Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2018/№24
Друкувати

«Бути чи не бути» … підприємству без директора

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
На підприємстві залишився один директор — він же єдиний засновник. Чи можна йому не нараховувати зарплату, якщо підприємство практично припинило свою діяльність?

Відразу скажемо — поки директор є в штаті підприємства, тобто з ним укладений трудовий договір, нарахування зарплати не уникнути. Директор, як і інші працівники, повинен отримувати зарплату і відмовитися від неї (незалежно від того, яке в підприємства фінансове становище) не може. Накази про особисту згоду виконувати свої обов’язки безоплатно (без нарахування і виплати зарплати) тут не допоможуть.

Яка відповідальність загрожує за ненарахування зарплати директорові? Контролюючими органами це може розцінюватися як недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — з нарахуванням відповідного штрафу в 10-кратному розмірі мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Хоча, як показує практика, якщо більше в штаті працівників немає і Табель обліку робочого часу не ведеться, то за ненарахування зарплати директорові органи Держпраці накладають штраф у розмірі 1 мінзарплати — як за недотримання інших вимог трудового законодавства на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП (див., наприклад, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 07.09.2017 р. у справі № П/811/818/17).

Але розраховувати на те, що штраф складе лише 1 мінзарплату, все ж не варто.

А чи можна, якщо діяльність на підприємстві не ведеться, звільнити директора, а функції з управління підприємством покласти на засновника і не нараховувати йому зарплату? Зробимо застереження: якщо ми хочемо уникнути нарахування зарплати, потрібно, щоб наш засновник не був у штаті підприємства і не вважався директором. Адже ми зазначили вище: директор = наймана особа, а найманій особі потрібно виплачувати в будь-якому разі заробітну плату (причому те, що директором є засновник, жодної ролі не відіграє).

Але чи може підприємство працювати без директора? Тут не все так однозначно. Деякі фахівці, посилаючись на ч. 2 ст. 65 ГКУ, вважають, що може. Зазначимо, що в цій статті закріплено право власника здійснювати свої права з управління підприємством безпосередньо (тобто самостійно) або через уповноважені органи згідно зі статутом підприємства або іншими установчими документами.

Але, на наш погляд, тут не йдеться про право вибору способу управління підприємством. Адже порядок управління підприємством: «безпосередньо власником» або «через уповноважені органи» все-таки залежить і від виду організаційно-правової форми підприємства. Наприклад, у ТОВ управління товариством здійснюють його органи. А органи управління ТОВ — це загальні збори і виконавчий орган (ч. 2 ст. 97 ЦКУ). У ТОВ завжди створюється виконавчий орган, який, якраз, уособлюється/очолюється директором.

Працювати без виконавчого органу ТОВ не може.

Так, і в новому Законі про ТОВ* сказано (п. 13 ст. 39 Закону про ТОВ), що повноваження виконавчого органу можуть бути припинені тільки шляхом обрання нового виконавчого органу або тимчасових виконувачів їх обов’язків.

* Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII. Набирає чинності з 17.06.2018 р.

Читаємо далі ст. 65 ГКУ. У ч. 3 цієї статті сказано: «для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи призначає (обирає) керівника підприємства». Тобто керівник на підприємстві має бути призначений. А в ч. 4 зазначено: «у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт)».

При цьому зазначимо, що право власника обрати: здійснювати управління заснованим ним підприємством (1) безпосередньо чи (2) через керівника, який наймається за контрактом, установлено безпосередньо приватним унітарним підприємствам (ч. 4 ст. 128 ГКУ). А ось для ТОВ такого прямого застереження немає (ТОВ не може управляти безпосередньо власник). А отже, для управління ТОВ повинен призначатися керівник і з ним має бути укладений контракт (трудовий договір).

У принципі новий Закон про ТОВ містить непряму згадку про можливість укладення з членами виконавчого органу ЦПД (п. 7 ст. 39), але як це буде реалізовано після набрання чинності Законом, до кінця поки що не зрозуміло.

Тому якщо засновник у ТОВ, що виконує функції управління підприємством, не буде призначений на посаду директора, завжди є ризик того, що контролюючі органи можуть розцінити це як неоформлення трудових відносин (з нарахуванням відповідних штрафів у розмірі 30 мінзарплат на момент виявлення порушення).

