Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, червень, 2020/№23
Друкувати

Податковою реформою — по адмініструванню (ч. 1)

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
Продовжуємо знайомитися з нововведеннями Закону № 466* На черзі — адміністрування. Сама назва Закону «щодо вдосконалення адміністрування податків» говорить про те, що на адміністрування якраз і припадає значна частина змін. Зміни різні. І важливо звернути увагу, що багато з них набирає чинності не відразу, а з 01.01.2021 р. Подробиці — далі.

* Закон України «Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX.

Електронний кабінет і «листування» з податківцями. Ось тут є цікаві й важливі зміни. Якщо платник подає звітність в електронній формі та/або пройшов електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті (ЕК), то, за його бажанням, яке підтверджується поданням заяви, документи від контролюючих органів (наприклад, повідомлення про перевірку) направлятимуться йому через ЕК (п. 42.4 ПКУ). Тобто направлення платникові документів через ЕК вважатиметься врученням йому цих документів. У паперовому вигляді вони направлятимуться платникові тільки (1) на його вимогу (протягом 3 робочих днів з дня надходження такої вимоги; при цьому відлік строку вручення документа «бігтиме» від моменту вручення його через ЕК); (2) або коли податківці не отримали квитанцію про доставку документа в електронній формі.

Якщо ж платник не подав заяви про своє бажання отримувати документи через ЕК, то вони йому направлятимуться в паперовому вигляді (п. 42.5 ПКУ).

Відмовитися від електронної взаємодії з податківцями можна 1 раз протягом року (направивши їм відповідну заяву).

При цьому якщо платник побажав отримувати документи від податківців в електронному вигляді, то датою вручення документа вважається дата, зазначена у квитанції про доставку. Звісно, електронний документ, щоб вважатися таким, має бути складений з дотриманням Закону про електронний документообіг і Закону про електронні довірчі послуги (тобто містити кваліфікований підпис уповноваженої особи контролюючого органу). Якщо доставка документа відбулася після 18:00, датою вручення документа вважається наступний робочий день. Якщо документ був доставлений у вихідний або святковий день, датою вручення вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Сама норма набирає чинності відразу — з 23.05.2020 р. Але можливість «електронного» направлення через ЕК платникові наказів про проведення перевірок, повідомлень про проведення перевірок, актів (довідок) перевірок, відповідних запитів та інших документів, складених у зв’язку з проведенням та за результатами перевірок і звірок, а також у зв’язку з розглядом заперечень платників податків до результатів перевірок та/або пояснень платника податків стартує з 1 липня 2020 року (п. 421.2 ПКУ).

Крім того, будь-який платник податків (неважливо, який він спосіб взаємодії з податківцями обрав) зможе шляхом направлення відповідного повідомлення через ЕК виправити неточну, неповну, застарілу інформацію про себе. А податківці зобов’язані внести відповідні виправлення до баз даних ДПС протягом 2 робочих днів з моменту отримання повідомлення (п. 421.5 ПКУ). Така можливість повинна з’явитися з 01.07.2020 р.

Що стосується звільнення від відповідальності платника внаслідок помилок у роботі ЕК, то таке звільнення з 23.05.2020 р. діятиме й у разі технічного збою в роботі ЕК, якщо про такий факт повідомили на офіційному сайті податківців (п. 421.10 ПКУ). До цього моменту платник звільнявся від відповідальності лише у разі, коли в роботі ЕК була виявлена технічна та/або методологічна помилка, визнана технічним адміністратором та/або методологом ЕК.

Аналогічна норма передбачена й у п.п. 112.8.7 ПКУ (набере чинності з 01.01.2021 р.).

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені (п. 43.3 ПКУ). Тут такі нововведення:

1. Передбачено можливість подання заяви на повернення «переплаченої» пені.

2. Заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені можна буде подавати й в електронному вигляді через ЕК (п. 421.2 ПКУ).

3. Повернення ПДВ, надміру сплаченого на митниці, можливе в частині, що не перевищує регліміт на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюється таке повернення (п. 43.41 ПКУ).

4. Доповнено, що в разі повернення ПДФО, який повертається податківцями на підставі поданої податкової декларації за звітний рік, відповідний висновок на повернення грошових коштів подається Держказначейству не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

Строки зберігання документів + їх відновлення (ст. 44 ПКУ). Уточнено норму, що стосується строків зберігання документів. Платник податків повинен забезпечити зберігання документів:

1) визначених п. 44.1 ПКУ (первинні документи, регістри бухобліку, фінзвітності, інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів) — протягом визначених законодавством строків, але не менше 1095 дн. (2555 дн. — для документів, пов’язаних з трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи. А в разі неподання податкової звітності — 1095 дн. відлічуються з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності;

Щодо визначених законодавством строків — ідеться про наказ Мін’юсту від 12.04.2012 р. № 578/5.

2) пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи, — не менше 1095 дн. з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів — не менше 1095 дн. з дня завершення строку їх дії).

Ці норми набрали чинності з 23.05.2020 р.

Передбачені строки зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ПКУ (ср. 025069200). Наприклад, з 01.01.2021 р. вони продовжуватимуться на період зупинення або перенесення строку перевірки; оскарження в суді рішення контролюючого органу про проведення перевірки (крім випадків визнання протиправним та/або скасування такого рішення); на період адміністративного або судового оскарження рішень податківців про нарахування грошового зобов’язання.

Відновлення втрачених/пошкоджених документів (п. 44.5 ПКУ). Уточнено, що, по-перше, при втраті, пошкодженні/достроковому знищенні документів потрібно не лише письмово повідомити про це контролюючому органу за місцем обліку (в 5-денний строк з дня такої події), але й надати оформлені згідно із законодавством документи, що підтверджують настання подій, які призвели до втрати/пошкодження/дострокового знищенню документів. По-друге, у разі невідновлення документів або повторної втрати раніше відновлених документів — відновити їх знову не можна — вважатиметься, що документи були відсутні в платника.

Строк на відновлення втрачених документів, як і раніше, складає 90 к. дн. А ось перенести перевірку через втрату/пошкодження документів можуть на строк не більше ніж 120 дн.

Крім того, збільшено й штраф (удвічі) за незабезпечення зберігання платником податків документів та/або неподання платником податків контролюючим органам оригіналів документів або їх копій при здійсненні податкового контролю. З 23.05.2020 р. він становить 1020 грн (повторне порушення протягом року тягне накладення штрафу у розмірі 2040 грн).

Податкова декларація (ст. 46 ПКУ). Знову підкоригували визначення податкової декларації. До неї прирівнюються й розрахунки (у тому числі чистого прибутку, держдивідендів), які подаються контролюючому органу згідно з іншим законодавством, контроль за яким покладений на контролюючий орган.

У зв’язку із цим у ПКУ прописали строки подання звітності щодо держдивідендів і правила її подання. Розрахунок держдивідендів є невід’ємною частиною (додатком) до декларації з податку на прибуток (для платника податку на прибуток).

Прописано порядок подання фінзвітності для платників, фінзвітність яких підлягає оприлюдненню (п. 46.2 ПКУ). Детальніше цей момент розглянуто в статті «Податкова реформа — 2020: податок на прибуток» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 22).

Підкоригували норми, що стосуються відмови в прийнятті декларації. Податкова декларація вважається неподаною (п. 49.15 ПКУ), коли (одночасно):

1) у ній немає обов’язкових реквізитів (перелічені в пп. 48.3, 48.4 ПКУ) або не дотримані вимоги, які стосуються подання звітності в електронному вигляді (у тому числі вимоги, що стосуються проставлення електронних підписів);

2) отримано повідомлення про відмову в її прийнятті, зокрема, засобами електронного зв’язку (для декларацій, поданих в електронному вигляді) з дотриманням вимог Закону про електронний документообіг та Закону про електронні довірчі послуги (тобто на такому повідомленні повинен проставлятися відповідний електронний підпис).

Звітні періоди (п. 49.18 ПКУ). Прописали строки подання звітності з держдивідендів, яка тепер (1) прирівняна до податкової декларації і (2) є невід’ємною частиною декларації з податку на прибуток.

Подання УР до періоду, що перевіряється (п. 50.2 ПКУ). Прописали коректніше цю норму — що під час перевірки не можна подавати УР до раніше поданої декларації з відповідного податку та збору саме за той звітний період, який безпосередньо перевіряється.

Раніше формулювання цієї норми дозволяло доходити висновків про те, що під час перевірки забороняється подавати УР до будь-якого періоду щодо податку/збору, що перевіряється.

Індивідуальні податкові консультації (ст. 52 ПКУ). Тут такі зміни:

1. Для отримання ІПК можна подавати запит в електронній формі й отримувати відповідь теж в електронній формі (з дотриманням вимог Закону про електронний документообіг і Закону про електронні довірчі послуги).

З 01.07.2020 р. повинні забезпечити можливість подати електронне звернення на отримання ІПК через ЕК (п. 421.2 ПКУ).

2. Вводиться ще один обов’язковий «реквізит» звернення на отримання ІПК — «зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин)».

3. Якщо звернення на отримання ІПК направляється в електронній формі — то воно повинно містити кваліфікований електронний підпис платника податків.

4. Електронна ІПК має бути підписана кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи контролюючого органу.

5. Продовжити строк розгляду звернення на отримання ІПК можуть тепер на 15 календарних днів (раніще — на 10). «Загальний» строк подання ІПК залишився тим самим — протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

6. При цьому передбачено норму про те, що у внесенні відомостей до Єдиного реєстру ІПК можуть відмовити (тоді ІПК не захищатиме платника), якщо в Єдиному реєстрі вже є аналогічна ІПК, надана цьому ж платникові з того ж самого питання.

7. Як і раніше, платник, що діяв на підставі ІПК, звільнятиметься від штрафних санкцій і пені (до 01.01.2021 р. — на підставі п. 53.1 ПКУ, після 01.01.2021 р. — на підставі пп. 112.8.2 і 129.9.2 ПКУ).

Перенесення строків сплати податків (п. 57.1 ПКУ). Нарешті закріпили норму про те, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний/святковий день, то останній день сплати податкового зобов’язання переноситься на операційний (банківський) день, що настає за таким вихідним або святковим днем (п. 57.1 ПКУ). Раніше переносилася тільки дата подання звітності.

Строк сплати грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом (п. 57.3 ПКУ). Раніше — 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР. Наразі — 10 робочих днів.

І ще з’явилася така цікава норма, яка стосується сплати податків та зборів платниками податку — фізособами (п. 57.5 ПКУ). Окрім сплати через банк та Укрпошту, вони можуть здійснювати сплату податковій у відділеннях операторів поштового зв’язку.

Облік платників. Великий платник податків (обслуговування Офісом великих платників податків). Змінилися критерії, за якими суб’єкт господарювання належить до великих платників податків (п.п. 14.1.24 ПКУ). Раніше сума всіх податків/зборів, сплачених до Держбюджету, повинна була становити еквівалент 1 млн євро. Наразі — 1,5, і до неї не включаються митні платежі.

Облік платників податків (ст. 63, 64 ПКУ). Уточнили, яка дата вважається датою отримання контролюючим органом документів (відомостей, заяв, запитів та інших документів) для взяття на облік (п. 63.14 ПКУ). Такою датою є:

— для документів, поданих у паперовому вигляді, — дата їх надходження до відповідного контролюючого органу;

— для документів, поданих в електронному вигляді, — час і дата надходження такого документа, зазначена в електронному повідомленні (квитанції). Якщо документ надійшов пізніше 16:00 робочого (операційного) дня, то датою його отримання вважається наступний після нього робочий (операційний) день.

Узяття на облік за основним місцем обліку юросіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків здійснюється на підставі даних ЄДР — у день отримання контролюючим органом зазначених відомостей (раніше — не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей контролюючим органом). При цьому взяття на облік як платників податків зазначених осіб підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів згідно із Законом України про держреєстрацію (раніше — випискою з ЄДР).

Відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів, згідно із Законом України про держреєстрацію підтверджується взяття на облік як платника податків і фізособи-підприємця.

Узяттю на облік у контролюючих органах підлягають і юрособи-нерезиденти, які відкривають рахунки в банках України (п. 63.2 ПКУ). Також з 01.07.2020 р. ст. 64 ПКУ доповнено новим п. 64.5, що встановлює порядок узяття на облік нерезидента, який здійснює в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбаває нерухоме майно чи отримує майнові права на таке майно в Україні або відкриває рахунки в банках України.

При цьому з 01.01.2021 р. податківці отримують право самостійно брати на облік нерезидента, якщо його діяльність відповідає ознакам діяльності постійного представництва. Відповідність цим ознакам податківці визначають на підставі ініційованої ними перевірки нерезидента. Порядок її проведення буде затверджено окремим нормативним документом.

При цьому змінюються й ознаки визначення постійного представництва — у п.п. 14.1.193 ПКУ наведено нове визначення постійного представництва нерезидента.

Податкова застава (ст. 95 ПКУ). Погана новина. З 23.05.2020 р. стягнення коштів і продаж майна платника податків, описаного в податкову заставу, може здійснюватися через 30 календарних днів з дня направлення (вручення) такому платникові податкової вимоги.

Раніше цей строк становив 60 календарних днів.

Варто врахувати, незважаючи на те що в період карантину діють звільнення від штрафів (до цієї когорти потрапляють і штрафи за несвоєчасну сплату податків — винятки: ПДВ, акциз та рентна плата), норми про право податківців на податкову заставу на період карантину не зупиняються**.

** Детальніше див. статтю «Карантин vs стягнення податкового боргу, ППР за штрафами»(журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 18).

На сьогодні все. У наступному номері продовжимо обговорювати зміни щодо перевірок і відшкодування шкоди податківцями.

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
60663 142
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти