Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, квітень, 2016/№14
Друкувати

Підприємці та «всестрахуюча» ставка ЄСВ 22 %: нюанси отримання допомоги

Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці, buhgalter911@mail.ua
«Новорічні зміни», внесені до Закону про ЄСВ нашими законотворцями, несподівано зробили усіх підприємців застрахованими за всіма чотирма видами загальнообов’язкового державного соцстрахування. А це надає їм право, зокрема, на отримання допомоги з ФСС1. Як підприємцю отримати лікарняні та декретні? У якому розмірі вони будуть виплачені? Відповіді на ці запитання — у нашій статті.
ФОП на ЄП і на ЗС, виплати соцстраху

1 Тут і далі — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Кому розраховувати?

З 2016 року всі фізособи-підприємці (ФОП) сплачують за себе ЄСВ за єдиною «всестрахуючою» ставкою 22 %. Отже, теоретично вони можуть претендувати на отримання з ФСС: 1) допомоги по тимчасовій непрацездатності; 2) допомоги по вагітності та пологах; 3) допомоги на поховання.

Чому теоретично? Тому що для того, щоб це стало дійсністю, ФОП повинен виконати дві умови. Перша — сплатити ЄСВ за місяці 2016 року, які входять до розрахункового періоду. На цьому наполягають на місцях відділення ФСС. Тобто варіант «увечері стільці (допомогу зараз) — уранці гроші (сплата після закінчення року)» тут не пройде. Друга — подати необхідний пакет документів на отримання допомоги від ФСС. Про нього далі.

Зверніть увагу: якщо ФОП отримує ще й доходи за трудовим договором (як звичайний найманий працівник), то, вважаємо, він може отримати лікарняні і як найманий працівник (за місцем роботи), і як підприємець.

Як отримати?

Крок 1. У разі хвороби або тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами оформляємо в медустанові листок непрацездатності. У полі для зазначення місця роботи мають бути вказані П. І. Б. підприємця (якщо у нього, звичайно, немає основного місця роботи).

Крок 2. Оформляємо протокол комісії із соціального страхування (рішення уповноваженого). Так-так! Адже саме комісія (уповноважений) приймає рішення про призначення допомоги застрахованим особам (див. ч. 3 ст. 30 Закону № 11052, п. 4 Порядку № 263). А отже, без протоколу (рішення) ніяк — не здаються фонди на місцях.

2 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

3 Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 р. № 26.

Форму протоколу комісії про соціальне страхування (рішення уповноваженого) наведено в додатку до Положення № 254.

4 Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. № 25.

Крок 3. Самостійно (!) розраховуємо суму допомоги. Про те, як це зробити, ми з вами поговоримо далі.

Крок 4. Відкриваємо у банку спецрахунок для отримання фінансування від ФСС, якщо, звичайно, ви раніше не відкривали такий рахунок, наприклад, щоб отримувати фінансування від цього Фонду для виплати допомоги найманим працівникам.

Крок 5. Заповнюємо заяву-розрахунок. Її форму затверджено Порядком № 26.

Крок 6. Несемо до органу ФСС: заяву-розрахунок; копію листка непрацездатності; копії платіжок, що підтверджують сплату ЄСВ за розрахунковий період, або довідку з податкового органу про сплату ЄСВ (див. лист Мінсоцполітики від 12.03.2016 р. № 72/18/99-16).

Оригінал листка непрацездатності підприємець повинен зберігати в себе. Він йому знадобиться під час проведення ФСС перевірки використання коштів Фонду.

Крок 7. Чекаємо допомогу, якщо з поданими документами все гаразд.

Як розрахувати суму?

Раніше добровільно застрахованим ФОП суми допомоги розраховували фахівці ФСС. Тепер же цей тягар повністю лягає на підприємницькі плечі. Як ми говорили вище, суми допомоги підприємець розраховує самостійно і зазначає їх у заяві-розрахунку.

