Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, жовтень, 2016/№42
Друкувати

Якщо до вас прийшли... або Нюанси допуску податківців до перевірки

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Закінчується строк дії перевірочного мораторію1... Утім, умільці і так знаходили всілякі способи для того, щоб його обійти2. Але оскільки не стане обмежень, то готовими до візитів податківців слід бути всім і вся. Ми ж у зв’язку з цим постараємося озброїти вас знаннями, які можуть бути корисними при зустрічі з перевіряючими. Причому почнемо з порядку їх допуску до перевірки.
адміністрування податків і зборів, податкові перевірки

1 Детальніше про нього ви могли прочитати у статті «Штрафні (податок на прибуток) і перевірочні мораторії: на що сподіватися цього року» в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 9.

2 Дивіться, зокрема, статті «Перевірки: гарячі точки» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 33 і «Не відповідати за того хлопця», або Первинка — частина друга» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 40.

З чого починається перевірка?

Як часто буває, на законодавчому рівні в цьому аспекті «тиша та спокій» . Чого, на жаль, не скажеш про суворі життєві ситуації. Але зараз поговоримо про те, як усе повинно бути в ідеалі.

Порядок допуску податківців до перевірок регулює ст. 81 ПКУ. Звісно, що її вимоги не стосуються камеральних і документальних невиїзних перевірок . «У ділі» тільки документальні виїзні планові та позапланові, а також фактичні перевірки.

Що ж потрібно для того, щоб посадові особи податкової почали проведення перевірки?

По-перше, наявність підстав для її проведення, визначених ПКУ.

Нагадаємо: для документальних планових перевірок Кодекс установлює тільки допустиму періодичність проведення їх залежно від «податкового» ступеня ризику діяльності платника податків. Відштовхуючись від неї, ті вже складають план-графік перевірок (ст. 77 ПКУ).

У кого який ступінь ризику, розписано в Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок від 04.08.2016 р. № 723.

А ось для документальних позапланових перевірок ПКУ визначено чіткі підстави, перелік яких установлено пп. 78.1.1 — 78.1.18 цього Кодексу. Те саме стосується фактичних перевірок. Тільки для них відповідний перелік закріплено в пп. 80.2.1 — 80.2.7 ПКУ.

Зверніть увагу: серед цих підстав зустрічаються такі, що передбачають попереднє надсилання платнику запиту про надання інформації. У такому разі тільки відсутність відповіді на нього протягом 10 робочих днів може бути розцінена як підстава для проведення перевірки.

Зокрема, це стосується пп. 78.1.1 і 78.1.4 ПКУ.

Водночас податківці часто «недооцінюють» відповіді на такі запити, а інколи й узагалі виходять на перевірки... не дочекавшись закінчення строку, відведеного платнику для надання відповіді. Зокрема, ВАСУ ставав на сторону платників податків у подібних випадках в ухвалі від 15.04.2014 р. у справі № К/9991/177719/12 (ср. 025069200).

По-друге, для можливості проведення перевірки податківці повинні пред’явити або надіслати документи, визначені п. 81.1 ПКУ. Перелічимо їх:

Документи, що надаються податківцями для проведення перевірки

1. Направлення на проведення перевірки, у якому зазначають:

2. Копія наказу про проведення перевірки, у якому зазначають:

1) дату видачі

2) найменування контролюючого органу

3) реквізити наказу про проведення перевірки

4) найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізособи — платника податку, який перевіряється)

або 5) найменування та реквізити об’єкта, перевірка якого проводиться

5) адреса об’єкта, перевірка якого проводиться (у разі проведення перевірки в іншому місці)

6) мета перевірки

7) вид перевірки (документальна планова/позапланова або фактична)

8) підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ

9) дата початку перевірки

10) тривалість перевірки

11) посада і прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку

11) період діяльності, що перевірятиметься

Як направлення на перевірку, так і наказ про її проведення є дійсними тільки за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, скріпленого печаткою такого органу.

Копія наказу про проведення планової перевірки разом з письмовим повідомленням про дату її початку мають бути надіслані платнику з повідомленням про вручення або вручені під підпис не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати початку проведення перевірки (п. 77.4 ПКУ). У випадку з документальною позаплановою перевіркою копію наказу повинні вручити під підпис до початку проведення перевірки (п. 78.4 ПКУ).

Водночас податківці часто дуже квапляться перевірити платника. Так-от, недотримання зазначених строків може стати підставою для відмови в допуску до перевірки.

Крім того, особи, зазначені в направленні на проведення перевірки, зобов’язані пред’явити свої службові посвідчення.

По-третє, до кінця цього року перешкодою для проведення перевірок може бути поширення на платника мораторію.

Податківці ухитряються обходити мораторій за допомогою винятків, прямо зазначених у Законі № 713, яким цей мораторій власне і встановлено. Інша справа, що часто при цьому вони діють всупереч законодавчим вимогам4.

3 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

4 Цій темі було присвячено окрему статтю — «Перевірки: гарячі точки» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 33).

Тобто обов’язковою умовою для можливості проведення перевірки є непопадання платника податків під дію мораторію.

Чи можна не допустити і чим це загрожує?

Якщо податківці мають усі належні підстави для проведення перевірки, то платник має бути з ними гостинним . Інша справа, що на практиці трапляються всілякі казуси (за авторством перевіряючих). Чи можна їх у такому разі «відшити»?

Ми не даремно приділяли пильну увагу обов’язковим реквізитам направлення на проведення перевірки і наказу про її проведення. Річ у тім, що порушення вимог, установлених до їх оформлення, згідно з абз. 5 п. 81.1 ПКУ є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Те ж саме завдяки зазначеному абзацу можна сказати і про їх ненаправлення або непред’явлення службового посвідчення перевіряючого.

Увага: відмова платника5 від допуску контролерів до перевірки на інших підставах, ніж визначені вище, згідно з абз. 6 п. 81.1 ПКУ не дозволена.

Головне запитання: що чекає настільки зухвалого платника5, який не допустив перевіряючих до виконання їх обов’язків?

5 І посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції).

Відповідь ПКУ на це запитання знаходимо в п. 81.2. Для підтвердження факту такої відмови перевіряючі складають акт.

Але одним тільки актом усе не закінчиться, якщо перевіряючих не впустили безпідставно. За наявності законодавчих підстав для проведення перевірки відмова від її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу може бути підставою для адміністративного арешту майна платника податків.

Таку обставину передбачено п.п. 94.2.3 ПКУ. Але зверніть увагу: якщо перевірку хотіли провернути без належних підстав для цього, арешту майна бути не повинно!

Акцент не даремно зроблено на законодавчих підставах. По-перше, податківці, як правило, усвідомлюють, чи мають вони право на проведення перевірки. Тому якщо їх не допустили до перевірки, навряд чи вони стануть «форсувати події», не маючи належного фундаменту для своїх подальших дій. Та й виходячи на стежку перевірки вони, схоже, часто роблять ставку на те, що далеко не кожен насмілиться не впустити їх. Навіть якщо для проведення перевірки немає вагомих причин.

По-друге, якщо податківці ризикнуть піти на арешт майна, то обґрунтованість такого арешту згідно з п. 94.10 ПКУ протягом 96 годин повинен підтвердити суд. Причому цей строк не може бути продовжено в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших держорганів.

Зазначений строк не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Тому якщо суд не заангажований, податківців чекає не просто «облом». Їм також доведеться понести відповідальність за заподіяну платнику податків шкоду. Так, якщо суд6 скасовує рішення про арешт майна, контролюючий орган вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів прийняття керівником контролюючого органу (його заступником) рішення про арешт майна. За його результатами такий орган приймає рішення про притягнення винних до відповідальності.

6 Те саме стосується випадків, коли таке рішення скасовує контролюючий орган вищого рівня.

Крім того, платник податків згідно з п. 94.13 ПКУ має право на відшкодування збитків і немайнової шкоди, завданих контролюючим органом унаслідок неправомірного застосування арешту його майна. Таке відшкодування проводять за рахунок коштів держбюджету, передбачених контролюючим органам. Рішення про таке відшкодування приймає суд.

Також зазначимо, що оформити акт про результати виїзної перевірки у випадках недопуску до перевірки виключно на підставі податкових декларацій платника податків та інформації АІС «Податковий блок» перевіряючі не можуть.

Якщо пустили, хоча не повинні були...

Таку сміливість, як недопуск контролерів до перевірки, деякі платники податків просто не можуть собі дозволити. У такому разі закономірно постає питання юридичної сили документів, складених за результатами перевірки.

Невиконання вимог Конституції, ПКУ і законів України, що стосуються питань оподаткування суб’єктів господарської діяльності, при проведенні перевірки призводить до визнання її незаконною. І як наслідок, відсутності правових наслідків такої. Такої думки стосовно документальної планової виїзної перевірки дотримується ВАСУ (див. свіжу ухвалу від 28.04.2016 р. у справі № К/800/38796/15). Тобто податкове повідомлення-рішення, винесене в результаті незаконної перевірки, під час судового оскарження повинно бути визнано недійсним.

Ця ухвала йде «у фарватері» логіки, якої дотримується ВСУ (див. постанову від 16.02.2016 р. № 21-2749а15).

Утім, вважаємо, що така позиція повинна поширюватися на всі перевірки незалежно від їх виду.

Якщо перевіряють... уже перевірене

Не сміємо умовчати і про такий аспект. Нещодавно ГУ ДФС у Рівненській області під час проведення «гарячої лінії» роз’яснило7, що контролери мають право вимагати від платника податків первинні документи у тому числі за період, що вже був ними перевірений .

7 http://rv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/268539.html (дивіться останнє запитання).

Те саме стосується й інших регістрів, фін- і статзвітності, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого підконтрольного податківцям законодавства.

При цьому враховують строки зберігання документів, передбачені ПКУ і Переліком № 578/58. Тобто, на думку податківців, перевірити вони не можуть тільки ті документи, зберігати які платник податків уже не повинен. Оскільки за ними минув відповідний строк.

8 Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Мін’юсту від 12.04.2012 р. № 578/5.

Аналогічну позицію, до речі, викладено також у категорії 136.02 ЗІР.

У зв’язку з цим звертаємо вашу увагу на одне застереження, що міститься в ПКУ.

Контролюючим органам заборонено проводити документальні позапланові перевірки, передбачені пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 і 78.1.11 ПКУ, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок (п. 78.2 ПКУ).

Причому самі податківці з цим не сперечаються (категорія 136.03 ЗІР). Тобто як мінімум у цих випадках про повторну перевірку тих самих документів йтися не повинно.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться