Працівник звільняється за власним бажанням: чи обов’язково відпрацьовувати два тижні?
У Кодексі законів про працю України зазначено, що працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, попередивши про це роботодавця за два тижні. Чи обов’язково відпрацьовувати ці два тижні? Як бути працівникові, який не бажає цього робити, а роботодавець наполягає на відпрацюванні?
Відповідно до статті 38 КЗпП (надалі - КЗпП) працівник має право у будь-який строк розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши про це роботодавця за два тижні. Попередження роботодавця про наступне звільнення є обов’язком працівника.
У ряді випадків Закон зобов’язує роботодавців провадити звільнення працівників у строк, про який вони просять. Ідеться про скорочення двотижневого строку, оскільки по його закінченню працівник може звільнитися в загальному порядку. У цьому разі строк попередження про звільнення скорочується на розсуд працівника навіть до одного дня.
Випадки, коли на роботодавця покладається обов’язок звільнити працівника у строк, про який він просить, перелічені у статті 38 КЗпП: переїзд на нове місце проживання; переведення одного із подружжя на роботу в іншу місцевість; неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку чи дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом; невиконання роботодавцем законодавства про працю чи умов колективного або трудового договору, інші поважні причини. Усі вони мають спільну ознаку – неможливість працівника далі продовжувати роботу.
За відсутності причин, що унеможливлюють продовження працівником роботи, сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви в межах двотижневого строку. Якщо існує така домовленість, працівника можна звільнити навіть у день подання ним заяви про звільнення.
Роботодавець не має права звільняти працівника до закінчення двотижневого строку після подання заяви про звільнення, якщо працівник про це не просив, оскільки в межах указаного строку він має право відізвати раніше подану заяву.
У разі коли працівник самовільно залишив роботу (не попередив письмово роботодавця про звільнення за власним бажанням, залишив роботу до закінчення встановленого двотижневого строку попередження), роботодавець має право звільнити його за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП).
Алла Уріщенко, головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні.
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
- Сомневающийся
Кроме отметок в табеле, факт отсутствия работника оформляется докладной запиской непосредственного руководителя и соответствующим актом. Законодательно утвержденных форм указанных документов нет. Вместе с тем согласно общепринятым правилам в акте необходимо зафиксировать дату и место составления, лиц, ответственных за составление акта. Акт подписывает непосредственный руководитель и еще как минимум два работника предприятия. Именно такой акт будет являться основанием для издания приказа об увольнении.
Таким образом, обосновать правомерность увольнения работника в суде помогут следующие документы:
наличие документального подтверждения того, что работник ознакомлен с правилами трудового распорядка; табель рабочего времени с отмеченными прогулами работника; докладная записка непосредственного руководителя об отсутствии работника на рабочем месте; акт об отсутствии на рабочем месте; запрос работнику о предоставлении пояснений причин отсутствия на работе и в случае невозможности получения таких пояснений — акт отказа (невозможности получения) пояснений. Немного старенькое, но может быть полезным: https://buhgalter911.com/yaf/yaf_postst4589_--.aspx Відповісти
Блоги 
