Коли і кому необхідно подати валютну декларацію

Кошти та майно, що знаходяться за межами України з порушенням термінів розрахунків, встановлених статтями 1 і 2 Закону України від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР ”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” відображаються у розділах II – III Декларації.

Крім того, у зазначених розділах зазначаються вкладення на рахунках відкритих в іноземних банках, до статутних фондів іноземних підприємств за кордоном, тощо та інше майно.
 Інформація про проведені поточні операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, по яких не порушено законодавчо встановлених строків розрахунків, так і інформація про валютні кошти та товари, повернуті з порушенням законодавчо встановлених термінів, відображаються у розділі V Декларації, який носить лише інформаційний характер.

Отже, суб’єкт підприємницької діяльності подає Декларацію у випадку коли валютні кошти або майна знаходяться за межами України, у тому числі з порушенням встановлених законодавством строків розрахунків в сфері ЗЕД.

Таким чином, у разі відсутності коштів та майна за межами України, та у разі якщо розрахунки здійснюються у встановлені законодавством строки, і при цьому заповнюється тільки V розділ Декларації, суб’єкт підприємницької діяльності може не подавати Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами.

Декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за встановленою формою щоквартально протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності не подають Декларацію про валютні цінності доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, якщо у них фактично відсутні валютні цінності та майно за межами митної території України.