Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, серпень, 2018/№34
Друкувати

Чи можуть директор і прибиральниця отримувати мінзарплату?

Беляева Елена, налоговый эксперт
Приводом для написання цієї статті є ситуація, викладена в листі нашої читачки: «Усім працівникам нашого підприємства (від прибиральниці до директора) виплачується зар­плата на рівні мінімальної. Цим фактом зацікавилася Держпраці і надіслала запит з проханням пояснити, чому в I кварталі 2018 року всім працівникам виплачена мінімальна зарплата. Як бути? Чи вважається це порушенням? Чи може Держпраці оштрафувати підприємство за таку зрівнялівку?». Давайте розбиратися.

Не факт, що в цьому випадку є підстава для штрафів. Потрібно дивитися, на якому рівні встановлено оклади. Розбираємося.

Визначення терміна «мінімальна заробітна плата» в ст. 95 КЗпП і ст. 3 Закону про оплату праці* в редакції, що була чинною до 01.01.2017 р., надавало зрозуміти, що оплата праці на рівні мінімальної зарплати допустима тільки для простої некваліфікованої праці. Назви таких професій передбачені розділом 9 «Найпростіші професії» Класифікатора професій ДК 003:2010.

* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

Установлення мінімальної оплати праці працівникам інших професій, передбачених розділами 1 — 8 Класифікатора, Держпраці вважала порушенням законодавства про працю (див. лист Держінспекції з питань праці від 15.09.2014 р. № 32-21/01-1715).

З 01.01.2017 р. з визначення мінзарплати зникла прив’язка до простої некваліфікованої праці. Проте це не означає, що роботодавцям дали зелене світло для зрівнялівки.

Вимога про необхідність оплачувати працю працівників з урахуванням їх кваліфікації і складності виконуваних робіт, як і раніше, закріплена в ст. 96, 97 КЗпП, ст. 6 Закону про оплату праці.

Так, згідно зі ст. 96 КЗпП в основі систем оплати праці лежать тарифна та інші системи, які формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Вона включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) при цьому встановлюється в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для працезданих осіб на 1 січня календарного року.

Чи є зараз покарання за зрівнялівку?

Роботодавець, який ігнорує вимоги ст. 96 КЗпП про необхідність диференціації заробітної плати працівників різної кваліфікації при встановленні їм окладів (тарифних ставок) (не плутати з виплатою мінзарплати), однозначно порушує трудове законодавство. Виявити таке порушення можуть працівники Держпраці.

Це ж Держпраці в листі від 31.03.2017 р. № 3766/4.3/4.3-дп-17 доходить висновку, що ігнорування вимог ст. 96 КЗпП слід розглядати як «порушення інших вимог трудового законодавства» (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). При такому підході за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування буде складений акт і припис про усунення порушення.

Якщо вимоги інспектора щодо усунення порушень не будуть виконані, до роботодавця буде застосований штраф у розмірі однієї мінзарплати. А до винних посадових осіб будуть застосовані адмінштрафи:

Згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

— за ст. 1886 КпАП (про невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці). Розмір штрафу — від 850 до 1700 грн.;

— за ч. 1 ст. 41 КпАП за порушення законодавства про працю. Розмір штрафу — від 510 до 1700 грн.

Якщо припис буде виконаний, то фінсанкція згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП застосована не буде. Для адмінштрафу за ст. 1886 КпАП підстав немає. А ось із адмінштрафом за ч. 1 ст. 41 КпАП не все так гладко. Тут уже говориться, як пощастить**.

** Нюанси знайдете в статті «Перевірки Держпраці: припис виконали, чи буде адмінштраф?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 18-19).

Негативний нюанс. Не виключено, що місцеві трудовики заявлятимуть, що зрівнялівка в окладах — це недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. А отже, штраф за це порушення становитиме вже 10 розмірів мінзарплати за кожного працівника, стосовно якого виявлено це порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП)!

Плюс у такому випадку не застосовується амністія у разі виконання припису.

Такий підхід не є правильним, що підтверджують у тому числі й суди.

Знову ж таки потрібно розуміти, що порушенням є саме зрівнялівка в окладах, а не виплата мінімальної зарплати.

Як уже було сказано вище, зараз мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для працезданих осіб на 1 січня календарного року (ст. 6 Закону про оплату праці) (для 2018 року — не менше 1762 грн.).

Відповідно цілком може мати місце ситуація, коли оклади в усіх працівників різні — диференційовані залежно від рівня кваліфікації (складності роботи). Тобто зрівнялівки ніякої немає. Але всі вони не дотягують до рівня мінзарплати. Тому підприємство здійснює доплату до рівня мінзарплати. Відповідно, усім працівникам виплачується мінзарплата (3723 грн.). Порушенням це не є!

Знову ж таки важливо розуміти, що тарифні коефіцієнти госпрозрахункові роботодавці встановлюють самостійно з урахуванням положень генеральної, галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод. І підприємство, щоб звести до мінімуму розходження у сумі зарплати, може ці коефіцієнти максимально наблизити один до одного. Наприклад, тарифний коефіцієнт 2-го розряду можна встановити на рівні 1,001, 3-го — 1,002, 4-го — 1,003 тощо.

Але цей варіант працює, тільки якщо тарифні коефіцієнти для даної галузі не встановлені у відповідній угоді (галузевій (міжгалузевій), територіальній).

У результаті таких простих дій також можна диференціювати оклади працівників різної кваліфікації. Як того вимагає ст. 96 КЗпП, але з мінімальними фінансовими втратами.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться