Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


27.03.17
24083 26 Друкувати

Кому потрібен РРО

Діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тісно пов’язана з таким поняттям, як реєстратори розрахункових операцій. Про нові віяння із законодавчих «нив» у бік РРО цього року ви вже могли дізнатися з наших попередніх номерів. Сьогодні ж усю актуальну інформацію про РРО ми звели воєдино і представили в цьому спецвипуску. Зокрема, ми розповімо, чи потрапляєте ви до категорії РРО-зобов’язаних або ця повинність обминула вас. Зобов’язаним застосовувати у своїй діяльності РРО ми допоможемо обрати касовий апарат потрібної моделі, розповімо, як його зареєструвати і підготувати до використання. Також у цьому номері будуть розглянуті всі нюанси використання РРО. Поговоримо ми тут і про головних «подружок» РРО — КОРО і РК, зокрема про порядок їх реєстрації, ведення та зберігання. Крім того, ознайомимо вас із платіжними терміналами і, звичайно ж, попередимо про відповідальність.

Одне з першочергових питань для кожного суб’єкта господарювання, який планує розпочати діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та/або послуг: чи зобов’язаний він використовувати для розрахунків у такій діяльності реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО)? Багатьом цього не уникнути. І їх перелік останнім часом зростає, оскільки законодавці не втомлюються підганяти під категорію РРО-«зобов’язаних» усе нових і нових суб’єктів підприємництва. Ось і з 01.01.2017 р. до списку тих, хто повинен застосовувати РРО, додалися новачки.

Кого ж закон на сьогодні зобов’язує обзавестися РРО, а кого ця доля поки що оминула? Про це ви дізнаєтеся прямо зараз.

1.1. РРО-«зобов’язані»

Розпочнемо з тих, кому пощастило менше, тобто з тих, кого законодавець зобов’язує використовувати РРО. Перелік РРО-«зобов’язаних» наведений у ст. 3 Закону про РРО. Так,застосовувати РРО повинні суб’єкти господарювання*, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, а також операції з приймання готівки для її подальшого переказу.

* У ст. 3 Закону про РРО як РРО-«зобов’язані» згадані тільки суб’єкти господарювання, проте з 01.01.2017 р. використовувати РРО мають і деякі фізичні особи (про це див. на с. 7). Проте акцентувати увагу в цьому номері ми будемо саме на суб’єктах господарювання.

І тут не обійтися без «препарування» поняття «розрахункова операція».

Згідно з абзацом четвертим ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу). У разі застосування банківської платіжної картки розрахунковою операцією вважають оформлення відповідного розрахункового документа про оплату у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів про перерахування коштів у банк покупця.

Наведемо основні тези, що визначають необхідність використання РРО при здійсненні розрахункових операцій.

1. РРО застосовують тільки при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, а також при здійсненні операцій з приймання готівкових коштів для їх подальшого переказу.

У разі здійснення позареалізаційних операцій РРО не застосовують (див. роз’яснення, наведене в категорії 109.03 БЗ*)

* База знань, розміщена на офіційному сайті ДФСУ: http://zir.sfs.gov.ua.

Нагадаємо: до позареалізаційних операцій, зокрема, відносяться: погашення заборгованості за позиками, безоплатне одержання коштів, відшкодування матеріальних збитків, отримання роялті, повернення невикористаних підзвітних сум та ін. ( п. 1.2 Положення № 637).

Водночас фіскали наполягають на тому, що такі позареалізаційні у розумінні Положення № 637операції, як отримання орендних платежів і плати за передані корпоративні права, треба проводити через РРО (див. консультації в категоріях 109.02 і 109.03 БЗ).

2. У загальному випадку обов’язок з використання РРО стосується тільки суб’єктів господарювання. Проте в окремих випадках під такий обов’язок підпадають і звичайні фізичні особи (див. с. 7).

3. Застосування РРО поширюється як на готівкові розрахунки, так і на розрахунки у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Але! Якщо суб’єкт господарювання здійснює розрахунки у безготівковій формі через банківські установи (без використання карток), застосовувати РРО йому не потрібно (див. роз’яснення фіскалів, наведене в категорії 109.03 БЗ).

Важливо! РРО має бути на кожному місці проведення розрахунків.

А що вважати місцем проведення розрахунків

Про це чітко говорить ст. 2 Закону про РРО. Так, місцем проведення розрахунків є:

— місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) і зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти;

— місце отримання покупцем заздалегідь оплачених товарів (послуг) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Таким чином, якщо в одному приміщенні є декілька місць проведення розрахунків, то на кожному такому місці має бути окремий РРО.

1.2. РРО-«помилувані»

Тепер поговоримо про тих, до кого РРО-повинність поки що не дісталася. Само собою, не зобов’язані застосовувати РРО суб’єкти господарювання, що здійснюють операції, не пов’язані з реалізацією товарів або послуг і прийманням готівки для її подальшого переказу. Це випливає безпосередньо зі ст. 3 Закону про РРО. Інших щасливчиків наведено в ст. 9 і 10 цього ж Закону. При цьому суб’єкти господарювання з Переліку № 1336, на який посилається ст. 10 Закону про РРО, повинні застосовувати розрахункові книжки (далі — РК) і книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО). А ось РРО-«помилуваних» із ст. 9 Закону про РРО навіть і цей обов’язок оминув. З них ми і почнемо.

Коли можна не використовувати РРО і РК

Як ми вже говорили, усі випадки, коли можна обійтися без застосування РРО і РК, наведені в ст. 9 Закону про РРО. Давайте на них подивимося в табл. 1.1 на с. 5, а потім поговоримо про деякі з них більш предметно.

Таблиця 1.1. Випадки, коли можна не застосовувати РРО і РК

№ з/п

Випадки, що не вимагають застосування РРО і РК

Норма Закону про РРО

1

Торгівля продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів (далі — ТСПТ), що підлягають гарантійному ремонту*) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, у разі проведення розрахунків у їх касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку**

П. 1 ст. 9

* Про цей виняток див. на с. 7.

** Детальніше про вказане звільнення див. на с. 7.

2

Проведення усіх банківських операцій, крім операцій:

— з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;

— комерційних агентів банків і небанківських фінансових установ з приймання готівки для її подальшого переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі — ПТКС)*, за винятком ПТКС, які дають можливість користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів

П. 2 ст. 9

* Таким чином, при здійсненні оплати товарів (послуг) з використанням ПТКС суб’єкт господарювання зобов’язаний видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний чек) (див. листи ДФСУ від 10.02.2015 р. № 4315/7/99-99-22-07-03-17 і від 19.11.2015 р. № 42704/7/99-99-22-07-03-17). Детальніше про використання ПТКС див. у журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 65, с. 24.

3

Продаж проїзних і перевізних документів на:

— залізничному транспорті (окрім приміського) з оформленням розрахункових і звітних документів;

— авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів;

— автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером і номінальною вартістю

П. 4 ст. 9

4

Продаж білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється Держказначейством в режимі реального часу

5

Продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів

6

Продаж товарів (окрім ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту) і надання послуг фізособами-підприємцями (далі — ФОП), які відповідно до ПКУ належать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО*

П. 6 ст. 9

* Платники єдиного податку, що не застосовують РРО, наведені в п. 296.10 ПКУ. Про них читайте на с. 9.

7

Здійснення фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (окрім ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту) за готівкові кошти на ринках

П. 9 ст. 9

8

Продаж в кіосках, з лотків і розносок газет, журналів і інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати*

П. 10 ст. 9

* Це звільнення стосується тільки тих суб’єктів господарювання, у яких питома вага вказаної продукції становить понад 50 % загального товарообігу, і за умови, що у продажу відсутні алкогольні напої, підакцизні непродовольчі товари і ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту (див. с. 7).

9

Продаж жетонів і проїзних квитків у касах метрополітену

П. 10 ст. 9

10

Продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів

П. 11 ст. 9

11

Продаж страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу

12

Продаж товарів (надання послуг), якщо в місці отримання таких товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюють (оптова торгівля тощо)

П. 12 ст. 9

Зверніть увагу: на думку фіскалів, не зобов’язані застосовувати РРО і РК також фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Так, у ст. 9 Закону про РРО про це прямо не сказано. Але водночас преамбула до цього Закону дозволяє встановлювати норми про незастосування РРО в ПКУ. У свою чергу, ст. 178 цього Кодексу, що визначає порядок оподаткування фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не зобов’язує таких платників податків застосовувати РРО при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків. На підставі таких аргументів висновок про незастосування РРО і РК незалежними професіоналами податківці зробили у своєму роз’ясненні, приведеному в категорії 109.03 БЗ.

А як же тоді підтвердити факт виконання роботи (надання послуги) незалежними професіоналами? Тут складнощів немає. Така особа повинна просто видати клієнтові на його вимогу складений у довільній формі документ, що підтверджує факт наданої послуги або виконаної роботи. Так податківці говорили вже у своєму іншому роз’ясненні, розміщеному в категорії 109.03 БЗ*.

* У зв’язку з тим, що Законом № 1791 було трохи підкориговано поняття «незалежна професійна діяльність», використовуване в цьому роз’ясненні, його перевели в розряд нечинних. Проте його суть, вважаємо, актуальна і на сьогодні.

Водночас нагадаємо: з практики, що склалася в нашій країні, як осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, органи фіскальної служби беруть на облік не усіх перерахованих у п.п. 14.1.226 ПКУ професіоналів, а тільки нотаріусів, адвокатів, судових експертів і арбітражних керуючих. Узяття на облік інших категорій незалежних професіоналів здійснюють у разі їх реєстрації як ФОП (див. лист ДПАУ від 14.02.2011 р. № 1956/5/29-2016 і п.п. 1 п. 6.7 Порядку № 1588). Тобто на них згадані консультації податківців не поширюються.

Стосовно усіх випадків звільнення від використання РРО відзначимо наступне. Особи, звільнені від використання РРО згідно зі ст. 9 Закону про РРО, мають право застосовувати власні РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи ( ч. 3 ст. 13 Закону про РРО).

І ще один важливий момент! Якщо суб’єкт господарювання не застосовує РРО, він зобов’язаний видати покупцеві товарів/послуг на його вимогу чек, накладну або інший письмовий документ, що свідчить про перехід права власності на них ( п. 15 ст. 3 Закону про РРО). Це відповідає вимогамЗакону № 1023.

Окремі положення з табл. 1.1 вимагають особливої уваги. Розглянемо їх.

Продаж технічно складних побутових товарів

Головною новацією-2017 у частині використання РРО стала необхідність проведення через РРО операцій із продажу ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту. Таким чином, як ви могли помітити в табл. 1.1 на с. 5, деякі РРО-«помилувані», вказані у ст. 9 Закону про РРО, у разі реалізації таких товарів втрачають свій РРО-імунітет.

Що це за товари

За пошуком визначення поняття «технічно складні побутові товари» ст. 2 Закону про РРО направляє нас доЗакону № 1023. Згідно з п. 251 ст. 1 цього Закону ними є непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування тощо), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк. Але хотілося б більше конкретики, чи не так? І вона буде!

Закон № 1791 зобов’язав КМУ до кінця березня затвердити перелік груп ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО. Проект відповідної постанови вже оприлюднено на сайті Мінекономрозвитку. Планується, що вона набере чинності з першого числа кварталу, що настає за кварталом її опублікування.

Варто відмітити, що перелік ТСПТ, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, можна було знайти і раніше у додатку 1 до Порядку № 506. Проте розроблявся він під не існуючий на сьогодні податковоприбутковий п.п. 140.1.4 ПКУ. Тому для РРО-змін у частині ТСПТ не годиться.

Важливо! До тих пір, поки новий перелік ТСПТ не з’явиться, норми в частині необхідності застосування РРО при здійсненні операцій із продажу ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, не працюють. Отже, штрафів за продаж ТСПТ без РРО в цей період не буде.

Узагальнимо, хто ж із РРО-«помилуваних», наведених у табл. 1.1 на с. 5, у разі реалізації ними ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, повинен буде після затвердження КМУ переліку таких товарів використовувати РРО. Це:

1) підприємства, установи і організації усіх форм власності, які здійснюють торгівлю продукцією власного виробництва і не є підприємствами торгівлі або громадського харчування;

2) ФОП-єдиноподатники, які відповідно до абзаців першого — третього п. 296.10 ПКУвідносяться до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО;

3) громадяни-фізособи, що здійснюють торгівлю за готівку на ринках;

4) суб’єкти господарювання, що здійснюють продаж в кіосках, з лотків і розносок газет, журналів і інших видань, листівок, конвертів і знаків поштової оплати при питомій вазі такої продукції більше 50 % загального товарообігу.

Тобто торгувати таким особам ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, без РРО буде не можна. Інакше — штраф. Яким саме розміром штрафу карається таке правопорушення, ви можете дізнатися з розділу 8 (див. с. 79).

Торгівля продукцією власного виробництва

Для того, щоб підприємство мало право не використовувати РРО на підставі п. 1 ст. 9 Закону про РРО, мають бути виконані такі умови:

1) підприємство торгує продукцією власного виробництва;

2) воно не продає ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту (див. вище);

3) воно не є підприємством торгівлі або громадського харчування;

4) розрахунки здійснюються в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

У розумінні фіскалів продукція власного виробництва — це продукція, яку підприємство само виробляє і реалізує в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили. Роз’яснення такого змісту можна знайти в категорії 109.03 БЗ*, а також в окремих листах податківців, зокрема в листі ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572.

* У зв’язку з набранням чинності Законом № 1791 вказане роз’яснення було переведено до складу недіючих, проте вважаємо, що в частині визначення продукції власного виробництва думка фіскалів не змінилася.

Але тут виникає нове запитання: що вважати єдиним технологічним процесом? Фіскали про це мовчать. У той же час Мінпромполітики говорить, що законодавством таке поняття не визначене (див. лист від 01.10.2007 р. № 24/5-4-295). Вторить йому і Мінекономіки в листі від 02.10.2007 р. № 91-28/296.

Спробував прояснити ситуацію Держкомпідприємництва в листі від 13.11.2009 р. № 14014. У ньому сказано: якщо суб’єкт господарювання здійснює свою діяльність у сфері виробництва, в результаті якого продукція виробляється і реалізується ним самостійно в повному технологічному циклі, то він підпадає під РРО-звільнення. У свою чергу, під повним технологічним циклом виробництва розуміють сукупність приміщень, технологічного і іншого устаткування, відповідних технологічних процесів, які забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачеві, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади. Аналогічні міркування про продукцію власного виробництва висловив і Мін’юст у листі від 15.05.2015 р. № 490-0-2-15/8.1.

Тепер про те, як довести, що суб’єкт господарювання не належить до підприємств торгівлі та громадського харчування. Із цього приводу фіскали потрудилися дати роз’яснення в категорії 109.01 БЗ. На їх думку, суб’єкт господарювання є підприємством торгівлі або громадського харчування, якщо торгівля або громадське харчування визначені в його статуті основним видом діяльності і здійснення діяльності відповідає вимогам Порядку № 833.

Але в цьому роз’ясненні не все гладко. Річ у тім, що, як правило, підприємства в статуті вказують усі можливі види діяльності. І далеко не завжди в ньому визначено основний вид. Тому, на наш погляд, орієнтуватися слід не стільки на статут, скільки на відомості, внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР).

Які види діяльності можуть свідчити про те, що підприємство займається торгівлею або громадським харчуванням

Згідно з КВЕД-2010 їм відповідають коди з розділів 45 — 47 секції G «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів» і з розділу 56 секції I «Тимчасове розміщування й організація харчування».

Безумовно, найбезпечнішим варіантом буде повна відсутність в ЄДР згадок про наведені види діяльності. Але раз уже податківці підійшли до цього питання ліберально і орієнтуються на основний вид діяльності, то підтвердити його можна, пред’явивши перевіряючим виписку або витяг з ЄДР.

Згідно з даними з ЄДР основним видом діяльності підприємства є торгівля або громадське харчування? Тоді застосовуємо РРО. В іншому випадку — при торгівлі продукцією власного виробництва РРО можна не використовувати.

Ну і, звичайно, не забувайте про останню умову, передбачену п. 1 ст. 9 Закону про РРО. Розрахунки повинні здійснюватися тільки в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій. Якщо ж суб’єкт господарювання реалізує продукцію власного виробництва не через касу (наприклад, через фірмовий магазин), то без РРО не обійтися.

Продаж товарів (надання послуг) ФОП-єдиноподатниками

Як свідчить п. 6 ст. 9 Закону про РРО, при продажу товарів (наданні послуг) РРО можуть не застосовувати ФОП, що відповідно до ПКУ відносяться до груп платників єдиного податку (далі — ЄП), які не використовують РРО. Не стосується це тільки випадку, коли ФОП-єдиноподатник реалізує ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту. У такій ситуації використання РРО обов’язкове.

Про РРО-зобов’язуюче виключення, що стосується реалізації ТСПТ, ми вже говорили (див. с. 7). Тепер же з’ясуємо, що це за групи ФОП-єдиноподатників, які можуть не використовувати РРО за умови нереалізації ними ТСПТ. Для цього звернемося до ПКУ.

Згідно з п. 296.10 цього Кодексу не застосовувати РРО мають право ФОП, які є платниками ЄП:

— групи 1;

— групи 2 або 3 і обсяг їх доходу впродовж календарного року не перевищує 1 млн грн.При цьому здійснюваний такими єдиноподатниками вид діяльності (звичайно, у рамках, їм дозволених) значення не має.

У розрахунку граничного обсягу доходу беруть участь усі види доходів, отримані платником ЄП від здійснення ним підприємницької діяльності впродовж календарного року (п. 2 Порядку № 439). «Громадянські» доходи ФОП враховувати, звісно, не потрібно.

Крім того, пам’ятайте: в розрахунок доходу беруть усі надходження, як готівкові, так і безготівкові, а також доходи в матеріальній і нематеріальній формах.

Детальніше про визначення мільйонного критерію див. у журналі «Податки і бухгалтерський облік», 2015, № 65, с. 4.

Якщо дохід ФОП-єдиноподатника групи 2 або 3 в календарному році перевищить мільйонну межу, то застосування РРО для нього стане обов’язковим

При цьому почати застосовувати РРО йому потрібно з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення ( абзац третій п. 296.10 ПКУ).

Причому врахуйте: раз перевищивши мільйонний критерій, єдиноподатник зобов’язаний буде застосовувати РРО в усіх подальших податкових періодах впродовж його реєстрації як платника ЄП. І подальше зниження обсягів доходу від РРО його не врятує.

Уникнути РРО-повинності він зможе тільки у тому випадку, коли абсолютно усі розрахунки здійснюватиме виключно у безготівковій формі. Крім того, якщо діяльність ФОП на ЄП групи 2 або 3 підпадає під норми «звільняючої» ст. 9 Закону про РРО, то йому теж можна не замислюватися про купівлю касового апарата. А якщо вид його діяльності наведено у Переліку № 1336, то готівкові розрахунки можна проводити за допомогою РК і КОРО (детальніше див. на с. 10).

Окремо варто зупинитися на ФОП-єдиноподатниках, які збираються торгувати пивом уроздріб. Як відомо, таку можливість їм надає п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ. Цим єдиноподатникам слід мати на увазі, що РРО-звільнення, встановлене п. 6 ст. 9 Закону про РРО, на них не поширюється. Пояснимо чому.

З 1 липня 2015 року пиво отримало статус алкогольного напою. Тобто щоб продавати його уроздріб, підприємцю-єдиноподатнику треба отримати відповідну ліцензію ( ч. 13 ст. 15 Закону № 481). У свою чергу, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пивом потрібна наявність РРО або КОРО ( ч. 25 ст. 15 Закону № 481). Отже, законна роздрібна торгівля пивом без наявності у ФОП-єдиноподатника РРО або КОРО неможлива.

Причому наявність РРО обов’язкова, якщо ФОП-єдиноподатник здійснює торгівлю пивом на розлив. І тут не має значення розмір річного доходу такого підприємця (див. консультацію фіскалів у категорії 109.03 БЗ). А ось при торгівлі пивом у пляшках і бляшанках (за відсутності продажу інших підакцизних товарів*) замість РРО підприємці-єдиноподатники мають право використовувати РК і КОРО. Таку можливість їм надають ст. 10 Закону про РРО і Перелік № 1336 (детальніше див. табл. 1.2).

* Нагадаємо: згідно з п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ, окрім пива, ФОП-єдиноподатникам дозволено продавати уроздріб такі підакцизні товари, як паливно-мастильні матеріали в ємностях до 20 л і столові вина.

Зверніть увагу: звільнення, встановлене п. 6 ст. 9 Закону про РРО, діє тільки для фізичних осіб — платників ЄП. Відповідно на єдиноподатників-юросіб ця пільга не поширюється.

ФОП-загальносистемники від обов’язку застосовувати РРО також не звільнені

Звісно, якщо їх діяльність не підпадає під інші «звільняючі» пункти ст. 9 Закону про РРО (див. табл. 1.1 на с. 5). Крім того, у разі здійснення підприємцями-загальносистемниками видів діяльності, перерахованих у Переліку № 1336 (див. табл. 1.2), вони можуть не застосовувати РРО, але зобов’язані використовувати РК. Про це говорили і податківці в роз’ясненні, наведеному в категорії 109.02 БЗ.

Коли можна не застосовувати РРО, але треба використовувати РК

Відповідно до ст. 10 Закону про РРО КМУ визначає перелік видів діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, при здійсненні яких розрахункові операції дозволяється проводити без РРО, але з використанням РК і КОРО**.

** Про застосування РК і КОРО див. у розділі 6 на с. 58.

Такі випадки вказано в Переліку № 1336 (див. табл. 1.2). При цьому п. 2 постанови № 1336 для деяких із них встановлює граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, до досягнення якого застосовувати РРО не обов’язково (за умови використання РК і КОРО). Якщо суб’єкт господарювання перевищив таку межу, він зобов’язаний здійснювати розрахунки з використанням РРО.

Таблиця 1.2. Застосування РК і КОРО замість РРО

№ з/п

Вид діяльності

Норма Переліку № 1336

Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій

1

Роздрібна торгівля продовольчими товарами і пивом в пляшках і бляшанках (за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів), яка здійснюється ФОП-єдиноподатниками

П. 1

На нашу думку, не застосовувати РРО у такому випадку підприємець на ЄП має право і після перевищення обсягом доходу межі в 1 млн грн. Адже ст. 10 Закону про РРО і Перелік № 1336 не передбачають якихось обмежень для цього показника. Проте податківці вважають інакше. Вони не перестають стверджувати: усі підприємці-єдиноподатники (незалежно від виду діяльності) повинні застосовувати РРО, якщо їх річний дохід перевищує 1 млн грн. (див. листи ДФС у м. Києві від 22.10.2015 р. № 3153/С/26-15-17-04-14 та ДФСУ від 03.06.2016 р. № 5984/Б/99-99-22-07-03-14). Детальніше з цим питанням ви можете ознайомитися в журналі«Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 100, с. 31; 2016, № 54, с. 40.

2

Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень

П. 2

200 тис. грн.*

3

Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу)

П. 3

200 тис. грн.*

4

Роздрібна торгівля і громадське харчування на території села підприємствами споживчої кооперації і сільгоспвиробниками, що використовують продукцію власного виробництва

П. 4

75 тис. грн.**

5

Продаж страв і безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС і УТОГ

П. 5

200 тис. грн.*

6

Роздрібна торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих в межах сіл

П. 6

200 тис. грн.*

7

Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами і надання медичних і ветеринарних послуг на території села

П. 7

75 тис. грн.**

8

Продаж товарів (за Переліком № 590) і надання послуг поштовими відділеннями і пунктами зв’язку в селах

П. 8

9

Продаж газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв’язку, якщо питома вага такої продукції складає більше 50 % загального товарообігу і відсутній продаж алкогольних напоїв і підакцизних непродовольчих товарів

П. 9

10

Продаж квитків у кіосках і салонах транспортних засобів для проїзду в міському, приміському і міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті, на морських і річкових суднах

П. 10

11

Продаж в кіосках телефонних карток, які застосовуються в таксофонних мережах

12

Надання побутових послуг:

— на території села;

— удома у замовника з ремонту і встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими і людьми похилого віку, фотографування, дрібного ремонту квартир за переліком робіт, що встановлюється Мінекономіки і ДФСУ, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення меблів, килимів та інших килимових виробів (за умови проведення розрахунків на місці надання послуг);

— з ремонту взуття, швейних і трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, радіоелектронної апаратури, побутових машин і приладів, металевих виробів і хімічного чищення структурними підрозділами підприємств і суб’єктами підприємницької діяльності з 1 або 2 працюючими

П. 11

13

Надання послуг бібліотеками

П. 13

200 тис. грн.*

14

Продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики і надання обрядових послуг релігійними організаціями

П. 14

200 тис. грн.*

15

Продаж товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті за Переліком № 105, а на повітряних суднах, задіяних у міжнародних повітряних сполученнях, — також продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів

П. 15

16

Послуги носильників з доставлення багажу пасажирів на вокзалах і в портах

П. 16

200 тис. грн.*

17

Роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл і селищ міського типу

П. 17

200 тис. грн.*

18

Реалізація білетів державних лотерей, крім продажу цих білетів через електронну систему прийому ставок, що контролюються в режимі реального часу Держказначейством

П. 18

19

Приймання від населення вторинної сировини (окрім металобрухту)

П. 19

20

Страхування майнових і особистих ризиків фізичних осіб, що проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена картка»)

П. 20

21

Надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовників

П. 21

22

Торгівля, громадське харчування і надання послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким наданий статус гірських

П. 22

200 тис. грн.*

23

Медичні послуги, що надаються виїзними бригадами, і медичне обслуговування вдома у замовника

П. 23

200 тис. грн.*

24

Послуги з організації прийому і обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які здійснюються у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також туристичні та екскурсійні послуги за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності

П. 24

25

Надання послуг:

— з видачі дозволів на вилов риби і полювання;

— з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача

П. 25

26

Продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок і ручних візків у театрально-видовищних і спортивних закладах

П. 26

27

Приймання від населення і реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників

П. 27

200 тис. грн.*

* 200-тисячний граничний розмір річного об’єму розрахункових операцій застосовують з розрахунку на одного суб’єкта господарської діяльності.

