РРО: знаходимо місце в обліку

Придбання РРО

Купили новий РРО. Як облікувати?

Податківці передбачувані (див., наприклад, свіже роз’яснення тернопільських податківців — http://tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/200171.html): відносити РРО потрібно до ОЗ групи 4 «Машини та обладнання», окремої «електронної» підгрупи з мінімально допустимим строком корисного використання 2 роки (згідно з класифікацією з  п.п. 138.3.3 ПКУ).

Так, але тут, скажімо так, упущені деякі важливі аспекти. Податкові правила обліку ОЗ (наведено в  п. 138.3 ПКУ, на який посилаються податківці) можуть бути корисними тільки високодохідним платникам податку на прибуток, тоді як низькодохідним вони просто ні до чого. Останні ведуть виключно бухоблік ОЗ і за його підсумками визначають об’єкт обкладення податком на прибуток без жодних коригувань на різниці*.

* Крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, про яке детальніше ви могли прочитати у статті «Обліковуємо збитки з податку на прибуток правильно» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 23.

Вартісний критерій для ОЗ, установлений п.п. 14.1.138 ПКУ на рівні 2,5 тис. грн., також актуальний тільки для високодохідних платників податку**. Тому якщо ваше підприємство — низькодохідний платник і в наказі про облікову політику передбачено вартісний критерій для МНМА вище, ніж вартість придбаного РРО, останній цілком собі можна віднести до складу малоцінки.

** Подробиці — у статті «2,5-тисячний критерій для ОЗ: бути чи не бути?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 8.

МНМА обліковують на субрахунку 112. Важлива перевага таких активів перед ОЗ, що обліковуються на рахунку 10 (у тому числі субрахунку 104 «Машини та обладнання»), те, що їх можна амортизувати методами 50/50 % і 100 %.

Якщо ж ваше підприємство — високодохідне, у ваших інтересах гармонізувати бухгалтерський облік касових апаратів з податковим. Це потрібно для того, щоб поменше заморочуватися з розрахунком різниць згідно зі ст. 138 ПКУ***.

*** Більш детально про це ми говорили у статті «Перехідна» амортизація: нараховуємо правильно» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 7.

І ще деякі моменти. Найімовірніше (з урахуванням «недешевизни» РРО), що в бухобліку придбання РРО пройде як придбання ОЗ. Нагадаємо, що всі витрати, що включаються до первісної вартості об’єкта (згідно з  п. 8 П(С)БО 7), спочатку збирають на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» (сюди потраплять у тому числі витрати, що включаються до первісної вартості РРО, на транспортування, опломбування, програмування, підключення, налагодження РРО). Потім при введенні РРО в експлуатацію ці витрати списують у дебет субрахунку 104 «Машини та обладнання».

Строк корисного використання РРО встановлюємо в розпорядчому акті (наказі) з урахуванням технічної документації виробника.

Нараховувати амортизацію потрібно починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об’єкта ОЗ в експлуатацію. Амортизацію РРО, на нашу думку, слід уключати до складу витрат на збут.

Витрати на Інтернет, зв’язок

Про те, як обрати максимально вигідний тариф за користування такими послугами, ми зараз не розповідатимемо. Замість цього приділимо увагу обліку понесених витрат.

Раніше ПКУ містив прямі норми, що дозволяли відносити витрати на оплату інтернет-послуг до складу інших операційних витрат ( п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ). Але з нового року від цих норм не залишилося і сліду. Замість цього тепер доводиться орієнтуватися на норми бухобліку (якщо точніше — П(С)БО 16).

У ньому «витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо)» (абз. 6 п. 18) — складова адмінвитрат.

При цьому цілком можливий облік таких витрат у складі витрат на збут, як, наприклад, електроенергії для РРО. Адже РРО без передавання даних податківцям, по суті, даремний.

У будь-якому разі такі витрати (адміністративні, збутові) уключаються до витрат у періоді їх здійснення ( п. 7 П(С)БО 16). Ідеальний варіант — у місяці їх отримання/надання (згідно з рахунком та/або актом). Якщо ж ми оплачуємо послуги наперед, то передоплату, що належить до майбутніх періодів, відображаємо на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів». Далі списуємо на відповідну статтю витрат (рахунки 92, 93) у періодах, до яких належить ця оплата.

Витрати на ТО і ремонт РРО

Без таких витрат (принаймні на технічне обслуговування) не обійтися. Періодичність виконання робіт з техобслуговування РРО користувач погоджує з ЦСО, але вона не може перевищувати строк, зазначений в експлуатаційних документах.

Суб’єкти, яким поставлено використання РРО, згідно з  п. 14 ст. 3 Закону про РРО зобов’язані вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування та ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування (далі — ЦСО) в установленому порядку. Наявність копії договору суб’єкта господарювання з ЦСО про техобслуговування та ремонт РРО — необхідна умова для реєстрації РРО в органі ДФС (згідно з  п. 4 розд. 2 гл. ІІ Порядку № 417****).

**** Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. № 417.

Ремонт РРО може бути гарантійним (безоплатний для підприємства) або післягарантійним. У зв’язку з останнім в обліку можуть виникнути витрати.

Як же врахувати згадані вище витрати? Та без проблем! Витрати на техобслуговування та ремонт — ні що інше, як витрати на підтримку ОЗ у робочому стані. А вони підлягають віднесенню до складу витрат (на підставі п. 15 П(С)БО 7 і  п. 32 Методрекомендацій № 561*****). Оскільки йдеться про РРО, що використовується безпосередньо при реалізації товарів/робіт/послуг, то в цьому випадку, без сумнівів, маємо справу з витратами на збут. Обліковувати їх доведеться на однойменному рахунку 93.

***** Методичні рекомендації щодо бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.

У ПКУ жодних різниць за такими витратами не передбачено. І жодних особливостей податкового обліку ремонтів з нового року більше немає!

POS-термінал: облік послуг еквайєра

Де РРО, там часто і POS-термінал (далі — ПТ). Для того, щоб обзавестися останнім і забезпечити його роботу, доведеться залучати еквайєра (банк), з яким укладається відповідний договір. Згідно з його умовами еквайєр, як правило, зобов’язується:

— забезпечити вас ПТ та інструктивними матеріалами з роботи з банківськими платіжними картками;

— навчити працівників підприємства правилам роботи з ПТ тощо.

У свою чергу, від вас еквайєр бажає одного — отримання винагороди. Її розмір визначається умовами договору і, як правило, є відсотком від обсягу продажів, проведених за допомогою ПТ.

Як облікувати такі витрати? По суті, такі суми — комісійна винагорода банку. Означає це ні що інше, як адмінвитрати. Хоча не можна виключати й можливість віднесення їх до витрат на збут.

Плату за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків уключають до складу адміністративних витрат на підставі абз. 10 п. 18 П(С)БО 16. Обліковують їх на рахунку 92 «Адміністративні витрати». У податковому обліку з такими витратами не повинно виникнути проблем: жодних різниць за ними ПКУ не передбачає.

Насамкінець — найхарактерніші проводки за темою.

Облік РРО-витрат

m.shevchuk@buhgalter911.com