Думка Мінсоцполітики і ДФС. У принципі контролюючі органи допускають, що засновник підприємства може виконувати функції з управління підприємством без перебування в трудових відносинах з підприємством . Наприклад, свого часу Мінсоцполітики в листі від 07.02.2012 р. № 113/13/84-12 зазначало: «якщо власник здійснює управління підприємством без укладення трудового договору (у тому числі на період, коли підприємство не здійснює господарську діяльність), спосіб винагороди власникові за таку діяльність може бути визначений в установчих документах».

Тобто Мінсоцполітики фактично підтверджує можливість не укладати із засновником трудовий договір і не платити йому зарплату.

Та й фіскали в ІПК ДФСУ від 01.06.2017 р. № 435/6/99-99-15-02-02-15/ІПК не заперечують можливості навіть у ТОВ, за умови що господарська діяльність не ведеться і на підприємстві відсутні штатні працівники, призначити для здачі звітності особу-підписанта (відомості про яку будуть внесені до ЄДР) без призначення директора.

При цьому зверніть увагу, фіскали називають для цього такі умови: (1) відсутність госпдіяльності на підприємстві; (2) відсутність у штаті працівників.

І в роз’ясненні з категорії 301.01.01 ЗІР фіскали зазначали, що: «якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, однак при цьому не отримує за це винагороди (доходу), то єдиний внесок не нараховується».

Та й у своєму офіційному виданні фіскали, розглядаючи ситуацію, коли підприємство у зв’язку зі складним становищем майже припинило свою діяльність, на запитання: чи може засновник виконувати функції директора, не отримуючи зарплату, відповідали («Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 15, с. 48): «засновник підприємства має право виконувати функції директора у випадку, коли це передбачено установчими документами. Якщо засновник не перебуває у трудових відносинах з підприємством, йому може не нараховуватися заробітна плата».

Тобто фіскали, знову ж таки, допускають можливість виконання засновником функції з управління підприємством, не перебуваючи з ним у трудових відносинах.

Отже, фіскали, і Мінсоцполітики допускають можливість виконання засновником функцій з управління підприємством без призначення на посаду директора. Але за умови, що: ця ситуація тимчасова, діяльність на підприємстві не ведеться і на підприємстві немає працівників.

Щоправда, попередимо, незважаючи на такі роз’яснення, все одно є ризик, що в цьому випадку Держпраці може побачити у виконанні засновником функцій управління підприємством — приховані трудові відносини. Щоб знизити цей ризик, потрібно приділити увагу правильному оформленню відносин засновника і підприємства:

1. На підприємстві мають бути звільнені всі працівники, включаючи директора.

2. До статуту підприємстві потрібно внести зміни — слід закріпити в ньому положення про те, що тимчасово, на період призупинення діяльності підприємства, функції управління підприємством (! не використовуйте формулювання «функції директора») покладаються на засновника (власника) без укладення з ним трудового договору.

Рішення про внесення відповідних змін до статуту оформляється протоколом загальних зборів і повинне пройти реєстрацію в Єдиному держреєстрі.

Обов’язково внесіть застереження про те, що виконувати ці функції засновник буде «без винагороди» (уникайте слова «зарплата»), і пропишіть у статуті, які функції з управління підприємством покладені на засновника (ведення бухгалтерського обліку, подання податкової звітності тощо).

Не видавайте жодних наказів про призначення засновника виконувачем функції директора. Із засновником не потрібно укладати трудовий договір/контракт і його не можна включати до штатного розпису.

3. Відомості про «уповноваженого» засновника слід внести до Єдиного держреєстру (заява за ф. № 3, затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5).

4. При підписанні податкової звітності в полі «Керівник» засновник-керівник повинен ставити свій підпис, а в полі «Головний бухгалтер» — прочерк (див. підкатегорію 135.02 ЗІР).

Чи є альтернатива? Як ви побачили вище, покладання функції з поточного управління підприємством на власника/засновника доволі ризиковане. Чи є альтернативні варіанти?

До 2015 року варіантом, альтернативним зазначеному, було оформлення директора на неповний робочий час. Але тепер при виплаті зарплати основному працівникові в розмірі, меншому мінімального, ЄСВ на неї доведеться нараховувати в розмірі виходячи з мінімальної зарплати. Тому цей варіант не допоможе заощадити повною мірою. Альтернативних варіантів, насправді, небагато. Зокрема, можна:

— найняти директора-інваліда. У такому разі ставка ЄСВ у частині нарахувань становитиме 8,41 %;

— найняти директора-сумісника. У цьому випадку вимоги про мінімальний ЄСВ теж не працюють.

Єдина проблема — у такого директора вже має бути основне місце роботи.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться