Таблиця 1 Звіту за формою № Д4: новинки та «старинки»
Як і раніше, оновлену таблицю 1 Звіту за формою № Д4 можна умовно поділити на дві частини.
Перша — вступна. Вона потрібна для ідентифікації вашого підприємства як страхувальника. Крім того, тут ви зазначите основні показники щодо чисельності працівників. Друга частина — таблична. Вона для відображення бази нарахування ЄСВ і сум внесків.
А тепер хороше. Нова версія таблиці 1 Звіту за формою № Д4 не дуже відрізняється від своєї попередниці. Дивіться самі.
Нове в таблиці 1
Розпочнемо зі вступної частини таблиці 1 Звіту. Тут зміни торкнулися лише найменувань окремих показників реквізиту 15.
У старій звітності в реквізиті 15 був показник «Штатна чисельність працівників», зараз — «Облікова кількість штатних працівників». При цьому порядок визначення самого показника не змінився.
Його обчислюють відповідно до Інструкції № 286*.
До облікової кількості штатних працівників (далі — ОКШП) включають усіх найманих працівників, які уклали трудовий договір (контракт) і виконують постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше.
Показник розраховують на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули цього дня. Зазначимо, що ані в старій, ані в новій версії Порядку № 435** не зазначено, на яку дату обчислювати цей показник. Раніше контролери хотіли бачити ОКШП, обчислену на перше число звітного місяця. А ось сьогодні, в усних консультаціях, податківці рекомендують обчислювати її на останнє число місяця.
Крім того, у реквізиті 15 замінено показник «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати» на «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату/(крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)». Дивна конструкція в назві показника, що складається з «/(», наштовхує на думку, що щось там загубилося 
. І дійсно це так! Податківці, які «завідують» таблицею 1, підтверджують (роз’яснення в підкатегорії 301.06.01 ЗІР), що тут, як і раніше, необхідно відображати кількість застрахованих осіб, яким у звітному місяці нараховувалися виплати за трудовим (цивільно-правовим) договором.
Тобто нічого (окрім назви) не змінилося.
Переходимо безпосередньо до таблиці.
У ній з’явилися нові рядки 3.2.1, 3.3.1 і 3.4.1. Для чого вони потрібні? Щоб виконати вимогу п. 97 розд. VIII Закону № 2464***, який запрацював ще з 11.10.2017 р. У ньому законодавець з метою визначення недоотриманої Пенсійним фондом суми коштів ЄСВ зобов’язав роботодавців, які застосовують пільгові ставки ЄСВ (8,41 %, 5,5 %, 5,3 %), розраховувати і відображати у звітності суму єдиного внеску, обчислену за ставкою 22 %, не змінюючи при цьому суми сплати єдиного внеску.
Зазначимо, що з трьох нових рядків звичайному роботодавцеві доведеться заповнити всього лише один, а саме той, в якому буде наведена інформація, скільки б ЄСВ заплатив роботодавець, якби не застосовував пільгову ставку. Детальніше про заповнення рядків таблиці 1 див. нижче.
Важливо! Інформація, наведена в нових рядках 3.2.1, 3.3.1 і 3.4.1, є за своєю суттю довідковою і не враховується при обчисленні загальної суми зобов’язань з ЄСВ (див. рядки 3 і 6 таблиці 1 Звіту за формою № Д4).
Також суми, зазначені в цих рядках, не нараховуються в бухобліку. Тож будьте уважні!
Також зауважте, що таблиця 1 формується на підставі даних, зазначених у таблиці 6 Звіту за формою № Д4.
Тому щоб уникнути можливої розбіжності в копійках за сумами ЄСВ, яка може виникнути через «розбивання» бази нарахування ЄСВ за видами доходів, рекомендуємо спочатку заповнити таблицю 6, а потім перенести підсумкові дані до таблиці 1.
Заповнюємо окремі рядки основної частини таблиці 1 Звіту за формою № Д4
|
Номер рядка |
Пояснення щодо заповнення |
|
1 |
Проставляємо підсумкову суму за рядками 1.1 — 1.5. Перевірка: показник цього рядка дорівнює підсумковому значенню графи 17 таблиці 6 Звіту за формою № Д4 без урахування сум, які відображені з кодом типу нарахувань (далі — КТН) 2, 3, 6 — 9, 11 і 12 у графі 10 таблиці 6 |
|
1.1 — 1.5 |
Відображаємо без обмеження максимальною величиною бази нарахування ЄСВ* (тобто в якій сумі нарахували, таку й проставляємо) у розрізі видів доходів суми виплат, нарахованих застрахованим особам у звітному місяці |
|
2 |
Проставляємо підсумкову суму за рядками 2.1 — 2.5. Перевірка: показник цього рядка дорівнює підсумковому значенню граф 18 і 19 таблиці 6 Звіту за формою № Д4 без урахування сум, які відображені з КТН 2, 3, 6 — 9, 11 і 12 у графі 10 таблиці 6 |
|
2.1 — 2.4 |
Відображаємо з урахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ у розрізі ставок ЄСВ суми виплат, нарахованих застрахованим особам у звітному місяці |
|
2.5 |
Проставляємо загальну суму різниць між розміром мінімальної заробітної плати і фактичною базою нарахування ЄСВ, що виявилася нижче «мінімалки» (див. графу 19 таблиці 6 без урахування сум, які відображені з КТН 2, 3, 6 — 9, 11 і 12 у графі 10 таблиці 6). Такі розрахунки проводимо тільки для бази нарахування, до якої застосовується ставка ЄСВ 22 % |
|
3 |
Проставляємо підсумкову суму за рядками 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 і 3.5. Важливо! Суми за рядками 3.2.1, 3.3.1 і 3.4.1 до загального значення рядка 3 не включаємо! Перевірка: показник цього рядка дорівнює підсумковому значенню графи 21 таблиці 6 Звіту за формою № Д4 без урахування сум, які відображені з КТН 2, 3, 6 — 9, 11 і 12 у графі 10 таблиці 6 |
|
3.1, 3.2, 3.3, 3.4 |
У розрізі ставок ЄСВ проставляємо суми ЄСВ, нарахованого на виплати, зазначені в рядках 2.1 — 2.4 |
|
3.5 |
Зазначаємо загальну суму ЄСВ, нарахованого на різниці, розраховані за працівниками |
|
3.2.1, 3.3.1, 3.4.1 |
Нове в заповненні! Зазначаємо (довідково!) суми ЄСВ, які б нарахувало підприємство на базу нарахування ЄСВ працівника з інвалідністю, якби не застосовувало пільгову ставку. Показник рядка: — 3.2.1 = рядок 2.2 х 22 % : 100 %; — 3.3.1 = рядок 2.3 х 22 % : 100 %; — 3.4.1 = рядок 2.4 х 22 % : 100 %. Важливо! До рядка 3 значення рядків 3.2.1, 3.3.1, 3.4.1 потрапити не повинне! |
|
4, 4.1, 4.1.1 — 4.1.13, 4.2, 4.3, 4.3.1 — 4.3.5, 4.4, Зміст помилки |
Ці рядки заповнюємо, якщо у звітному місяці виявили заниження сум ЄСВ у попередніх звітних періодах. Суми донарахованого ЄСВ (у розрізі ставок) у частині нарахувань зазначаємо в рядках 4.1, 4.1.1 — 4.1.13, а в частині утримань — у рядках 4.3, 4.3.1 — 4.3.5. Рядок 4.2 заповнюємо, якщо заниження суми ЄСВ у частині нарахувань пов’язане зі збільшенням розміру ставки ЄСВ через зміну класу профризику виробництва. У рядку 4.4 зазначаємо суму виплат, яка раніше помилково не потрапила до бази стягнення ЄСВ (за наявності). Також не забудьте зазначити зміст помилки, яка призвела до заниження суми ЄСВ у попередніх періодах у рядку «Зміст помилки» |
|
5, 5.1, 5.1.1 — 5.1.13, 5.2, 5.3, 5.3.1 — 5.3.5, 5.4, Зміст помилки |
Заповнюємо, якщо у звітному місяці виявили завищення сум ЄСВ у попередніх звітних періодах. У рядках 5, 5.1, 5.1.1 — 5.1.13 зазначаємо зменшення сум ЄСВ у розрізі ставок. Рядок 5.2 заповнюємо, якщо завищення суми ЄСВ у частині нарахувань пов’язане зі зменшенням розміру ставки ЄСВ через зміну класу професійного ризику виробництва. У рядку 5.4 відображаємо суми виплат (базу стягнення ЄСВ), на які раніше був надмірно нарахований ЄСВ (за наявності). Не забудьте зазначити зміст помилки, яка призвела до завищення суми ЄСВ у попередніх періодах у рядку «Зміст помилки» |
|
6, 6.1 — 6.14 |
Зазначаємо суми ЄСВ, що підлягають сплаті за звітний місяць, з урахуванням донарахувань і зменшень у результаті виправлення помилок. У рядках 6.1 — 6.14 наводимо розшифровку сум ЄСВ у розрізі ставок. Показники визначаємо згідно з формулами, наведеними в назвах рядків |
|
* З 01.01.2018 р. розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати (у 2018 році — 55845 грн. (15 х 3723 грн.)). |
|
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)