Розрахувати допомогу вам допоможе формула (див. Порядок № 12665):

5 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Д = ДВ х К,

де Д — сума допомоги; ДВ — денна виплата; К — кількість календарних днів непрацездатності, які оплачує ФСС.

У свою чергу, денну виплату знаходимо як:

ДВ = Дср х С : 100,

де Дср — розмір середньоденного доходу; С — відсоток оплати.

Розглянемо, як знайти кожен із показників.

Кількість календарних днів непрацездатності, які оплачує ФСС. У разі хвороби підприємця ФСС оплатить дні непрацездатності починаючи з 6-го календарного дня. Перші 5 днів підприємець хворіє «за свої».

Лікарняний лист для догляду за хворою дитиною віком до 14 років ФСС оплатить починаючи з 1-го календарного дня, але не більше ніж за 14 календарних днів.

А ось період непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами оплачується за рахунок ФСС повністю — з 1-го до останнього календарного дня.

Середньоденний дохід. Його необхідно розраховувати згідно з  Порядком № 1266, поділивши дохід, з якого сплачено ЄСВ у розрахунковому періоді (12 календарних місяців), на кількість календарних днів здійснення підприємницької діяльності у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

У зв’язку зі специфікою роботи кількість поважних причин у підприємців скорочується до двох: тимчасова непрацездатність та відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.

Майте на увазі: визначаючи розрахунковий період, необхідно враховувати і періоди сплати ЄСВ за договорами добровільного страхування.

Важливо! Якщо підприємець не був добровольцем у 2015 році, то доки він не заробить за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку собі страховий стаж 6 і більше місяців, щодо нього слід враховувати обмеження розміру допомоги.

Так суму лікарняних визначайте виходячи з доходу, з якого сплачувався ЄСВ, але в розрахунку на місяць не вище розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), установленої у місяці настання страхового випадку. Суму декретних — виходячи з доходу, з якого сплачувався ЄСВ, але у розрахунку на місяць: не вище двократного розміру МЗП і не нижче розміру МЗП, установленої у місяці настання страхового випадку.

Але тут закралася ще одна проблема. Дані про дохід 2016 року, який потрапить до бази нарахування ЄСВ, опиняться в Держреєстрі тільки після того, як підприємець подасть річний звіт з ЄСВ «за себе». Як бути? Мінсоцполітики у листі від 12.03.2016 р. № 72/18/99-16 пропонує до закінчення строку подання підприємницького звіту з ЄСВ розраховувати ФОП допомогу виходячи з розміру МЗП на момент настання страхового випадку.

Зверніть увагу! Якщо після подання звіту виявиться, що підприємець не сплачував ЄСВ у розрахунковому періоді, то отриману з ФСС суму допомоги йому доведеться повернути!

Така ситуація може мати місце у загальносистемників, які в місяцях розрахункового періоду отримали збитки. Щоб не втратити допомогу, рекомендуємо сплатити ЄСВ добровільно. На наш погляд, достатньо буде сплати хоча б за один місяць.

Відсоток оплати. Допомогу по вагітності та пологах нараховують у розмірі 100 % середньоденної заробітної плати. А ось оплата періоду тимчасової непрацездатності залежить від страхового стажу підприємця (див. таблицю у кінці статті). Як його розрахувати?

За час роботи у роботодавців за трудовим договором розрахувати страховий стаж допоможуть за період до 01.01.2011 р. — трудова книжка (якщо вона є), а з 01.01.2011 р. — дані з Держреєстру загальнообов’язкового державного соцстрахування (довідки за формою ОК-7 або ОК-5), договори добровільного страхування.

Довідки за формою ОК-7 і ОК-5 можна отримати у Пенсійному фонді за місцем проживання ФОП. При собі потрібно мати паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податку.

Тепер розбираємося з періодами роботи на єдиному податку. До 01.01.2011 р. (тобто до появи ЄСВ) вони сплачували внески до ФСС у складі єдиного податку і автоматично вважалися застрахованими особами у ФСС. Відповідно, такі єдиноподатні періоди можна зарахувати собі до страхового «лікарняного» стажу.

А щоб переконати в правильності розрахунків контролерів з ФСС, зверніться по довідку про сплачені суми єдиного податку до своєї податкової. Хоча, вважаємо, на зовсім крайній випадок підійдуть копія свідоцтва платника єдиного податку та копії платіжок, засвідчені банком. Але краще не ризикувати.

З 01.01.2011 р. у наше життя увійшов ЄСВ і до 01.01.2016 р. пропало автоматичне страхування єдиноподатників у ФСС.

Обов’язкове страхування з ЄСВ (за ставкою 34,7 %) припускало страхування тільки в системі обов’язкового пенсійного страхування та соцстрахування на випадок безробіття.

Отже, якщо підприємець сплачував ЄСВ за «мінімальним тарифом» (ставка 34,7 %), то період єдиноподатної діяльності починаючи з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р. до страхового стажу не включаєте. А якщо він добровільно брав участь у соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та сплачував ЄСВ за ставкою 36,6 % або 38,11 %? Тоді періоди такої добровільної участі увійдуть до «лікарняного» стажу. Підтвердити їх допоможуть договір (договори) про добровільну участь у системі соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та довідки з Пенсійного фонду (податкового органу) про строк дії такого договору (договорів).

Страховий стаж за період з 01.01.2016 р. вам допоможуть розрахувати довідки з Пенсійного фонду за формою ОК-7 або ОК-5.

А як бути з періодами роботи на загальній системі?

Підприємці-загальносистемники могли бути застрахованими особами у «лікарняному» фонді тільки на добровільних засадах зі сплатою внесків до ФСС (до 01.01.2011 р.) або ЄСВ за підвищеною ставкою (з 01.01.2011 р.).

На нашу думку, для розрахунку страхового стажу за період:

— до 01.01.2011 р. — слід отримати у ФСС довідку про сплату страхових внесків до цього Фонду за формою, наведеною у додатку 4 до Порядку страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою ФТВП від 02.06.2005 р. № 62;

— з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р. — підійдуть договір (договори) про добровільну участь у системі соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та довідки з Пенсійного фонду (з 01.10.2013 р. — податкового органу) про періоди дії такого договору (договорів) та сплату внесків у розмірі 36,6 % або 38,11 %;

— з 01.01.2016 р. — потрібні довідки за формою ОК-7 або ОК-5.

Майте на увазі, що під час підрахунку страхового стажу за період з 2011 року до страхового стажу місяць зараховується повністю, якщо ЄСВ цього місяця сплачено у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Якщо ця умова не виконується, тривалість періоду, який зараховується до стажу, визначається співвідношенням фактично сплаченої суми ЄСВ до мінімального розміру ЄСВ.

Якщо місяць відпрацьовано неповністю, але ЄСВ за цей місяць сплачено у розмірі не менше мінімального страхового внеску, то він зараховується до стажу як повний.

Важливо! Якщо підприємець належить до пільгових категорій громадян (див. виноску до таблиці), йому не потрібно морочитися з розрахунком страхового стажу. Адже таким особам лікарняні оплачуються у розмірі 100 % середньоденної заробітної плати. Але майте під рукою відповідні посвідчення, що підтверджують таку «пільговість».

Відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності залежно від страхового стажу

Страховий стаж

% середньої зарплати

До 3 років

50

Від 3 до 5 років

60

Від 5 до 8 років

70

Понад 8 років

100

Пільгові* категорії працівників незалежно від страхового стажу

* Особи, віднесені до 1 — 3 категорій осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XIІ; один з батьків або особа, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи; ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII; особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань згідно із Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III; донори, що мають право на пільгу, на підставі ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам