Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, листопад, 2017/№48
Друкувати

Якщо імпортер змінив код товару

Альошкіна Наталя, податковий експерт, buhgalter911@mail.ua
Ситуація. Наш постачальник — імпортер змінив код товару і, відповідно, склав «виправляючий» розрахунок коригування. Що робити? Чи потрібно нам складати розрахунки коригування далі по ланцюжку?

Документом, що підтверджує імпорт товару на територію України, є копія митної декларації, якою оформлено ввезення товару, а в її графі 33 чітко вказаний код «імпортного» товару.

Саме його бере імпортер для заповнення податкової накладної (ПН).

Тому, зазвичай, необхідність у зміні коду товару згідно з УКТ ЗЕД у ПН в імпортера може виникнути у двох випадках.

1. Помилка в ПН. Якщо допущена технічна помилка при перенесенні даних про код товару з митної декларації в ПН.

2. Зміна коду. Якщо ПН складена на суму отриманого авансу за товар, який ще не був ввезений на територію України. При цьому за фактом оформлення митної декларації з’ясувалося, що код товару змінився. У тому числі за ситуації, коли імпортер продає товар, ввезений за тимчасовою митною декларацією, і на момент такого ввезення і постачання точно код УКТ ЗЕД товару ще не визначений. А ось далі при оформленні додаткової митної декларації код УКТ ЗЕД буде уточнений і в поставочній ПН його доведеться скоригувати.

Причому коригувати ПН у будь-якому разі доведеться по всьому ланцюжку виникнення податкових зобов’язань . Наведемо аргументи.

По-перше, код УКТ ЗЕД є одним з обов’язкових реквізитів ПН, а інформація з ПН повинна чітко збігатися з даними первинного документа (зокрема, митної декларації), на підставі якого складена така ПН.

Між тим помилки, допущені в обов’язкових реквізитах, які не заважають ідентифікувати здійснювану операцію, не можуть бути підставою для неприйняття ПН в електронному вигляді (п. 201.10 ПКУ). Проте таке послаблення не поширюється на помилку, допущену в коді товару згідно з УКТ ЗЕД.

Про те, що ПН з такими помилками не можуть бути підставою для віднесення сум ПДВ, указаних у ній, до складу податкового кредиту, говорять податківці.*

Лист ДФСУ від 22.02.2017 р. № 3653/6/99-99-15-03-02-15*.

* Детальніше про це зможете прочитати в статті «Від яких помилок рятує норма про «залізне право» на податковий кредит?» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 44).

По-друге, при заповненні ПН на «імпортний» товар у гр. 3.2 «ознака імпортованого товару» такої ПН ставиться відмітка «Х» навпроти кожної позиції товару, а в графі 3.1«Код товару згідно з УКТ ЗЕД» вказується 10-значний код. Причому графи 3.2 і 3.1 повинні заповнюватися на всіх етапах постачання «імпортного» товару (п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307**). Тому якщо продаж товару здійснюється вже не самим імпортером, а його покупцем, останній надалі при продажу (як і інші постачальники цього товару) повинен скласти ПН, у якій код товару згідно з УКТ ЗЕД указується повністю і з відміткою «Х» у графі 3.2 ПН.

** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

По-третє, основна мета, з якою вводилося кодування товару, — це контроль руху товарів на «вході» і «виході». Тому якщо відбувається виправлення помилкового коду товару на «вході», то аналогічне виправлення напрошується на «виході».

Адже система такі розбіжності відстежує.

Крім того, контролюючий орган має право проводити перевірку і звіряння платників податків після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п. 20.1.4 ПКУ). Тобто в ході камеральної перевірки вони можуть легко виявити розбіжність, зіставивши дані, наведені у звітності і ЄРПН платника ПДВ, з даними, отриманими від митних органів.

Отже, якщо помилка в коді товару допущена імпортером у ПН, то працює принцип «доміно» — усі подальші постачання товару із зазначенням помилкового коду УКТ ЗЕД позбавляють покупця права на податковий кредит . До того ж така помилка може призвести до викривлення «блокувальних» критеріїв ПН (таких як «1,5 націнки» і «процентівка» ризикового товару). Тому, в ідеалі, виправляти потрібно ПН на всьому етапі постачання товару з помилковим кодом — аж до постачання кінцевому споживачеві.

Стосовно порядку виправлення такої помилки зазначимо таке.

Помилка, допущена в коді УКТ ЗЕД, не пов’язана зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, тому імпортер (а слідом за ним по ланцюжку інші продавці) може виправити таку помилку шляхом складання одного «виправляючого» розрахунку коригування до помилкової ПН (п. 192.1 ПКУ), він же (продавець) його реєструє.

Причому дата складання розрахунку коригування і порядок відображення його в ПДВ-декларації залежатиме від умов коригування (див. вище: помилка або зміна коду).

1. Помилка в ПН. «Виправляючий» розрахунок коригування складається датою виявлення такої помилки. Якщо помилкова ПН пробралася в ПДВ-декларацію покупця, то внести виправлення доведеться і в неї. Тобто якщо перша подія — відвантаження товару й імпортером допущена технічна помилка при перенесенні даних у ПН, то покупцеві доведеться подавати уточнюючий розрахунок за цей період з можливим донарахуванням штрафу і пені. Адже податковий кредит був відображений на підставі дефектної ПН.

До подібних дій доведеться вдатися іншим покупцям «імпортного» товару.

2. Зміна коду. Інакше складається історія з податковим кредитом покупця, якщо податкові зобов’язання і податковий кредит були сформовані за передоплатами. Тобто зміна коду товару згідно з УКТ ЗЕД сталася до фактичного постачання такого товару.

У принципі, це характерно в разі, коли ПН була складена імпортером на суму перерахованої передоплати за не ввезений в Україну товар (або ввезений на підставі тимчасової митної декларації), а при митному оформленні (чи оформленні додаткової митної декларації) код такого товару був змінений.

Вважаємо, тут право на податковий кредит за ПН, складеною на суму авансу, у покупця зберігається. Адже на момент складання ПН за передоплатою жодної помилки в ній не було, а, по суті, відбувається зміна кодів оплачених товарів.

Як зазначають фіскали (див. роз’яснення в категорії 101.15 ЗІР), коригуючий розрахунок коригування в такому разі складається на дату митного оформлення товару.

Причому для обох випадків зміни коду «імпортного» товару коригуючий розрахунок коригування складаємо однаково:

— зі знаком «-» указуємо неправильні рядки;

— зі знаком «+» указуємо товар з правильним кодом УКТ ЗЕД.

Єдиною відмінністю буде зазначення причини коригування: виправлення помилки або зміна коду.

Важливий момент. З оглядкою на останні зміни в Критеріях № 567***, у випадку якщо зміни стосуватимуться перших чотирьох цифр коду згідно з УКТ ЗЕД, розрахунок коригування буде заблокований**** . Відповідно доведеться займатися його розблокуванням.

*** Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567.

**** Деталі дивіться в статті «Важливо! Мінфін оновив Критерії блокування податкових накладних» сьогоднішнього номера.

Але в будь-якому разі, якщо в ПН імпортер указав код УКТ ЗЕД, який не відповідає первинним документам, а саме даним митної декларації, то допущену розбіжність необхідно виправляти.

Причому робити це необхідно по всьому ланцюжку постачання такого товару.

Пам’ятайте: від правильності коду товару залежить ваше право на податковий кредит, тому радимо отримати в постачальника (імпортера) офіційний лист з посиланням на документ, що підтверджує легітимність коду УКТ ЗЕД, зазначеного в ПН.

І ще один момент. Припустимо, що помилка закралася в митну декларацію імпортера з вини митного органу. Адже незважаючи на те, що саме митний орган класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД, органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних перевірок, зокрема, з метою дотримання правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, стосовно яких проведено митне оформлення (ч. 3 ст. 345 МКУ). І якщо за результатами такої перевірки буде скасовано або змінено рішення про класифікацію товарів для митних цілей, то дії, здійснені підприємством на виконання таких рішень, не спричинять застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Виняток складають випадки, коли вказані рішення були прийняті на підставі представлених підприємством недостовірних документів та/або ненадання всієї інформації, необхідної для прийняття вказаних рішень (ч. 6 ст. 69, ч. 8 ст. 345 МКУ).

Це достатньо рідкісна ситуація на практиці. Радше за все, від проведення коригуючих розрахунків коригування по всьому ланцюжку постачання товару все одно тут не піти. Щоправда, вважаємо, можна обстоювати позицію, що в ПН на момент її складання помилки не було. Адже дані в ПН чітко відповідали первинним документам, а саме графі 33 митної декларації.

Тобто поборотися за право на податковий кредит у такій ситуації, вважаємо, є підстави.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться