від 08.07.2014 р. № 7302/3/14-14/13). Однак, на жаль, відпустки не гумові.
Що робити після закінчення всіх підстав для їх використання? Тут роботодавці викручувалися як могли — оформляли простої, переводили працівників до інших філії (за нагоди), табелювали працівників як відсутніх з нез’ясованих причин. Саме ж Міністерство мовчало, але завірило в наявності проекту якогось закону.
На жаль, Закон цей ми отримали лише сьогодні (Закон № 121*). Його норми принесли нову підставу для надання відпустки без збереження зарплати (п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону № 504**). Ось деякі факти, які випливають з цієї нової підстави:
** Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Вона полягає в такому: працівники можуть оформляти відпустки «за свій рахунок» на весь період проведення АТО у відповідному населеному пункті. До тривалості такої відпустки додається час, необхідний для повернення до місця роботи (але не більше 7 календарних днів) після прийняття рішення про припинення АТО.
— працівники можуть скористатися цією підставою для відпустки лише після набуття чинності Законом № 121, тобто з 01.02.2015 р. Не слід пояснювати, що рішення нардепів явно затрималося, адже реально його чекали ще влітку. Зараз же проблематично розшукати працівників, які роз’їхалися, для отримання від них згоди на відпустку без збереження зарплати за п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону № 504. Однак усе ж таки відпустка «за свій рахунок» — правильне рішення при оформленні відсутніх працівників через розміщення підприємства в зоні АТО;
— на відпустку за новою підставою можуть розраховувати виключно працівники, місце роботи яких знаходиться на території проведення АТО. Якщо працівник проживає на такій території, але підприємство, на якому він працює, розташоване поза зоною АТО, він не може скористатися нормою п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону № 504;
— перелік населених пунктів, що вважаються територією АТО, на сьогодні не затверджений. Як дізнатися, чи знаходиться підприємство в зоні АТО? Вважаємо, відомості про це можна отримати, звернувшись до Штабу Антитерористичного центру при СБУ. У листі зазначеного Штабу від 16.12.2014 р. № 33/8428 (ср. ) сказано: письмова інформація про проведення АТО надається громадянам офіційним листом Штабу Антитерористичного центру при СБУ за результатами розгляду їх звернень.
Уряд нібито визначив перелік таких неспокійних регіонів, але потім припинив його дію (див. розпорядження КМУ від 05.11.2014 р. № 1079-р і від 30.10.2014 р. № 1053-р).
ЄСВ-винятки при відпустці «за свій рахунок» у районі АТО
У п. 2 розд. II Закону № 121 передбачили уточнення про сплату ЄСВ за працівників, які перебувають у згаданій вище відпустці. Роботодавець (на території проведення АТО) таких працівників не зобов’язаний виконувати гучні вимоги, встановлені передостаннім абзацом ч. 5 та абзацом третім ч. 6 ст. 8 Закону № 2464***.
Інакше кажучи, роботодавці із зони АТО за працівників, які перебувають у відпустці «за свій рахунок» на підставі п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону № 504, не зобов’язані виконувати вимоги щодо нарахування ЄСВ виходячи з МЗП навіть у випадках, коли база нарахування менша ніж «мінімалка» (діє з 01.02.2015 р.).
Наприклад, працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження зарплати за новою підставою, а частину місяця відпрацював (хоча б один день). У такому разі базою нарахування ЄСВ буде фактично нарахована зарплата. Якщо ж працівник весь місяць перебував у відпустці без збереження зарплати, то роботодавець узагалі не нараховує ЄСВ зважаючи на відсутність самої бази нарахування.
Також майте на увазі: роботодавці — платники ЄСВ, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів на території АТО, звільняються, зокрема, від нарахування та сплати ЄСВ (п. 93 розд. VIII Закону № 2464). Однак оскільки, як вже зазначалося раніше, територія АТО чітко не визначена, виконати таку норму неможливо, тобто такі роботодавці нараховують і сплачують ЄСВ у загальному порядку.
Прикінцеві положення Закону № 121, звичайно, хороші для роботодавця. Працівнику ж вони користі не принесуть. Адже в загальному випадку період перебування працівника у зазначеній відпустці (п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону № 504) не зарахується до страхового стажу для оплати тимчасової непрацездатності, для пенсійного забезпечення та на випадок безробіття.
Інші «новинки»
Інвалід з дитинства — нова підстава для соцвідпустки та відпусток «за свій рахунок». Давно в порядку надання соцвідпустки на дітей не було змін. Таке упущення поправив Закон № 120****. Основне його нововведення — це внесення нових додаткових підстав для надання соцвідпустки працюючим особам, передбаченої ст. 1821 КЗпП і ст. 19 Закону № 504. Так, з 01.01.2015 р. право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів (за наявності двох і більше підстав — 17 календарних днів) мають:
У зазначених підставах для надання соцвідпустки не йдеться про дитину-інваліда. Отже, відпустку з таких підстав працівнику надають навіть у разі, якщо інваліду, матір’ю (батьком, опікуном) якого він є, вже виповнилося 18 і більше років.
— мати інваліда з дитинства підгрупи А I групи;
— батько інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує його без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
— особа, яка узяла під опіку інваліда з дитинства підгрупи А I групи.
Більше того, якщо працівник до припинення трудових відносин не скористається соцвідпусткою з таких підстав, то при звільненні йому виплатять грошову компенсацію за невикористані дні цієї соцвідпустки (див. відкориговані норми ст. 83 КЗпП і ст. 24 Закону № 504). На жаль, до цих норм закралася помилка: вони вказують на повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Нардепам і у двох соснах вдалося заблукати: оскільки очевидно, що слова «повнолітньої дитини» — це помилка, та в зазначених нормах вони є зайвими. Сподіваємося, саме такого підходу дотримуватимуться й чиновники.
Фігурує інвалід з дитинства підгрупи А I групи і в підставі для надання відпустки без збереження зарплати (розширений п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону № 504). Але тут уже йдеться про нього як про дитину та зазначений конкретний вік — до 18 років. Збираємо все це воєдино і отримуємо: мати або інші особи, зазначені в ч. 3 ст. 18 і ч. 1 ст. 19 Закону № 504, які доглядають за дитиною з категорією «дитина-інвалід підгрупи А», мають право взяти відпустку без збереження зарплати до досягнення такою дитиною 18 років. Ця норма також діє з 01.01.2015 р.
Матусі, які вийшли на роботу, втратять 130 грн. З 01.02.2015 р. працівниці-матусі, які вийшли на роботу незалежно від режиму роботи, — повний чи неповний робочий день, втратять право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (130 грн.). Про це свідчить вилучення відповідної пропозиції з ч. 8 ст. 179 КЗпП і ч. 4 ст. 18 Закону № 504. Щоправда, таку «символічну» допомогу і так уже отримують далеко не всі.
Уточнений пакет документів для отримання допомоги при народженні дитини (41280 грн.). Для отримання такої допомоги «новоспечені» батьки повинні подати заяву. Донедавна її подавали в довільній формі. Тепер же заяву слід подавати за формою, установленою Мінсоцполітики. От тільки досі Міністерство її не затвердило.
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)