Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, березень, 2018/№11
Друкувати

Фінансова допомога: запитання «на тему»

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Надання фіндопомоги, з одного боку, і її отримання, з іншого, — тема, так би мовити, вічнозелена. Причому, незважаючи на відносну стабільність законодавства в цьому питанні (з 01.01.2015 р.), продовжують з’являтися нові запитання «на тему»1. Саме їм і присвячена ця публікація. Цікаво? Тоді приєднуйтеся!

1 Один з них був наданий вашій увазі в статті «Фіндопомога — частинами: скільки договорів?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 10).

Фіндопомога, як свідчить п.п. 14.1.257 ПКУ, може бути надана на безповоротній або поворотній основі. Податкові наслідки їх надання однією стороною й отримання іншою відрізняються, тому і розглянути їх пропонуємо окремо.

Зверніть увагу: фіндопомога не є об’єктом обкладення ПДВ, тому ні про ПДВ-зобов’язання, ні про податковий кредит не говоримо (див., зокрема, лист ДФСУ від 07.04.2017 р. № 7307/6/99-99-15-02-02-15).

Поворотна фіндопомога

Поворотна фіндопомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів2, і є обов’язковою до повернення.

2 Або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами.

Видача і, в загальному випадку, повернення такої допомоги не супроводжуються будь-якими податковими наслідками.

Але правило не без винятку. Постраждати можуть:

єдиноподатники (юридичні і фізичні особи), що не повернули отриману фіндопомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Їм доведеться включити суму фіндопомоги в єдиноподатний дохід на підставі п.п. 3 п. 292.11 ПКУ;

— платники податку на прибуток, що не повернули поворотну фіндопомогу до закінчення строку позовної давності. Така фіндопомога вважатиметься безповоротною. А для неї правила — зовсім інші (див. далі).

Аналогічно, якщо кредитор простить борг з поворотної фіндопомоги.

Також зазначимо, що на об’єкт обкладення податком на прибуток (у бік зменшення) впливає повернення фіндопомоги, отриманої платником до 01.01.2015 р. від неплатника або «нестандартного» платника податку на прибуток. На цю суму можна відобразити «зменшуюче» коригування за абз. 2 п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (див., зокрема, лист ДФСУ від 18.04.2016 р. № 8645/6/99-99-19-02-02-15).

Далі перейдемо безпосередньо до запитань.

Юрособа-єдиноподатник перепозичив гроші: чим загрожує?

Чи можна погасити позику, за якою спливає 12-місячний строк, за рахунок нової позики, отриманої від іншого засновника?

Без проблем. Ми вже з’ясували, що для єдиноподатників, щоб уникнути виникнення доходу, важливо повернути фіндопомогу до закінчення 12 календарних місяців. При цьому жодних перешкод для повернення позики, граничний строк погашення якої підійшов, за рахунок нової (наданої іншим засновником) не містить ні цивільне, ні податкове законодавство. Використати отримані у вигляді позики кошти єдиноподатник має право на будь-які цілі в межах законодавства.

Регулярна фіндопомога: чи є проблема?

Чи можна щомісячно вносити гроші на розрахунковий рахунок як поворотну фіндопомогу за одним і тим же договором?

Додаткові умови: на фірмі числиться два співробітники. Щомісячно директор вносить поворотну фіндопомогу на розрахунковий рахунок для оплати податків і заробітної плати. При цьому в призначенні платежу звучить: «поворотна фіндопомога від засновника».

Звичайно, в цьому випадку цікавий також порядок повернення засновникові його коштів. Якщо повернення відбувається з такою ж регулярністю, що і надання фіндопомоги, то це дуже схоже на окремі правочини, які «закриваються» кожного місяця. У такому разі правильніше було б на кожне надання коштів у вигляді фіндопомоги складати окремий договір.

Якщо ж такі кошти поки що не повертаються і договір один, то в ньому потрібно заздалегідь зафіксувати загальну суму коштів, яка «зайде» за ним (незалежно від регулярності перерахувань). Якщо ж такої конкретики немає, то безпечніше кожен факт надання фіндопомоги оформляти окремим договором.

Плюс окремого договору — це може відстрочити визнання доходів у випадку, якщо поворотна допомога раптом стане безповоротною.

Повернення фіндопомоги фізособі: що у формі № 1ДФ?

Показовий момент стосується відображення у формі № 1ДФ повернення фіндопомоги фізособі. Незважаючи на те, що до виникнення доходів у фізособи повернення фіндопомоги не призводить, у формі № 1ДФ її доведеться відобразити. Адже в Довіднику ознак доходів фізосіб3 ці суми наведені під кодом 153. Відповідно під цим кодом її потрібно наводити у формі № 1ДФ.

3 Затверджений додатком до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.

Підтверджують це і податківці в категорії 103.25 ЗІР.

Повернути гроші… у прив’язці до інвалюти: чи законно?

Один з варіантів — прив’язати суму фіндопомоги до твердої валюти (євро або американських доларів). Це цілком законно, але вимагає декількох застережень.

По-перше, щоб відкинути всі сумніви щодо законності подібної операції, суму за договором ви фіксуєте в гривнях і наводите еквівалент в інвалюті. Як надавати, так і отримувати також потрібно саме гривні.

Зобов’язання має бути виражене в грошовій одиниці України — гривні (ч. 1 ст. 524 ЦКУ).

При цьому суму в гривнях, що підлягає поверненню, визначають шляхом перерахунку валютного еквівалента за офіційним курсом НБУ на день платежу (або частини платежу — у разі погашення позики частинами), якщо інше не встановлює закон або договір (згідно з ч. 2 ст. 533 ЦКУ). Важливо, що і суди визнають законність подібних договорів (див., зокрема, постанову ВСУ від 21.12.2016 р. у справі № 537/5098/15-ц, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 р. у справі № 202/4757/15-ц).

По-друге, «валютне» застереження потрібно сформулювати грамотно, щоб не постраждати у випадку, якщо раптом на момент повернення позики курс інвалюти виявиться нижчим, ніж на момент її надання. Логічними виглядають формулювання на кшталт: «Позикодавець зобов’язується надати Позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 33000 (тридцять три тисячі) гривень, що на момент укладання договору еквівалентно 1000 євро (за курсом євро на момент укладання договору — 33,00 грн./€).

Позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. У разі якщо на день повернення позики курс НБУ еквівалента змінився, сума, що підлягає поверненню у гривнях, визначається з урахуванням такої зміни, але не може бути менше 33000 (тридцять три тисячі) гривень.»

По-третє, нехай вас не бентежить наявність «дельти» між сумами погашеної заборгованості і початковою сумою фіндопомоги (якщо курс валюти на момент повернення позики виявиться вищим, ніж на момент її надання).

Це в жодному разі не проценти: для позикодавця і позичальника така різниця буде іншими доходами/витратами операційної діяльності (субрахунки 719 і 949 відповідно). Підтвердження цьому знаходимо в листі Мінфіну від 31.07.2009 р. № 31-34000-10-16/20869.

Для того щоб уберегти себе від можливих ризиків, про те, що поворотна фіндопомога є безпроцентною, потрібно обов’язково зазначити в договорі.

Адже «за умовчанням» позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом4.

4 Причому навіть якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Безповоротна фіндопомога

Безповоротна фінансова допомога5 згідно з п.п. 14.1.257 ПКУ — це:

5 Детальніше про яку, зокрема, про дисконтування, ви могли прочитати в статті «Безвідсоткова поворотна фіндопомога: податківці, дисконтування, доходи» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 44).

— сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

— сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої заборгованості;

— сума заборгованості одного платника податків перед іншим, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

— основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику без установлення строків повернення такої основної суми.

Виняток — кредити, надані під безстрокові облігації, та депозити до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

На відміну від поворотної, така фіндопомога призводить до податкових наслідків.

Якщо одержувач фіндопомоги — фізична особа, то згідно з п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 ПКУ для нього така фіндопомога є додатковим благом з усіма «обтяжувальними». А саме обкладенням її суми ПДФО й ВЗ та необхідністю заповнення форми № 1ДФ.

А якщо одержувач фіндопомоги — юрособа? У такому разі не важливо, хто надав таку допомогу (фізособа чи юрособа), доходи в сумі отриманої допомоги визнає юрособа — одержувач такої фіндопомоги. Як високо-, так і малодохідні платники податку на прибуток збільшують на таку суму доходи в бухгалтерському обліку (згідно з п. 5 П(С)БО 15) — жодних коригувань не передбачено.

Юрособи-єдиноподатники визнають дохід на підставі п.п. 2 п. 292.1 і п. 292.3 ПКУ.

Прощена фізособою фіндопомога: що з ПДФО?

У січні 2017 року юрособа отримала поворотну фіндопомогу від свого засновника-фізособи (директора). Фіндопомогу не повернули, строк повернення сплив у грудні 2017 року. Позикодавець має намір простити борг. Чи потрапляє прощений борг під обкладення ПДФО і ВЗ?

У ситуації, що розглядається, фіндопомога, яка спочатку була поворотною, з ласки засновника стає безповоротною. Дохід в обліку податку на прибуток слід відобразити на дату, коли прийнято рішення про прощення заборгованості.

А ось ні про ПДФО, ні про ВЗ у цьому випадку говорити не доводиться, адже фізособа-засновник жодного доходу в такому разі не отримує. Навпаки, він свої гроші витрачає, прощаючи заборгованість підприємству.

Про обкладення суми прощеної заборгованості ПДФО і ВЗ довелося б говорити у зворотній ситуації (якщо б одержувачем фіндопомоги була фізособа). У такому разі сума прощеної заборгованості, подібно до отримання безповоротної фіндопомоги, вважалась би для такої фізособи додатковим благом (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Безповоротна фіндопомога особі, що виявилася «нульовиком»

Надаючи безповоротну фіндопомогу платникам, що перебувають на податкових канікулах, високодохідні платники податку на прибуток (а також малодохідні «добровольці») повинні пам’ятати про збільшуючу різницю з п.п. 140.5.10 ПКУ. Вона, на відміну від схожої різниці з п.п. 140.5.9 ПКУ, застосовується до всієї суми наданої фіндопомоги.

Застосовувати її доведеться при наданні фіндопомоги, окрім «нульовиків», також особам, що не є платниками податку на прибуток (окрім фізосіб).

Але заковика в тому, що деякі платники можуть поповнити лави «нульовиків» за підсумками минулого року. Тобто перераховувати безповоротну фіндопомогу ви могли ще «звичайному» платнику податку на прибуток, але за підсумками року він міг перетворитися на «нульовика» . І оскільки звітувати за підсумками такого року він повинен як «нульовик»6, то і ви за його підсумками зобов’язані відображати збільшуючу різницю.

6 За спрощеною формою декларації, затвердженою постановою КМУ від 09.08.2017 р. № 592.

Відповідно при складанні звітності з податку на прибуток рекомендуємо моніторити податковий статус тих платників, яким протягом року ви перераховуєте безповоротну фіндопомогу.

Адже якщо не відобразити збільшуючу різницю вчасно, від штрафу за недоплату податку, що виникла, вас ніхто не звільнить .

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться