Відшкодування підприємству нанесеної працівником шкоди: особливості обліку

Іноді стаються випадки, коли працівник підприємства з необачності завдає шкоди підприємству. Як відшкодувати заподіяну шкоду та відобразити це в обліку – далі.

Загальні правила

За загальним правилом за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов'язків, винні працівники несуть обмежену матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (ст. 132 Кодексу законів про працю, далі − КЗпП).

Водночас трудове законодавство передбачає покладання на працівника, винного в заподіянні шкоди підприємству, з яким він перебуває у трудових відносинах, обов'язку відшкодувати пряму дійсну шкоду в повному обсязі без будь-яких обмежень. Вичерпний перелік таких випадків закріплений у ст. 134 КЗпП.

Існує три варіанти відшкодування збитків, нанесених роботодавцеві працівником: добровільне, стягнення за розпорядженням власника чи вповноваженого ним органу або в судовому порядку.

Якщо працівник згоден з розміром збитків, то він може добровільно покрити шкоду, заподіяну підприємству, повністю або частково. За згодою власника працівник також може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно чи поправити пошкоджене (абз. 5 ст. 130 КЗпП).

Стягнення за розпорядженням власника чи вповноваженого ним органу проводиться шляхом утримання суми збитків із зарплати працівника (ст.ст. 127, 136 КЗпП). У цьому випадку згоди останнього на вирахування зазначених сум не отримують. Розпорядження має бути оформлене не пізніше двох тижнів із дня виявлення заподіяної працівником шкоди та звернене до виконання не раніше семи днів із дня повідомлення йому про це (ч. 2 ст. 136 КЗпП).

Покриття шкоди працівниками проводиться в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку (ст.ст. 132, 136 КЗпП).

Відображення в обліку

До встановлення винних осіб вартість нестачі або зіпсовані основні засоби і запаси (понад норми природного збитку) відносять до Дт 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей», де вони обліковуються до встановлення винної особи чи до спливу строку позовної давності у три роки.

Після встановлення винного їх вартість відображають за Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів» (на суму, що належить до відшкодування винною особою).

Вартість нестачі або зіпсованих ТМЦ відображають за Кт 20, 22, 28, 10 та:

• Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей», якщо винну особу не встановлено;
• Дт 977 «Інші витрати діяльності», якщо винну особу встановлено.

Під час списання основних засобів спочатку списують знос кореспонденцією Дт 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» і Кт 10 «Основні засоби».