Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2017/№31
Друкувати

Податок на виведений капітал: трохи відкриваємо завісу реформи-2018

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Цей податок уже давно «в проекті». Але шанси на його введення дедалі підвищуються. Ураховуючи те, наскільки глобальні зміни він у собі містить, є сенс почати знайомитися з проектом уже зараз — щоб вчасно підготувати свій бізнес на той випадок, якщо він набуде форми Закону. Допоможе ж вам у цьому ця стаття.
податок на прибуток, податкова реформа

У чому суть?

Спрощення адміністрування податку на прибуток за рахунок введення податку на виведений капітал — така благородна місія принципово нового податку. Як усе буде насправді — дізнаємося, з високою вірогідністю, під бій курантів.

Навіть з тим, щоб виконати вимоги Закону № 17971, КМУ не впорався : потрібний до 01.07.2017 р. проект2 Мінфін оприлюднив лише 17.07.2017 р. . Тобто про його подання ВРУ поки що навіть не йдеться.

1 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII.

2 Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал».

Основним положенням законопроекту, як зазначають його розробники, є введення оподаткування прибутку, розподіленого як дивіденди, а також «виведеного» іншим способом. Тобто, по-хорошому, обкладати прибуток підприємства будуть не на етапі його отримання, а на етапі розподілу шляхом виплати дивідендів або здійснення операцій, прирівняних до такого розподілу.

Ставка податку при виплаті дивідендів юрособам-нерезидентам і фізособам складе 15 %. У першому випадку додатково стягувати звичний податок на репатріацію не доведеться, а в другому — вдасться обійтися без обкладення ПДФО.

При виплаті дивідендів платникові податку на виведений капітал об’єкт оподаткування не виникає!

І якщо з дивідендами все логічно і зрозуміло, то під прирівняними до виведення капіталу платежами криється справжній ящик Пандори . Давайте ж розберемося і з ними.

Поняття дивідендів для цілей оподаткування (п.п. 14.1.49 ПКУ) також дещо уточнять, установивши, що ними вважатимуться і платежі в негрошовій формі, зокрема, шляхом заліку зустрічних вимог, поступки права вимоги або переведення боргу.

Прирівняні до виведення капіталу платежі

Такими, зокрема, є (п.п. 1341.1.2 ПКУ):

1) відсотки, сплачені за будь-якими кредитами, позиками, іншими запозиченнями на користь нерезидентів3, — при цьому ставка залежить від статусу нерезидента.

3 У деяких випадках.

Платники, у яких сукупний розмір отриманих у нерезидентів кредитів перевищить розмір власного капіталу більш ніж у 1,5 раза4, вважатимуться пов’язаними з такими нерезидентами особами і сума таких відсотків обкладатиметься за ставкою 5 %. У разі загальної зв’язаності (окрім указаних нижче ситуацій) ставка також має бути такою.

4 Для фінустанов і компаній, що проводять тільки лізингову діяльність, — більш ніж у 5 разів.

За ставкою 20 %, у свою чергу, обкладатиметься сума відсотків, сплачених нерезидентам з низькоподаткових юрисдикцій або якщо сума притягнених від нерезидента кредитів (позик) перевищить власний капітал більш ніж у 3,5 раза5;

5 Для фінустанов і компаній, що проводять тільки лізингову діяльність, — більш ніж у 10 разів.

2) виплата фінансової допомоги неплатникові податку на виведений капітал (а також низці інших осіб, у тому числі пов’язаним особам), яка залишається неповерненою протягом 12 місяців6. Ставка податку — 20 %. При цьому зазнає зміни саме поняття фіндопомоги (п.п. 14.1.257 НКУ).

6 З правом зменшення податку при поверненні.

У тому числі в ньому більше не буде акценту на розділення фіндопомоги на поворотну і безповоротну.

Зокрема, операція з надання фінансової допомоги виникне при:

— передачі коштів за договорами дарування іншим подібним договорам або без укладення таких, у тому числі у вигляді благодійних внесків і пожертвувань;

— наданні поворотної безвідсоткової фіндопомоги;

— наданні кредиту або позики пов’язаній особі — нерезиденту на строк, що перевищує 1 рік;

— пробаченні платником податку на виведений капітал заборгованості за товари, роботи, послуги, поставлені ним неплатникові цього податку;

3) придбання товарів і послуг у пов’язаних осіб, що використовують спрощену систему оподаткування;

При цьому важливо уяснити, що якщо єдиноподатник не є пов’язаною особою, об’єкт оподаткування на виведений капітал не виникає.

4) донарахування (самостійні і ні) за операціями трансфертного ціноутворення. Ставка оподаткування — 20 %. Визначати ж суму податкового зобов’язання будуть із різниці між фінрезультатом, розрахованим за принципом «витягнутої руки» (по суті, виходячи з ринкових цін), і фінрезультатом, визначеним платником податків;

5) операції з безвідплатного надання майна неплатникові податку на виведений капітал. До речі, безоплатно наданими з 01.01.2018 р. згідно з оновленим п.п. 14.1.13 ПКУ вважатимуться також:

— товари, роботи, послуги, передані пов’язаній особі за договором, що передбачає виконання такою особою своїх зобов’язань з оплати в строки, що перевищують 24 місяці з моменту їх отримання;

— майно, у тому числі товари, необоротні активи, нестача яких виявлена при інвентаризації. Але лише за умови, що (а) їх балансова вартість (на момент інвентаризації) перевищує 5 % сукупної балансової вартості відповідної однорідної групи товарів, стосовно яких проводиться інвентаризація7, і (б) платник не звернувся в органи для порушення кримінальної справи або залучення винних осіб до відповідальності або не вжив заходи зі стягнення у зв’язку з нестачею суми компенсації з хранителя або страхової компанії;

7 За винятком списання недостачі в межах норм природного убутку або пересортиці.

6) інвестування в статутний капітал неплатників податку на виведений капітал. Ставка податку при цьому складає 20 %;

7) виплата роялті в окремих випадках (зокрема, на користь ряду нерезидентів). Ставка оподаткування в цьому випадку складатиме 20 %.

Різним виплатам, як бачите, — різні ставки податку. Перелічені вони в ст. 1391 ПКУ і складають 5, 18 або 20 %.

Звертає увагу обов’язок звітувати з податку щокварталу, але в 60-денний строк після закінчення звітного (податкового) періоду. Коли доведеться здаватися8 — указано в п. 1401.6 ПКУ.

8 У загальному ж випадку звітний період — рік.

Уточненки зі «старого» податку на прибуток, як передбачається, можна буде подати аж до 31.12.2021 р.

ПДФО

Благородний задум такий: доходи, що є базою оподаткування на виведений капітал, не включаються в розрахунок загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Зокрема, це: (1) дивіденди (оновлений п.п. 165.1.18 ПКУ); (2) сума фіндопомоги, отриманої від платників податку на виведений капітал (змінений п.п. 165.1.31 ПКУ) і (3) інші доходи, прямо не вказані в ст. 165 ПКУ, отримані від платника податку на виведений капітал за рахунок суми коштів (вартості товарів, робіт, послуг), що збільшила базу оподаткування на виведений капітал (п.п. 165.1.60 ПКУ).

Спрощенка

Про наслідки придбання товарів (робіт, послуг) у пов’язаних осіб — спрощенців для платників податку на виведений капітал ви вже знаєте.

Також якщо єдиноподатник «влипне» в операції з нерезидентом — неплатником податку на виведений капітал, який є об’єктом обкладення цим податком, то єдиноподатковий статус не врятує від сплати нового податку.

А ось від початково планованого збільшення порога обов’язкової реєстрації платником ПДВ до 3 млн грн. відмовилися.

Повернення «прибуткових» переплат

Питання, що хвилює багатьох, планують вирішити за допомогою п. 1 підрозд. 41 розд. ХХ ПКУ. Він дозволить використати переплати з податку на прибуток у рахунок зменшення грошових зобов’язань з податку на виведений капітал та/або повертати їх платникам податків у порядку, установленому ст. 43 ПКУ.

Суми грошових зобов’язань, сплачених за податковим повідомленням-рішенням9, для цілей визначення суми переплати з податку на прибуток ураховуватися не будуть.

9 За винятком сум грошових зобов’язань, сплачених за податковим повідомленням-рішенням, яке скасоване в адміністративному або судовому порядку.

А ось суми переплат, що виникли у зв’язку зі сплатою «дивідендних» авансових внесків, можна буде облікувати виключно в зменшення податкових зобов’язань з податку на виведений капітал, що виникають у зв’язку зі здійсненням операцій, передбачених п.п. 1341.1.1 ПКУ. Тобто виплатою дивідендів неплатникам податку на виведений капітал, а також прирівняних до них платежів.

Банки постануть перед вибором

Законопроектом передбачені перехідні положення для банків, що мають право залишатися платниками податку на прибуток до 2020 р. (включно).

Але в разі такого свого вибору вони зобов’язані повідомити контролюючому органу до… 31.12.2017 р.10

10 Схоже, що розробники більш ніж упевнені в оприлюдненні вже ухваленого Закону до 01.01.2018 р., адже ці норми почнуть працювати відразу ж після такого оприлюднення.

«Перехідні» дивіденди: особливі правила

Сума дивідендів, що виплачуються за 2013 — 2017 роки, не оподатковуватиметься на виведений капітал у межах оподатковуваного прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток. Тобто те, з чого зараз не доводиться платити «дивідендних» авансових внесків, і далі обходитиметься без оподаткування.

Те ж, по суті, стосуватиметься і нерозподіленої суми прибутку від спільної діяльності.

А ось сума перевищення обкладатися буде вже податком на виведений капітал (згідно з новоявленим п.п. «б» п. 2 підрозд. 41 розд. ХХ ПКУ).

Темна сторона введення податку на виведений капітал — скасування (1) «податкових канікул» з податку на прибуток, спочатку задуманих до 31.12.2021 р.; (2) пільг у сфері літакобудування (п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), обіцяних до 01.01.2025 р.; (3) звільнення від оподаткування доходів, що виплачуються резидентом на користь нерезидента11 у вигляді відсотків за позикою або фінансовим кредитом, наданим резидентам у період з 01.01.2017 р., якщо такі доходи відповідають умовам п.п. 141.4.11 ПКУ. Планувалося, що воно повинне було діяти до 31.12.2018 р.

11 Чи уповноваженої ним особи.

Відмова від податку з доходів нерезидентів

Насправді це тільки декларативне посилання розробників проекту. По факту-то податку на репатріацію більше існувати не буде, але це, як ви вже встигли переконатися, зовсім не означає, що співпрацювати з нерезидентами можна буде без податкових наслідків для резидентів — платників нового податку.

Крім того, особливі правила оподаткування для нерезидентів (у тому числі їх постійних представництв) будуть прописані в ст. 1411 ПКУ.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться