Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2019/№29
Друкувати

Шведський стіл: так чи є ПДФО?

Ушакова Лилия, эксперт по вопросам оплаты труда
Роботодавець згідно з колдоговором забезпечував працівників безоплатним харчуванням, організованим за системою «шведський стіл». Персоніфікацію отримувачів не вів. Відповідно дохід не визначав, ПДФО з вартості харчування не сплачував. Податківці побачили додаткове благо з усіма можливими наслідками. Але Верховний Суд підтримав «годувальника». Розбираємося.

Отже, справа дійшла до Верховного Суду. У результаті роботодавцеві суд вдалося виграти — постанова ВС від 10.06.2019 р. у справі № 808/3611/16*. Розглянемо позиції сторін.

* reyestr.court.gov.ua/Review/82294411.

Роботодавець. Харчування здійснювалося за системою «шведський стіл». Списків отримувачів (персоніфікації) немає. ПДФО утримувати немає з кого.

Податковий орган. Роботодавець забезпечував працівників безоплатним харчуванням, але, порушуючи положення ПКУ, не включав вартість зазначених послуг до оподатковуваного доходу отримувачів.

Суд, у свою чергу, дійшов висновку, що додаткове благо має бути (1) персоніфікованим, пов’язаним з конкретною фізичною особою, і (2) виражене у формі коштів, матеріальних або нематеріальних цінностях, послугах чи інших видах доходу.

В акті перевірки податківці не визначили конкретних фізичних осіб, у яких виникло додаткове благо, а донарахування ПДФО здійснено із загальної суми, на яку надані обіди. Такий підхід до визначення податкового зобов’язання не ґрунтується на ПКУ.

Далі давайте розберемося, чому податкова програла суд і які основні посилання містить ця постанова ВС.

По-перше. Твердження, що організація безоплатного харчування за системою «шведський стіл» рятує від ПДФО, спірне! Воно може спрацювати лише в тому випадку, якщо ні сам роботодавець, ні контролери не зможуть (чи не захочуть) визначити (1) конкретних отримувачів і (2) суму доходу кожного отримувача. По-друге. ПДФО — це податок, який утримується з доходу, отриманого конкретною особою.

Роботодавець не складав списки їдців. Причина зрозуміла: неможливість персоніфікації = відсутність ПДФО. Але й податківці при перевірці вирішили не морочитися з отримувачами і доходом кожного, а розрахували зобов’язання з ПДФО, відштовхуючись від загальної суми з’їденого працівниками. Це й була та помилка, яка призвела їх до програшу в суді. А чи могла податкова в такій ситуації визначити отримувачів «поживного» доходу? Можливо. Дивіться: годування працівників здійснювалося згідно з колдоговором у рамках соцпакета. Отже, щоб виконати цю умову договору, роботодавець повинен був забезпечити харчуванням кожного працівника. Усі працівники рівні перед соцпакетом. Отже, дохід отримують у рівних сумах.

Знаючи суми, витрачені на харчування, і працівників, які працювали в кожний з днів (табель на допомогу), можна знайти (хоч і витратний за часом) дохід кожного.

Що ж робити роботодавцям? Максимально розмивати коло отримувачів. Не обмежуйтеся працівниками. Наприклад, можна прописати, що кожен, хто перебуває на території підприємства обіднього часу, має право пригоститися зі шведського столу. У результаті коло отримувачів розмивається і можливість персоніфікації випаровується.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться