Щорічна відпустка - 2018: види, тривалість, умови надання

У відпускний період не зайвим буде нагадати українцям та їхнім роботодавцям, які види щорічної відпустки передбачені українським законодавством, їх тривалість і умови надання. Про це розповість Prostopravo

Види щорічної відпустки

Щорічна відпустка ділиться на:

• основну відпустку;
• додаткову відпустку за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
• додаткову відпустку за особливий характер праці;
• додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства;
• додаткову відпустку окремим категоріям ветеранів війни;
• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Щорічна основна відпустка

Тривалість щорічної основної відпустки, як правило, становить 24 календарних дні за відпрацьований рік. Але для деяких категорій працівників тривалість щорічної основної відпустки буде більшою. Наприклад, керівникам навчальних закладів, педагогам і науковцям належить щорічна основна відпустка тривалістю 56 календарних днів. Інвалідам 1 і 2 групи надається щорічна основна відпустка 30 календарних днів, а інвалідам 3 групи - 26 календарних днів. Неповнолітнім працівникам належить щорічна основна відпустка 31 календарний день.

Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці

Цей вид відпустки надається, крім щорічної основної, працівникам, відповідно до Списку  виробництв, цехів, професій і посад, затвердженого Кабінетом Міністрів. Тривалість такої відпустки - до 35 календарних днів. Конкретна тривалість такої відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається

Така відпустка надається:

• окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

До цієї категорії належить додаткова відпустка за роботу з комп'ютером тривалістю до 4 календарних днів. Детальніше про цю відпустку читайте тут.

• працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни

Учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда

Така відпустка надається:

• жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
• жінці, яка усиновила дитину;
• матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
• особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• одному з прийомних батьків.

Додаткова оплачувана відпустка становить 10 календарних днів щорічно, без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

При наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Порядок надання основної та додаткової відпустки

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.

Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надається після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи, їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених законом. До таких винятків, наприклад, відносяться особи з інвалідністю, неповнолітні працівники, сумісники, чоловіки, чиї дружини перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і т.д. Таким співробітникам щорічну відпустку може бути надано до закінчення 6-місячного терміну роботи на підприємстві.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, ніж за два тижні до встановленого графіком терміну. З цього правила також є винятки. Певним категоріям працівників, встановленим законом, відпустка надається у зручний для них час. До таких працівників, наприклад, відносяться матері двох дітей віком до 15 років або дитини інваліда, одинокі матері або батьки.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами або з особливим характером праці.

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. При цьому не важливо, яка з частин буде надана першою протягом року: більш тривала або коротша. Наприклад, можна взяти спочатку 10 днів відпустки, а потім - 14. Але не можна поділити відпустку, наприклад, на частини в 7,7 і 10 днів, тому що основна безперервна частина буде меншою 14 днів.

Грошова компенсація за невикористану відпустку

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Хотілося б звернути увагу, що у разі звільнення працівник має право на компенсацію і в тому випадку, якщо в порушення законодавства, роботодавець не відпускав його у відпустку понад два роки поспіль.

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менше 10 місяців, грошова компенсація виплачується за невикористані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути меншою 24 календарних днів. Однак особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

У разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітньої дитини з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.