Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


Бухгалтер 911, березень, 2020/№13
Друкувати

«І знову здрастуйте», або Прив’язка ціни до інвалюти

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
Щойно хмари над курсом нацвалюти починають згущуватися, багато суб’єктів господарювання для «підстрахування» ціни у внутрішньоукраїнських договорах починають прив’язувати до інвалюти. Давайте нагадаємо, наскільки законні такі дії. І з’ясуємо облікові наслідки такої операції.

Законність прив’язки до інвалюти. Основне правило, яке потрібно пам’ятати, — ціна в договорі (у внутрішньоукраїнських договорах) обов’язково має бути встановлена в гривні (ч. 1 ст. 524 ЦКУ, ч. 2 ст. 189 ГКУ і ч. 2 ст. 198 ГКУ). У гривні повинні проводитися і розрахунки. Водночас ч. 2 ст. 524 ЦКУ дозволяє сторонам установити в договорі грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Це означає, що разом із сумою в гривнях можна встановити еквівалент грошового зобов’язання в інвалюті (тобто зобов’язання в цьому випадку виникатиме вже виходячи з перерахованого валютного еквівалента). Не проти такої прив’язки й суди.

При цьому суму, що підлягає сплаті в гривнях, визначають шляхом перерахунку валютного еквівалента за курсом НБУ на день платежу (ч. 2 ст. 533 ЦКУ), якщо інше не встановлене договором. Зверніть увагу, сторони можуть визначити в договорі свій порядок перерахунку еквівалента ціни в інвалюті (тобто такий перерахунок може встановлюватися, наприклад, не на дату оплати, а на дату відвантаження).

Варто врахувати, що згідно з ч. 2 ст. 189 ГКУ ціна є істотною умовою господарського договору і має бути зазначена в договорі в гривнях. Тому краще уникати формулювань, де буде зазначений тільки еквівалент ціни в іноземній валюті.

«Природа» операції. У зв’язку з тим, що сплата зобов’язання прив’язана до еквівалента інвалюти, сума зобов’язання на момент укладення договору і на момент оплати може відрізнятися. Оскільки йдеться про одне і те саме зобов’язання в одній і тій же валюті і тільки змінюється сума зобов’язання на дату оплати, то логічно цю операцію розцінювати як зміну ціни договору.

Водночас можливий і інший варіант — коли сторони визначають таку різницю як додаткове зобов’язання за договором. Але ми цей варіант розглядати не будемо. А далі виходитимемо з того, що така операція є зміною ціни.

Документування. Зміна ціни є окремою подією, що потребує документального підтвердження. У тому числі це справедливо і для перегляду ціни у зв’язку зі зміною курсу валюти. Мінфін говорить, що як підтвердження зміни ціни сторони можуть підписати Акт узгодження нової ціни (лист Мінфіну від 13.01.2015 р. № 31-11410-08-10/699). Хоча, на нашу думку, тут можна обійтися і тим, що кожна зі сторін оформить перерахунок бухдовідкою.

Коли складати такий документ? Якщо, наприклад, у договорі ми визначили, що перерахунок еквівалента ціни в інвалюті здійснюється на дату оплати, то:

— якщо першою подією було відвантаження — у видатковій накладній буде зазначена гривнева ціна з договору (без урахування впливу валютних коливань). Тобто зміна ціни в нас відбудеться на дату оплати (відвантажувальні документи при цьому не коригуємо);

— якщо першою подією була оплата, то датою перегляду (зміни) ціни буде дата оплати. Тому на дату відвантаження у видатковій накладній уже фігуруватиме ціна з урахуванням впливу валютних коливань.

ПДВ. Наслідки в ПДВ-обліку будуть такими ж, як при зміні ціни. Виходити будемо з того, що за умовами договору перерахунок еквівалента інвалюти в гривні здійснюється на дату оплати.

Перша подія — відвантаження. На дату відвантаження продавець складає ПН виходячи з договірної ціни. На дату отримання оплати до ПН складається РК на різницю, що виникла у зв’язку зі зміною курсу.

РК на зміну ціни складається з кодом причини коригування «101».

Якщо перша подія — часткова передоплата. На дату отримання часткової передоплати складаємо ПН № 1 у сумі часткової передоплати (ціна за курсом НБУ на дату надходження часткового платежу). На дату відвантаження складаємо ПН № 2 — на неоплачену частину постачання (вартість, зафіксована у відвантажувальних документах, мінус сума передоплати). На дату доплати — складаємо РК до ПН № 1 і № 2 з урахуванням перерахунку вартості товару на дату остаточного розрахунку.

Якщо перша подія — оплата. На дату передоплати складаємо ПН на суму передоплати (вартість товару за курсом НБУ на дату передоплати). На дату відвантаження — у ПН ціна буде вже зазначена, виходячи з ціни з урахуванням валютних коливань. Тому РК не складаємо.

Бухоблік. Раз операцію розцінюємо як зміну ціни — тут мають бути ті ж правила обліку, що й при зміні ціни. Водночас трапляється позиція, що різницю, яка виникає при погашенні зобов’язання, слід визнавати іншими операційними доходами (Кт 719)/витратами (Дт 949). Ґрунтується вона на листі Мінфіну від 31.07.2009 р. № 31-34000-10-16/20869.

А ось П(С)БО 21 у цьому випадку не застосовують. Адже при первісному визнанні зобов’язання покупця виражене в гривні. Щоправда, податківці іноді наполягають на застосуванні П(С)БО 21 у цьому випадку (див. лист ДФСУ від 18.06.2018 р. № 18311/7/99-99-14-03-03-17).

У продавця. На дату відвантаження товару продавець відображає дохід від реалізації (Дт 361Кт 70). При цьому якщо договором передбачено загальне правило, що вартість товару перераховується на дату оплати, то:

— у разі попередньої оплати дохід показують у сумі оплачених коштів;

— якщо спочатку здійснюється відвантаження товару — до доходу потрапляє вартість товарів, зазначена в договорі (тобто без урахування впливу валютних коливань). При цьому за рекомендацією Мінфіну (див. вище), різницю, що виникає при погашенні зобов’язання, слід визнавати іншими операційними доходами/витратами (Дт 361 — Кт 719, Дт 719 — Кт 641/ПДВ/Дт 949 — Кт 361, Дт 641/ПДВ — Кт 361).

У покупця. Покупець при отриманні товарів зараховує їх на баланс за первісною вартістю (Дт 281 — Кт 631). При цьому якщо вартість товару перераховується на дату оплати, то:

— якщо договором передбачена попередня оплата товарів, — балансову вартість показують у сумі оплачених коштів;

— якщо договором передбачена оплата товарів після їх відвантаження, — балансову вартість формують виходячи з вартості товарів, зазначеної в договорі. Якщо дотримуватися рекомендації Мінфіну, різницю, що виникла у зв’язку зі зміною курсу, покупець відносить до складу інших операційних доходів/витрат у періоді оплати (Дт 631 — Кт 719 (з ПДВ), Дт 641/ПДВ — Кт 719 (методом «сторно»)/Дт 949 — Кт 631 (без ПДВ), Дт 644/1 — Кт 631, Дт 641/ПДВ — Кт 644/1).

фото автора У фокусі
Винокуров Дмитро ФОП: як не платити ЄСВ за 1 квартал 2021 року?...
78523 57
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам