Коефіцієнт коригування при розрахунку відпускних: розбираємо нюанси
Навіщо? Нагадаємо, що коригування виплат, що беруть участь у розрахунку відпускних, працівникові, який іде у відпустку, ми проводимо в тому випадку, якщо в розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок середньої зарплати, йому підвищували оклад (тарифну ставку). Навіщо це потрібно? Припустимо, у 2017 році місячна зарплата працівника могла становити 5000 грн., а у 2018-му — виросла до 8000 грн. у зв’язку з підвищенням окладу. Якщо просто розрахувати середньоденну зарплату виходячи з фактичних виплат, а потім помножити її на кількість днів відпустки, то трудовий дохід працівника за місяць, на який припадає відпустка, зменшиться. Адже дні відпустки будуть оплачені за «усередненою» зарплатою.
Не допустити зниження суми доходу працівника за період його відпустки має п. 10 Порядку № 100*.Цією нормою передбачено коригування виплат, що враховуються при розрахунку середнього заробітку та нараховані до такого підвищення, на коефіцієнт підвищення окладів (тарифних ставок) на підприємстві.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.
Проводячи коригування, ми дотягуємо зарплату, нараховану в розрахунковому періоді до підвищення окладів (тарифних ставок), до рівня сьогоднішньої зарплати працівника.
Відразу зазначимо, що деякі бухгалтери, не бажаючи морочитися з розрахунком коефіцієнта, спрощують собі життя: розраховують середню «відпускну» зарплату, відразу орієнтуючись на оклад працівника перед виходом у відпустку**. Тобто на той сьогоднішній оклад, до якого потрібно було б дотягнути середню зарплату. Чи має право на життя такий «лайфхак»?
** Актуально для випадку, коли працівникові в розрахунковому періоді нараховувалася тільки основна зарплата виходячи з окладу (тарифної ставки) й інших виплат (індексації, доплат, надбавок) не було.
Якщо власник не проти, то чому б і ні. Інтереси працівника не обмежені. Перевіряючі чіплятися не зможуть 
.
А якщо… Коригувати зарплату повинні всі підприємства, у тому числі й бюджетники, а також підприємці-роботодавці. Інакше є ризик нарватися на штрафи (про них — нижче). При цьому госпрозрахункові підприємства можуть скористатися деяким послабленням, передбаченим абзацом першим п. 10 Порядку № 100. У ньому зазначено, що такі підприємства при розрахунку відпускних, коригування виплат здійснюють з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто у разі скрутного фінансового становища можна зменшити коефіцієнт коригування. Для цього видають відповідний наказ (розпорядження), в якому зазначають причини, що не дозволяють провести коригування в повному обсязі: зниження рентабельності, обсягу виробництва, недостатність обігових коштів тощо.
Такий наказ (розпорядження) погоджують з профкомом або іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом.
Зверніть увагу: бюджетників послаблююча норма не стосується. А чи можуть нею скористатися підприємці-роботодавці? Так, можуть. Мінсоцполітики в листі від 10.05.2018 р. № 766/0/101-18відповідає на це запитання позитивно.
Знову ж таки, якщо на підприємстві немає колективного договору — це не привід нехтувати коригуванням (див. лист Мінсоцполітики від 17.05.2018 р. № 838/0/101-18).
Підкреслимо. Не проводити коригування взагалі роботодавець не має права (див. лист Мінсоцполітики від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416). Такі висновки Мінсоцполітики повністю підтримує Держпраці. А ось суди не такі одностайні в цьому питанні. Одні вважають, що Порядок № 100 не зобов’язує небюджетного роботодавця проводити коригування зарплати. Таке рішенняроботодавець приймає самостійно з урахуванням фінансових можливостей. При цьому він має право знизити розмір коефіцієнта до 1,0, якщо відсутні фінансові можливості застосовувати фактичний коефіцієнт коригування (див., наприклад, постанови Орджонікідзевського міськсуду Дніпропетровської обл. від 21.12.2017 р. у справі № 184/2004/17, Черкаського окружного адмінсуду від 23.09.2013 р. у справі № 823/2916/13-а, ухвалу ВАСУ від 14.03.2013 р. № К/9991/48171/11, постанову Драбівського районного суду від 20.08.2013 р. у справі № 692/1013/13-п). Інші ж суди стають на бік Мінсоцполітики і Держпраці (див., наприклад, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 17.04.2014 р. у справі № 823/2842/13-а).
Випадки коригування. Тепер розберемо деякі питання, пов’язані з розрахунком коефіцієнта коригування. Наголос зробимо на відпускних. Хоча взагалі коригування проводять в усіх випадках, коли працівникові розраховують середній заробіток згідно з Порядком № 100 (наприклад, для оплати відрядження, виплати вихідної допомоги тощо).
При розрахунку коефіцієнта дивіться виключно на оклад (тарифну ставку) працівника.
Доплати, надбавки, премії, що встановлюються працівникові в розрахунковому періоді, вас у цьому випадку хвилювати не повинні.
Коефіцієнт коригування знаходимо, розділивши оклад, установлений працівникові після підвищення, на оклад, який був у нього до підвищення.
Коефіцієнти коригування розраховуємо для кожного працівника окремо за кожним випадком підвищення окладу. Розрахований коефіцієнт (або декілька коефіцієнтів, якщо зарплата підвищувалася кілька разів) множимо на суми виплат за період до підвищення. На підставі відкоригованої таким чином зарплати визначаємо середній заробіток для розрахунку відпускних.
А якщо підвищення суми зарплати за місяць відбувалося за рахунок збільшення суми «трудової» доплати, чи потрібно розраховувати коефіцієнт коригування? Ні, у цьому випадку коефіцієнт коригування не розраховуємо***.
*** Детальніше про це ми писали в статті «Відпускні: розраховуємо і нараховуємо правильно» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 17). ЧИТАТИ ДАЛІ...
Інші матеріали із "Бухгалтер911", 2018, № 27:
Не прийняли Таблицю — можемо оскаржити в ДФСУ?
Нумерація касових документів і не лише: роз’яснення від НБУ
Підвищення кваліфікації: оподаткування й облік
Нова ПДВ-звітність: заповнюємо оновлені додатки Д1 і Д5
Форма № 1ДФ: відповідаємо на ваші запитання
Повернути своє з ПДВ-рахунку і не лише…
Що потрібно знати про цінники підприємцеві
Передплатити "Бухгалтер911"
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
