Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, грудень, 2017/№50
Друкувати

Подарунки від роботодавця працівникам і їх діткам

Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці, buhgalter911@mail.ua
Увага, увага! Зимова подарунково-цукеркова пора вже не за горами! Шановні роботодавці, хочете порадувати подаруночками своїх працівників і їх діток? Тоді давайте разом поговоримо про те, як «провести» подарунки по підприємству з мінімальним податковим навантаженням.

Подарунки улюбленим працівникам

Якщо гарний настрій у комплекті з негрошовим подарунком працівникам дарує роботодавець, то в нього мають бути: (1) наказ (розпорядження) про видачу подарунків; (2) документи на придбання подарунків (договір, накладна та ін.); (3) відомість видачі подарунків з підписами одержувачів; (4) акт списання.

Якщо подарунок у грошовій формі, то достатньо буде відповідного наказу (розпорядження).

ПДФО. Розпочнемо з подарунків «у коробці», тобто негрошових . Тут уся увага на «подарунковий» п.п. 165.1.39 ПКУ. Він виводить зі складу оподатковуваних доходів негрошові подарунки, вартість яких не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно, у 2017 році повз оподаткування «пролетять» негрошові подарунки вартістю, що не перевищує 800 грн. (з розрахунку на місяць).

Причому зверніть увагу: для цілей оподаткування вартість негрошового подарунка визначають за звичайними цінами відповідно до ст. 39 ПКУ.

А якщо вартість негрошового подарунка перевищить неоподатковувану суму?

Тоді різниця між цими двома сумами, збільшена на «натуральний» коефіцієнт, перетвориться для працівника на оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага (див. п.п. 164.2.17, п. 164.5, абзац другий п. 174.6 ПКУ).

До речі, при ставці 18 % «натуральний» коефіцієнт дорівнює 1,219512.

З негрошовими подарунками розібралися. Скажемо пару слів про подарунки не в коробці, а в конверті, тобто про подарунки в грошовій формі.

Якщо роботодавець обдаровує грошима всіх або більшість працівників, то, зазвичай, це оформляють у вигляді премії до святкової дати. Така премія у складі заробітної плати (див. п.п. 2.3.2 Інструкції № 5*) потрапить у базу обкладення ПДФО.

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Якщо роботодавець хоче заохотити лише окремих працівників підприємства (одного-двох), то можна розглянути варіант надання нецільової благодійної допомоги.

Якщо сума такої допомоги, наданої роботодавцем-резидентом своєму працівникові, не перевищить сукупно за звітний рік граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ (у 2017 році — 2240 грн.), то вона не обкладатиметься ПДФО (див. п.п. 170.7.3 ПКУ).

Сума перевищення над неоподатковуваною величиною ввійде до складу оподатковуваного доходу на підставі п.п. 164.2.20 ПКУ.

Ну і про відображення всіх перелічених виплат у формі № 1ДФ. У розділі I Податкового розрахунку:

— не оподатковуваний на підставі п.п. 165.1.39 ПКУ негрошовий подарунок (його частину) відображаємо з ознакою доходу «160»;

— оподатковуваний негрошовий подарунок (його частину) — з ознакою доходу «126»;

— подарунок-премію працівникові — у загальній сумі зарплати з ознакою доходу «101»;

— не оподатковувану на підставі п.п. 170.7.3 ПКУ нецільову благодійну допомогу (її частину) — з ознакою доходу «169»;

— частину нецільової благодійної допомоги, що перевищує неоподатковувану межу, — з ознакою доходу «127».

Військовий збір. Тут усе просто . У базу обкладення ВЗ увійдуть лише ті святкові виплати, перелічені вище, які входять у базу обкладення ПДФО. Якщо виплата не обкладається ПДФО (наприклад, негрошовий подарунок, вартість якого не перевищує 800 грн.), то і військовий збір з нього утримувати не потрібно (див. пп. 1.2 та 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Що стосується Податкового розрахунку, то в його розділі II за рядком «Військовий збір» потрібно відобразити як оподатковувані, так і не оподатковувані військовим збором доходи, які були нараховані/виплачені (надані) фізособам у звітному кварталі.

ЄСВ. Тут орієнтири — Інструкція № 5 і Перелік № 1170**. І вони нам говорять, що:

** Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

— вартість подарунків (як у грошовій (премії до свята), так і в натуральній формі) входить до складу заробітної плати працівника на підставі п.п. 2.3.2 Інструкції № 5. Значить, ЄСВ не уникнути.

Причому вартість подарунка (сума премії) значення не має.

У Звіті з ЄСВ подарунковий дохід відображаємо у складі заробітної плати;

— сума нецільової благодійної допомоги є різновидом матеріальної допомоги разового характеру. Вона не включається до фонду оплати праці (п. 3.31 Інструкції № 5). Крім того, така допомога вказана в Переліку № 1170 серед виплат, з яких не стягують ЄСВ. У Звіті з ЄСВ нецільову благодійну допомогу (як оподатковувану, так і не оподатковувану) не відображаємо.

Приклад 1. Працівникові підприємства в грудні 2017 року була надана нецільова благодійна допомога в сумі 3000 грн.

Розрахуємо суму ПДФО: (3000 грн. - 2240 грн.) х 18 % : 100 % = 136,80 грн. Сума ВЗ дорівнює: (3000 грн. - 2240 грн.) х 1,5 % : 100 % = 11,40 грн. ЄСВ на суму допомоги не нараховуємо, оскільки вона не входить до фонду оплати праці.

На руки працівник отримає нецільову благодійну допомогу в сумі: 3000 грн. - 136,80 грн. - 11,40 грн. = 2851,80 грн.

Приклад 2. Згідно з наказом роботодавця працівникові підприємства в грудні 2017 року був наданий негрошовий подарунок вартістю 600 грн. з ПДВ (звичайна ціна).

Оскільки вартість негрошового подарунка (600 грн.) не перевищує не оподатковуваної на підставі п.п. 165.1.36 ПКУ величини (у 2017 році — 800 грн.), то ні ПДФО, ні ВЗ з неї не утримуємо.

Для цілей ЄСВ подарунок — це зарплата. Тому з його вартості підприємство сплатить ЄСВ у сумі: 600 грн. х 22 % : 100 % = 132 грн.

Податок на прибуток. У бухгалтерському обліку вартість подарунків (чи то у складі ФОП: Дт 23, 91, 92, 93 — Кт 661, чи то як нецільова благодійна допомога: Дт 949 — Кт 685) потрапляє в бухвитрати. Тому в податковоприбутковому обліку через бухвитрати на загальних підставах зменшує фінрезультат — об’єкт оподаткування. При цьому жодні коригування, скажімо, внаслідок «негосподарності» ні високодохідникам, ні малодохідникам не загрожують.

Приємно, що з можливістю відображення в податковоприбутковому обліку витрат, не пов’язаних з госпдіяльністю, згодні і податківці.

Див. 102.13 ЗІР, лист ДФСУ від 25.03.2016 р. № 6577/6/99-99-19-02-02-15.

До того ж при подарунках працівникам (фізособам) не загрожують і «безкоштовні» коригування за п.п. 140.5.10 ПКУ. Адже для випадку з фізособами в цьому підпункті зроблено пряме виключення.

ПДВ. При придбанні подарунків суму «вхідного» ПДВ відносять у податковий кредит. Зрозуміло, за умови, що постачальник зареєстрував «вхідну» податкову накладну.

Врахуйте: дарування подарунків підпадає під поняття постачання (п.п. 14.1.191 ПКУ). Тому в періоді обдаровування працівників потрібно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. При цьому проводкою Дт 949 — Кт 641/ПДВ нараховують звичайні 20 % «постачальних» податкових зобов’язань (за п. 188.1 ПКУ) з оглядкою на мінбазу (виходячи з ціни придбання подарунків або зі звичайної ціни — при даруванні готової продукції). У зв’язку з цим при даруванні складають дві податкові накладні:

— першу — на договірну (тобто «нульову») вартість;

— другу — на мінбазу (тобто на вартість придбання подарунка / звичайної ціни готової продукції).

Уточнимо, що податківці зараз висловлюються «за» одні «постачальні» податкові зобов’язання з подарунків, тобто при безкоштовних передачах (101.06 ЗIР, лист ДФСУ від 06.10.2017 р. № 2154/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Але часом їх «відносить» убік ще й «компенсуючих» податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ***. Тому щоб спокійно дотримувати їх ліберальних роз’яснень, краще отримати аналогічну індивідуальну податкову консультацію на свою адресу.

*** Детальніше про нарахування ПДВ при безкоштовних передачах ви зможете прочитати в статті ««…2, 1, 1, 1, 1, 2, 1…», або Нарахування ПДВ при безкоштовній передачі» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 21).

Роботодавець дарує диво діткам працівників

Розпочнемо з документального оформлення. Роботодавцеві знадобляться:

1) наказ (розпорядження) про видачу дитячих подарунків до свята. Рекомендуємо чітко зафіксувати, хто буде одержувачем подарунків: працівник підприємства — батько (дідусь/бабуся) дитини або безпосередньо сама дитина. Так, якщо в наказі (розпорядженні) буде вказано, наприклад:

— «вручити працівникам, що мають дітей, подарунки до Дня святого Миколая (Нового року, Різдва)», то саме працівники будуть одержувачами подарункового доходу;

— «вручити дітям працівників підприємства подарунки до Дня святого Миколая (Нового року, Різдва)», то одержувачі — діти.

На наш погляд, варіант з одержувачами-батьками привабливіший.

Інакше роботодавцеві знадобляться податкові номери дітей — одержувачів подарунків для того, щоб відобразити подарунковий дохід у формі № 1ДФ.

Також у наказі (розпорядженні) вкажіть граничний вік дитини, на яку (якій) видаватиметься подарунок****;

**** Рекомендуємо не перевищувати межу у 18 років. Адже саме до цього віку фізособа має правовий статус дитини (ст. 6 Сімейного кодексу України).

2) копії свідоцтв про народження дітей, якщо одержувачами дитячих подарунків будуть батьки дітей. Це важливо для цілей стягнення ЄСВ (див. нижче);

3) документи на придбання подарунків (кошторис, договір, накладна та ін.);

4) відомість видачі подарунків з підписами одержувачів.

Не зайвим буде скласти акт на списання дитячих подарунків.

ПДФО. Для необкладення негрошових дитячих подарунків ПДФО підприємство може скористатися вже описаною вище пільгою, яка передбачена п.п. 165.1.39 ПКУ (див. 103.04 ЗІР).

Військовий збір. З не оподатковуваних ПДФО подарунків ВЗ не утримуємо.

ЄСВ. Якщо одержувачі подарунків — діти працівників (а не працівники підприємства), то на подарунковий дохід ЄСВ нараховувати не потрібно. Адже в цьому випадку подарунки надають особам, які не перебувають з підприємством у трудових відносинах.

Якщо подарунки для діток вручають працівникам підприємства, то дивимося в п. 8 розд. II Переліку № 1170 (ср. 025069200). Він виводить з бази нарахування ЄСВ вартість подарунків до свят для дітей працівників. Але ви вже знаєте, що дитячий вік законодавство обмежує 18 роками.

Що із цього виходить? Якщо працівник отримає подарунок на свою дитину, якій уже виповнилося 18 років, то її вартість перетвориться для такого працівника в зарплату. Тобто доведеться сплатити ЄСВ.

Саме тому ми рекомендуємо мати під рукою свідоцтва про народження дітей.

Податок на прибуток. Вартість дитячих подарунків у бухобліку потрапляє в бухвитрати (Дт 949 — Кт 209 / субрахунок «Дитячі подарунки»). Тому в податковоприбутковому обліку в загальному порядку обліковується при визначенні фінрезультату . Про «негосподарність» переживати не варто: жодних «податкових» різниць (коригувань) ні у високодохідників, ні в малодохідників за дитячими подарунками немає.

Як немає і різниці за п.п. 140.5.10 ПКУ. Адже для випадку з фізособами в цьому підпункті зроблено пряме виключення.

ПДВ. Ідемо по уторованій стежині (див. вище). Суми «вхідного» ПДВ за дитячими подарунками включаються в податковий кредит. Проте в періоді роздачі дитячих подарунків (оскільки дарування за п.п. 14.1.191 ПКУ є постачанням) доведеться нарахувати 20 % «постачальних» податкових зобов’язань за п. 188.1 ПКУ (проводка Дт 949 — Кт 641/ПДВ). Їх нараховують виходячи з ціни придбання подарунків (звичайної ціни — у разі самостійного виготовлення подарунків (тобто не нижче мінбази). При цьому складають дві податкові накладні («нульову» і «мінбазову», детальніше про які див. попередній розділ про ПДВ). І, до речі, податківці не проти того, щоб подарункові кондитерські набори й інші набори кодувати в податковій накладній одним рядком (лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 10.11.2017 р. № 2576/ІПК/04-36-12-01-16).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться