Розпочнемо з того, що користуватися послугами сторонніх осіб з ведення бухобліку можуть будь-які підприємства, за винятком тих, що становлять суспільний інтерес.
Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік підприємство, яке становить суспільний інтерес, зобов’язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входять не менше двох осіб (виняток становлять недержавні пенсійні фонди й інститути спільного інвестування). Хто ж належить до цих підприємств? Такими вважаються (ст. 1 Закону про бухоблік): (1) підприємства — емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів; (2) банки; (3) страховики; (4) недержавні пенсійні фонди; (5) інші фінустанови (окрім тих, що належать до мікропідприємств і малих підприємств); (6) підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до великих підприємств.
Нагадаємо, що до великих підприємств за новими правилами, викладеними в ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік, відносять підприємства, які:
1) не відповідають критеріям для середніх, малих і мікропідприємств;
2) показники яких на дату складання річної фінзвітності за рік, який передує звітному, відповідають щонайменше двом з таких критеріїв: (1) балансова вартість активів — понад 20 млн євро (600084000 грн.); (2) чистий дохід від реалізації продукції (товарів/робіт/послуг) — понад 40 млн євро (1200168000 грн.); (3) середня кількість працівників — понад 250 осіб.
Середньорічний курс Нацбанку за 2017 рік дорівнює 3000,42 грн. за 100 євро (показники середньорічного курсу Нацбанку за 2017 рік можна знайти за посиланням: www.bank.gov.ua/files/Exchange r.xls.
Інші підприємства мають право обрати одну з таких форм організації бухобліку (ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік):
1) введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
2) користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи (ФОП);
3) ведення на договірних засадах бухобліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, які здійснюють діяльність у сфері бухобліку та/або аудиторської діяльності1;
1 До 01.01.2018 р. цією нормою передбачалася можливість ведення бухобліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою.
4) самостійне ведення бухобліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.
Ця форма організації бухобліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, і в бюджетних установах.
Серед перелічених варіантів найбільший інтерес становить другий і третій, про них і поговоримо.
Головний документ, на підставі якого надаються послуги, — цивільно-правовий договір (ЦП-договір) на надання бухгалтерських послуг. До складання цього договору потрібно ставитися уважно, адже якщо контролери побачать у ньому ознаки трудового договору, у підприємства будуть неприємності. Основна небезпека виникає за ЦП-договорами з ФОП-бухгалтерами, тому розглянемо її детальніше.
Податкова відповідальність. Згідно з п. 177.8 ПКУ під час нарахування (виплати) ФОП доходу від здійснення підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи, якщо ФОП надав копію документа, що підтверджує його держреєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності. Але! Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з ЦП-договором, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника і роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 і 14.1.222 ПКУ (ср. ).
Якщо податківці вважатимуть, що ЦП-договір фактично мав ознаки трудового, вони донарахують ПДФО, військовий збір і ЄСВ з виплат, які отримав бухгалтер-ФОП.
Трудова відповідальність. Норми ст. 265 КЗпП установлюють, що юридичні особи і ФОП, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ і податків — у тридцятикратному розмірі мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (у 2018 році — 111690 грн.), за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення. Цей штраф накладають представники держслужби з питань праці. Причому судова практика свідчить про те, що зазначені штрафи застосовуються і в тому випадку, коли контролери доходять висновку, що ЦП-договір містить ознаки трудового договору. Іноді суди визнають такі рішення правомірними (постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.03.17 р. у справі № 809/164/172).
2 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65160408.
Є і позитивна практика із цього питання (зокрема, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 р. у справі № 808/3054/163).
3 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70580002.
Тому важливо складати з ФОП-бухгалтерами договори так, щоб їх не можна було зарахувати до трудових. Коротко нагадаємо, за якими ознаками можна розмежувати ці договори.
1. Предмет договору. У трудовому договорі предметом виступає процес праці, а в ЦП-договорі — результат праці. Так, у трудовому договорі, скажімо, зазначається, що: «А. Прокопенко зобов’язується вести бухгалтерський облік на підприємстві, складати податкову та фінансову звітність і надавати її офіційним органам відповідно до законодавства». А в ЦП-договорі: «А. Прокопенко зобов’язується підготувати регістри бухгалтерського та податкового обліку, підготувати і надати офіційним органам відповідно до законодавства, а також замовникові фінансову і податкову звітність у складі…».
2. Документальний супровід. Розрахунок оплати за послуги з ЦП-договору проводиться на підставі акта наданих послуг. На працівників за трудовим договором оформляють табель обліку робочого часу.
3. Правила внутрішнього розпорядку. Якщо в договорі зазначено, що особа, яка надає послуги, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, такий договір має ознаки трудового.
