ПЗ ДФС не може нараховувати єдиний податок в залежності від рішень місцевих рад
Пунктом 293.2. ПКУ передбачено право сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад встановлювати ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців у межах до 10 % розміру прожиткового мінімуму для платників першої групи єдиного податку та у межах до 20 % розміру мінімальної заробітної плати для платників другої групи.
В 2017 році деякі місцеві ради затвердили ставки єдиного податку у розмірах менших, ніж максимальні розміри, передбачені ПКУ, Наприклад:
- Рішенням Кіровоградської міської ради № 852 від 15.03.2017р. встановлено ставку єдиного податку для першої групи платників єдиного податку – 10 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; для другої групи платників єдиного податку – 10 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
- Рішенням Миколаївської міської ради від 16.03.2017 № 17/3 встановлено ставку єдиного податку для першої групи платників єдиного податку – в залежності від обраного виду діяльності від 3 до 10 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; для другої групи платників єдиного податку – в залежності від обраного виду діяльності від 3 до 10 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
- Рішенням Одеської міської ради № 1599-VII від 08.02.2017р. встановлено ставку єдиного податку для першої групи платників єдиного податку – 10 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; для другої групи платників єдиного податку – 10 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
- Рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 встановлено ставку єдиного податку для першої групи платників єдиного податку – 10 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; для другої групи платників єдиного податку – 10 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
З рішеннями місцевої влади можна ознайомитися на сайтах міських рад або на субсайтах ДФС у розділі "Рішення місцевих рад".
Слід враховувати, що відповідно до п. 293.7 ПКУ у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений статтею 293 ПКУ.
Проте, за інформацією працівників ДФС в різних областях, налаштування програмного забезпечення Державної фіскальної служби України не дає можливості автоматичного обліку зобов’язань суб’єктів господарювання з єдиного податку у відповідності до ставок податку, затверджених місцевими радами, нижчих за максимальні, тому платники податку вимушені звертатися до територіальних відділень ДФС з письмовими заявами з вимогами провести перерахунок єдиного податку.
Народний депутат Оксана Продан звернулася до т.в.о. Голови ДФС з проханням забезпечити приведення програмного забезпечення Державної фіскальної служби України у відповідність до вимог ПКУ та автоматизувати облік за ставками меншими 10 відсотків для першої групи та 20 відсотків для другої групи єдиного податку. Чекаємо на відповідь фіскалів.
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)