Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, листопад, 2016/№45
Друкувати

«Копійчані» розбіжності в обліку: долаємо

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Напевно, кожен бухгалтер хоча б раз стикався з ситуацією, коли сума ПДВ у податковій накладній «не б’є» на копійки з первинкою. Або коли контрагенти перераховують оплату на копійки більше/менше, ніж сума постачання. Що робити з «копійчаними» розбіжностями — з’ясуємо у сьогоднішній статті.
«копійчані» переплати, розбіжності при округленнях

Не закриваються розрахунки з контрагентами

«Ты помнишь, как все начиналось…» Покупець перерахував плату за товар. І у підсумку виявилось, що вона на кілька копійок або пару гривень перевищує суму постачання. Що робити з «копійчаною» переплатою?

Спершу потрібно розібратися, чи передбачаються ще операції з таким контрагентом. Якщо так і постачання контрагенту здійснюватимуться за тим самим договором, то «переплату» слід врахувати як оплату в рахунок майбутніх постачань. Наприклад, покупець перерахував передоплату за товар на 2 грн. більше. За фактом отримання передоплати податкова накладна складається на всю суму отриманої передоплати (з урахуванням «зайвих» 2 грн.). А при складанні податкової накладної на наступну частину постачання (якщо першою подією буде відвантаження) податкова накладна складається на 2 грн. менше.

Щоправда, тут є свої нюанси. Розглянемо зворотну ситуацію — коли «помилкова» оплата є другою подією (тобто надходить після відвантаження товару). Якщо правочин із контрагентом не останній, «зайва» оплата, по суті, дістає статус передоплати за наступне постачання.

А передоплата, як відомо, тягне за собою необхідність нарахування ПДВ та складання податкової накладної .

Коли йдеться дійсно про переплату в 1 копійку, то складати податкову накладну не доведеться, адже сума ПДВ в ній просто дорівнюватиме нулю. А от якщо сума перевищує 5 копійок, то формально вже виникають підстави скласти податкову накладну. Щоправда, у разі, коли сума ПДВ не дотягує до гривні, то з огляду на те, що в декларації відображаються тільки цілі гривні, за недонарахування ПДВ продавцю нічого не буде.

У такій ситуації, вважаємо, потрібно уточнити у контрагента, як він планує вчинити з «копійками». Якщо переплата виникла на лічені копійки, то, можливо, ви прийдете до рішення з контрагентом одразу списати ці копійки (на інші доходи/витрати) як несуттєві суми та не морочитися з ними потім.

Рішення про долю «копійчаної» переплати краще погоджувати з контрагентом.

Тепер перейдемо до випадку, коли з контрагентом не буде наступних правочинів. Насамперед скажемо про те, як бути з ПДВ. Якщо перша подія — перерахування передоплати (і контрагент помилково перерахував на копійки зайву суму), то:

— якщо ви на момент її отримання точно знаєте, що суму оплати завищено (наприклад, вона перевищує суму договору), то «зайву» суму до податкової накладної не включайте. Її потрібно розглядати як помилково перераховану*;

* Детальніше про цю ситуацію ми писали у статті «Помилка в платежі на 1 копійку: як складати ПН» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 3).

— якщо на момент отримання оплати ви не знали, що сума оплати перевищить суму постачання, то, зрозуміло, за датою передоплати на неї нараховано ПДВ-зобов’язання. Оскільки гроші покупцю не повертатимуться, то відкоригувати нарахований ПДВ не можна. Куди прилаштувати «зайву» суму зобов’язань в обліку, розповімо далі.

Отже, переходимо до питання: що робити із завислими копійками, якщо надалі правочинів із контрагентом не передбачається?

Напевно, не потрібно нагадувати, що списати заборгованість в обліку можна тільки після закінчення строку позовної давності. Причому жодних винятків щодо сум для цього правила не встановлено. Але! У випадку з копійчаними сумами це правило можна обійти, обґрунтувавши тим, що такі суми мають низький поріг істотності. Та й витрати, необхідні для погашення такої заборгованості, значно перевищують саму заборгованість. Адже комісія банку у кілька разів перевищуватиме суму заборгованості .

У цьому випадку копійчані суми можна списати: кредиторську заборгованість — до складу інших доходів (Дт 719), а дебіторську — до складу інших витрат (Дт 949). Краще, щоб суми цього списання не виходили за межі 1 — 2 гривень щодо кожної заборгованості. Для списання сум складіть бухдовідку.

Для надійності краще заручитися актом звіряння розрахунків із контрагентом (у якому заборгованість буде вже без «копійчаних» переплат). Акт підтвердить відсутність претензій від контрагента на ці суми.

Приклад. Покупець перерахував передоплату за товар у сумі 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.). Фактично товари йому були поставлені на суму 1197,60 грн. (у тому числі ПДВ — 199,60 грн.). Більше правочинів із покупцем не передбачається.

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн.

дебет

кредит

У продавця

1

Отримано передоплату за товар

311

681

1200,00

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ*

643

641

200,00

* Якщо на момент отримання передоплати ви точно знаєте, що сума завищена (наприклад, вона більша, ніж передбачено договором), то «суму перевищення» до податкових зобов’язань не включайте.

3

Відвантажено товар покупцю

361

702

1197,60

4

Відображено суму ПДВ*

702

643

199,60

* ПДВ не коригують, оскільки немає повернення «зайво сплаченої» суми ПДВ.

5

Здійснено залік заборгованостей

681

361

1197,60

6

Списано залишок заборгованості (підстава — бухдовідка)

681

719

2,40

949

643

0,40

У покупця

1

Перераховано передоплату за товар

371

311

1200,00

2

Відображено право на податковий кредит за зареєстрованою податковою накладною

641

644

200,00

3

Отримано товари від постачальника

281

631

998,00

4

Відображено розрахунки з ПДВ

644

631

199,60

5

Здійснено залік заборгованостей

631

371

1197,60

6

Списано залишок заборгованості

949

371

2,40

7

Відкориговано податковий кредит («сторно»)

641

644

0,40

Акт vs податкова накладна

Ще одна «варіація на тему». При складанні акта в ньому на 1 копійку через округлення занизили суму ПДВ. У податковій накладній суму ПДВ зазначено правильно. Загальна сума з ПДВ збігається. Куди покупцю подіти цю копійку і чи є дійсною податкова накладна?

Для наочності покажемо ситуацію на цифрах.

Дані акта / податкової накладної

Без ПДВ

ПДВ

Загальна сума з ПДВ

Суми, зазначені в акті, грн.

387,30

77,45

464,75

Суми, зазначені в податковій накладній, грн.

387,29

77,46

464,75

Найімовірніше, така ситуація пов’язана з тим, що суму ПДВ рахували «від зворотного» (від загальної суми з ПДВ).

Щоб з такими ситуаціями не стикатися, у договорі потрібно зазначати ціну товару без ПДВ. А потім уже «накручувати» ПДВ**.

** Про проблеми «копійок» у податкових накладних ми писали у статті «Округлюємо показники у податковій накладній: теорія та практика» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 17).

Що тут сказати... Якби суми ПДВ (нехай навіть із погрішністю 1 копійка) були однаковими в податковій накладній та акті, то на таку різницю можна взагалі «заплющити очі». Провели б усе в обліку, як зазначено в акті. Донарахувати з цієї суми перевіряльники навряд чи щось зможуть. Але в нашій ситуації суми ПДВ в акті та податковій накладній не збігаються . В ідеалі, звичайно, краще попросити контрагента замінити акт. Але не завжди це можливо.

Якщо номер з актом не пройде, тоді найпростіший варіант — рознести суми (на витрати та розрахунки з постачальником) за актом (первинним документом на операцію). А суму податкового кредиту показати на підставі податкової накладної (адже саме цей документ підтверджує право на податковий кредит). У результаті у нас залишиться розбіжність у сумі ПДВ на 1 копійку. Оскільки сума є несуттєвою, її можна списати до Кт субрахунку 719.

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн.

дебет

кредит

1

Підписано акт виконаних робіт

93

63

387,30

2

Відображено право на податковий кредит (податкову накладну ще не отримано)

644/1

63

77,45

3

Отримано податкову накладну

641

644/1

77,46

4

Списано залишок заборгованості

644/1

719

0,01

Але це не єдиний варіант дій. За великим рахунком провести в обліку суми можна й за податковою накладною (а у бухдовідці пояснити причину розбіжності з актом).

А що з дійсністю самої податкової накладної? Помилка у базі обкладення ПДВ не є істотною (не заважає ідентифікації операцій). Тому претензій тут бути не повинно (останній абзац п. 201.10 ПКУ).

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам