Зустрічаємо зміни в порядку обліку платників податків
* Затверджені наказом Мінфіну від 06.10.2017 р. № 839 (опублікований у бюлетені «Офіційний вісник України», 2017, № 93).
Повідомлення за ф. № 20-ОПП і Кº. Нагадаємо: означена форма затверджена додатком 10 до Порядку № 1588**.
** Вам буде цікава стаття «Оновлена форма № 20-ОПП: правила заповнення і подання» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 38).
Тепер графи 9 «Стан об’єкта оподаткування» і 10 «Вид права на об’єкт» розділу 3 цієї форми не доведеться обтяжувати довгими формулюваннями*** 
! Замість цього введені числові коди, кожному з яких відповідає певна ознака (переліки яких (окремо для граф 9 і 10) наведені в додатку до повідомлення).
*** Такими, як «будується / готується до введення в експлуатацію»; «експлуатується»; «тимчасово не експлуатується» тощо
Крім того, розділ 3 повідомлення доповнили новою графою 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)». Її доведеться заповнювати при реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному держоргані з отриманням відповідного реєстраційного номера.
Наприклад, таким номером Мінфін вважає: кадастровий номер — для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна — для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу — для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу — для вантажного автомобіля і причепа; бортовий реєстраційний номер — для суден; реєстраційний знак — для повітряних суден тощо.
Керуватися нововведеннями потрібно з 08.12.2017 р. Заднім числом нічого переробляти не потрібно.
Також тепер установлено, що в разі створення відокремленого підрозділу юрособи з місцезнаходженням за межами України така юрособа подає повідомлення за ф. № 20-ОПП у паперовому вигляді 
в контролюючий орган за своїм основним місцем обліку.
Міграція платника податків з одного контролюючого органу в інший.
Тепер зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням**** здійснюватиметься автоматично одночасно з постановкою на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням****.
**** Або за місцем проживання — для фізосіб.
Тобто процедура, окрім того що спроститься, ще й прискориться на 2 роб. дн., а все завдяки змінам, внесеним у п. 10.10 Порядку № 1588.
Також одночасно відбуватиметься заміна старого основного місця обліку (зняття) на неосновне місце обліку, яка пов’язана з «прив’язкою» подання звітності і сплати податків «за старим місцем» до кінця поточного бюджетного року (п. 10.13 Порядку № 1588).
І раз уже торкнулися цієї норми, то нагадаємо, що затриматися на обліку в старому податковому органі (неосновне місце обліку) підприємству, що змінило дислокацію, доведеться до кінця поточного бюджетного року (згідно з п. 10.13 Порядку № 1588). Причина полягає в тому, що згідно з ч. 8 ст. 45 БКУ при зміні місцезнаходження підприємства повинні сплачувати встановлені законодавством податки та збори (обов’язкові платежі) за старим місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного року.
Сюди ж вони продовжують подавати і податкові декларації (звіти, розрахунки). Про це нагадують податківці в консультації з категорії 119.06 ЗІР.
Саме тому юрособи — платники податків до закінчення року обліковуються:
— у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що вони є платниками податків до закінчення року. При цьому подавати заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку не потрібно (згідно з п.п. 1 п. 10.13 Порядку № 1588);
— у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) з ознакою того, що вони є платниками податків з наступного року.
Важливо! Вказане правило не поширюється на: (а) юросіб, які не є суб’єктами господарювання; (б) відокремлені підрозділи юросіб; (в) незалежних професіоналів. Вони сплачують податки і подають звітність за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік у контролюючому органі за новою адресою.
На думку податківців, такий же порядок діє і для фізосіб-підприємців (див. категорію 119.06 ЗІР). Але останні зміни в п.п. 1 п. 10.13 Порядку № 1588 її спростовують.
При визначенні місця сплати податків і подання звітності слід враховувати вимоги профільних нормативно-правових актів, що регулюють правила стягнення окремих податків та зборів. Розібратися в цьому допоможе наступна таблиця.
Порядок сплати податків і подання звітності при «переїзді»
|
Вид податку (збору, внеску) або звітності |
Куди сплачувати зобов’язання і подавати звітність |
|
ПДВ |
Сплачуйте ПДВ-зобов’язання і подавайте ПДВ-декларації до кінця поточного бюджетного року в податковий орган за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку), а з 1 січня наступного року — у податковий орган за новим місцезнаходженням (основне місце обліку). Тобто декларацію за грудень (IV квартал) потрібно подавати вже за новим місцем обліку. Пам’ятайте! При зміні місцезнаходження слід пройти процедуру перереєстрації. Для цього платник повинен подати в податковий орган за новим місцезнаходженням заяву за ф. № 1-ПДВ з відміткою «Перереєстрація» (категорія 101.02 ЗІР). Зробити це потрібно протягом 10 роб. дн., наступних за днем внесення змін про місцезнаходження юрособи в ЄДР. При перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не міняється, а датою перереєстрації в загальному випадку є останній день строку в 3 роб. дн. з дня отримання реєстраційної заяви з відміткою «Перереєстрація». Увага! До дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації (п. 4.3 Положення № 1130*). Це означає, що у періоді ПДВ-перереєстрації підприємства у зв’язку зі зміною місцезнаходження у видаваних (отримуваних) ним податкових накладних повинне фігурувати його колишнє місцезнаходження (категорія 101.16 ЗІР). Нову адресу в податкових накладних потрібно вказувати з дати перереєстрації платника ПДВ. Зміна місця реєстрації платника ПДВ не впливає на порядок реєстрації накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Після ПДВ-перереєстрації платник може отримати витяг з Реєстру платників ПДВ, у якому буде вказано нове місцезнаходження. Для цього потрібно подати запит за ф. № 1-ЗВР (додаток 11 до Положення № 1130). Утім, вказаний витяг з Реєстру можна і зовсім не отримувати. Підтвердженням факту реєстрації особи платником ПДВ є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному сайті ДФСУ |
|
Податок на прибуток |
Сплачувати грошові зобов’язання і подавати декларацію з податку на прибуток до кінця поточного бюджетного року необхідно за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку), а з 1 січня наступного року — за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) |
|
ЄСВ |
Якщо страхувальник у звітному періоді міняє місцезнаходження зі зміною адміністративного району, то ЄСВ-звітність за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа періоду) подається в податковий орган за новим місцем узяття на облік (п. 7 розд. III Порядку № 435**). Таким чином, у разі зміни платником ЄСВ місцезнаходження протягом бюджетного року подавати ЄСВ-звітність і сплачувати ЄСВ починаючи з періоду, в якому відбулася передислокація, потрібно за новим місцем обліку (консультації в категоріях 119.06 і 301.06 ЗІР) |
|
ПДФО |
До закінчення поточного бюджетного року сплачуйте ПДФО і подавайте Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ за попереднім місцезнаходженням (див. також категорію 103.25 ЗІР). Якщо місцезнаходження міняє неуповноважений відокремлений підрозділ підприємства, то головне підприємство сплачує ПДФО і подає копію Податкового розрахунку за ф. № 1ДФ за новим місцезнаходженням такого підрозділу з дати взяття на облік у податковому органі за новим місцезнаходженням. Усе тому, що на відокремлені підрозділи юрособи не поширюється ч. 8 ст. 45 БКУ (див. категорію 103.25 ЗІР) |
|
Єдиний податок |
Якщо юрособа — єдиноподатник 3 групи переїхала в інший адмінрайон, то сплату єдиного податку і подання декларацій вона здійснює (підкатегорія 108.01.04 ЗІР): — до кінця поточного бюджетного року — за попереднім місцезнаходженням (неосновним місцем обліку); — з 1 січня наступного року — за новим місцезнаходженням (основним місцем обліку). Важливо! Не забудьте внести зміни в Реєстр платників єдиного податку. Для цього подайте відповідну заяву разом з ЄП-декларацією за звітний період, у якому відбулася зміна податкової адреси (п. 298.6 ПКУ). Наступного дня після цього ви можете подати запит (у довільній формі), у відповідь на який орган ДФСУ зобов’язаний видати вам новий витяг з Реєстру платників єдиного податку (що містить уже нову адресу податкової реєстрації). Якщо підприємство-загальносистемник, що міняє адміністративний район, вирішує перейти на сплату єдиного податку, заяву про перехід на спрощену систему оподаткування слід подавати (див. підкатегорію 108.01.01 ЗІР): — за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) — якщо підприємство переходить на єдиний податок з 1 квітня, 1 липня або 1 жовтня; — за новим місцезнаходженням (основним місцем обліку) — якщо такий перехід відбудеться з 1 січня наступного року |
|
«Паливний» акциз |
Сплачувати акциз і подавати декларацію за ним до кінця поточного бюджетного року потрібно за попереднім місцезнаходженням (неосновним місцем обліку). Якщо необхідно подати реєстраційну заяву за ф. № 1-АКП (у тому числі з відміткою «Зміни», «Анулювання реєстрації»), то робити це потрібно за основним місцем обліку (тобто за новим місцезнаходженням) (підкатегорія 116.13.01 ЗІР) |
|
Повідомлення за формою № 20-ОПП |
Якщо в підприємства виникає необхідність подати таке повідомлення під час процедури переведення на обслуговування в інший контролюючий орган у зв’язку зі зміною місцезнаходження, то його потрібно подавати за новим місцезнаходженням |
|
Повідомлення про прийняття працівника на роботу |
Згідно з постановою № 413*** таке повідомлення подає власник підприємства або уповноважений ним орган (особа) в територіальні органи ДФСУ за місцем обліку як платника ЄСВ. Із цієї норми і з урахуванням п. 7 розд. III Порядку № 435 доходимо висновку: після взяття підприємства на облік як платника ЄСВ за новим місцезнаходженням подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу потрібно в податкову за новим місцезнаходженням |
** Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.
Відмова від «непрофільних» положень. Порядок № 1588 первісно «заточений» під регулювання норм, передбачених ст. 62 — 68 ПКУ (ср. ). І ось тепер ті положення, які стосуються інших статей Кодексу або щодо яких є окремі нормативно-правові акти, були з Порядку вилучені.
Саме цим пояснюється «вичищення» пп. 11.9 — 11.12 з Порядку № 1588. У ньому більше не йдеться про проведення документальної позапланової перевірки в разі початку процедури реорганізації, припинення юрособи, припинення (закриття) постійного представництва або відокремленого підрозділу юрособи, порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подання заяви про зняття з обліку платника податків.
Орієнтуємося на «перевірочні» норми ПКУ.
Зняття платника податків з обліку в контролюючих органах.
Уточнено, зокрема, що фізособа, яка пройде держреєстрацію припинення підприємницької діяльності, повинна буде подати декларацію за останній базовий звітний період (а не за підсумками останнього року).
У такій декларації потрібно буде відображати виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Це, нагадаємо, відповідає оновленій редакції п. 177.11 ПКУ, згідно з якою підприємці-загальносистемники, що знімаються з держреєстрації, зобов’язані подати «ліквідаційну» декларацію про доходи протягом 30 к. дн. з дня «ліквідації»*.
* Деталі знайдете в статті «Остання декларація загальносистемника: як же правильно?» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 34).
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)