Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, серпень, 2018/№36
Друкувати

Ось вона яка — таблиця 6

Калашникова Лилия, эксперт по кадровым и налоговым вопросам
Навіщо Звіту за формою № Д4 потрібна таблиця 6? Вона необхідна для формування за кожною застрахованою особою відомос­тей про суми нарахованих їй у звітному місяці видів доходів, які включаються до бази стягнення ЄСВ. Давайте поглянемо, чи піднялася в Мінфіну рука змінити щось у таблиці 6 форми № Д4.

Розпочнемо з новинок

З місією таблиці 6 Звіту за формою № Д4 визначилися: формування за кожною застрахованою особою відомостей про суми нарахованих їй у звітному місяці видів доходів, які включаються до бази стягнення ЄСВ.

Важливо! Ці відомості формують з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб (далі — код КЗО), наведених у додатку 2 до Порядку № 435*.

* Порядок формування та подання страхувальниками звіту з ЄСВ, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.

Так ось, оновлений перелік кодів КЗО доповнений 17 новими. Але лякатися не варто. Для звичайних роботодавців цікавий тільки один новий код — «66». З ним у таблиці 6 Звіту з ЄСВ відображають нараховані особам з інвалідністю виплати в розмірі середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, на які ЄСВ нараховано за ставкою 8,41 %.

Інші нові коди КЗО (50 — 65) звичайним роботодавцям не цікаві, оскільки стосуються виплат, нарахованих військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, членам виборчих комісій.

Ще одне нововведенняпоява нового коду типу нарахувань (далі — КТН) «14». Навіщо він потрібен? Щоб відображати за попередній період різницю між мінзарплатою і фактичною базою нарахування ЄСВ, яка виникла внаслідок сторнування в поточному звітному періоді суми відпускних за невідпрацьовану частину року. Пояснимо.

У разі звільнення працівника, який «перегуляв» щорічну відпустку, роботодавець має право (звісно ж, у ситуаціях, озвучених у ст. 22 Закону про відпустки) провести відрахування із зарплати за дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Таке сторнування проводиться в поточному звітному періоді, але зачіпає минулі звітні періоди, за які були нараховані сторновані суми відпускних.

У результаті в місяцях надання відпустки фактична база нарахування ЄСВ може виявитися нижчою за мінзарплату. А отже, за основними працівниками (без інвалідності) виникне необхідність розрахунку різниці і донарахування ЄСВ до розміру мінімального страхового внеску. Для того, щоб відобразити цю ЄСВ-різницю за минулий період і донараховану на неї суму ЄСВ без застосування штрафонебезпечного КТН «2», і був уведений новий КТН «14».

З новинками розібралися. Згадуємо (освіжаємо в пам’яті, вивчаємо) заповнення рядків і граф таблиці 6 Звіту за формою № Д4.

Таблиця 6: рядки і графи

І відразу з хорошого. У таблиці 6 Звіту за формою № Д4 безпосередньо таблична частина не змінилася. Тож вивчати заповнення нових граф нам із вами не доведеться . Але оскільки з’явилися нові коди КЗО і КТН (див. вище), то пропонуємо вам усе-таки пробігтися правилами заповнення цієї таблиці.

Розпочнемо з того, що на одного працівника в таблиці 6 може бути заповнено декілька рядків, якщо у звітному місяці йому були нараховані:

1) виплати, які відображають з різними кодами КЗО (графа 9) або які мають свій КТН (графа 10);

Так, наприклад, суми зарплати, відпускних, лікарняних і декретних, нарахованих особі у звітному місяці, слід відображати в різних рядках.

2) виплати за минулі і майбутні періоди (місяці), а саме відпускні, лікарняні, допомога по вагітності та пологах, винагорода за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також виплати за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду (середня зарплата за вимушений прогул).

Перелічені виплати відображаємо у прив’язці до місяця, за який вони нараховані.

