Цивільно-правовий договір = прихований трудовий (боремося з "фантазіями" Держпраці)
Тамошюнас Андрій, податковий адвокат, партнер консалтингової компанії "ADA Group".
1. НЕ ДАВАЙТЕ ЗАЙВИЙ ПРИВІД ...
Відмовтеся від ЦПД з «колишніми» і нинішніми співробітниками, від масового «переводу» співробітників на ЦПД та від масового використання послуг на ЦПД (30% та більше), від довгострокових ЦПД (понад 1 рік - взагалі критично), систематичних відносин з одними й тими ж особами; розлучайтеся зі співробітниками полюбовно - кожна скарга може обійтися значно дорожче ...
2. КРАЩЕ ПОГАНИЙ ЦПД, НІЖ НІЯКОГО!
У даному випадку наявність або відсутність факту оформлення взаємовідносин сторін визначає формат подальших захисних дій та їх перспективність - очевидно, що відсутність ЦПД це стовідсоткове попадання на штраф й проблематичність його скасування, а ось наявність будь-якого (а краще якісного) ЦПД в корені міняє ситуацію (див. далі)!
3. ДЕРЖПРАЦІ - ЦЕ НЕ СУД !!!
- в органів Держпраці відсутні повноваження щодо встановлення фактів знаходження в трудових відносинах або ж визнання цивільно-правових відносин трудовими (ст.232 КЗпП передбачено судовий порядок розгляду таких суперечок - див. Постанову ВС від 08.05.18 р. у справі № 127/21595/16-ц);
- також відсутні повноваження щодо перекваліфікації договорів, трактуванні на свій розсуд характеру правовідносин між сторонами ЦПД;
- органи Держпраці не уповноважені зобов'язувати підприємство та фізособу укласти ТД, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру, або ж визнати чинний між ними договір недійсним (рішення Дніпропетровського ОАС від 10.08.18 р. у справі № 804/2857/18)
- оскільки законом не передбачена нікчемність ЦПД з ознаками трудового договору, то такі договори можуть визнаватися недійсними тільки в судовому порядку (ст.215 ЦКУ), а поки немає рішення суду, працює ст.204 ЦКУ (презумпція правомірності правочину)!
4. СВОБОДА ВИБОРУ ФОРМИ ВІДНОСИН (за загальним правилом)
«Чинне законодавство України не містить жодного обов'язкового припису щодо того, у яких саме випадках сторони певного зобов'язання зобов'язані укладати саме трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. Отже, потенційні сторони такого зобов'язання цілком вільні у своєму виборі форми втілення власних правових відносин, а тому вони на свій розсуд вправі визначати вид майбутнього договору, що може укладатися між ними» (див. рішення Чернігівського ОАС від 10.08.18 р. у справі № 825/2272/18).
5. НЕ ЦПД, А ТД ?! - ТОДІ ПОРУШЕННЯ В ІНШОМУ! )))
Якщо у Вас є "поганий" ЦПД й інспектори праці виконують його перекваліфікацію в ТД, то в даному випадку можна оскаржувати застосування 111 тис. грн по ст. 265 КЗпП й 17 тис. грн по КУпАП на підставі того, що перевіряючі самі підтвердили наявність "оформлених трудових відносин"! Відповідно штраф в даному випадку повинен бути в розмірі 1 МЗП за неповідомлення органу ДФС про допуск до роботи!
На таку точку зору наштовхує п.7 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»:
«…фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу» (див. Постанову ВС від 13.06.18 р. у справі № 647/2671/15-ц).
6. НЕПОДВІЙНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
по ст. 61 Конституції ніхто не м.б. притягнутий двічі до юрвідповідальності одного виду за 1 порушення! Але на практиці Держпраці часто перебільшує - застосовують штраф за ст.265 КЗпП та штраф за ст.41 КУпАП (причому, зверніть увагу, що друга санкція значно перевищує першу за «неоформлені трудові»). Цей момент й потрібно використовувати при оскарженні постанови, застосованого в першу чергу до ФОП, але якщо вам вдасться переконати суд в тому, що у випадку з юридичною особою також один суб'єкт відповідальності (адже директор порушував як представник компанії), то можна буде поборотися й в цьому випадку. Логіка в цьому випадку як у справі № 534/832/18 (постанова Комсомольського міського суду Полтавської області від 17.08.18 р.), тільки у зворотний бік!
При цьому, не забувайте й про те, що постанова у справі про адмінправопорушення володіє преюдиціальним значенням (ч.6 ст.78 КАСУ)! Див. наприклад, постанову Київського апеладмінсуду від 07.08.18 р. у справі № 823/1704/18.
Якщо мучить питання - що робити, якщо виписують тільки постанову? Відповідь - «благайте» скласти протокол)))
7. ТД БЕЗ ДАТИ ?! - ТЕЖ ВИХІД, АЛЕ НЕЗАКОННИЙ !!!
Деякі роботодавці в гонитві за економією продовжують застосовувати старі методи «оптимізації» - заключають повноцінні трудові договори, але без дати. А дата вписується тільки у разі приходу перевіряючих (днем-двома раніше). Буквальне прочитання закону говорить про те, що в такому випадку загрожує лише штраф у розмірі 1 МЗП за ст. 265 КЗпП і до 1700 грн за ст. 41 КУпАП (за неповідомлення органу ДФС).
Але майте на увазі, що такий підхід знаходиться за рамками правової площини!
8. ПЕРЕВІРКА ≠ «ІНСПЕКЦІЙНЕ ВІДВІДУВАННЯ»? ТАК НАВІТЬ КРАЩЕ! (До питання про недопуск)
Найчастіше органи Держпраці займають позицію, що інспектування не є аналогом перевірок. У такому випадку при недопуску до інспектування з питань «неоформених трудових» найбільшого штрафу в 372 тис. грн не може бути ні за яких обставин, адже ст. 265 КЗпП говорить виключно про санкції за недопущення до перевірки! )))
Про те, що перевірка та інспектування - це різні форми держ контролю (нагляду) говорить й Закон № 877 в частині 3 ст. 7.
9. ЗАБЕЗПЕЧУЙТЕ ПОЗОВ - ІНАКШЕ БУДЕ ПОГАНО!
Згідно з чинним законодавства (КАСУ, ЗУ «Про виконавче провадження») оскарження постанов органів Держпраці не зупиняє їх дію!
Тому обов'язково заявляйте відповідне клопотання про забезпечення позову в рамках ст. 150, 151 КАСУ (див. Постанову Львівського апеладмінсуду від 13.08.18 р. у справі № 876/5305/18).
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.