Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2020/№24
Друкувати

Пам’ятка бухгалтера: перенесення сплати зобов’язань, сплата «не туди» і К°

Товстопят Юрий, налоговый эксперт
Питання, пов’язані зі сплатою податків, зборів та ЄСВ, актуальні завжди, адже стосуються всіх платників податків і потребують регулярного вирішення (у вигляді підживлення бюджетів). Закон № 4661 вніс деякі зміни до цього питання. Тому пропонуємо розібратися, як ідуть справи після набрання ним чинності.

1 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX.

Перенесення сплати податкових зобов’язань. До святково-вихідного перенесення подання податкової та ЄСВ-звітності всі вже давно звикли та сприймають його як належне. Але в межах податкової реформи платникам даровано аналогічне перенесення граничного строку сплати податкових зобов’язань, якщо він припадає на вихідний або святковий день (закріплено таке перенесення в п. 57.1 ПКУ — дивіться врізку). Чудово!

Нагадаємо, що для сплати ЄСВ таке перенесення із самого початку було передбачене п. 11 розд. ІV Інструкції № 4492.

2 Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.

Розглянемо декілька прикладів того, як діє механізм перенесення.

1. Перенесення тільки строку сплати. Розпочнемо з найпростішого прикладу. Граничний строк сплати авансового внеску з єдиного податку ФОП груп 1 і 2 за червень припадає на суботу, 20 червня.

У зв’язку з правилом, що з’явилося, сплатити такий авансовий внесок можна не пізніше понеділка, 22 червня. Саме цей день — перший робочий день, що настає за вихідним. Тут усе однозначно й радісно .

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

2. Перенесення строку подання декларації та зсування сплати зобов’язань. Тепер ускладнюємо завдання. Припустимо, граничний строк подання податкової декларації за травень припадає на суботу, 20 червня. Але цей день є вихідним. Як наслідок, граничний строк подання декларації згідно з п. 49.20 ПКУ переноситься на понеділок, 22 червня.

Сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в декларації, у свою чергу, п. 57.1 ПКУ велить протягом 10 к. дн., що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання декларації. Таким чином, устигнути це зробити потрібно не пізніше четверга, 2 липня?

Свого часу такий підхід «благословив» Верховний Суд України у постанові від 09.06.2015 р. у справі № 21-18а153.

3 www.reyestr.court.gov.ua/Review/46047496

Але проблема в тому, що від прийняття цієї постанови вже багато води утекло. Якщо податківці спочатку «взяли її на озброєння», то потім поступово і планомірно від неї «відхрестилися»…

Останні ж зміни до ПКУ в цьому плані однозначного порядку не навели, адже так і не врегулювали саме цей випадок.

Тому безпечніше, як і раніше, відлічувати строк сплати від неперенесеного граничного строку подання декларації. У нашому випадку вийдемо на 30 червня.

Важливо. Змінився строк сплати грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом згідно з п. 57.3 ПКУ. Якщо раніше він становив 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР, то зараз — 10 робочих днів.

Аналогічний строк (але тільки не з дня отримання ППР, а після узгодження зобов’язань) тепер передбачений і в разі оскарження ППР платником податків.

Сплата «не туди». Від сплати «пізніше» перейдемо до сплати «не туди», тобто не на той рахунок.

Тут також ситуація складається так, що відбиватися від неприємностей у вигляді санкцій вийде хіба що через суд .

Та зате суди (причому незалежно від податку/збору, ППР за яким оскаржували) дружно ставали на захист платників4.

4 Приклади позитивних судових рішень ми наводили у статті «Якщо податки/ЄСВ сплатили «не туди» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 1).

Сплату ЄСВ не на той рахунок податківці також давно й наполегливо прирівнювали до несплати та накладали штрафні санкції. Але суди й у частині ЄСВ були прихильними до платників.

При цьому свої висновки вони будують на таких міркуваннях. Штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов’язання, передбачені п. 126.1 ПКУ, застосовуються тільки в разі фактичної несплати (несвоєчасної сплати) грошового зобов’язання. Тому для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов’язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк платник не здійснював дій, спрямованих на перерахування узгодженого зобов’язання до бюджету.

Суди роз’яснюють, що здійснення помилки при перерахуванні узгодженого зобов’язання до бюджету в установлений законодавством строк все-таки повинно кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. А дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті узгодженої суми грошового зобов’язання, не можуть бути підставою для застосування негативних наслідків, передбачених законодавством (штрафних санкцій та пені).

Допущена платником помилка не свідчить про несплату необхідної суми податку/ЄСВ у визначений законодавством строк і не викликає будь-яких негативних наслідків для відповідного бюджету й держави загалом. Іншими словами, помилкове зазначення іншого розрахункового рахунку не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку/ЄСВ у строк, установлений законодавством.

Тим більше, якщо згодом платник самостійно виявив цю помилку та вжив відповідні заходи щодо направлення грошових коштів на належний рахунок.

Змінами, внесеними до ПКУ, цей момент не зачепили. Принаймні до наступного року.

Повернення/перекидання помилково сплачених коштів. Для того щоб повернути помилково сплачені кошти, доведеться подати до податкової заяву про повернення5.

5 Подати її можна протягом 1095 днів з дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Зразки таких заяв можна знайти в центрах обслуговування платників.

У такій заяві обов’язково має бути зазначений напрям перерахування коштів. Це може бути направлення або на поточний рахунок платника податків у банку, або на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів6, незалежно від виду бюджету, або ж повернення в готівковій формі коштів за чеком (у разі відсутності в платника податків рахунку в банку).

6 Контроль за стягуванням яких покладений на контролюючі органи.

Подати заяву можна й в електронній формі. Зокрема, в Електронному кабінеті ідентифікатори форм таких заяв — J/F 1302001.

У ваших же інтересах додати до заяви копію платіжного доручення. Це допоможе ідентифікувати неправильний платіж і, можливо, прискорить процес повернення.

Але врахуйте: перешкодою для повернення коштів може бути наявність податкового боргу. У разі його наявності повернення помилково сплаченої суми грошового зобов’язання проводять тільки після повного погашення такого податкового боргу платником.

Для повернення коштів п. 43.5 ПКУ, як і раніше, відведено 20 к. дн.

При цьому податковий орган не пізніше ніж за 5 роб. дн. до закінчення двадцятиденного строку із дня подання заяви зобов’язаний підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу Держказначейства.

Контролюючий орган згідно з абз. 4 п. 43.5 ПКУ повинен нести відповідальність за невчасність передачі органу Держказначейства для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів із бюджету.

Той, у свою чергу, на його підставі зобов’язаний протягом 5 роб. дн. повернути помилково сплачені грошові зобов’язання платнику.

На жаль, на практиці строк повернення коштів часто виходить за передбачений для цього 20-денний період .

Штрафне питання. Однією з неприємних граней податкової реформи стало збільшення низки податкових штрафів. Чи торкнулося це сплати зобов’язань?

Дивно, але в цьому випадку вийшов виняток із правил . Штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань (п. 126.1 ПКУ) у 2020 році залишається таким самим, а з 01.01.2021 р. і зовсім буде зменшений. Так, за прострочення сплати на строк до 30 днів його розмір становитиме 5 % (зараз — 10 %) суми погашеного податкового боргу, а за прострочення сплати більше 30 днів10 % (поки що — 20 %).

З 01.01.2021 р. цей штраф буде передбачений ст. 124 ПКУ (а не ст. 126, як зараз).

Але це — не єдина зміна. Штраф за несплату (неперерахування) авансових внесків ФОП — єдиноподатниками груп 1 і 2, передбачений п. 122.1 ПКУ, тепер можуть застосувати й за сплату (перерахування) авансових внесків не в повному обсязі.

Тобто якщо недоплата становитиме навіть 10 копійок, ФОП зможуть оштрафувати на 50 % ставки єдиного податку !

фото автора У фокусі
Винокуров Дмитро ФОП: як не платити ЄСВ за 1 квартал 2021 року?...
72405 51
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам