Договір дарування: юридичні тонкощі

Погодьтеся, дарувати подарунки приємно, а ще приємніше їх отримувати. Але віддаючи або отримуючи щось у власність безоплатно, потрібно пам’ятати, що законодавець для таких маніпуляцій установив свої правила. Які? Зараз розповімо.

Загальні положення

Що ж таке договір дарування?

Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Із цього визначення можна виокремити найголовніші ознаки, що відрізняють дарування від інших договорів.

1. Безоплатність. Дарування — договір, що не передбачає оплату.

Документ, згідно з яким обдаровуваний повинен вчинити дію майнового або немайнового характеру на користь дарувальника, не вважається договором дарування (ч. 2 ст. 717 ЦКУ).

Оскільки будь-який договір за загальним правилом передбачає оплату (ч. 5 ст. 626 ЦКУ), рекомендуємо у вашій угоді прямо вказувати на безоплатність передачі дарунка.

2. Дарувальник передає або зобов’язується передати майно (дарунок) у майбутньому. Ця фраза з диспозиції ст. 717 ЦКУ означає, що договір вважається укладеним з моменту узгодження сторонами всіх його істотних умов. При цьому договором дарування може бути встановлено обов’язок дарувальника передати дарунок у майбутньому через певний строк (у певний термін) або в разі настання відкладальної обставини (ч. 1 ст. 723 ЦКУ).

Водночас з положень ст. 717 ЦКУ випливає, що можна «прив’язати» момент укладення договору до передачі майна. Наприклад, коли дарувальник передає дар обдаровуваному в момент підписання угоди.

3. Право власності на предмет договору. За договором дарування право власності на дарунок переходить до обдаровуваного.

У загальному випадку таке право виникає з моменту прийняття дарунка (ч. 1 ст. 722 ЦКУ)

Виняток становлять об’єкти нерухомості (див. с. 7).

При цьому дарунок вважається прийнятим у разі прийняття обдаровуваним документів, що посвідчують право власності на річ, інших документів, що посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо).

Тепер перейдемо до більш детального розгляду дарування. Розпочнемо з предмета договору.

Предмет договору дарування

Предметом договору дарування можуть бути рухомі речі (у тому числі грошові кошти та цінні папери) і нерухомість (ч. 1 ст. 718 ЦКУ).

Крім того, передати в дар можна майнові права, які належать дарувальникові або можуть виникнути у нього у майбутньому.

Таким чином, у виборі дарунка законодавець нас не обмежує. Можна подарувати все: від грошових коштів (як у національній, так і в іноземній валюті) до корпоративних прав.

Але винятки все ж є. Так, не можуть бути подаровані речі, вилучені із цивільного обороту (наприклад, боєприпаси або вибухові речовини). А речі, обмежені в обороті, можна дарувати тільки з дотриманням спеціального правового режиму. Тобто майно, для володіння і користування яким потрібно отримати відповідний дозвіл або ліцензію, може бути предметом договору дарування за наявності в обдаровуваного такого дозвільного документа (див., зокрема, додаток 2 до постанови № 2471).

Хочете подарувати грошові кошти? Тут потрібно врахувати деякі нюанси.

По-перше, якщо в дар передається готівка, то не забувайте про обмеження, встановленіПоложенням № 148. Так, відповідно до п. 6 цього документа суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами:

— між собою — у розмірі 10000 грн. (включно);

— з фізичними особами — у розмірі 50000 грн. (включно).

Платежі понад ці суми проводять через банки або небанківські фінансові установи. Кількість підприємств (підприємців) і фізосіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зауважте: тут ідеться не лише про «реалізаційні», але і про всі інші готівкові розрахунки, у тому числі за договорами дарування. Винятком є тільки добровільні пожертвування та благодійна допомога (п. 8 Положення № 148).

Таким чином,

на договір пожертви* обмеження за розрахунками готівкою не поширюються

* Див. детальніше про договір пожертви на с. 8 цього номера.

По-друге, якщо дарувальник переказує дарунок в іноземній валюті з-за кордону, то 50 % валюти 1-ї групи, що надійшла, згідно з Класифікатором іноземних валют або російських рублів підлягаютьобов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України (далі — МВРУ) (пп. 1 і 3 постанови № 129).

Відповідно до п.п. 14 п. 2 постанови № 129 під ці вимоги не підпадають суми благодійної допомоги на користь набувачів.

Сторони договору

Стороною договору дарування може виступати практично будь-який суб’єкт.

Стаття 720 ЦКУ серед них називає як фізосіб, так і юросіб. В окремих випадках однією зі сторін дарування може виступати держава Україна або територіальна громада.

Проте до вибору контрагента в даруванні все ж потрібно підходити обережно. Є декілька нюансів.

По-перше, коли зберетеся укладати договір дарування зі своїм «візаві», загляньте в його статутні документи.

Річ у тім, що підприємницькі товариства можуть укладати договори дарування між собою, тільки якщо це право прямо передбачено статутними документами дарувальника*.

* Це положення не поширюється на право юрособи укладати договір пожертви.

Нагадаємо: ЦКУ під підприємницькими товариствами має на увазі товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерні товариства, повні товариства, командитні товариства та виробничі кооперативи (ст. 84 ЦКУ).

По-друге, слід бути уважними і державним комерційним підприємствам. Відповідно до ч. 5 ст. 75 ГКУ такі суб’єкти не мають права безоплатно передавати майно, що належить їм, іншим юрособам або громадянам (крім випадків, передбачених законом).

Проте комерційним держпідприємствам ніхто не заважає дарунки отримувати.

По-третє, батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей і підопічних. Тому якщо ви, наприклад, зібралися укладати договір, де дарувальником виступає фізособа, — поцікавтеся, в чиїй власності знаходиться дарунок.

Крім того, договір дарування допускає його укладення за участю представника (ч. 4 ст. 720 ЦКУ). Адже дарування не належить до правочинів, які повинні укладатися особисто.

Існують певні вимоги до представництва. Зокрема, представник повинен діяти тільки на підставі доручення, виданого довірителем (дарувальником).

Представник укладає договір дарування тільки щодо майна, вказаного в дорученні

Згідно зі ст. 245 ЦКУ довіреність складається у формі, в якій відповідно до закону повинен укладатися сам договір (див. с. 6).

Зверніть увагу: довіреність на укладення договору дарування, в якій не встановлено ім’я обдаровуваного, є нікчемною.

Права та обов’язки сторін

Безумовно, права та обов’язки сторін установлюються договором. Проте деякі з них регулює безпосередньо ЦКУ. Давайте їх розглянемо.

Так, ст. 721 ЦКУ встановлює обов’язок дарувальника повідомити обдаровуваного про відомі йому недоліки або особливі властивості дарунка, які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна обдаровуваного або інших осіб. Якщо він цього не зробив, доведеться відшкодовувати шкоду, завдану майну, а також шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я чи смертю в результаті володіння або користування дарунком.

Свої обов’язки за договором бувають і в обдаровуваної особи. Зокрема, договором дарування може встановлюватися обов’язок обдаровуваного здійснити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її здійснення (ч. 1 ст. 725 ЦКУ). Наприклад, може бути визначено обов’язок передати грошову суму або інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення тощо. Майте на увазі: ці обов’язки можуть установлюватися тільки щодо третьої особи, а не дарувальника.

При цьому дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов’язку. Сама третя особа пред’являти подібні вимоги може тільки в разі, коли дарувальник помер, оголошений померлим, його визнали безвісно відсутнім або недієздатним (ч. 2 ст. 725 ЦКУ).

А які права є в обдаровуваного?

Передусім, він має право не приймати дарунок, адже для укладення договору дарування потрібна його згода. У разі коли дарунок був направлений без попередньої згоди обдаровуваного, він вважається прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від прийняття такого дарунка (ч. 3 ст. 722 ЦКУ).

З іншого боку, обдаровуваний за певних обставин може вимагати передати йому дарунок або відшкодувати вартість такого дарунка. Це право в нього виникає в разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому (ч. 2 ст. 723 ЦКУ). Відмовитися передати дарунок дарувальник зможе тільки в разі, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.

ЧИТАТИ ДАЛІ...

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2018, № 24:
Безоплатне користування (позичка): правовий аспект
Отримуємо безкоштовно товари та послуги
Отримуємо в подарунок необоротні матеріальні активи
Безкоштовні передачі товарів і послуг
Даруємо необоротні матеріальні активи
Безкоштовне в обліку єдиноподатника
Подарунки від нерезидента
Користуємося безоплатно чужим майном
Безкоштовне в рекламних цілях
Даруємо подарунки фізособам — оподатковуємо їх доходи
Безкоштовне харчування працівників
Безкоштовний проїзд для працівників і не тільки
Оплачуємо лікування працівників
Путівки від роботодавця
Навчаємо безоплатно

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"