Скасування штрафів для тих, хто «визнав провину»: нарешті з’явився Порядок

* Порядок скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, затверджений наказом Мінфіну від 10.02.2016 р. № 40.

Про штрафне звільнення, внесене до ПКУ Законом № 655**, ми розповідали ще під час його появи***. При цьому п. 2 розд. 2 цього Закону давав Мінфіну 3 місяці на приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність до нових норм. У ці строки Міністерство не вклалося. Як наслідок, багато платників сплачували штрафи, від яких згідно з вимогами ПКУ (звільнення передбачено п. 35. підрозд. 10 розд. ХХ) насправді були звільнені.

** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 р. № 655-VIII. Набрав чинності з 01.09.2015 р.

*** Див. статтю «Нижче тиск»: ОЗ, штрафи, перевірки» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 33). Крім того, про це послаблення ви могли прочитати у статті «Штрафні (податок на прибуток) і перевірочні мораторії: на що сподіватися цього року» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 9).

Тимчасово, до 31.12.2016 р. включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн грн., штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкових зобов’язань, яку платник податків сплатив без оскарження ППР у строки, визначені ПКУ, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати таких податкових зобов’язань у порядку, встановленому Мінфіном.

У той же час, як свідчать повідомлення користувачів бухпорталу buhgalter911.com, у деяких випадках від податківців на місцях вдавалося домогтися звільнення від штрафів на підставі зазначеного пункту ПКУ ще до появи Порядку № 40.

Перейдемо до аналізу цього документа. Одразу звернемо увагу на те, що він застосовується «на період дії п. 35 підрозд. 10 розд. XX ПКУ» (згідно з п. 3 розд. І Порядку). Оскільки «стартував» такий період ще 01.09.2015 р., є всі підстави вважати, що прощати повинні несплачені штрафи, нараховані з цієї дати (за умови виконання інших умов).

Якщо ж штраф уже було сплачено, то повернути цю суму можна спробувати як сплачену помилково (на підставі ст. 43 ПКУ). Для цього обов’язково подайте заяву про повернення помилково сплаченого грошового зобов’язання**** з поясненням причин повернення.

**** Грошове зобов’язання платника податків — це у тому числі й сума коштів, яку він повинен сплатити до відповідного бюджету як штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з нього у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (згідно з п.п. 14.1.39 ПКУ).

Норми Порядку, як свідчить п. 4 розд. І, застосовують до платників (виходить, це можуть бути і юрособи, і фізособи-підприємці, і звичайні громадяни) податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік становить менше 20 млн грн. та яким уперше протягом року контролюючий орган визначив суму податкового зобов’язання за одним і тим самим податком або збором.

На жаль , як і «першоджерело», Порядок містить незграбну згадку («по сусідству» з доходом) обсягу «операцій». Що мається на увазі, до кінця не зрозуміло. Чи то хочуть враховувати передоплати, які у юросіб-прибутківців до доходу не потрапляють, а у фізосіб, навпаки, — враховувати неоплачені відвантаження. Чи то враховувати увесь оборот посередників. А може, взагалі ідея була піти ще далі, адже під «операцію» можна «запхнути» дуже багато чого...

Податківці із цього приводу поки мовчать. Тому платнику залишається керуватися принципом «спиток — не збиток».

Плануєте скористатися правом на прощення штрафу? Тоді ви (ваше підприємство) повинні (1) відповідати розглянутим вимогам; (2) прийняти рішення про неоскарження суми податкового зобов’язання, нарахованого податківцями; (3) сплатити суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів з дня отримання ППР.

Крім того, п. 1 розд. ІІ Порядку № 40 встановлює особливості заповнення платіжних документів на сплату податкових зобов’язань у таких випадках. В обов’язковому порядку доведеться зазначити роз’яснювальну інформацію про призначення платежу (відобразити дату та номер акта перевірки та ППР, згідно з яким донарахували податкове зобов’язання).

В абз. 2 п. 1 розд. ІІ Порядку № 40 також зазначено, що платник податків може (!) письмово повідомити про свої дії податковий орган, який склав ППР, надавши також копії платіжних документів, згідно з якими були сплачені податкові зобов’язання. Але, чесно кажучи, надто вже це схоже на «керівництво до дії». Рекомендуємо діяти саме так.

Прийняти рішення про прощення штрафу податківці мають протягом 10 календарних днів з дня сплати податкового зобов’язання, а повідомити «прощеного» платника податків — не пізніше 5 робочих днів з дня, що настає за днем скасування санкцій.

Єдина причина, з якої рішення про скасування штрафу може бути не прийняте, — це «встановлення фактів невідповідності встановлених обставин положенням п. 35 підрозд. 10 розд. XX ПКУ» (згідно з п. 5 Порядку № 40). Тому ще раз уважно погляньте на норми цього пункту і якщо ваш податковий орган вирішить виявити творчість у цьому аспекті — сміливо беріться до оскарження його рішення.

Однією з вимог ПКУ при цьому є відсутність подальшого оскарження податкових зобов’язань, штрафи за якими «простили». Завбачливий Мінфін прописав порядок дій і для випадків, коли платник податків вирішить знехтувати такою вимогою. Згідно з п. 8 Порядку № 40 такі дії платника (точніше, отримання контролерами інформації про них) стануть підставою для відкликання рішення про скасування штрафу. Про нього податківці зобов’язані повідомити платника не пізніше 5 робочих днів з дня, що настає за днем такого відкликання.

Крім того, п. 35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не застосовується у разі повторного протягом року визначення податковим органом суми податкових зобов’язань з одного й того самого податку або збору. Про те, що це календарний рік, не сказано. Тому «повторність», схоже, буде визначаться у рамках року (365/366 днів) з дати попереднього донарахування.

І насамкінець: зазначене штрафне звільнення, на жаль, не поширюється на ЄСВ. Причина є банально простою — ЄСВ не входить до системи оподаткування України. А от усіх передбачених ПКУ податків і зборів таке звільнення має стосуватися.