4. Строк дії договору. Пріоритетним видом трудового договору є безстроковий трудовий договір. У ЦП-договорах строк їх дії зазвичай зазначається.
5. Відповідальність. У трудових договорах за шкоду, заподіяну підприємству, на працівників може бути покладена матеріальна відповідальність. У ЦП-договорі шкода компенсується неустойкою (штрафом, пенею) або відшкодуванням збитків.
Крім того, за трудовим договором до працівника можуть бути застосовані заходи дисциплінарного стягнення (догана, звільнення), за цивільно-правовим — ні.
У ч. 1 ст. 11 Закону про бухоблік зазначено, що відповідальність підприємства, яке здійснює діяльність у сфері бухобліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом і договором про надання бухгалтерських послуг. У ЦП-договорі слід зазначити, в якому розмірі і за які порушення до виконавця застосовується відповідальність, зокрема, у вигляді неустойки і відшкодування збитків.
У ЦП-договорі не завадить навести також строки передачі підготовленої документації замовникові, а також послідовність дій у разі перевірки госпдіяльності підприємства. Наприклад, обов’язки виконавця з надання відповідних пояснень контролюючим органам з питань, пов’язаних з веденням ним бухгалтерського і податкового обліку, розмір компенсації збитків виконавцем у вигляді штрафів, накладених за порушення ведення податкового і бухгалтерського обліку тощо.
Факторами, що дозволяють скласти уявлення про вид договору, можуть також слугувати: (1) гарантії оплати праці (при трудових відносинах виплачується мінзарплата, проводиться індексація, при ЦП-договорі — ні); (2) порядок оформлення на роботу (за трудовим законодавством працівник зараховується до штату, за ЦП-договором — ні); (3) визначений у договорі статус фізособи (у трудовому договорі — працівник, у ЦП-договорі — виконавець) тощо.
Назва договору сама по собі ні на що не впливає, оскільки вид договору визначається волевиявленням сторін, яке, зазвичай, відображається в його змісті, а не в назві.
Ще один момент: ЦП-договір обов’язково має бути підписаний сторонами, інакше його можуть віднести до неукладених і кваліфікувати відносини як трудові (див. постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.17 р. у справі № 806/2012/164).
4 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65281720.
Фінзвітність. З 01.01.2018 р. це питання врегульоване в ч. 1 ст. 11 Закону про бухоблік. У ній сказано: фінзвітність підписується керівником підприємства і бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. Якщо бухоблік ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухобліку та/або аудиту, фінзвітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, яке здійснює діяльність у сфері бухобліку та/або аудиту, або уповноважена ним особа. Таким чином, підписати фінзвітність повинні представники обох сторін (замовника і виконавця). Якщо бухоблік веде ФОП, то фінзвітність повинні, очевидно, підписати керівник підприємства (уповноважена ним особа) і ФОП. Щоправда, на сьогодні в існуючих формах фінзвітності така можливість не реалізована. Тому залишається чекати роз’яснень офіційних органів із цього приводу.
Сподіваємося, до внесення відповідних змін до звітних форм вони дозволять використовувати для цього поля, передбачені для підпису бухгалтера.
Податкові декларації. Як слід підписувати податкову звітність у подібних випадках, поки що не зрозуміло. Податківці, наприклад, при поданні реєстраційної заяви платника ПДВ за ф. № 1-ПДВ рекомендують у разі ведення бухобліку на договірних засадах іншою юридичною або фізичною особою в полі «Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку» ставити прочерк, а до Реєстраційної заяви додати копію документа, який підтверджує цей факт (101.02 ЗІР). Тому до появи роз’яснень краще не заповнювати поле «Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку».
У назві зазначеного поля згадується «…особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку», але його формат має на увазі дані фізичної особи (працівника).
Про покладання функцій бухгалтера на іншу особу слід повідомити податківців. У цьому випадку подається заява за ф. № 1-ОПП з відміткою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» з відомостями щодо осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку в орган ДФС у десятиденний строк з дня виникнення змін в облікових даних платника.
На первинних документах проставляють свій підпис особи, що брали участь у здійсненні госпоперації (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, пп. 2.4, 2.5 Положення № 885). Тому якщо на первинних документах передбачено проставляння підпису бухгалтера, особа, що виконує його функції, ставить там свій підпис «за бухгалтера». Ідеться, зокрема, про касові документи. До відома: у п. 44 Положення № 1486 тепер передбачено, що керівник підприємства для здійснення функцій касира може прийняти рішення щодо виконання таких функцій працівником іншого підприємства. Його залучають на підставі договору на надання послуги з надання персоналу, в якому обов’язково зазначається вимога про повну матеріальну відповідальність такого працівника.