ДФС не конкретизувала відмову в реєстрації податкової накладної - оскаржуйте в суді

Верховний Суд підтримав позицію судів попередніх інстанцій про те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів для розблокування податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

До суду звернулося фермерське господарство з проханням визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов’язати податковий орган зареєструвати в ЄРПН таку податкову накладну.

Річ у тім, що у квитанції про реєстрацію податкової накладної податковий орган не зазначив, яким саме критеріям оцінки ступеня ризиків вона відповідає, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тому платник податків надав до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій на власний розсуд.

Суди перших інстанцій повністю задовольнили вимоги фермерського господарства. При цьому своє рішення вони обґрунтували так.

Загальні вимоги, які висувають до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто податковий орган має навести конкретні підстави його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливі і зрозумілі мотиви його прийняття.

Вживання податковим органом загального посилання на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Верховний Суд погодився із такими висновками судів попередніх інстанції і залишив їх рішення без змін.

Джерело: постанова Верховного Суду від 02.07.2019 р. у справі № 140/2160/18.