Операція «декларація»: податок на прибуток — 2022. Нюанси заповнення
Нагадаємо, що переважній більшості платників податку на прибуток треба подавати «класичну» форму декларації (затверджену наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897) із урахуванням змін, унесених наказом від 04.06.2021 № 317. Це не останні зміни до форми «прибуткової» декларації, але останні, які треба врахувати при поданні звітності за 2021 рік.
«Шапка» декларації
У числі таких платників віднедавна й нерезиденти. Нове поле 7.1 «шапки» декларації присвячено зазначенню нерезидентами інформації про:
— постійне представництво нерезидента (у такому разі заповнюється комірка «Код ЄДРПОУ постійного представництва»). Зверніть увагу: у разі заповнення цього поля також проставляють відмітку про особливий статус у полі 10 «шапки» (комірка «постійного представництва нерезидента»);
Постійним представництвам нерезидентів присвоюють коди ЄДРПОУ.
— неакредитований відокремлений підрозділ, через який нерезидент здійснює діяльність в Україні. У цьому випадку заповнюють комірку «Ідентифікатор об’єкта оподаткування (за відсутності коду ЄДРПОУ)». У ній зазначають ідентифікатор об’єкта згідно з повідомленням за ф. № 20-ОПП про такий об’єкт оподаткування, раніше поданим до податкової.
В окремих комірках поля 7.1 також наводять дані про: (1) повне найменування постійного представництва (чи відокремленого підрозділу) нерезидента; (2) місцезнаходження постійного представництва (відокремленого підрозділу); (3) найменування податкової за місцем обліку постійного представництва (відокремленого підрозділу) нерезидента.
Зверніть увагу: якщо нерезидент має декілька представництв у різних регіонах України, то він повинен визначати оподатковуваний прибуток окремо за кожним таким представництвом і окремо складати та подавати «прибуткову» декларацію за неосновними місцями свого обліку — за місцезнаходженням таких постійних представництв. На такому порядку наполягає ДПСУ в листі від 27.09.2021 № 21953/7/99-00-21-02-01-07 (ср. ).
Поле «Наявність рішення»
Порядок його заповнення не зазнав змін. Але якщо ваше підприємство низькодохідне (річний дохід за 2021 рік не більше 40 млн грн), не випускайте його з уваги. Нагадаємо незмінну до цього дня логіку податківців. Навіть якщо платник був низькодоходним у минулих роках і вже ставив відмітку про незастосування різниць, він усе одно повинен щорічно (!) робити нову відмітку, а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» — зазначати номер і дату розпорядчого документа, на підставі якого прийнято таке рішення.
Таким чином, у декларації за 2021 рік це поле можуть заповнювати (якщо не хочуть застосовувати різниці):
1) новостворені низькодохідні платники;
2) низькодохідні платники, які вперше приймають рішення про відмову від різниць (якщо раніше вони рахували різниці добровільно);
3) низькодохідники, які щорічно підтверджують рішення про відмову від різниць (дублюють відмітку);
4) колишні єдиноподатники, які перейшли у 2021 році до прибутківців, якщо їхній дохід за період перебування на загальній системі не перевищив 40 млн грн;
5) ексвисокодохідники (з доходом за 2020 рік більше 40 млн грн, а за 2021 рік — не вище 40 млн грн), що повернулися до низькодохідників і прийняли рішення різниці не рахувати.
При цьому жодних уточнюючих декларацій за I квартал, півріччя та три квартали (коли різниці рахувалися) таким платникам подавати не треба. Достатньо з річною декларацією подати доповнення-пояснення довільної форми згідно з п. 46.4 ПКУ та поставити в річній декларації відмітку про відмову від різниць (підкатегорія 102.12 ЗІР).
Додаток ПН
Нагадаємо, цей додаток подають особи (не обов’язково платники податку на прибуток), що виплачували у 2021 році доходи з джерелом походження з України на користь нерезидентів-юросіб.
Точніше, не лише юросіб ☺. Уточнення в цей додаток стосується саме утворень без статусу юрособи. До рядка «Відмітка про відсутність статусу юридичної особи» «шапки» цього додатка додали виноску, яка свідчить, що відмітку в цьому рядку слід робити в тому випадку, якщо нерезидент є утворенням без статусу юрособи відповідно до законодавства іноземної держави (території). Причому така інформація зазначається на підставі контракту/договору, реєстраційних даних нерезидента тощо.
Але інша зміна до цього додатка все ж важливіша. «Шапку» додатка доповнено позицією про інформацію щодо нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) одержувачем (власником) доходу з джерелом походження з України в разі застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) одержувач (власник) такого доходу.
Власне, цей блок аналогічний за своєю суттю до того, який і раніше був у «шапці» додатка ПН та містив дані про інших (звичайних) нерезидентів — одержувачів доходів.
Зазначена інформація складається з: повного найменування нерезидента, назви країни його резиденції, його місцезнаходження, коду в країні резиденції, коду країни резиденції, відмітки про відсутність статусу юрособи, реєстраційних даних нерезидента, відмітки про наявність офшорного статусу.
Додаток РІ
Цьому додатку традиційно перепадає ☺ найбільше. Але цього разу зміни не такі істотні, як це іноді буває. Дивіться далі:
Нові та змінені рядки додатка РІ
| № рядка |
Назва рядка |
Пункт/підпункт ПКУ |
Примітка |
| 3.1.14 |
Сума витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ |
Рядок з таким номером раніше в додатку був. Але він стосувався іншої різниці, скасованої з 01.01.2021 |
|
| 3.2.6 |
Сума бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ |
Новий рядок! Його, як і попередній, заповнюють одержувачі бюджетних грантів |
|
| 4.2.22 |
Сума отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ |
Нові різниці, які передбачають зменшення фінрезультату до оподаткування, з’явилися завдяки Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків…» від 04.12.2020 № 1072-IX. Важливо: оскільки обидві різниці передбачені Перехідними положеннями ПКУ, заповнювати інформацію про них зобов’язані не лише високодохідні, але й низькодохідні платники податку на прибуток. Звичайно, тільки за наявності на те підстав |
|
| 4.2.23 |
Сума списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 23 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 24 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ |
Додаток АМ
Цей додаток, нагадаємо, заповнюють і подають тільки ті платники податку на прибуток, які застосовують різниці згідно зі ст. 138 ПКУ, що стосуються основних засобів.
Увага: додаток треба заповнювати та подавати навіть у тому випадку, якщо сума амортизації, розрахована за правилами бухобліку, повністю відповідає сумі амортизації, розрахованої за правилами податкового обліку (наведеними в ст. 138 ПКУ).
У цьому додатку з’явився новий рядок КП «Капіталізовані проценти, включені до собівартості необоротних активів (підпункт 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України)». Він потрібен для розрахунку різниці, на яку збільшується фінрезультат до оподаткування згідно з п. 140.2 ПКУ.
У цьому рядку слід відображати інформацію про капіталізовані проценти, що підлягають включенню в собівартість необоротного активу згідно з НП(С)БО або МСФЗ. Нагадаємо: платників податку зобов’язали вести окремий облік таких процентів ще в межах «запізнілої» податкової реформи — 2020.
На цьому поки все! Детальніше прочитати про порядкове заповнення декларації ви також можете в матеріалі «Прибуткова» декларація: заповнення» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 5), який залишається, за великим рахунком, актуальним.
Блоги 
