ТТН і видаткова накладна: чи можуть не збігатися дати складання?

Перший момент, який хвилює у цій ситуації, — це те, що в одній ТТН зазначено відразу дві ВН, причому складені різними датами. З якої причини? Одна ТТН використовувалася для декількох перевезень за однією й тією ж адресою в різні дні? У такому разі мають бути оформлені окремі ТТН на кожну поїздку.

Відзначимо, що навіть якщо вантаж перевозиться декількома рейсами за однією й тією ж адресою протягом одного дня, краще на кожен такий рейс оформляти окрему ТТН (адже якщо машина «фізично» не могла перевести вантаж одним рейсом і складена лише одна ТТН, для фіскалів — це підстава сумніватися в реальності операції).

Далі — чи повинні збігатися дати в ТТН і ВН? Імовірніше, таке запитання виникає за ситуації, коли, наприклад, за умовами договору доставка товару покладена на продавця. І виходить, що дата виїзду товару зі складу продавця — одна, а момент передання покупцеві товару й визнання доходу від його реалізації в продавця — інший.

У цій ситуації передусім потрібно розібратися, на яку дату має бути складена ВН. Що фіксує цей документ?

Узагалі ВН — це документ, що підтверджує передачу товару (ТМЦ) від однієї особи іншій. По суті, ВН є документом, який, з одного боку, підтверджує відпуск матеріалу зі складу постачальника, з іншого — отримання його покупцем.

Враховуючи, що в матеріально відповідальної особи в момент відпуску товару зі складу обов’язково має бути документ, що підтверджує відпуск товару зі складу (інакше — фактично, якщо провести раптову інвентаризацію, у комірника виникне нестача товарів), логічно, що саме ВН і буде документом, який підтверджує відпуск товару.

Тобто складати ВН логічно саме в момент відвантаження товару (відпуску товарів зі складу продавця).

Якщо ми проведемо паралель зі складанням податкової накладної (ПН), то п. 187.1 ПКУ прив’язують дату виникнення ПЗ при відвантаженні товару (якщо це перша подія) до дати його відвантаження. А під відвантаженням товару фіскали традиційно розуміють початок процесу фізичного переміщення товарів від місця його постійного знаходження/зберігання в продавця (тобто його відпуск зі складу). Тобто ПН, якщо відвантаження — перша подія, повинна теж складатися на дату фактичного відпуску товару зі складу постачальника.

Звідси напрошується висновок про те, що дати ВН і ТТН у загальному випадку повинні збігатися.

А як же тоді фіксувати дату передачі контролю товарів до покупця і виникнення доходу продавця?

На практиці використовують такий варіант. ТТН і видаткову накладну складають у день відвантаження товару. А на дату передачі ризиків на товар покупцеві складають додатковий первинний документ, наприклад акт приймання-передачі товарів.

У виданні податківців «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2016, № 43, с. 47 пропонувався й такий варіант — просто проставляти у ВН дві дати: (1) відпуску товару зі складу (на цю дату складається видаткова накладна); (2) передачі товару клієнтові (за цією датою визначають доходи і витрати, пов’язані з такою передачею).

Хоча, на наш погляд, ситуація, коли ВН, наприклад, складена на дату фактичної передачі товару покупцеві (переходу ризиків на товар до покупця), не критична. Адже — головне, щоб ВН надавала можливості ідентифікувати операцію, а продаж товару був реально здійснений. Наявність або відсутність первинних документів, так само, як і помилки в їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність госпоперації, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суди теж не бачать нічого критичного, якщо дати у ВН і ТТН не збігатимуться:

І останнє запитання: чи можна вважати дату ТТН датою складання документа, а не датою відвантаження? За логікою первинний документ не може складатися раніше за здійснення госпоперації або принаймні початку її здійснення. ТТН якраз і є тим документом, який складається в момент фактичної передачі товару до перевезення (тобто початку здійснення операції перевезення). Дата складання первинного документа — обов’язковий реквізит (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік). Хоча, в принципі, враховуючи, що в ТТН фіксується і дата навантаження товару, і дата розвантаження, недоліки в даті складання ТТН не такі вже й критичні для ідентифікації операції перевезення вантажу.