Бухгалтерська довідка: форма та випадки оформлення
Із цієї статті ви дізнаєтеся:
• у яких випадках доцільно складати бухгалтерську довідку;
• за якою формою складати цей документ.
Форма бухгалтерської довідки
Форму цього документа можна знайти в Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. № 356 (далі – Методрекомендації № 356) та Методичних рекомендаціях щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 04.06.09 р. № 390 (далі – Методрекомендації № 390).
Проте в затверджених формах немає одного з обов’язкових реквізитів – назви підприємства, від імені якого вона складається. Тому бухгалтеру слід подбати, щоб довідку було складено з дотриманням усіх вимог до первинного документа відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Випадки застосування бухгалтерської довідки
1. Виправлення помилок. Зокрема, потреба в оформленні бухгалтерської довідки виникає під час виправлення помилок в бухобліку та фінзвітності поточного та минулих звітних періодів методом «червоного сторно» та/або шляхом відображення додаткових проведень.
Приклад
У ФГ «Журавлик» у лютому 2017 року на підставі бухгалтерської довідки було донараховано амортизацію обладнання – термопринтера РРD-2563 за 2016 рік, тобто було виправлено помилку, допущену у фінансовій звітності за 2016 рік.
Щоб виправити таку помилку, потрібно скласти бухгалтерську довідку (див. зразок у кінці консультації).
2. Документування господарських операцій, для яких не встановлено форми первинного документа. Бухгалтерською довідкою можуть оформлюватися чимало господарських операцій, серед яких можна виділити такі:
• розрахунок індексу переоцінки необоротних активів і суми уцінки (дооцінки) (п. 16–20 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 19–23 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»);
• розрахунок розподілу сум дооцінки при вибутті раніше переоцінюваних об'єктів необоротних активів (п. 21 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 24 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»);
• розрахунок транспортно-заготівельних витрат і торгової націнки згідно з П(С)БО 9 «Запаси»;
• розрахунок вартості вибуття запасів з використанням методів середньозваженої собівартості, нормативних витрат, ціни продажу (п. 16, 18, 19, 21, 22 П(С)БО 9 «Запаси»);
• розподіл загальновиробничих витрат відповідно до П(С)БО 16 «Витрати»;
• розрахунок резерву сумнівних боргів та забезпечень майбутніх витрат і платежів (П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»);
• розрахунок відсотків за кредитно-депозитними операціями;
• розрахунок витрат і доходів майбутніх періодів;
• закриття сальдо операційних рахунків класів 7, 8 та 9, а також перенесення фінрезультату на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»;
• зарахування авансів за субрахунками 371 «Розрахунки за виданими авансами» та 681 «Розрахунки за авансами одержаними»;
• перекласифікація довгострокової заборгованості в короткострокову тощо.
У всіх наведених випадках методика та правила складання бухдовідки будуть однаковими. При цьому змістовне наповнення цього документа міститиме, зокрема, такі відомості:
• характеристики об'єкта (обсяг, вартість, строки користування/розрахунків тощо);
• метод розрахунків;
• алгоритм розрахунків;
• кореспонденція рахунків, якою відображається в бухобліку відповідна операція;
• підписи працівника, який склав бухдовідку, і головного бухгалтера, котрий її перевірив.
3. Для визнання витрат у періоді отримання доходу, для одержання якого вони здійснені, або їх фактичного понесення, у разі якщо на момент складання фінансової звітності від контрагента не отримано необхідних первинних документів (лист Мінфіну від 22.04.16 р. № 31-11410-06-5/11705).
4. Під час обліку розрахунків за ПДВ. Зокрема, відповідно до п. 201.11 Податкового кодексу (далі – ПК) однією з підстав для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є бухгалтерська довідка, складена з дотриманням вимог п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПК.
При цьому слід звернути увагу на два важливих моменти, які виділяють контролери в листі МГУ ДФС від 14.12.15 р. № 26974/10/28-10-06-11, а саме:
• бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПК, які є підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту, і містити вичерпний їх перелік;
• у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів із дати складення податкової накладної (п. 198.6 ПК).
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)