Неповний робочий час: оплата праці
Облікове
Оплата праці працівників на умовах неповного робочого часу здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Так, підставами для нарахування основної заробітної плати працівникам з почасовою формою оплати праці є штатний розпис і табель обліку використання робочого часу (далі — табель робочого часу). Для нарахування заробітку відрядникам важливий облік виробітку. Розглянемо ці документи.
Штатний розпис. Госпрозрахункові підприємства розробляють форму штатного розпису самостійно виходячи зі структури підприємства, положення про оплату праці, чисельності працівників тощо.
У загальному випадку штатний розпис містить гриф затвердження, заголовок і текст.
У тексті зазначають:
— найменування структурних підрозділів;
— найменування посад (професій);
— кількість штатних одиниць відповідної посади (професії);
— розміри посадових окладів (тарифних ставок) за кожною посадою;
— місячний фонд заробітної плати для працівників відповідної посади (професії) і загалом по підприємству.
Працівник, якому встановлений режим неповного робочого часу, обіймає частину штатної одиниці. Для того щоб дізнатися, яку саме, достатньо тижневу норму годин, установлену для працівника, що обіймає одну штатну одиницю (нагадаємо, що ця норма не може перевищувати 40 годин), поділити на тижневу норму годин працівника з режимом неповного робочого часу.
Приклад 1. Штатним розписом, затвердженим на підприємстві, передбачена одна штатна одиниця за посадою «інспектор з кадрів». На прохання працівниці, яка обіймає цю посаду і працює в режимі повного робочого часу (8 годин на день, 40 годин на тиждень), з 21.11.2017 р. їй буде встановлений режим неповного робочого дня (6 годин на день, 30 годин на тиждень).
Обіймаючи повну штатну одиницю, працівниця працювала 40 годин на тиждень. З 21.11.2017 р. у режимі неповного робочого дня вона відпрацьовуватиме за тиждень 30 годин.
Визначимо, яку частину штатної одиниці обійматиме працівниця з 21.11.2017 р.: 30 год : 40 год = 0,75. На 0,25 штатної одиниці підприємство може прийняти ще одного працівника на умовах неповного робочого часу (тобто розділити 1 штатну одиницю за посадою «інспектор з кадрів» між двома працівниками) або внести зміни в штатний розпис і зменшити кількість штатних одиниць за посадою «інспектор з кадрів» до 0,75, якщо визнає достатньою наявність такої кількості штатних одиниць за цією посадою.
Отже, 0,25 штатної одиниці за посадою «інспектор з кадрів» буде вакантною з 21.11.2017 р.
Припустимо, що підприємство має намір прийняти на посаду інспектора з кадрів на 0,25 штатної одиниці ще одного працівника. Як визначити для нього тривалість робочого часу на тиждень?
Дуже просто. Для цього тижневу норму робочого часу, встановлену для працівника, що обіймає повну штатну одиницю (40 годин), множимо на частину штатної одиниці, на яку буде прийнятий працівник-новачок: 40 год х 0,25 = 10 год. Порядок розподілу цих 10 робочих годин за робочими днями тижня працівник укаже у своїй заяві, а роботодавець — у наказі (розпорядженні) про його прийняття на роботу на умовах неповного робочого часу.
Майте на увазі! У штатному розписі оклад (місячну тарифну ставку) в графі з аналогічною назвою вказують виходячи з повної зайнятості однієї штатної одиниці.
Коригувати його в разі, якщо працівника приймають на умовах неповного робочого часу, не потрібно.
Підказка 
! У класичному варіанті штатного розпису не вказують прізвища працівників, які обіймають певні посади (штатні одиниці). Якщо ж вам необхідно «прив’язати» зайняті посади (штатні одиниці) до конкретних працівників, із зазначенням їх П. І. Б., окладів (тарифних ставок), частини обійманої ними штатної одиниці, а також побачити вакантні посади, то для цих цілей підійде документ з назвою «Штатно-посадова книга». Його форму ви розробляєте самостійно. У загальному випадку він буде схожий на штатний розпис, але з графою П. І. Б. працівника.
Це необов’язковий документ.
Зверніть увагу: штатно-посадова книга — не такий статичний документ, як штатний розпис. По суті, це документ оперативного реагування (змінюватиметься залежно від кількісної та якісної зміни складу працівників). Така книга не потребує затвердження наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
Табель робочого часу. У ньому роботодавець веде облік фактично відпрацьованого працівником часу. Також цей документ потрібний для контролю за дотриманням працівниками встановленого режиму робочого часу, розрахунку заробітної плати. Типова форма табеля № П- 5 затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489.
Вона носить рекомендаційний характер і складається з мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм статспостережень.
Для нарахування основної заробітної плати працівникам-відрядникам використовують документи з обліку виробітку. Який саме це буде документ, залежить від прийнятої на підприємстві системи обліку виробітку й організації виконання самих робіт.
Це може бути: рапорт про виробіток і прийняття робіт; маршрутний лист (маршрутна карта); відомість про виробіток; наряди й інші документи.
Документи, необхідні для нарахування зарплати, готові. Як бухгалтерові розрахувати суму основної зарплати для працівника з неповним робочим часом? Розглянемо два варіанти: для почасової і для відрядної форми оплати праці.
Оплатне
Почасова форма оплати праці. Почасова (проста почасова, почасово-преміальна) оплата праці є формою тарифної системи оплати праці. Її застосовують у разі, якщо результати праці працівника вимірюються кількістю відпрацьованого часу.
При погодинній оплаті праці основну зарплату (Згод) працівника з неповним робочим часом за місяць можна розрахувати за допомогою формули: Згод = Тгод х Гвідпрац, де Тгод — годинна тарифна ставка працівника; Гвідпрац — кількість годин, фактично відпрацьованих працівником.
При поденній оплаті праці заробітну плату (Зд) працівника з неповним робочим тижнем розраховують на основі денної тарифної ставки (Тд) і фактичної кількості відпрацьованих днів (змін) (Двідпрац) : Зд = Тд х Двідпрац.
Приклад 2. Робітникові встановлений режим неповного робочого тижня (8-годинний робочий день). Робочі дні — понеділок — четвер, вихідні дні — субота, неділя, вільний від роботи день — п’ятниця. Денна тарифна ставка робітника складає 230 грн./дн. У жовтні він відпрацював 17 днів, у листопаді — 18 днів.
Визначимо суму основної зарплати робітника за:
— жовтень 2017 року : 230 грн./дн. х 17 дн. = 3910 грн.;
— листопад 2017 року : 230 грн./дн. х 18 дн. = 4140 грн.
Тепер давайте розглянемо ситуацію, коли працівникові з поденною оплатою праці встановлений режим неповного робочого дня. Тут визначити суму основної зарплати допоможе формула: Зд = Ш х Тд х Двідпрац, де Ш — частина штатної одиниці, обійманої працівником.
Приклад 3. Робітникові встановлений режим неповного робочого дня — по 4 години на день (обіймає 0,5 штатної одиниці). Вихідні дні — субота і неділя. Денна тарифна ставка робітника складає 200 грн./дн. У жовтні він відпрацював 21 день, у листопаді — 22 дні (усі дні за графіком роботи).
Сума основної зарплати за:
— жовтень 2017 року : 0,5 х 200 грн./дн. х 21 дн. = 2100 грн.;
— листопад 2017 року : 0,5 х 200 грн./дн. х 22 = 2200 грн.
Переходимо до працівників, яким установлена місячна тарифна ставка (оклад). До речі, достатньо часто ставлять запитання: чим тарифна ставка відрізняється від окладу?
Тарифна ставка — це розмір оплати праці працівника за виконання встановленої йому норми. Оклад — це розмір оплати праці за виконання посадових обов’язків. Тарифну ставку обчислюють за годину, день, місяць. Оклад — виключно за місяць.
Його встановлюють, зазвичай, керівникам, професіоналам, спеціалістам і технічним службовцям.
Якщо працівникові встановлена місячна тарифна ставка (оклад) і він:
1) повністю відпрацював усі дні за графіком роботи (змінності) в місяці, за який здійснюється розрахунок зарплати, то суму його основної зарплати (Зм) знаходять за формулою: Зм = Ш х Ом, де Ом — місячна тарифна ставка (оклад).
Приклад 4. Працівникові встановлений режим неповного робочого дня з розподілом робочого часу по робочих днях тижня: понеділок — 6 годин, вівторок — 5 годин, середа — 4 години, четвер — 3 години, п’ятниця — 2 години. Вихідні дні — субота і неділя. 20-годинний робочий тиждень. Працівник обіймає 0,5 штатної одиниці. Згідно зі штатним розписом його оклад дорівнює 10000 грн. У жовтні і листопаді він відпрацював усі дні за графіком роботи (тобто 21 і 22 робочих дні відповідно).
Незважаючи на різну кількість робочих днів у цих місяцях, і за жовтень, і за листопад працівникові буде нарахована основна зарплата в розмірі, що дорівнює 0,5 окладу: 0,5 х 10000 грн. = 5000 грн.
Приклад 5. Працівникові встановлений режим неповного робочого тижня (8-годинний робочий день) з робочими днями середа — п’ятниця. Вихідні дні — субота і неділя. 24-годинний робочий тиждень. Працівник обіймає 0,6 штатної одиниці. Його тарифна ставка — 4000 грн. У жовтні і листопаді він відпрацював усі дні за індивідуальним графіком роботи (тобто. по 12 і 14 робочих днів відповідно).
Незважаючи на те, що в жовтні і листопаді працівник відпрацював різну кількість днів, за ці місяці йому буде нарахована зарплата в сумі, що дорівнює 0,6 тарифної ставки: 0,6 х 4000 грн. = 2400 грн.
Якщо працівник не відпрацював через будь-які причини всі дні місяця, які згідно з графіком є для нього робочими, то заробітна плата з урахуванням його зайнятості буде нарахована йому тільки за фактично відпрацьовані дні. У цьому випадку для розрахунку основної зарплати за місяць можна використати формулу: Зм = Ш х Ом : Др х Дф, де Др — кількість робочих днів за графіком роботи працівника в конкретному місяці; Дф — кількість днів, фактично відпрацьованих працівником цього місяця.
Приклад 6. Використовуючи умови прикладу 4, припустимо, що працівник з 6 по 20 листопада перебував у відпустці без збереження заробітної плати. У зв’язку із цим з 22 робочих днів він фактично відпрацював у листопаді тільки 11 днів.
Заробітна плата працівника за листопад 2017 року складе: 0,5 х 10000 грн. : 22 роб. дн. х 11 роб. дн. = 2500 грн.
Важливо! У табелі робочого часу фіксується як кількість фактично відпрацьованих днів, так і кількість фактично відпрацьованих годин протягом місяця.
Проте при розрахунку основної зарплати за фактично відпрацьований час працівникові з місячною тарифною ставкою (окладом) використовується саме показник кількості фактично відпрацьованих днів (а не годин!) протягом місяця.
Відрядна платня праці. При відрядній формі оплати праці застосовують, зазвичай, норми виробітку і виробничі завдання, розраховані на основі норм часу. Тобто розмір зарплати залежить від колективних або індивідуальних результатів праці — рівня виконання і перевиконання норм виробітку і виробничих змінних завдань.
Майте на увазі: при відрядній формі працівник не звільняється від обов’язку дотримуватися встановленої норми тривалості робочого часу.
Але, дивлячись на специфіку такої форми оплати праці, дотримання норми робочого часу залишається лише елементом трудової дисципліни.
І ще один цікавий момент, який стосується оплати праці працівника з неповним робочим часом. Якщо такий працівник виконує роботу понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої на підприємстві нормальної тривалості робочого дня, то така робота не вважається наднормовою.
Див. абзац другий п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 р. № 13.
Отже, такі години роботи оплачують в одинарному розмірі.
Мінзарплатне
Оплата праці працівника, якому встановлена денна тарифна ставка або місячна тарифна ставка (оклад), при виконанні місячної норми праці не може бути нижчою мінімальної зарплати в місячному розмірі (у 2017 році — 3200 грн.).
У свою чергу, розмір заробітної плати за місяць працівника, якому встановлена годинна тарифна ставка і який виконав годинну норму праці, не може бути нижчий добутку мінімальної зарплати в годинному розмірі (у 2017 році — 19,34 грн.) і норми робочого часу, встановленої йому на місяць, за який розраховується зарплата.
Виплати, що не включаються в зарплату для забезпечення її мінімального розміру, перелічені в ст. 31 Закону про оплату праці.
Але як бути, якщо працівник працює в режимі неповного робочого часу? Відповідь на це запитання надає ч. 5 ст. 31 Закону про оплату праці. У ній зазначено, що в разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу мінімальна заробітна плата розраховується пропорційно виконаній нормі праці (далі — пропорційна МЗП). Потім із цим показником порівнюють зарплату, нараховану працівникові за фактично відпрацьований час. Якщо фактична зарплата працівника виявилася вищою пропорційної МЗП, нараховуємо працівникові фактичну зарплату. Якщо ж перемогла пропорційна МЗП, додатково розраховуємо і нараховуємо працівникові «трудову» доплату. Її величина дорівнює різниці між мінімальною зарплатою, визначеною пропорційно виконаній нормі праці (відпрацьованому часу), і фактичною зарплатою працівника.
Приклад 7. Працівникові встановлений режим неповного робочого дня (4 години на день при 8-годинному робочому дні на підприємстві). Згідно зі штатним розписом оклад працівника — 2000 грн. Доплат, надбавок, премій немає. Працівник обіймає 0,5 штатної одиниці. У листопаді він відпрацював усі дні за графіком роботи. Сума його зарплати склала 1000 грн.
Визначимо суму пропорційної МЗП, нижче якої не може оплачуватися його праця: 3200 грн. х 0,5 = 1600 грн. Сума зарплати працівника за листопад 2017 року, розрахована відповідно до умов трудового договору, дорівнює 1000 грн. Вона нижча суми пропорційної МЗП (1600 грн.). Отже, роботодавцеві доведеться розрахувати і донарахувати працівникові «трудову» доплату. Її сума складе: 1600 грн. - 1000 грн. = 600 грн.
У результаті за листопад 2017 року працівникові буде нарахована зарплата в загальній сумі, що дорівнює 1600 грн.
Як бачите, розраховуючи зарплату працівникам з неповним робочим часом, потрібно враховувати певні нюанси. Проте ми впевнені, що ця стаття допоможе без проблем упоратися з таким розрахунком.
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)