** 75-тисячний граничний розмір річного обороту застосовують з розрахунку на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів/надання послуг).

Майте на увазі: при перевищенні граничного розміру річного об’єму розрахункових операцій суб’єкти господарювання впродовж місяця з дати перевищення повинні перейти на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО (п. 2 додатка до постанови КМУ від 07.02.2001 р. № 121).

Проте виникає запитання: який період брати при визначенні річного обсягу розрахункових операцій — календарний рік або період за попередні 12 місяців? Податківці, як правило, наполягають на тому, що обсяг розрахункових операцій не повинен перевищувати граничного розміру (75 або 200 тис. грн.) упродовж будь-якого періоду, що становить 12 місяців (див., зокрема, лист ДПАУ від 23.12.2004 р. № 11643/6/23-2119).

Водночас суди досить часто (хоча і не завжди!) стверджують, що орієнтуватися слід накалендарний рік (з 1 січня по 31 грудня), а не на будь-який період, що становить 12 місяців. Такий висновок ви можете побачити в ухвалах ВАСУ від 23.07.2015 р. у справі № 2а-6526/08, від 26.05.2016 р. у справі № 0670/1576/12, постановах ВСУ від 15.04.2013 р. у справі № 21-94а13 і від 06.11.2013 р. у справі № 21-372а13.

Таким чином, якщо ви не хочете вплутуватися в судові спори, візьміть до уваги точку зору податківців. Якщо ж за будь-які 12 місяців обсяг розрахункових операцій перевищив встановлену межу в 75 або 200 тис. грн., а ви не почали застосовувати РРО, то у вас є шанси відбитися від штрафних санкцій в судовому порядку, якщо при цьому за календарний рік такого перевищення не було.

1.3. Використання РРО інтернет-магазинами

Ось уже третій рік, як законодавство зобов’язало інтернет-магазини нарівні з усіма застосовувати РРО під час здійснення ними розрахункових операцій*. При цьому питань, що стосуються використання РРО при продажу товарів в мережі Інтернет, як і раніше, багато. Давайте спробуємо розібратися в цій непростій темі.

* Визначення розрахункової операції наведене на с. 3.

Варто зауважити, що при інтернет-торгівлі отримання плати за продані товари зазвичай відбувається не за місцем їх реалізації. Та й оплата із застосуванням банківської платіжної картки має свої особливості. Тобто формально не кожен випадок здійснення розрахунків в інтернет-торгівлі підпадає під визначення розрахункової операції в розумінні Закону про РРО. Проте норми Закону про РРО говорять, що

застосовувати РРО при здійсненні розрахунків в інтернет-торгівлі треба у звичайному порядку

Це випливає з п. 2 ст. 3 Закону про РРО. Вказана норма зобов’язує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (зокрема, із застосуванням платіжних карток), в обов’язковому порядку видавати особі, яка отримує або повертає товар (отримує послугу або відмовляється від неї), включаючи ті замовлення, оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Таким чином, якщо замовлення або оплата товарів/послуг здійснюється з використанням мережі Інтернет, то потрібний РРО! Проте в окремих випадках інтернет-магазинам можна уникнути РРО-повинності. Про це — далі.

Коли РРО інтернет-магазину не потрібний

Передусім, уникнути необхідності застосування РРО суб’єкти інтернет-торгівлі можуть у разі здійснення покупцями оплати через банківські установи. Це підтверджують і фіскали, зокрема, влисті ГУ ДФС у Рівненській області від 09.02.2016 р. № 17/14з/17-00-17-01. До таких випадків відносяться:

1) перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток;

2) внесення покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця через касу банку;

3) перерахування сторонньою службою доставки, поштового зв’язку або транспортної експедиції грошових коштів, отриманих від покупця, на поточний рахунок продавця;

4) здійснення покупцем оплати з використанням платіжної картки не через сайт інтернет-магазину. Тут мається на увазі випадок, коли безпосередньо на сайті інтернет-магазину немає кнопки «Сплатити» і покупець здійснює оплату, звертаючись до послуг інтернет-банкінгу, або йде зі своєю карткою у банк і там переводить гроші з неї в оплату замовленого товару (послуги) на підставі виписаного продавцем рахунка-фактури.

Тут ви можете заперечити: розрахунки у безготівковій формі з використанням платіжних карток вимагають застосування РРО згідно зі ст. 3 Закону про РРО. Проте, на нашу думку, платіж карткою через банк/інтернет-банкінг по суті є звичайною банківською операцією з переказу безготівкових коштів. Картка в цьому випадку, грубо кажучи, виконує роль інструменту для доступу покупця до його рахунку у банку. Інтернет-магазин з такою карткою «контакту» не має. Отже, застосування РРО така операція не вимагає.

Хоча, судячи з усього, податківці вважають інакше. Так, у роз’ясненні, наведеному в категорії 109.06 БЗ, вони при будь-яких розрахунках, здійснених із застосуванням платіжних карток (Visa, MasterCard та ін.), вимагають використовувати РРО*. Винятки роблять тільки щодо:

* Наші аргументи проти див. у журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 63, с. 5.

— інформаційно-консультаційних послуг;

— нематеріальних товарів, отримання яких відбувається за допомогою Інтернету на комп’ютер (приміром, електронних книг, аудіо- і відеозаписів, комп’ютерних програм і додаткових опцій до них і т. п.).

При реалізації таких товарів і послуг РРО вони дозволяють не застосовувати (див. листи ДФСУ від 30.03.2015 р. № 6556/6/99-99-22-07-03-15 і від 17.08.2016 р. № 17922/6/99-99-14-05-01-15). Мотивують це тим, що у такому випадку не визначене місце розрахунків**.

** Згідно зі ст. 2 Закону про РРО місцем розрахунків, зокрема, вважається місце отримання покупцем заздалегідь сплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Крім того,

не використовувати РРО інтернет-торговці можуть в тому випадку, якщо покупці здійснюють оплату через ПТКС, що приймають готівку

Якщо такі пристрої належать банківським установам, то вони взагалі не потребують РРО, оскільки діє звільнення, встановлене п. 2 ст. 9 Закону про РРО (див. с. 5).

Якщо ж ПТКС належать комерційним агентам банків або фінансовим установам, що мають ліцензію НБУ на переказ грошових коштів, то фіскалізація таких пристроїв — їх обов’язок, а не інтернет-продавця (див. консультацію податківців в категорії 109.02 БЗ).

Уникнути РРО-повинності інтернет-магазини можуть також при здійсненні розрахунківелектронними грошима. Річ у тім, що платежі із застосуванням електронних грошей не можна класифікувати ні як готівку, ні як безготівкові кошти. Тобто тим інтернет-магазинам, які приймають електронні гроші в плату за свої товари (роботи, послуги), РРО ні до чого. Але! Контролюючі органи можуть угледіти фіскальну лазівку в ст. 2 Закону про РРО. Адже згідно з цією статтеюрозрахунковою операцією є «приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо». Тому не виключено, що фіскали спробують дивитися на електронні гроші як на замінники стандартних грошових одиниць, які ховаються під словами «тощо». Проте поки про свою думку із цього приводу вони умовчують.

Якщо ви — обережний інтернет-торговець і вирішили використати РРО при розрахунках електронними грошима, знайте: вибивати чек вам треба на момент надходження електронних грошей в електронний гаманець інтернет-магазину.

Безумовно, ніхто не відміняв можливість зареєструвати інтернет-магазин на ФОП-єдиноподатника групи 2 або 3. Тоді не використовувати РРО можна при дотриманні умов, встановлених п. 6 ст. 9 Закону про РРО (див. с. 9).

Якщо жоден із способів здійснення розрахунків, наведених вище, вам не підходить, доведетьсявикористовувати РРО. Ось тільки механізм реалізації цієї вимоги до кінця не врегульований.

Так, абсолютно справедливо виникає запитання: як і коли передати покупцеві розрахунковий документ? Адже, як правило, при інтернет-продажах фізичного контакту між покупцем і продавцем товарів не відбувається, а момент передання товару і момент його оплати розділені в часі. А документ-то видати потрібно. Така вимога встановлена п. 2 ст. 3 Закону про РРО.

Порядок видачі розрахункового документа інтернет-магазином залежатиме від того, як відбуваються отримання товару і його оплата. Розглянемо такі ситуації:

1) передоплата у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток;

2) оплата при отриманні товару:

— в офісі продавця;

— через кур’єра;

— через «Укрпошту» або службу доставки (післяплатою).

Передоплата у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток

Як ми говорили вище, не в усіх випадках оплати з використанням платіжної картки потрібно застосування РРО. Так, якщо покупець оплачує товар (послугу) з використанням платіжної картки, але не через сайт інтернет-магазину, касовий апарат не потрібен (див. с. 14).

Проте якщо розрахунки за допомогою картки здійснюються на сайті інтернет-магазину через кнопку «Сплатити» (інтернет-эквайринг), РРО-обов’язок працює «по-повній». Цей спосіб оплати практично не відрізняється від того, коли розрахунок карткою відбувався б через POS -термінал у вашому офісі. Тільки термінал у цьому випадку віртуальний, а управлятися з ним вам допомагають фінансові посередники (Portmone.com, Liqpay та ін.). На те, що у такому випадку РРО-повинності не уникнути, вказують і фіскали в листах ДФСУ від 04.11.2016 р. № 23689/6/99-99-14-05-01-15 і від 23.05.2016 р. № 5295/К/99-99-22-07-03-14.

Правда, у своїх роз’ясненнях серед інших платіжних систем, оплата через які вимагає застосування РРО, податківці згадують і платіжну систему FORPOST (див., зокрема, лист ДФСУ від 27.05.2016 р. № 5586/Н/99-99-14-05-01-14). Проте ми з цим не згодні. Річ у тім, що при отриманні оплати на свій поточний рахунок через платіжну систему FORPOST інтернет-магазин не приймає від покупця ані готівкових коштів, ані платіжних карт (платіжних чеків, жетонів і т. п.). Їх приймає платіжна організація від свого імені. А інтернет-магазин отримує безготівкові грошові кошти на свій поточний рахунок. Тому розрахункова операція в розумінні Закону про РРО в інтернет-магазину відсутня. Тобто й обов’язку застосування РРО в цьому випадку немає. Детальніше свою позицію ми викладали в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 25, с. 42.

Вибивати чек РРО у разі здійснення розрахунків на сайті інтернет-магазину було б логічним при отриманні від еквайєра позитивного результату авторизації з номером замовлення, тобто коли приходить підтвердження платежу банком — емітентом платіжної картки покупця. Але на практиці зробити це складно, адже для цього треба постійно відстежувати надходження такої інформації. Сподіваємося, що у податківців буде ліберальна думка із цього приводу і вони дадуть інтернет-торговцям час, впродовж якого можна «запізнитися» із застосуванням РРО. Проте поки із цього приводу вони зберігають мовчання.

Розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через Інтернет видають у разібезпосередньої передачі таких товарів покупцеві (див. лист ДФСУ від 30.03.2015 р. № 6556/6/99-99-22-07-03-15, лист МГУ ДФСУ від 07.10.2015 р. № 22818/10/28-10-06-11, а також роз’яснення, наведене в категорії 109.02 БЗ). Причому зробити це треба саме у момент передачі товарів. Спосіб доставки при цьому значення не має. Наприклад, чек може бути вкладений у посилку, переданий через кур’єра або безпосередньо в руки покупцеві при самовивезенні.

Якщо ж через Інтернет оплачено товар, який не вимагає контакту продавця і покупця, щоб передати його з рук у руки (тобто будь-який «цифровий» товар), то і видавати чек РРО такому покупцеві не треба. А пробивати його потрібно? Ні. Адже місце розрахунків у такому випадку не визначене. На це вказують фіскали у вже згаданих нами листах ДФСУ від 30.03.2015 р. № 6556/6/99-99-22-07-03-15 і від 17.08.2016 р. № 17922/6/99-99-14-05-01-15.

Оплата в офісі продавця при самовивезенні товару

Це, мабуть, найпростіший із наведених нами варіант. При ньому сильно морочитися з видачею розрахункового документа не доведеться.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону про РРО розрахунковий документ видають безпосередньо при отриманні товару. Тобто продавець застосовує РРО при отриманні плати за товар і відразу передає розрахунковий документ покупцеві разом з таким товаром. При цьому не важливо, в якій формі робиться оплата — в готівковій або безготівковій (через POS-термінал).

Нагадаємо: підприємство-продавець може уникнути застосування РРО у разі, якщо воно продає продукцію власного виробництва (окрім ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту), його основна діяльність — не торгівля і не громадське харчування і покупець вносить оплату в касу такого підприємства (див. с. 7). Але в інтернет-торгівлі це не дуже поширений випадок.

Оплата при отриманні товару через кур’єра

Повертаючись до п. 2 ст. 3 Закону про РРО, робимо висновок, що

розрахунковий документ покупцеві повинен видати кур’єр при передачі йому товару

Найоптимальнішим є варіант, коли такий кур’єр має при собі портативний РРО. У такому разі він може його застосувати одночасно з отриманням грошових коштів від покупця. Тоді буде дотримано правило п. 5 розд. ІІІ Порядку № 547-1, згідно з яким реєстрація продажу товарів через РРО робиться одночасно з розрахунковою операцією.

Тобто при отриманні оплати від покупця кур’єр виб’є чек за допомогою портативного РРО* і відразу передасть його покупцеві разом з товаром. Така ситуація дуже схожа на самовивезення. Тільки при самовивезенні передачу товару здійснюють на території продавця, а при доставці кур’єром — на території покупця.

* З числа тих, які дозволені до застосування Державним реєстром РРО.

Зверніть увагу: якщо доставка товару здійснюється власною кур’єрською службою, то РРО реєструють на загальних підставах за адресою розміщення інтернет-магазину або на транспортний засіб, яким здійснюється доставка (див. листи ДФСУ від 23.05.2016 р. № 5295/К/99-99-22-07-03-14, від 27.05.2016 р. № 5586/H/99-99-14-05-01-14 і від 02.07.2016 р. № 14421/6/99-99-14-05-01-15, а також роз’яснення з категорії 109.06 БЗ).

Якщо ж для доставки товару залучають сторонню кур’єрську службу, податківці вказують на необхідність передати їй право власності на цей товар. Представник такої служби нібито повинен видати розрахунковий документ споживачеві на повну суму покупки, враховуючи вартість доставки (див. «Вісник. Право знати усе про податки і збори», 2015, № 36, с. 46). Більше того, в листах ДФСУ від 01.10.2015 р. № 20887/6/99-99-22-07-03-15 і від 17.08.2016 р. № 17922/6/99-99-14-05-01-15стверджується, що вказаний розрахунковий документ (чек) має бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на такого стороннього кур’єра.

Ми вважаємо цю думку помилковою, оскільки відносини інтернет-торговця із сторонньою кур’єрською службою носять агентський характер і не мають нічого спільного з договором комісії на продаж товару. Але навіть якщо б це було і так, то комісіонер все одно не набуває права власності на переданий йому товар, хоча і здійснює його продаж від свого імені (тобто зобов’язаний пробивати його продажну вартість через власний РРО).

Для того, щоб покупець міг у цьому випадку захистити свої права, якщо товар виявиться неякісним, йому треба передати один з документів, перерахованих у Законі № 1023 для вказаних цілей (товарний чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передачу права власності на товар).

Зверніть увагу: якщо товар, який передається кур’єром, був сплачений раніше платіжною карткою на сайті інтернет-магазину, то продавець повинен пробити чек РРО заздалегідь і забезпечити ним кур’єра, щоб той передав його покупцеві. Такий спосіб підтримують і податківці (див. листи ДФСУ від 01.10.2015 р. № 20887/6/99-99-22-07-03-15 і від 17.08.2016 р. № 17922/6/99-99-14-05-01-15, а також «Вісник. Право знати усе про податки і збори», 2015, № 36, с. 46). А в який момент продавець пробиває такий чек, ми вже розповідали раніше (див. с. 16).

Післяплата

Розрахунок післяплатою може відбуватися при доставці товару через «Укрпошту» або службу доставки (наприклад, «Нову пошту»). При такому варіанті оплати покупець передає грошові кошти не безпосередньо продавцеві, а свого роду посередникові — пошті або службі доставки. А та, у свою чергу, передає (переводить) або перераховує таку оплату продавцеві.

Якщо такий посередник перераховує грошові кошти безпосередньо на банківський рахунок продавця, то усе просто. Тут мають місце безготівкові розрахунки, тобто у такому разі РРО не потрібен. Це підтверджують і фіскали у своєму роз’ясненні, наведеному в категорії 109.02 БЗ. Проте при такому способі розрахунків з метою виконання вимог п. 11 ст. 8 Закону № 1023 продавець разом з товаром повинен передати покупцеві розрахунковий документ (не чек РРО), що засвідчує факт купівлі, з відміткою про дату продажу. Це може бути накладна або товарний чек.

Але якщо пошта або служба доставки передасть готівку продавцеві безпосередньо в руки або поштовим переказом, то застосування РРО не уникнути. Про це говорить вже згадане нами вище роз’яснення фіскалів. Хоча і в такому разі можна при передачі товару поштою (службою доставки) разом з товаром вкласти не чек РРО, а інший документ, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів (накладну і т. п.). А чек РРО вибивати тільки тоді, коли готівка надійде продавцеві. Проте як при цьому виконати вимогу про видачу покупцеві саме фіскального чека (і чи треба її виконувати взагалі), залишається загадкою.

Вважаємо, ви вже розібралися, чи потрібно вам використовувати РРО. Якщо потрібно, давайте розглянемо, як його обрати.

висновки

  • При здійсненні розрахункових операцій у зв’язку з продажем товарів (наданням послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, а також операцій з приймання готівки для її подальшого переказу суб’єкти господарювання застосовують РРО.
  • Не використовують РРО, якщо суб’єкт господарювання здійснює розрахунки у безготівковій формі через банківські установи.
  • РРО не застосовують у виняткових випадках, наведених у ст. 9 Закону про РРО, а також у випадках, вказаних у Переліку № 1336, коли замість РРО використовують РК і КОРО.
  • Інтернет-торговці при здійсненні розрахункових операцій зобов’язані застосовувати РРО в загальному порядку.

 

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2017, № 24:

Обираємо РРО
Реєстрація і розреєстрація РРО
Підготовка РРО до використання
Використовуємо РРО
КОРО і РК: реєструємо та ведемо правильно
Платіжні термінали
Відповідальність за порушення у сфері застосування РРО та ЕПЗ

 

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
  • man
27.03.17 06:36

Обьясните пожалуйста - при оказании "цифровых" услуг через интернет, ФОП ЕН на 3-й групе, может получать деньги на счет в банке через карточки клиентов с использованием PORTMONE или LIQPAY, без применения РРО???

Відповісти
  • Елена
27.03.17 15:43

man, а разве ФОП может использовать PORTMONE или LIQPAY? Где-то встречала консультацию, что такого вида расчеты для ФОПовцев запрещены и ведут к потере статуса ЕН

Відповісти
  • Юра Г.
27.03.17 09:34

man, В большинстве случаев НЕТ, но это при выполнении ВСЕХ условий, когда РРО не нужен. Главное никакой наличности, и средства не на ВАШ пластик.

Відповісти
  • Шурик
27.03.17 07:48

"Кому нужен РРО " - никому. В фискальной памяти уже смысла никакого нет, данные отправляются сразу в налоговую.Правящие козлы науши всем хотят навесить, потому что в фикальной службе существует коррупционная мафия РРО и в ней пасётся много вурдалаков-волков, это - производители, и сервис не за что собирающий ежемесячную мзду, и твари сидящие в налоговой собирающие со всех. Достаточно было бы одной маленькой програмки для печати и отправки по интернету чеков, которую можно было-бы поставить на любой комп.

Відповісти
  • Или майдань
27.03.17 13:21

Шурик, паси волков.

Відповісти
  • Елена
27.03.17 09:57

То есть я правильно понимаю, если у меня не интернет-магазин, а обычный на ЧП-шнике 2-й группы и покупатель оплачивает выписанный ему счет через ПТКС, принадлежащий банку/финансовой компании, деньги заходят на расчетный счет ЧПшника, покупателю оформляется накладная+гарантийный талон, то РРО можно избежать? Честно говоря, из-за 2х-3х таких продаж в месяц (остальное безнал) не очень хочется связываться с РРО.

Відповісти
  • грустьпечальтоска
28.03.17 11:43

Елена, там налоговая с этим категорически несогласна)))))) Но...

Відповісти
  • Юра Г.
27.03.17 10:54

Елена, Да. Главное, что бы эту наличку для банка Вы не брали в руки. Если Продавец взял наличку от покупателя, то как бы он не выворачивался - РРО нужен, если нужен в Вашем случае 2-й группы.

Відповісти
  • Елена
27.03.17 11:01

Юра Г., спасибо.

Відповісти
  • Юра Г.
27.03.17 09:30

Мне нужен РРО, потому что козлы впаривают всякую хрень, а каждый раз рожу бить кулакам болоьно.

Відповісти
  • леля
27.03.17 09:46

да, вот это КАША! давненько такой каши в голове не было насчет РРО!!! если что, придется брать индивидуальную консультацию в ДФС....

Відповісти
  • КИА
27.03.17 10:07

Интересно, если предприятие выполняет строительное проектирование - альбомы с чертежами и расчетами, можно отнести это к изготовлению собственной продукции? Закрытый цикл, собственными силами, в договоре так и написано - проектная продукция

Відповісти
  • куб
27.03.17 12:38

Если покупатель платит через кассу банка на р\с СПД ФО, то РРО не нужен, а если платежной карточкой через терминал, стоящий в банке нужен?

Відповісти
  • Юра Г.
27.03.17 14:27

куб, Какая Вам разница как платит покупатель. Главное как Вы принимаете оплату. В Вашем случае Вам не нужен РРО. Может возникнуть вопрос, нужен ли РРО банку, принимающему наличку, но не Вам.

Відповісти
  • Алиса
27.03.17 12:56

куб, да, если платежной карточкой через терминал, - то РРО нужен.

Відповісти
  • 1111
27.03.17 13:19

"штрафов за продажу ТСБТ без РРО в этот период не будет" - расшифруйте эту фразу. До конца марта должен будет утвержден список (допустим, что таки 31 марта в 23:59:59 его таки утвердят), с 01 апреля он начинает действовать. А купить, обучить, ввести базу и пр. - это не 5 минут! Т.е. весь этот "переходный период" (назовем его так), просто закрыться? Я правильно понимаю? Сейчас покупать, регистрировать и пр. дейстивия производить смысла нет, т.к. непонятно есть ли мы в этом списке, а в нашей дыре (село), и таких компаний нет. Надо куда-то ехать, искать....и еще одна проблема - интернет....

Відповісти
  • Юра Г.
27.03.17 14:30

Это всего лишь мнение автора. Штраф начисляют на основании законов. Но страшен даже не сам штраф, а принудительный переход на общую систему.

Відповісти
  • 0123456
27.03.17 14:32

спасибо, статья информативна, сразу стало видно, насколько все запущено, ни о каком упрощении ведения бизнеса здесь речи нет. НУЖНО отменить этот маразм по поводу признания расчетов карточек как требующих РРО!!

Відповісти
  • Алена
27.03.17 14:40

если я на 2 группе, и работаю в летней кафешке (питание), мне этим летом будет нужен РРО???

Відповісти
  • Ромашка
27.03.17 16:35

Подскажите, для ломбардов нужен РРО или нет, из статьи я поняла, что нет, а вдруг неправильно поняла....)

Відповісти
  • Inspector
27.03.17 19:46

Хм... судя по отзывам на сию инылую статейку, мою контору продолжают бояться и ненавидеть. Странно... И это после стольких лет усилий многих "рехформаторив", сделавших из неё притон прохожих и проезжих.

Відповісти
  • юю
28.03.17 09:38

продажи падают с каждым месяцем,коллектив очень маленький ,мало того,что всех возьми устрой оффициально,так еще теперь купи кассовый аппарат за пять тыщ. Млять ...люди когда закончаться все эти реформы,хочется спокойно работать

Відповісти
  • АЙ
28.03.17 10:09

"Если такой посредник перечисляет денежные средства непосредственно на банковский счет продавца, то все просто. Здесь имеют место безналичные расчеты, а значит, в таком случаеРРО не нужен. Это подтверждают и фискалы в своем разъяснении, приведенном в категории 109.02 БЗ" - это раз. "Правда, в своих разъяснениях среди прочих платежных систем, оплата через которые требует применения РРО, налоговики упоминают и платежную систему FORPOST (см., в частности, письмо ГФСУ от 27.05.2016 г. № 5586/Н/99-99-14-05-01-14)" - это два. То есть опять они сами себе противоречат. А ещё главное в законе написать "и др.", "и т.п." и можно дрючить кого угодно за всё, что в законе не прописано. Хотя в правовом поле - можно делать всё, что законом не запрещено. И это не мы должны доказывать, что делаем всё правильно, а они - что не правильно.

Відповісти
  • Татьяна
28.03.17 10:20

А опубликовали перелик или нет?

Відповісти
  • лена
28.03.17 12:46

Хренова та держава, яка не може вставити контроль за обігом готівки. (А крім того за обігом контрабасу)

Відповісти
  • Роман
03.04.17 17:48

То все ж де можна побачити затверджений офіційний перелік товарів, згідно якого РРО обов'язкові до застосування? Пошук на сайтах держорганів нічого не дав.

Відповісти
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам