Помилково складена податкова накладна
Вимоги податківців неправомірні. Виписаній помилково податковій накладній — не місце в декларації, адже на неї немає операції постачання. Та й самі податківці в ЗІР (категорія 101.23) зазначають, що якщо платником податків помилково складена податкова накладна, то така податкова накладна не підлягає відображенню в податковій звітності з ПДВ. У цій же консультації вказано, що в декларації з ПДВ платник відображає дані тільки тієї податкової накладної, яка складена на підставі первинних документів.
Водночас, якщо у Єдиному реєстрі податкових накладних немає «анулюючого» розрахунку коригування до складеної помилково податкової накладної, податківці дійсно можуть зацікавитися причиною розбіжностей між даними Реєстру і ПДВ-декларацією. У такому разі податківцям слід надати пояснення, що ця податкова накладна «помилкова» — на дату її виписки не було операції, яка тягне виникнення податкових зобов’язань. А ось вимагати включити до декларації податкову накладну, під яку не було ПДВ-події, податківці вже точно не мають права.
Якщо податківці наполягатимуть на своєму, то їх рішення можна оскаржити.
Слід зазначити, що формальна наявність розбіжностей між даними ПДВ-декларації і Єдиним реєстром податкових накладних може стати підставою для проведення податківцями позапланової документальної перевірки. Про це сказано в п. 201.10 ПКУ.
Але вважаємо, що це можливо тільки в тому випадку, якщо є підстави для позапланової документальної перевірки за якимось із пунктів, перелічених у ст. 78 ПКУ (ср. ). Адже наявність розбіжностей між даними Єдиного реєстру і декларацією не названа в цій статті як самостійна підстава для проведення позапланової перевірки (як це зроблено для того ж «лівопаливного» акцизу).
Тобто повинна спрацювати ще одна з якихось підстав із ст. 78 ПКУ. Наприклад, така підстава може з’явитися, якщо платник не подасть пояснень на письмовий запит податківців про причину розбіжностей між декларацією і даними у Єдиному реєстрі протягом 15 робочих днів, наступних за днем отримання такого запиту (п.п. 78.1.1 ПКУ).
Ну і ще один негативний момент, пов’язаний з відсутністю «зменшуючого» розрахунку коригування до «зайвої» податкової накладної, — втрата ліміту реєстрації, витраченого на реєстрацію такої податкової накладної .
А чи можна зобов’язати «помилкового» контрагента зареєструвати «зменшуючий» розрахунок коригування? Вважаємо, що підстави для цього є — адже завдяки реєстрації «помилкової» податкової накладної він безпідставно заволодів лімітом реєстрації.
Погоджуються із цим і податківці. Вони вважають, що якщо «помилковий» покупець відмовляється реєструвати розрахунок коригування, постачальник на нього може поскаржитися в загальному порядку, тобто приклавши скаргу Д8 до ПДВ-декларації (лист ДФСУ від 29.01.2016 р. № 1721/6/99-99-19-03-02-15). Причому такому, хоч «помилковому», але покупцеві, формально загрожують штрафи за прострочення реєстрації розрахунку коригування за ст. 1201 НКУ.
Товар вітчизняний, а податкова накладна складена як на імпортний
У принципі, вважаємо, що в цьому випадку взагалі можна нічого не робити. Адже в чому особливості заповнення податкової накладної на імпортний товар (на відміну від вітчизняного)? А в тому, що:
1) у гр. 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) повинен обов’язково фігурувати 10-значний код УКТ ЗЕД. Але ж і на вітчизняний товар ніхто не забороняє вказувати повний код УКТ ЗЕД (п.п. «і» п. 201.1 ПКУ);
2) у гр. 3.2 (ознака імпортного товару) робиться позначка «Х». Але ця позначка — необов’язковий реквізит податкової накладної (вона не названа в п. 201.1 ПКУ). Тому її заповнення при постачанні «звичайного» товару не може стати причиною для визнання податкової накладної недійсною.
Тому, у принципі, податкову накладну можна і не виправляти.
А якщо для підстраховування все-таки хочемо виправити? Тоді постачальник повинен скласти і зареєструвати нульовий «виправляючий» розрахунок коригування (складається датою виявлення помилки). У ньому: 1) заповнюємо заголовну частину; 2) розділ «А» табличної частини залишається порожнім; 3) у розділі «Б» табличної частини:
— одним рядком «убиваємо» неправильний запис. Неправильний запис вказується так само, як вона була відбита в податковій накладній, але зі знаком «-» (наприклад, у кількості);
— нижче вказується правильний запис без знака.
Податковий кредит, вважаємо, покупець може показати відразу в періоді отримання податкової накладної (не чекаючи розрахунку коригування). Адже помилка не заважає ідентифікації операції. Та й самі податківці в категорії 101.13 ЗІР зазначають, що якщо помилки, допущені в податковій накладній, дозволяють ідентифікувати операцію, то платник має право показати податковий кредит у тому звітному періоді, у якому вона була складена (у разі своєчасної її реєстрації у Єдиному реєстрі), або в тому звітному періоді, у якому вона була зареєстрована (у разі несвоєчасної реєстрації), але не пізніше 365 к. дн. з дати її складання.
При цьому «виправляючий» розрахунок коригування ні покупець, ні продавець у ПДВ-звітності не відображають .
Декілька слів скажемо про зворотну ситуацію: коли податкову накладну склали як на вітчизняний товар, а він виявився імпортним. Тут, передусім, потрібно звернути увагу на те, як заповнена гр. 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) у такій податковій накладній. Якщо в ній стоїть повний 10-значний код, то помилку можна не виправляти. Те, що не заповнена гр. 3.2 (ознака імпортного товару), — не страшно, адже, як ми зазначили вище, це необов’язковий реквізит податкової накладної.
Інша справа, якщо код стоїть усе-таки 4-значний (чи 6-, 8-значний). У цьому випадку податківці вважатимуть, що припущена помилка в коді УКТ ЗЕД і, посилаючись на останній абзац п. 201.10 ПКУ, можуть позбавити покупця права на податковий кредит за такою податковою накладною. Тому таку помилку краще виправити.
Водночас з 1 липня 2017 року формально навіть така помилка в податкових накладних, складених після 1 липня і зареєстрованих у Єдиному реєстрі, не повинна позбавляти покупця права на податковий кредит*.
* Деталі знайдете в статті «Залізне» право на податковий кредит з 1 липня 2017 року» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 26).
Покупець «не бачить» розрахунку коригування
Вважаємо, що можна відправити такий розрахунок коригування покупцеві повторно. Задвоєння тут не може бути. Адже, по-перше, розрахунок коригування не зареєстрований у Єдиному реєстрі податкових накладних, а тільки відправлений покупцеві. А по-друге, Єдиний реєстр не пропустить на реєстрацію два розрахунки коригування з абсолютно однаковими реквізитами. Якщо платник податків направив для реєстрації декілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості з яких внесені до Єдиного реєстру, і платникові податків направлена відповідна квитанція (п. 16 Порядку № 1246**).