Доходам від курсових різниць присвячується

Платники податку на прибуток

Щокварталу, нагадаємо, зобов’язані звітувати¹ лише «обрані» платники податку на прибуток — високодохідні. Тобто ті, у яких дохід за 2016 рік, отриманий від будь-якої діяльності, складає 20 млн грн. і більше (за вирахуванням посередніх податків).

¹ Дивіться статтю «Звітуємо за півріччя з податку на прибуток: коли головне — суть, а не форма» в минулому номері журналу.

Також не чекають на закінчення року «перебіжчики» на єдиний податок (див. консультацію в підкатегорії 102.23.01 ЗІР).

Обирати, застосовувати податкові різниці чи ні, високодохідним платникам не доводиться — для них це обов’язок. Але… до загальної радості, жодних різниць у частині розрахунку курсових різниць ПКУ не передбачає! Тобто рівняння цілком і повністю на бухоблік. Тут же володарює П(С)БО 21.

До речі, з нього досі не вичистили згадки про курс валют на початок і кінець дня . Хоча ще з 2015 року НБУ встановлює лише один курс валют на день².

² Детальніше про це ви могли прочитати в статті «Два курси НБУ за день, до побачення! (Новий порядок установлення курсу інвалют)» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 14. Про останні зміни в порядку визначення курсу валют говориться в статті «Курс валют по-новому: у чому суть змін»? у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 44.

Головне, що ви повинні знати із цього П(С)БО, — це те, що визначають курсові різниці за монетарними статтями в інвалюті на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції у її межах або за всією статтею (згідно з обліковою політикою).

У свою чергу, монетарні статті — це статті балансу: (1) про грошові кошти; (2) про такі активи і зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Розібратися в курсових різницях допоможе такий приклад.

Приклад. 26.06.2017 р. на розподільний рахунок ТОВ «Світ» надійшов дохід в іноземній валюті в сумі 10000 €. Курс НБУ станом на цю дату складав 29,084561 грн./€, станом на наступний день (27.06.2017 р.) — 29,127151 грн./€.

27.06.2017 р. половина валюти³ (5000 €) надійшла на поточний валютний рахунок ТОВ, а половина — продана на МВРУ за курсом 29,30 грн./€.

³ Нагадаємо, що з 05.04.2017 р. обов’язковому продажу підлягає 50 % валют.

Станом на 30.06.2017 р. (дату балансу) офіційний курс євро склав 29,786782 грн./€.

Валюта, що залишилася, була продана 17.07.2017 р. Курс НБУ станом на цю дату складав 29,699155 грн./€, курс продажу на МВРУ — 29,80 грн./€.

В обліку ТОВ при цьому мають бути відображені такі проводки.

Облік курсових різниць і різниць між курсами МВРУ і НБУ

Юрособи-єдиноподатники

Проблема «недружби» юросіб-єдиноподатників і доходів від курсових різниць, на жаль, не нова⁴. На жаль і ох , з часу нашої останньої публікації із цього приводу питання не вирішили ні на законодавчому, ні на роз’яснювальному рівні.

⁴ Ми вже зверталися до неї в статтях «Курсові питання ЮРЄПів групи 3» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 38) і «Курсові різниці в платників єдиного податку: чи буде дохід» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 25).

Коротко нагадаємо суть проблеми: ДФСУ мало того, що наполягає на обліку у складі єдиноподаткових доходів курсових різниць, так ще і виключно позитивних (підкатегорія 108.01.02 ЗІР).

Аргументують свої висновки фіскали тим, що юрособи-єдиноподатники групи 3 з метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати за НП(С)БО (згідно з п. 10 П(С)БО 25). А це, у свою чергу, означає, що бухоблік операцій з інвалютою вони повинні вести відповідно до вимог П(С)БО 21 (див. вище).

Далі. Негативний вердикт у частині «проліту повз облік» від’ємних курсових різниць податківці пояснюють тим, що в декларації юрособи-єдиноподатника групи 3 «відображення витрат не передбачене» .

Позиція, слід сказати, спірна. Якщо говоримо саме про «класичну» курсову різницю (а не про різницю між комерційним курсом продажу валюти і курсом НБУ).

З тим, що в дохід єдиноподатника повинна потрапляти позитивна різниця між курсом продажу валюти на МВРУ й офіційним курсом НБУ, не сперечаються. Її-то ви отримуєте «живими» грошима.

Ми, як і раніше, вважаємо, що, так, юрособа-єдиноподатник зобов’язана розраховувати курсові різниці (як позитивні, так і від’ємні). Але чи повинно це позначатися на його єдиноподатковому доході? По-перше, дохід, виражений в інвалюті, п. 292.5 ПКУ велить перераховувати в гривні за офіційним курсом гривні до інвалюти, установленим НБУ на дату отримання такого доходу. По-друге, датою отримання доходу згідно з наступним пунктом ПКУ, є дата надходження коштів платникові єдиного податку в грошовій (готівковій або безготівковій) формі. А при перерахунку монетарних статей на дату балансу жодні грошові кошти не надходять ні на поточний рахунок юрособи, ні в готівковій формі.

Тобто доходу все-таки бути не повинно. Ось тільки сказане вище може згодитися лише тим з вас, хто готовий боротися за справедливість у суді . Або ж тим, хто «народився в сорочці» й ухитриться дістати в податківців позитивну індивідуальну податкову консультацію.

Спираючись знову-таки на аргументи, вказані нами вище.

Фізособи-єдиноподатники

Розпочнемо з того, що наші припущення з приводу того, що за І квартал можна звітувати «за старим обрядом» ⁵, тепер підтвердила і ДФСУ (категорія 107.08 ЗІР).

⁵ Читайте матеріал «Єдиноподаткова декларація за півріччя: за якою формою?» у минулому номері журналу.

Тепер безпосередньо про курсові різниці. Ось кому з ними повезло, так це фізособам-єдиноподатникам. З тим, що розраховувати дохід від «класичних» (за інвалютою на рахунку, за інвалютною заборгованістю) курсових різниць вони не зобов’язані, традиційно погоджувалися і податківці (категорія 107.04 ЗІР).

А ось за різницею в курсах радісна звістка з’явилася не дуже давно. Податківці прямо визнають, що різниця в курсах (між комерційним курсом продажу валюти на МВРУ й офіційним курсом НБУ) при продажу валюти не потрапляє у єдиноподатковий дохід (див. консультацію в тій же категорії 107.04 ЗІР).

Радимо закріпити це отриманням індивідуальної податкової консультації.

Наостанок лише нагадаємо, що ДФСУ бажає бачити у складі доходу єдиноподатника від експорту товарів (робіт, послуг) суму коштів, що надійшла на поточний рахунок у гривнях від обов’язкового продажу на МВРУ. Непродані валютні кошти, на думку ДФСУ, перераховуються в гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження їх на валютний рахунок фізособи-підприємця (знову-таки на розподільний рахунок не орієнтуємося).