Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


24.11.17
23061 0 Друкувати

Визначення і класифікація основних засобів

Основні засоби — «добрі та вірні друзі» кожного підприємства. Без їх участі якась господарська діяльність навряд чи можлива. Вони й у виробництві підсоблять, і при збуті допоможуть, і для адміндіяльності будуть корисні. Отже, без них ніяк. Але де є активи, там є і їх облік. А бухгалтерський і податковий облік основних засобів передбачає чимало нюансів. Давайте ж з ними розбиратися разом у цьому спецвипуску!
Тут ми з вами розглянемо податкову і бухгалтерську природу основних засобів, їх класифікацію. Розповімо, як правильно обліковувати надходження таких активів, їх амортизацію і подальше вибуття. Отримають свою порцію потрібної інформації і ті, хто здійснює переоцінку, поліпшення і ремонти основних засобів. Не залишимо в невіданні і юросіб-єдиноподатників. Особливості обліку основних засобів такими підприємствами також представлені в цьому номері.
Спецвипуск для вас підготували редактор Наталія Вороная, податкові експерти Наталія Чернишова і Максим Нестеренко.

Перш ніж розглядати операції з основними засобами (далі — ОЗ), розберемося, що ж вони собою являють і які об’єкти включають. Розпочнемо з визначення. При цьому зазначимо: «бухгалтерське» і «податкове» визначення ОЗ багато в чому схожі, проте є і відмінності. Про це далі і поговоримо.

1.1. Визначення ОЗ

ОЗ у бухгалтерському обліку

Порядок бухгалтерського обліку ОЗ регулює П(С)БО 7. У п. 4 цього стандарту ми і знаходимо визначення терміна «основні засоби».

Це матеріальні активи, які утримуються підприємством з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного ріку (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

В бухгалтерському обліку об’єкт ОЗ визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та його вартість може бути достовірно визначена (п. 6 П(С)БО 7).

Одиницею обліку є об’єкт ОЗ (п. 7 П(С)БО 7).

При цьому під об’єктом ОЗ розуміють (п. 4 П(С)БО 7):

— закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

— конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

— відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;

— інший актив, що відповідає визначенню ОЗ, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Причому якщо один об’єкт ОЗ складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то

кожна із цих частин може визнаватися в бухобліку окремим об’єктом ОЗ

Для цілей бухгалтерського обліку п. 5 П(С)БО 7 підрозділяє ОЗ на власне ОЗ та інші необоротні матеріальні активи. «Бухгалтерська» класифікація ОЗ за конкретними субрахунками наведена в табл. 1.1 на с. 5.

ОЗ у податковому обліку

Передусім зазначимо: «податкове» визначення ОЗ важливе не для всіх платників податку на прибуток, а тільки для високодохідників* і малодохідників-добровольців, які прийняли рішення коригувати свій фінрезультат на різниці, встановлені ПКУ**. Адже саме їм доводиться вести окремий податковий облік ОЗ.

* Нагадаємо: високодохідники — це платники податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн. (абзац восьмий п.п. 134.1.1 ПКУ).

** Детально про різниці з податку на прибуток див. у тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 52.

Що стосується інших малодохідників, то вони в цілях оподаткування орієнтуються виключно на бухгалтерський фінрезультат. А тому і визначення їх цікавить тільки «бухгалтерське» (див. вище).

Якщо ви не потрапили в число щасливчиків, далі інформація для вас.

«Податкове» визначення ОЗ наведене в п.п. 14.1.138 ПКУ. Так, ОЗ — це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр, (1) вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом, (2) які призначені для використання в господарській діяльності платника податку і (3) очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згаданою нормою встановлено також, що «податковими» ОЗ не можуть бути:

— земля;

— незавершені капітальні інвестиції;

— автомобільні дороги загального користування;

— бібліотечні та архівні фонди;

— матеріальні активи, вартість яких не перевищує 6000 гривень;

— невиробничі ОЗ;

— нематеріальні активи.

З наведеного визначення виходить: матеріальні цінності можуть бути віднесені до складу ОЗ у податковому обліку, якщо дотримуються одночасно три умови.

1. Об’єкт призначений для використання в господарській діяльності підприємства — платника податків. Необоротні матеріальні активи, які не призначені для використання в господарській діяльності платника податків, для цілей податкового обліку класифікуються як невиробничі ОЗ(п.п. 138.3.2 ПКУ).

Витрати на придбання (виготовлення), ремонт, реконструкцію, модернізацію й інші поліпшення невиробничих ОЗ у податковому обліку амортизації не підлягають. А ось у бухгалтерському обліку амортизацію нараховують за всіма об’єктами ОЗ, у тому числі за тими, які в податковому обліку вважаються невиробничими.

2. Об’єкт планується використовувати більше одного ріку (або операційного циклу, якщо він довший за рік) з дати введення в експлуатацію. У цьому випадку значення має саме очікуваний строк використання об’єкта, а не фактичний період його експлуатації. Тому навіть якщо об’єкт реалізують (ліквідовують) до закінчення зазначеного вище строку, він не втрачає статусу ОЗ. Тобто до операцій з таким об’єктом повинні застосовуватися спеціальні правила оподаткування, встановлені для ОЗ.

Товарно-матеріальні цінності (далі — ТМЦ), очікуваний строк корисного використання яких не перевищує вказаного проміжку часу, не включаються до складу ОЗ, а вважаються оборотними активами.

3. Вартість об’єкта перевищує 6000 грн.* Тут важливі два моменти.

* Для ОЗ, що були введені в експлуатацію до 01.09.2015 р., вартісний критерій становить 2500 грн.

По-перше, застосування вартісного критерію залежить від статусу підприємства як платника ПДВ і напрямку використання об’єкта. Так, із сумою 6000 грн. порівнюють вартість придбаного активу:

 без ПДВ, якщо підприємство зареєстроване платником ПДВ і ОЗ планується використовувати в оподатковуваних операціях;

 з ПДВ, якщо підприємство не зареєстроване платником ПДВ або якщо ОЗ придбавають для використання в неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях;

— з урахуванням частини суми ПДВ, яку розраховують виходячи з частки використання об’єкта ОЗ в оподатковуваних операціях. Це відбувається, якщо підприємство, зареєстроване платником ПДВ, придбаває ОЗ, які братимуть участь як в оподатковуваних, так і в не оподатковуваних ПДВ (звільнених від оподаткування) операціях. При цьому результати наступного перерахунку частки використання об’єкта ОЗ в оподатковуваних операціях згідно з п. 199.4 ПКУ на віднесення об’єкта до складу ОЗ вже не вплинуть.

По-друге, зіставляти із сумою 6000 грн. потрібно вартість активу з урахуванням усіх витрат, супутніх його придбанню. До таких витрат, зокрема, відносять вартість транспортування, монтажу, наладки тощо (детальніше про формування первісної вартості об’єктів ОЗ див. на с. 11).

Ті матеріальні цінності, вартість яких не перевищує встановленого вартісного критерію(6000 грн.), а строк служби складає більше одного року (операційного циклу), у податковому обліку розцінюють як малоцінні необоротні матеріальні активи (далі — МНМА).

1.2. Класифікація ОЗ

Податкова класифікація об’єктів ОЗ максимально наближена до їх класифікації в бухгалтерському обліку. ЧИТАТИ ДАЛІ....

 

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2017, № 94:
Облік надходження основних засобів на підприємство
Амортизація основних засобів
Зміна залишкової вартості об’єктів основних засобів
Поліпшення і ремонт основних засобів
Облік вибуття основних засобів
Основні засоби в обліку підприємства-єдиноподатника
 

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам