Нові закони про застосування РРО: штрафів у 250 % не буде!
Днями у ЗМІ була поширена інформація про те, що положення законопроектів №1053-1 і №1073, якими змінюються правила користування і застосування реєстраторів розрахункових операцій, «вб’ють десятки тисяч підприємців». На підтвердження цьому було наведено інформацію, яка не відповідає дійсності як в частині роботи діючої системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), так і щодо окремих аспектів очікуваних змін.
Тож дозволимо собі розставити акценти.
По-перше, твердження про те, що в межах механізму «кешбек» податкова на свій розсуд визначатиме «правильний» чи «неправильний чек» (тобто відсутній в публічній базі даних ДПС) – помилкове. Згідно з положеннями законопроекту №1073 покупець має право отримати частину штрафних санкцій, які були сплачені продавцем виключно за результатами перевірки скарги «про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій». При продажу товару продавець зобов’язаний видати покупцеві чек. Це правило не змінюється! І цей чек має бути фіскальним (створений переведеним у фіскальний режим роботи РРО, або зареєстрований на фіскальному сервері ДПС – після запровадження програмних РРО).
На сьогодні (до запровадження програмних РРО) при проведенні операції через касовий апарат чек, який надається покупцеві, фіксується у фіскальній пам’яті РРО і далі направляється до Системи обліку даних РРО (СОД РРО) через еквайєра і процесинговий центр НБУ. Вона проектувалась, створювалась і працює як повністю автоматизована система збору фіскальної звітності РРО. Можливості втручання людини у функціонування цієї системи практично виключені. ДПС технічно не може «не пустити», чи видалити чеки окремого суб’єкта господарювання. Якщо припустити, що виданий покупцеві чек відсутній у СОД РРО, це теоретично могло б статися з двох причин: чек не був фіскалізований та не надісланий до СОД РРО належним чином, або він «загубився», чи затримався з технічних причин на шляху між РРО та сервером ДПС (вірогідність другого сценарію є вкрай незначною).
По-друге, твердження щодо відсутності відповідальності для покупця за недостовірну інформацію про порушення при проведенні розрахункової операції, відповідно до поданої ним скарги, хибне. Будь-який заявник, що подає інформацію про такі порушення, має ідентифікувати себе через власний електронний кабінет платника податків. Тобто такий покупець фактично погоджується із тим, що податкова служба буде перевіряти не лише правомірність дій продавця по відношенню до нього, але, в першу чергу, – оцінювати достовірність документів, доданих до скарги. Це зводить ризики можливих маніпуляцій із їх підробкою чи навмисним викривленням до мінімуму. Будь-яка компенсація можлива лише після завершення перевірки та стягнення санкцій. До речі, право звернутися зі скаргою на нефіскальний чек є у покупця і сьогодні, це можна зробити у звичайний спосіб – листом. І часом ідентифікувати такого заявника та оцінити обґрунтованість його скарги контролюючим органам набагато складніше.
По-третє, жодний із прийнятих Верховною Радою законів не передбачає застосування штрафу у розмірі 250 % вартості проданого з порушенням товару.
Видача покупцю нефіскального чеку за проданий товар залежно від обставин може розглядатися як непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи, або проведення їх на неповну суму вартості таких проданих товарів. За діючими нині правилами і до набрання чинності положеннями законопроекту №1053-1 (через шість місяців з дати опублікування відповідного закону) штраф за таке порушення, вчинене вперше, складає 1 грн. За кожне наступне порушення з боку того ж продавця – цей штраф складатиме вже 100 % вартості проданих з порушенням товарів.
За новими правилами (тобто з дня набрання чинності згадуваного закону) і до 1 жовтня 2020 року штраф за таке порушення, допущене вперше, складатиме 10 % вартості проданих з порушеннями товарів, за кожне наступне – 50 %.
З 1 жовтня 2020 року (одночасно із запровадженням механізму «кешбек») штрафи становитимуть 100 % вартості проданих з порушеннями товарів за перший випадок, і 150 % – за кожний наступний випадок, виявлений перевіркою в одного і того ж продавця.
З огляду на викладене вище ДПС закликає дочекатися оприлюднення текстів затверджених Верховною Радою законів, і не робити поспішних висновків на підставі самих припущень. Ідея запропонованих змін: захистити легальний бізнес від недобросовісної конкуренції, посилити дотримання прав покупців. Зі свого боку ДПС гарантує будь-яку допомогу у вивченні нових правил.
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
- Ігор
Мета законів впровадження РРО – контроль об’ємів продажу. Тоді навіщо ускладнювати програмування до найменших дрібниць? Може узагальнити? Наприклад: ковбасні вироби, макаронні … Яка різниця для контролю надходження готівки, від ступеня деталізації? А от з метою запобігання свавіллю та здирництву не реформованих контролерів (які дискредитували себе тотальною корумпованістю та неповагою до законів) дуже важливий чинник. Чому розрахунки картками не прирівняні до безготівкових? Може справжня мета прихована, особливо коли ці закони лобіює представник тіньового грального бізнесу?
І чому так і лишається поза увагою маршрутний бізнес (готівковий споживач тіньового обігу пального Укрнафти, Бені) який, до того ж постійно і безкарно розмовляє по телефону за кермом?
Відповісти
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)