Що стосується зарплати, нарахованої в поточному звітному місяці за попередні місяці, зокрема у зв’язку з виявленням помилок, то такі суми включаються до заробітної плати місяця, в якому були здійснені такі донарахування;

3) зарплата відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-XII (ср. ). У цьому випадку щомісячні суми нарахованої зарплати відображають окремим рядком (рядками). За кожним рядком у графі 23 зазначають ознаку наявності підстави для обчислення спецстажу. Відомості про зарплату або винагороду, нараховані цьому ж працівникові за роботу на посадах, які не належать до науково-технічних, відображають окремим рядком.

Також на працівника буде заповнено декілька рядків, якщо за ним донараховували ЄСВ до розміру мінімального страхового внеску. Нагадаємо, що вимогу про сплату ЄСВ з фактичної бази нарахування внеску, але не нижче мінімальної зарплати (далі — МЗП**), прописано в ч. 5 ст. 8 Закону № 2464*** і п. 9 розд. III Інструкції № 449****. Озвучимо її.

** У 2018 році мінімальна зарплата дорівнює 3723 грн., розмір мінімального страхового внеску — 819,06 грн. (3723 грн. х 22 % : 100 %).

*** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

**** Інструкція про порядок нарахування і сплати ЄСВ, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.

Якщо база нарахування ЄСВ, до якої застосовують ставку внеску 22 %, визначена за працівником, для якого це місце роботи є основним, не перевищує розміру МЗП, суму ЄСВ розраховують як добуток розміру МЗП і встановленої ставки ЄСВ за умови, що працівник перебував у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацював усі робочі дні звітного місяця, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку (графіками виходу на роботу/змінності).

Основним вважають місце роботи, де особа працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) її трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

До бази нарахування ЄСВ включають усі доходи, з яких стягується ЄСВ, нараховані фізичній особі його роботодавцем-страхувальником. Тобто, наприклад, до бази нарахування ЄСВ працівника, який виконує на тому ж підприємстві разом зі своєю основною роботою за трудовим договором ще й роботу за сумісництвом (внутрішній сумісник) і за ЦПД, увійде його дохід, нарахований за основним місцем роботи, за внутрішнім сумісництвом і винагорода за виконані роботи (надані послуги).

Вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не застосовують, якщо:

ЄСВ нараховують на доходи, отримані не за основним місцем роботи. Отже, якщо нараховуємо зарплату зовнішньому сумісникові або винагороду за ЦПД сторонній особі, то ЄСВ стягуємо з фактичної бази нарахування ЄСВ;

до бази нарахування ЄСВ працівника застосовують пільгові ставки (8,41 %, 5,3 %, 5,5 %). Таким чином, якщо працівник з інвалідністю працевлаштований на підприємстві і до його доходу застосовують пільгову ставку ЄСВ 8,41 %, то ЄСВ сплачуємо з фактичної бази нарахування;

Якщо працівник з інвалідністю працевлаштований у підприємця, то ЄСВ стягують за загальною ставкою 22 %. Отже, якщо база нарахування ЄСВ такого працівника виявиться нижче МЗП, необхідно буде виконати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП.

— база нарахування ЄСВ визначена за працівником, якому надана відпустка без збереження заробітної плати відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки.

Розібравшись із загальними питаннями, переходимо до конкретики. Як заповнити графи таблиці 6 Звіту за формою № Д4, пояснимо в таблиці нижче.

Пояснення щодо заповнення граф таблиці 6 Звіту за формою № Д4

Номер графи

Пояснення щодо заповнення

6

Тут усе гранично просто. Якщо формуємо рядок за громадянином України, проставляємо «1», якщо немає — «0»

7

Якщо застрахована особа, на яку формуємо рядок, чоловік — проставляємо «Ч», якщо жінка — «Ж»

8

Нове в заповненні! Зазначаємо десятирозрядний податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер)) фізичної особи.

Для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та/або номером паспорта, вписуємо:

— якщо паспорт у вигляді книжечки (на папері) — серію і номер паспорта у вигляді БКNNXXXXXX, де БК — константа, яка вказує на реєстрацію за паспортними даними, NN— дві українські літери серії паспорта (верхній регістр), а XXXXXX — шість цифр номера паспорта (з провідними нулями);

якщо паспорт у формі пластикової картки — ПXXXXXXXXX, де П — константа, яка вказує на реєстрацію за паспортними даними, а XXXXXXXXX — дев’ять цифр номера

9

Проставляємо код категорії застрахованої особи відповідно до додатка 2 до Порядку № 435. Наприклад, звичайні роботодавці за:

— звичайними працівниками підприємств і всіма працівникам ФОП (ставка ЄСВ — 22 %), за рядками з сумою зарплати проставляють «1», лікарняних — «29», допомоги по вагітності та пологах — «42», середнього заробітку «солдатам підприємства» — «47»;

— працівниками підприємств, які мають інвалідність (ставка ЄСВ — 8,41 %), за рядками із сумою зарплати зазначають «2», лікарняних — «36», допомоги по вагітності та пологах — «43», середнього заробітку «солдатам підприємства» — «66»;

— особами, з якими укладений ЦПД (ставка ЄСВ — 22 %), за рядками з винагородою за виконані роботи (надані послуги) проставляють у графі 9 таблиці 6 код КЗО «26»

10

Заповнюємо тільки у випадках, перелічених у виносці до цієї графи, наведеній під табличною частиною. Так, наприклад, якщо ви відображаєте:

— зарплату, нараховану колишньому працівникові за відпрацьований час або винагороду за «перехідним» ЦПД або за рішенням суду середній заробіток за вимушений прогул, то в цій графі проставляєте КТН «1»;

— відпускні — КТН «10».

Якщо самостійно виявили, що в минулих періодах нарахували дохід працівникові і помилково його: — не включили до бази нарахування ЄСВ, відображаючи його суму в поточній звітності, у графі 10 зазначаєте КТН «2»; — включили до бази нарахування ЄСВ — зазначаєте КТН «3».

Якщо треба відобразити ЄСВ-різницю (різницю між МЗП і фактичною базою нарахування ЄСВ), проставляєте:

— КТН «13» — якщо вона розрахована за звітний місяць або розрахована в поточному за попередні звітні місяці у зв’язку з обчисленням сум лікарняних та/або допомоги по тимчасовій непрацездатності за попередні місяці;

— КТН «14» — якщо відображаєте у звіті за поточний період суму ЄСВ-різниці за попередні періоди, що виникла у зв’язку з утриманням «перегуляних» відпускних при звільненні;

— КТН «2» — якщо самостійно виявили, що помилково не відобразили (КТН «3» — якщо помилково зазначили) ЄСВ-різницю в минулих звітних періодах і виправляєтеся в поточному.

Важливо! КТН «13» і «14» не можуть застосовуватися за майбутні звітні періоди! КТН «13» застосовуємо як за поточний звітний період, так і за минулий, але тільки (!) в разі нарахування сум лікарняних (у рядку з різницею проставляємо у графі 9 код КЗО «29», у графі 10 — КТН «13») і декретних (у рядку з різницею проставляємо у графі 9 код КЗО «42», у графі 10 — КТН «13») за минулий період. КТН «14» застосовуємо завжди за минулий звітний період у зв’язку зі сторнуванням «перегуляних» відпускних при звільненні

11

Зазначаємо місяць і рік, за який проведено нарахування доходу фізичній особі

12

Зазначаємо повністю прізвище, ім’я та по батькові застрахованої особи:

— для громадян України — згідно з україномовною сторінкою паспорта застрахованої особи;

— для громадян інших країн — згідно із засвідченим у встановленому законодавством України порядку перекладом українською мовою паспортного документа

13

Нове в заповненні! Проставляємо кількість календарних днів, що припадають на період тимчасової непрацездатності працівника згідно з наданим ним листком непрацездатності (довідкою, за винятком днів непрацездатності, підтверджених довідкою про тимчасове звільнення від роботи у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною)

14

Нове в заповненні! Зазначаємо кількість календарних днів відпустки без збереження заробітної плати (ст. 25 і 26 Закону про відпустки) і (нове!) тут же кількість днів непрацездатності, підтверджених довідкою про тимчасове звільнення від роботи у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною. Тобто якщо, наприклад, дитина працівника хворіє більше двох тижнів і період непрацездатності у зв’язку з необхідністю догляду за такою дитиною працівник підтверджує лікарняним листом (14 календарних днів) і довідкою (з 15-го календарного дня і до одужання дитини) медустанови, то кількість календарних днів тимчасової непрацездатності, підтверджених: лікарняним листом проставляємо у графі 13; довідкою — у графі 14.

Важливо! Ця графа може бути заповнена зі знаком «-», якщо треба зменшити кількість днів без збереження заробітної плати, відображених у попередніх звітних періодах

15

Проставляємо кількість календарних днів звітного місяця, протягом яких застрахована особа перебувала у трудових відносинах (на які припадає дія ЦПД на виконання робіт або надання послуг). Якщо за працівником заповнені декілька рядків, графу 15 заповнюємо за одним рядком, а саме за рядком із сумою зарплати (за наявності). За загальним правилом у графі 15 мають бути зазначені тільки дні «відносин» поточного місяця. Виняток — випадки відображення в таблиці 6 відпусток, у тому числі і відпустки по вагітності та пологах, і поновлення на роботі особи за рішенням суду

16

Проставляєте кількість календарних днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, які припадають на конкретний місяць перебування працівниці в такій відпустці

17

Зазначаємо фактично нараховані суми зарплати, винагород за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД, лікарняних і допомоги по вагітності та пологах (тобто без обмеження максимальною величиною бази нарахування ЄСВ).

Суми відпускних вносите в поле відповідного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки цього місяця. При цьому у графі 10 зазначаєте код типу нарахування «10».

Суми виплат, нарахованих за дні тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами, відображайте в окремих рядках у полі відповідного місяця тільки в сумі, яка припадає на такий місяць.

Якщо ви у звітному місяці нараховуєте зарплату за попередній період, зокрема у зв’язку з виявленням помилок, то донараховані суми включайте до зарплати поточного місяця (тобто місяця, в якому були здійснені такі донарахування).

Зверніть увагу, у графі 17 можна проставити від’ємні значення зарплати (соцстрахівської допомоги), тільки якщо необхідно відобразити:

— суми перерахунків зарплати, пов’язаних з уточненням кількості відпрацьованого часу в минулих звітних місяцях у зв’язку з відпусткою, тимчасовою непрацездатністю і настанням відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

— сторновані суми відпускних, лікарняних і допомоги по вагітності та пологах, нараховані в попередніх періодах

18

Відображаємо нараховані суми зарплати, винагород за виконані роботи (надані послуги), лікарняних і допомоги по вагітності та пологах у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

19

Заповнюємо за працівниками, за якими донараховували ЄСВ до розміру мінстрахвнеску (див. вище). Зазначаємо різницю між МЗП і фактичною базою нарахування ЄСВ за конкретний місяць

20

Якщо виправляємо помилку минулого періоду (до січня 2016 року), відображаємо суму ЄСВ, утриманого з доходу працівника

21

Зазначаємо суму ЄСВ, нарахованого на конкретний вид доходу

22

За рядками з виплатами, нарахованими за основним місцем роботи, проставляємо «1». В усіх інших випадках — «0».

Якщо працівник — внутрішній сумісник (працює на умовах сумісництва на тому ж підприємстві, яке є його основним місцем роботи), то за рядком із сумами доходу, нарахованого:

— за основним місцем роботи, проставляємо «1»;

— за місцем роботи за сумісництвом — «0»

23

Проставляєте «1», якщо за працівником ведеться облік спецстажу або він має право на пільги з пенсійного забезпечення. В інших випадках — «0»

24

Якщо працівник був прийнятий на неповний робочий час, проставляємо «1», у зворотній ситуації «0».

Зазначимо, що трудове законодавство допускає можливість установлення неповного робочого часу шляхом:

зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день);

зменшення кількості днів роботи (неповний робочий тиждень);

одночасного зменшення кількості годин роботи протягом робочого дня і кількості днів роботи (поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня).

Вважаємо, що цю графу слід заповнювати за всіма працівниками, з якими укладені трудові договори, у тому числі й за сумісниками. Адже робота за сумісництвом є різновидом роботи на умовах неповного робочого часу (див. лист Мінпраці від 03.03.2008 р. № 42/13/133-08)

25

Проставляємо «1» за працівниками, яких прийняли на нові робочі місця. В інших випадках — «0»

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам