Податкова реформа: а що з перевірками

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX.

** Деталі шукайте в статті «Мораторій на податкові та ЄСВ-перевірки та амністія за податковими та ЄСВ-порушеннями — продовжені до кінця карантину» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 22).

*** Нюанси знайдете в статті «Перевірки податківців — «без зайвої метушні» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 9).

Перевірки

Планові перевірки. Зміни до плану-графіка перевірок (п. 77.2 ПКУ). На рівні ПКУ передбачається можливість внесення змін до плану-графіка документальних перевірок протягом поточного року. Внесення змін допускається не частіше одного разу у першому кварталі поточного року, і одного разу — у другому кварталі. Виняток — коли зміни пов’язані зі зміною найменування платника, включеного до плану-графіка перевірок та/або виправленням технічних помилок (тоді вони можуть вноситися в будь-який момент). При цьому якщо зміни до плану-графіка було внесено в першому кварталі поточного року, то перевірка може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року; у другому — не раніше, 1 жовтня поточного року.

Ще одна зміна стосується порядку вручення платникові податків повідомлення про перевірку. Якщо ви подасте фіскалам заяву про бажання листуватися з ними в електронному вигляді, то повідомлення на перевірку вам вручатимуться в електронній формі через Електронний кабінет (ЕК) (п. 77.4 ПКУ). У паперовому вигляді — тільки за запитом. Але ця норма запрацює з 1 липня 2020 року.

Позапланові документальні перевірки. Виключено таку підставу для проведення позапланової документальної перевірки, як «отримано судове рішення (слідчого судді) про призначення перевірки» (п.п. 78.1.11 ПКУ).

Водночас з’явилися нові підстави для проведення позапланової документальної перевірки:

— контролюючим органом після проведення документальної перевірки отримана інформація та/або документи від іноземних держорганів, з яких стає зрозуміло, що платник порушує податкове, валютне та інше підконтрольне податківцям законодавство з питань, які вже були охоплені перевіркою. Перевіряти в цьому випадку будуть тільки те, що стало підставою для такої перевірки (п.п. 78.1.21 ПКУ). Ця норма набирає чинності з 01.07.2020 р.

— отримана інформація, яка свідчить про те, що нерезидент здійснює госпдіяльність через постійне представництво без узяття його на податковий облік (п. 78.1.22 ПКУ).

Ще одне нововведення — у межах кримінального провадження, перевірки тепер теж можуть здійснюватися виключно за підставами, наведеними в ПКУ (п. 78.2 ПКУ).

Допуск до перевірки. З’явився новий абзац у п. 81.2 ПКУ — якщо при організації перевірки (документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки) встановлена неможливість її проведення, посадовими особами контролюючого органу складається акт, що свідчить про такий факт. До акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в акті. Акт і відповідні матеріали направляються платникові.

Строки проведення перевірок. В остаточній редакції тексту Закону від ідеї продовження строків перевірки відмовилися — вони залишилися колишніми . Якщо платник надав документи для позапланової перевірки менше ніж за 3 робочих дні до її завершення, то проведення перевірки може бути додатково продовжене понад строки, встановлені п. 82.2 ПКУ на 3 робочих дні (п. 82.2 ПКУ).

Зупинення документальної планової та позапланової перевірки — раніше це можливо було тільки щодо великого платника податків. Тепер щодо будь-якого платника (п. 82.4 ПКУ). Зупинення перевірки оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платникові податку (якщо обрали електронний спосіб взаємодії з податківцями, то через ЕК).

Надання документів під час перевірки (ст. 85 ПКУ). Установлено, що при проведенні перевірки для отримання належним чином завірених копій первинних, фінансово-господарських бухгалтерських та інших документів фіскали повинні подати платникові запит не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати закінчення перевірки (п. 85.4 ПКУ). Якщо вони порушать цей строк, то платник на підставі п. 82.5 ПКУ може вимагати зупинення перевірки не менше ніж на 5 робочих днів.

Нові права фіскалів під час проведення перевірок. Податківці дістали право (з 23.05.2020 р.):

— під час проведення перевірки і розгляду результатів перевірки отримувати письмові (!) пояснення від посадових (службових) осіб з питань, які стосуються предмета перевірки і їх документальні підтвердження, у тому числі щодо здійснення особою госпдіяльності без держреєстрації (п.п. 20.1.46 ПКУ);

— отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податку трудових договорів з найманими особами згідно із законом (п.п. 20.1.47 ПКУ).

Строки позовної давності (за який період можуть донарахувати податкове зобов’язання і штрафні санкції). Загальний строк — як і раніше, 1095 днів. Тобто донарахувати податкові зобов’язання і застосувати штрафні санкції податківці мають право за період не більше 1095 днів, які обчислюються з дня, наступного за граничним строком подання податкової декларації. А якщо така декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання.

Тепер важливе нововведення! Для перевірки податкових зобов’язань податкових агентів щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі у зв’язку з трудовими відносинами, строк позовної давності становитиме 2555 днів (тобто аж 7 років).

Крім того, прописано строки давності (п. 102.2 ПКУ) для застосування штрафів (фінсанкцій) до платника за порушення інших вимог податкового законодавства (безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платника), а також порушень іншого, крім податкового, законодавства, контроль за яким покладений на контролюючий орган, — не пізніше 1095 днів з дня вчинення правопорушення.

У разі подання уточненки відлік строку давності стартуватиме з дня її подання (зараз так само). Проте провести перевірку можна буде тільки в межах поданих уточнень. Сьогодні в ст. 102 ПКУ ви такого застереження не знайдете.

Щодо місцевих податків і зборів, щодо яких передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань — не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків.

Переривання строку давності (п. 102.3). Відлік строку давності зупиняється, зокрема, на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду або законом заборонено проводити перевірку платника податків. Звернімо увагу на випадки, коли проводити перевірку заборонено законом. У п.п. 102.3.4 ПКУ названі випадки, коли податківці не можуть проводити перевірку. Наприклад, коли платник податків не допускає податківців до перевірки; платник оскаржує в судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки. Тобто, наприклад, період оскарження наказу про проведення перевірки буде продовжувати на період такого оскарження відлік 1095 днів. Крім того, вважаємо, такий же підхід діятиме, якщо буде введений і мораторій на проведенні перевірок. Адже виключний перелік випадків, коли законом заборонено проводити перевірку, у п. 102.3 ПКУ не названий.

Акт перевірки. Внесли уточнення про те, що акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків (п. 86.1).

Розширення відомостей у ППР (ст. 58 ПКУ). Тут такі зміни:

(1) прописали додаткові підстави для направлення ППР:

— завищення суми ПДФО, яка підлягає поверненню з бюджету, зокрема, при використанні права на податкову знижку;

— наявність помилок при визначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації ПН/РК протягом установленого граничного строку;

(2) установили, яку інформацію повинне містити ППР. І тут є якісні зміни. Але запрацюють вони тільки з 01.01.2021 р. Контролюючому органу потрібно буде в ППР, зокрема:

(1) чітко обґрунтувати з усіма подробицями, які саме порушення вчинив платник з викладом усіх обставин та періоду фінансово-господарської діяльності, при здійсненні якої вчинено порушення;

(2) навести детальний розрахунок суми податкового зобов’язання або штрафної санкції/пені;

(3) зазначити, чи подавалися платником заперечення, письмові пояснення або додаткові документи, що підтверджують відсутність вини (щоправда, відсутність вини буде важлива не для всіх правопорушень****), наявність обставин, що звільняють від відповідальності.

**** Цікаві деталі знайдете в статті «Відповідальність платника (збільшені штрафи, концепція вини)» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 23).

Ще одне нововведення — контролюючий орган повинен вести Єдиний реєстр виданих ППР (ця норма запрацює з 01.01.2021 р.).

Незгода з актом перевірки (ст. 86, пп. 56.3, 56.7). Зараз строк для подання скарги становить 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків ППР або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Цей строк і зберігається. Але з 23.05.2020 р. введено інститут відновлення строку для подання скарги в адміністративному порядку. Тепер у платника є право протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту (тобто 10 робочих днів), подати скаргу разом із клопотанням про відновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями документів, що підтверджують поважність причин його пропуску (за наявності). Знову ж таки — це право діятиме, тільки якщо причини пропуску є поважними.

З 01.01.2021 р. усі заперечення, а також інші матеріали перевірки розглядатимуться спеціальними комісіями з питань розгляду заперечень при ДПСУ (п. 86.7 ПКУ). У разі отримання від платника податків заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платникові податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень (раніше було — не пізніше наступного робочого дня), але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відшкодування шкоди податківцями

Цікавий момент. Передбачено норми, які прописують механізм відшкодування податківцями шкоди, завданої платникові неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю контролюючого органу. Ці норми запрацюють тільки з 01.01.2021 р.

При цьому є два варіанти для такого відшкодування:

1. Без доведення наявності та розміру шкоди (тобто достатньо того, що буде доведена протиправність рішень, дій або бездіяльності податківців). Тоді можна стягнути шкоду в розмірі 1 мінзарплати, встановленої на дату визнання незаконним рішення (дії або бездіяльності) контролюючого органу.

Стягнути 1 мінзарплату без доведення суми шкоди можна за правопорушення, перелічені в п. 128.2 ПКУ:

— якщо незаконні рішення/дії/бездіяльність призвели до безпідставної відмови або втрати статусу платника будь-якого податку;

— у разі невнесення або несвоєчасного внесення податківцями даних до спецреєстру для отримання бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки за п. 200.10 або п. 200.11 ПКУ, якщо це все призвело до порушення строків отримання бюджетного відшкодування;

— якщо податкові зобов’язання або податковий борг погасили за рахунок майна, яке не може бути джерелом такого погашення (перелік див. у п. 87.3 ПКУ);

— якщо посадові особи податкової перешкоджають звільненню майна з-під режиму тимчасового затримання;

— якщо до майна або коштів на рахунку податківці незаконно застосували адмінарешт;

— якщо податківці безпідставно вносять дані про наявність податкового боргу або не вносять дані про відсутність такого боргу в платника.

2. З доведенням наявності та розміру шкоди. Якщо хочемо стягнути шкоду в більшому розмірі (в усій її сумі), тоді доведеться доводити суму шкоди. При цьому в п. 114.3 ПКУ визначено перелік видів понесених витрат, які можна стягнути з фіскалів. До суми відшкодування можуть потрапити: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна платника; штрафні санкції, сплачені контрагентам; витрати, пов’язані з адміністративним або судовим оскарженням, тощо.