Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, липень, 2020/№27
Друкувати

Придбання в українських інтернет‑магазинах: що врахувати?

Ольховик Ольга, налоговый эксперт
Підприємство купило запчастини на автомобіль в інтернет-магазині. Оплатили корпоративною карткою. Які документи потрібні, щоб підтвердити таке придбання? Як відобразити придбання в обліку? Що з ПДВ? Зараз розповімо.

Документальні баталії

Серед документів, які інтернет-торговець повинен надати покупцеві, є і документ, що підтверджує отримання товарів (послуг), необхідний покупцеві-юрособі для обліку куплених товарів. Причому суб’єктові господарювання важливо, щоб це був саме первинний документ. Таким документом може бути стандартна видаткова накладна, товарний чек, бланк замовлення чи будь-який інший документ. Головне, щоб цей документ містив обов’язкові реквізити, перелічені в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.

Чи завжди онлайн-торговці надають необхідну первинку?

Якщо замовлення відразу оформляють на суб’єкта господарювання, проблем з документами зазвичай не виникає. Якщо торговець через різні обставини не може підтвердити продаж замовленого товару первинкою, оформлене на суб’єкта господарювання замовлення просто відхиляють.

Справи можуть іти гірше, якщо клієнт вчасно не ідентифікувався: оформив замовлення від імені звичайної фізособи й оплатив його за допомогою інтернет-еквайрингу.

Наприклад, якщо договір інтернет-еквайрингу укладено не з ТОВ-ПДВшником, що торгує, а з ФОП-єдинником (і відповідно, усі еквайрингові оплати надходять на рахунок цього ФОП). У такому разі, навіть якщо покупцеві згодом вдасться домовитися з продавцем і останній надасть первинний документ на ім’я підприємства, податковий кредит з ПДВ усе одно буде втрачений.

Чи можна використати можливість складання самоакта в нашому випадку (п. 2.6 Положення № 88*)?

* Положення про документальне забезпечення записів у бухобліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

На наш погляд, можливість складання самоакта передбачена для ідентифікованих взаємовідносин (коли продавець знає, кому продав, а покупець знає, у кого купив, між сторонами укладено договір). У нашому ж випадку реальний покупець не ідентифікований. Та й можливість ідентифікувати продавця в покупця є далеко не завжди (не всі інтернет-магазини розміщують необхідну інформацію про себе на сайті, й у виписці з рахунку, що підтверджує здійснення інтернет-еквайрингової оплати, необхідних даних про продавця ви не побачите). Ми вважаємо, що складати самоакт у такому разі некоректно.

А можна обійтися одним розрахунковим документом (касовим або товарним чеком)?

На відміну від придбання у звичайному магазині, для підтвердження якого достатньо і розрахункового документа (оскільки це усний правочин, див. ч. 1 і 2 ст. 206 ЦКУ), правочин з онлайн-торговцем повинен здійснюватися письмово (у тому числі в електронній формі). А письмовий правочин має бути підписаний сторонами (ч. 2 ст. 207 ЦКУ). У касовому чеку підпису продавця немає. Товарний чек, виписаний на ім’я працівника підприємства (нехай навіть із підписом продавця), — теж не відповідний варіант. Тут може підійти товарний чек з підписом продавця, виписаний на суб’єкт господарювання (який його теж підпише). Нехай навіть він не містить усіх обов’язкових реквізитів первинного документа (останній абзац ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік).

Складаємо авансовий звіт

Якщо працівник підприємства оплатив товар з КПК, про такі витрати йому необхідно відзвітувати, подавши до бухгалтерії авансовий звіт: (1) до закінчення 5-го банківського дня, що настає за днем, у якому працівник придбав товари (роботи, послуги), якщо придбання товару здійснювалося НЕ у відрядженні (п.п. «б» п.п. 170.9.2 ПКУ); (2) протягом 10 банківських днів після закінчення відрядження з можливістю продовження до 20 банківських днів (п.п. «б» п.п. 170.9.3 ПКУ)**.

** Цікаво, що податківці поширюють 10-денний строк надання звіту на всі випадки безготівкової оплати з використанням КПК незалежно від того, де (у відрядженні чи ні) витратився працівник (категорія 103.17 ЗІР).

Якщо первинні документи, що підтверджують придбання товару, працівник не надав, йому доведеться повернути кошти як надміру витрачені.

Хоча підприємство може і не вимагати повернення непідтверджених витрат, але тоді цю суму доведеться включити до оподатковуваного доходу працівника і сплатити із цього доходу ПДФО (п.п. 164.2.11 ПКУ) і ВЗ.

Оприбутковуємо товар, оплачений з КПК. ПДВ

При придбанні ТМЦ для госппотреб підприємства за рахунок підзвітних коштів (у тому числі з використанням КПК) працюють загальні правила формування ПК.

Так, показати ПК можна лише за тими придбаннями, які підтверджені зареєстрованою ПН або на підставі касового чека, — якщо сума купівлі не перевищує 240 грн (з ПДВ). Тільки простежте, щоб чек містив усю інформацію, зазначену в п.п. «б» п. 201.11 ПКУ.

Датою формування ПК за КПК-придбаннями буде дата затвердження авансового звіту. Хоча податківці такою датою називають дату подання авансового звіту (див. категорію 101.13 ЗІР).

Приклад. Підприємство замовило в ІМ запчастини на автомобіль на суму 1800 грн (у т. ч. ПДВ — 300 грн). Оплата проведена з КПК. Товар був доставлений кур’єрською службою з усіма необхідними документами.

Облік придбань в інтернет-магазині з оплатою КПК

з/п

Зміст господарської операції

Сума,

грн

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

1

Перераховано гроші на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням КПК

1800

313

311

2

Оплачено ТМЦ за допомогою КПК (кошти блоковано)

1800

3131

313

3

Списано кошти з КПК

1800

3721

3131

4

Оприбутковано придбані запчастини

(складено авансовий звіт)

1500

207

3721

300

644/1

3721

5

Відображено у складі ПК зареєстровану ПН

300

644/ПДВ

644/1

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам