Скорочена фінзвітність: Мінфін освіжив П(С)БО 25

Солошенко Людмила, податковий експерт

Наказ Мінфіну від 31.05.2019 р. № 226

висновок документа

Норми П(С)БО 25 про подання скороченої фінзвітності приведені у відповідність до Закону про бухоблік*, а також підкоригована бухнормативка щодо застосування Планів рахунків

* Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХIV.

Ну нарешті, через півтора року справа дійшла до підзаконної нормативки і під Закон про бухоблік Мінфін «причесав» П(С)БО 25!

Скорочена фінзвітність

Нагадаємо, ще з 01.01.2018 р. у ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік закріпили, що скорочена за показниками фінзвітність (у складі Балансу і Звіту про фінрезультати) встановлена для:

— мікропідприємств;

— малих підприємств;

— непідприємницьких товариств;

— представництв іноземних госпсуб’єктів.

Щоправда, вона «не світить» МСФЗ-зобов’язаним. Враховуючи, що до кола тих, хто звітує, потрапляють не лише мікро-/малі (тобто «малюки»), стандарт перейменували на НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність». А також навели лад і у назві звітів (усе так само збереглося 2 комплекти скороченої фінзвітності) — встановили, що:

(1) фінансову звітність малого підприємства (за формами № 1-м, № 2-м) подають:

— малі підприємства (окрім єдиноподатників);

— іноземні представництва;

(2) фінансову звітність мікропідприємства (за формами № 1-мс, № 2-мс) подають:

— мікропідприємства;

— єдиноподатники групи 3;

— НПО (неприбуткові організації).

Тим самим вирішено питання з фінзвітністю неприбутківців (за якими формами їм звітувати).

У самій звітності при цьому не відбулося особливих змін. Хіба що в розділ I форми № 1-м «Баланс» додали нові рядки для обліку нематеріальних активів (ряд. 1000, 1001, 1002 — відповідно для залишкової, первісної вартості та амортизації, див. новий п. 2.1 розд. II НП(С)БО 25).

Важливо! А також уточнили, що для таких суб’єктів скорочена (чи, як тепер її іменують, «спрощена») звітність — ще не вирок. У них є право вибору — можливість самостійно вирішувати, за якою формою фінзвітності (повною або скороченою) звітувати і визначати доцільність застосування повних або скорочених форм (див.п. 2 розд. II НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Тобто за бажання таким суб’єктам можна складати фінзвітність і за повною формою (щоправда, тоді, мабуть, щокварталу). Тоді як Закон про бухоблік умовчує про вибір.

Спрощений План рахунків

Зважаючи на це, усім вищепереліченим суб’єктам (тобто малим/мікро-/єдиноподатникам групи 3/НПО/іноземним представництвам) дозволено застосовувати або повний (затверджений наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291), або спрощений План рахунків (затверджений наказом Мінфіну від 19.04.2001 р. № 186). Використання останнього, зрозуміло, виправдано у разі, коли подається скорочена фінзвітність.

Коли набуває чинності

Наказ набуває чинності з дня офіційного опублікування (опубліковано 23 липня 2019 року). Щоправда, скорочену фінансову звітність треба подавати аж за підсумками року. На той час у програмному забезпеченні усі нюанси мають врахувати. Хоча питання може виникати у малих підприємств, які є прибутківцями-високодохідниками і щокварталу повинні подавати декларацію з податку на прибуток разом із фінзвітністю (п. 46.2 ПКУ). Подивимося, чи з’являться нові НМА-рядки у формі № 1-м до звітності за 9 місяців. За перше півріччя фінзвітність подається по-старому.

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2019, № 58:

• Немає використання — немає амортизації: продовження від податківців
• Турзбір: з усіх чи тільки з тих, хто в переліку?
• Оренда чи позичка: що краще?
• Прискорена амортизація: як, щоб «не зарубали»?
• Путівка для працівника. Оподаткування
• Портфель підказок від соцстраху
• Повернення ПДВ-переплати з бюджету: як не втратити ліміт?
• Як ФОП уникнути нерухомого податку
• ЗЕД-залік? Уже можна!

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"