Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, січень, 2018/№4
Друкувати

Облікова політика-2018: що потрібно підкоригувати

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Початок року — саме час зробити ревізію наказу про облікову політику і за необхідності внести в нього зміни. Що потрібно підкоригувати в обліковій політиці на 2018 рік і як це зробити — читайте в сьогоднішній статті.

Загальні моменти

Насамперед зазначимо, що в Законі про бухоблік з 01.01.2018 р. змінилося саме визначення облікової політики. Оновлене визначення звучить так: облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону про бухоблік).

Тобто уточнено, що облікова політика використовується і для ведення бухгалтерського обліку. Уточнення з одного боку ніби технічне. Адже саме на основі даних бухобліку і складають фінзвітність (ч. 1 ст. 11 Закону про бухоблік). Але тут є такий момент для МСФЗшників, які вже подали свою першу звітність за МСФЗ. Раніше в практиці був доволі поширений такий варіант. Підприємства, які зобов’язані вести облік за МСФЗ, навіть після того, як подали свою першу звітність за МСФЗ: (1) продовжували вести облік за П(С)БО, а (2) наприкінці року для виконання обов’язку про складання звітності за вимогами МСФЗ тільки трансформували цю звітність під МСФЗ.

З 2018 року згідно з ч. 6 ст. 121 Закону про бухоблік після подання першої фінзвітності або консолідованої фінзвітності за МСФЗ підприємство зобов’язане вести бухоблік згідно з обліковою політикою, складеною за міжнародними стандартами.

Така вимога наштовхує на думку, що після подання першої МСФЗ-звітності тепер не можна вести бухоблік за П(С)БО, складати на його основі фінзвітність, а потім її трансформувати відповідно до вимог МСФЗ. А це означає, що ті підприємства, які раніше (до 2018 року) звітували за МСФЗ, з 2018 року зобов’язані і вести облік згідно з розробленою за міжнародними стандартами обліковою політикою.

А ось у МСФЗшних новачків (які тільки перейдуть на МСФЗ у 2018 році) такий обов’язок з’явиться тільки після подання першої звітності за МСФЗ.

Також нагадаємо, що в обліковій політиці фіксують тільки ті принципи і методи обліку й оцінки, які передбачають декілька варіантів обліку на вибір підприємства або стосовно яких є невизначеність.

Одноваріантні вимоги і норми П(С)БО/МСФЗ (коли немає вибору з декількох варіантів) дублювати в наказі про облікову політику не потрібно .

Висвітлюють обрану облікову політику шляхом опису (п. 6 розд. IV НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінзвітності»):

принципів оцінки статей звітності;

методів обліку стосовно окремих статей звітності.

Детально про те, які статті повинні включатися в облікову політику, говорити не будемо. Нагадаємо, що орієнтовний перелік елементів, які можуть бути прописані в обліковій політиці, наведений у п. 2.1 розд. II Методрекомендацій № 635*.

* Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом МФУ від 27.06.2013 р. № 635.

Чи потрібно коригувати на 2018 рік?

Згідно зі ст. 4 Закону про бухоблік облікова політика повинна застосовуватися послідовно з року в рік. Тобто розробляють облікову політику не на якийсь певний строк, а на тривалий період діяльності підприємства.

Перевидавати наказ про облікову політику щороку не потрібно.

Щоб розібратися з тим, чи потрібно коригувати облікову політику під новий 2018 рік, нагадаємо, що розрізняють обов’язкові і добровільні зміни облікової політики (п. 9 П(С)БО 6).

Обов’язкові зміни вносять при зміні вимог органу, що затверджує П(С)БО (тобто Мінфіну). Але знову ж таки, корективи в облікову політику вносять тільки в тому випадку, якщо зміни в П(С)БО впливають на облікову політику.

Чи є таки зміни?

Загалом безпосередньо в П(С)БО не вносилися зміни, що вимагають коригування облікової політики на 2018 рік.

Але з 01.01.2018 р., нагадаємо, набрали чинності зміни в Законі про бухоблік**.

** Детальніше про них у статті «Аналізуємо зміни в Законі про бухоблік» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 45).

Може, у зв’язку із цими змінами потрібно щось підкоригувати в обліковій політиці?

В оновленому Законі є лише пара змін, які можуть стосуватися облікової політики.

1. Можливість вибору «самододаного» звітного періоду (така можливість передбачена ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік).

Як і раніше, звітним періодом для цілей складання фінзвітності є календарний рік (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік). Проміжну фінзвітність також складатимемо щокварталу. Але на додаток до річної і квартальної можна встановити іншу періодичність складання фінзвітності. Наприклад, звітність можна складати щомісячно . Якщо ви хочете встановити такий звітний період — можете зафіксувати це в обліковій політиці.

Тільки пам’ятайте, що цей самододаний період стане датою балансу, а це вплине на розрахунок окремих показників, наприклад на розрахунок курсових різниць.

А ось на строки подання фінзвітності контролюючим органам цей строк не впливає (фінзвітність потрібно буде подавати в ті строки, які визначені Порядком № 419***).

*** Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

2. Звіт про управління для середніх підприємств. Нагадаємо, з 2018 року підприємствам потрібно буде подавати звіт про управління (поки що його форма ще не затверджена) — документ, який містить фінансову і нефінансову інформацію, що характеризує стан і перспективи розвитку підприємства і розкриває основні ризики і невизначеність його діяльності (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік).

Від подання звіту звільняються мікропідприємства і малі підприємства (п. 7 ст. 11 Закону про бухоблік).

Так ось, середнім підприємствам Закон дозволяє не розкривати в такому звіті нефінансову інформацію. Положення про те, що підприємство розкриває/не розкриває цю інформацію, вважаємо, і потрібно закріпити в обліковій політиці.

Нагадаємо: середнім підприємством вважається підприємство, яке не відповідає критеріям для малих підприємств і показники якого на дату складання річної фінзвітності за минулий рік (тобто 2017-й)вписуються в межі як мінімум двох із таких трьох критеріїв (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік):

1) балансова вартість активів — до 20 млн євро;

2) чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 40 млн євро;

3) середня кількість працівників — до 250 осіб.

А ось усі інші зміни-2018 у Законі про бухоблік ніяк на облікову політику не впливають, оскільки не передбачають якоїсь альтернативи, тобто варіантів вибору методики обліку .

Коли в облікову політику можна вносити зміни добровільно? Добровільні зміни можливі в таких випадках (п. 9 П(С)БО 6):

— якщо змінюються статутні вимоги, внаслідок чого відбуваються зміни і з елементами облікової політики. Прикладом таких змін може бути зміна видів діяльності підприємства, реорганізація та ін.;

— якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності.

Як унести зміни в облікову політику?

Змінювати облікову політику на власний розсуд підприємство може в будь-який момент протягом звітного року (звісно, за наявності на те підстав). Це побічно підтвердив і Мінфін у п. 3.2 Методрекомендацій № 635, де сказано, що облікова політика може бути змінена, зазвичай, з початку року.

Тобто мається на увазі, що можуть бути винятки із цього правила.

За наявності таких підстав підприємство може:

— або внести зміни і доповнення в діючий наказ;

— або викласти наказ у новій редакції, з урахуванням змін і доповнень, що відбулися.

Як відображаються зміни облікової політики?

Згідно з п. 11 П(С)БО 6 облікова політика застосовується до подій і операцій з моменту їх виникнення. У зв’язку із цим п. 12 цього стандарту вимагає відображати вплив перегляду облікової політики на події й операції минулих періодів у фінансовій звітності, тобто вплив перегляду відображають ретроспективно. Роблять це шляхом:

— коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

— повторного надання порівняльної інформації про попередні звітні періоди.

Але можливе і перспективне застосування змін. У цьому випадку нові облікові правила застосовують тільки з моменту, на який припадають зміни в обліковій політиці, і жодні процедури з коригування фінансових показників у фінансовій звітності за попередні періоди не проводять.

Допускається це в разі, якщо:

(1) суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно (п. 13 П(С)БО 6);

(2) зміни відбувається в облікових оцінках.

Під обліковою оцінкою розуміють попередню оцінку, яка використовується підприємством у цілях розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.

На практиці іноді достатньо складно відрізнити перегляд облікової політики від зміни в облікових оцінках. Якщо розрізнити неможливо — розглядайте і відображайте це як зміну облікових оцінок .

Наприклад, Мінфін (лист від 02.11.2009 р. № 31-34000-20-23-5535/5708) пропонує розглядати перегляд методу амортизації необоротних активів як зміну облікових оцінок. Значить, перераховувати раніше нараховану амортизацію в цілях коригування нерозподіленого прибутку в цьому випадку не доведеться!

МСФЗ-новачки й облікова політика

З 2018 року розширюється коло підприємств, зобов’язаних застосовувати МСФЗ. Зокрема, в їх когорту потрапили усі великі підприємства (що не є ПАТ), а також підприємства, які здійснюють діяльність із видобутку корисних копалин загальнодержавного значення (ст. 121 Закону про бухоблік).

Для визначення першого звітного періоду, за який потрібно відзвітувати за МСФЗ, потрібно керуватися вимогами МСФЗ 1.

Відправною точкою для визначення першого звітного періоду за МСФЗ є дата переходу на МСФЗ (§ 6 МСФЗ 1). Мінфін у листі від 29.12.2017 р. № 35210-06-5/37175 зазначив, що підприємства, які з 2018 року потрапили в число МСФЗ-«зобов’язаних», можуть обрати самостійно дату переходу на МСФЗ. Це може бути 01.01.2018 р. (основна дата) або 01.01.2017 р.

Якщо дата переходу на МСФЗ — 01.01.2018 р., в цьому випадку перша фінзвітність за МСФЗ складається за 2019 рік****.

**** Детальніше в статті «Зміни до Закону про бухоблік: перехідні запитання щодо фінзвітності» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 49).

Перша фінзвітність, складена за МСФЗ, за 2019 рік повинна містити порівняльну інформацію за 2018 рік, складену за правилами МСФЗ.

Тобто період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. буде порівняльним періодом для першої звітності за МСФЗ. Тому перша звітність за МСФЗ, складена за 2019 рік (яка подаватиметься у 2020 році), повинна містити складені за МСФЗ:

— баланс на 01.01.2018 р., на 31.12.2018 р., на 31.12.2019 р.;

— звіти про фінрезультати за 2018 і 2019 роки;

— звіти про рух грошових коштів за 2018 і 2019 роки;

— звіти про зміни у власному капіталі за 2018 і 2019 роки;

— відповідні примітки, у тому числі порівняльну інформацію.

При цьому у звітності за звітні періоди 2018 року не наводиться порівняльна інформація за 2017 рік (окрім балансу).

Тобто за 2017 рік показники не наводяться.

Зазначимо, що в листі Мінфін окремо говорить про те, що підприємство складає баланс на 01.01.2018 р. за правилами П(С)БО. До чого це сказано, поки що не зрозуміло. Адже далі в листі зазначається, що перша звітність за МСФЗ повинна містити і баланс на 01.01.2018 р., складений за МСФЗ. І це відповідає вимогам § 6 МСФЗ 1, згідно з яким підприємство повинне скласти звіт про фінансовий стан за МСФЗ (!) на початок періоду на дату переходу на МСФЗ (у нашому випадку — на 01.01.2018 р.).

Важливо! І до першої звітності за МСФЗ (за 2019 рік) і до порівняльної інформації (за 2018 рік) повинна застосовуватися одна і та ж облікова політика, яка має відповідати вимогам МСФЗ на дату закінчення першого звітного періоду за МСФЗ (§ 7 МСФЗ 1).

Якщо дата переходу на МСФЗ буде 01.01.2018 р., то при трансформації фінзвітності (у тому числі й порівняльної інформації станом на 01.01.2018 р. і на 01.01.2019 р.) потрібно застосовувати МСФЗ, які є діючими на 31.12.2019 р.

Звернемо увагу, що Закон про бухоблік (ч. 6 ст. 121) встановлює жорсткі вимоги до ведення обліку за МСФЗ відповідно до розробленої облікової політики за МСФЗ вже після подання першої звітності за цим стандартом. Це означає, що й у 2018 році, й у 2019 році підприємства (у яких дата переходу на МСФЗ — 2018 рік) ще зможуть вести облік за нацстандартами, а потім просто трансформувати фінзвітність під вимоги МСФЗ. А починаючи з 2020 року вони вже зобов’язані будуть для ведення бухобліку застосовувати облікову політику, складену згідно з МСФЗ.

По суті, головне — розробити остаточний варіант облікової політики за МСФЗ на момент підготовки першої звітності за МСФЗ. Формально це означає: поки що у 2018 році можна зайнятися попередньою підготовкою облікової політики за МСФЗ.

Пару слів скажемо про звітність за 2018 рік. Загалом оскільки перша фінзвітність за МСФЗ подаватиметься за 2019 рік, то за 2018 рік у підприємства немає обов’язку звітувати за МСФЗ.

Але вже був прецедент у 2012 році, коли від підприємств, які обрали дату переходу на МСФЗ — 01.01.2012 р., вимагали подавати вже за 2012 рік так звану «попередню звітність» за МСФЗ без наведення порівняльної інформації за попередній рік. Тому ми не виключаємо варіант, що подібні вимоги (з поданням за 2018 рік попередньої звітності за МСФЗ) можуть з’явитися і зараз.

Тоді для підготовки такої звітності потрібно буде підготувати облікову політику за МСФЗ для подання такої звітності.

А ось якщо дата переходу на МСФЗ — 01.01.2017 р., тоді:

— за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. подають порівняльну інформацію. Для цього фінзвітність за 2017 рік трансформують за вимогами МСФЗ. При цьому для складання попередньої звітності за 2017 рік використовують стандарти, чинні на 31.12.2018 р.;

— першу МСФЗ-звітність складають уже за 2018 рік. Відповідно у 2018 році потрібно і затвердити МСФЗшну облікову політику. Перша звітність за МСФЗ, складена за 2018 рік, повинна містити: баланс за станом на 01.01.2017 р., 31.12.2017 р. і 31.12.2018 р., звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про зміни у власному капіталі за 2017 і 2018 роки, відповідні примітки, у тому числі порівняльну інформацію.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться